Постанова

від 16.04.2024 по справі 280/4742/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 280/4742/23(суддя Татаринов Д.В., м. Запоріжжя)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажно-налагоджувальне управління-34» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року у справі №280/4742/23 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажно-налагоджувальне управління-34» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області 30 червня 2023 року звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажно-налагоджувальне управління-34», згідно з яким просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах згідно з п. «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівнику відповідача ОСОБА_1 - з липня 2019 по червень 2023 року включно у розмірі 286573 грн 85 коп.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач протиправно не відшкодував витрати на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах згідно з п. «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівнику відповідача ОСОБА_1 - з липня 2019 по червень 2023 року включно у розмірі 286573 грн 85 коп.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року позов задоволено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, станом на день вирішення спору заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідачем не сплачена. Доказів на підтвердження зворотного до суду не надано.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не врахував того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з цим позов та не вручено відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах згідно з п. «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівнику відповідача ОСОБА_1 - з липня 2019 по червень 2023 року.

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, позивач зазначаючи про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що ТОВ «Монтажно-налагоджувальне управління 34» перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Працівнику відповідача ОСОБА_1 призначена та виплачується пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до пункт «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі Закон №1788-XII).

Позивач направляв відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б-з» статті 13 Закону № 1788-XII. Направлені на адресу ТОВ «Монтажно-налагоджувальне управління 34» поштовим зв`язком вищезазначені розрахунки повернулися без вручення адресату із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.15-57).

Стягнення з відповідача на користь позивача боргу з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з липня 2019 року по червень 2023 року у сумі 286573,85 грн є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» (Закон №1788-ХІІ), Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Закон № 1058-ІV) та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663).

Статтею 13 Закону №1788-ХІІ визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Так, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: пункт "а" працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; пункти "б"-"з", зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць тощо.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абзацом 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених згідно з пунктами "а", "б-з» частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме грошова сума, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам за списками №№1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначений Інструкцією № 21-1. Відповідно до пункту 6.1 Інструкції №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Порядок та розмір відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначений Розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663 (далі Інструкція №21-1).

Згідно з пунктами 6.4, 6.7, 6.8 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

За наведеного правового регулювання, обов`язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, а відповідач зобов`язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах, визначених позивачем. Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що Інструкція № 21-1 не конкретизує, у який саме спосіб повинно здійснюватися надсилання вищевказаних розрахунків.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунки фактичних витрат за спірний період направлялись на адресу позивача (м. Запоріжжя, вул, Чекістів, 27), що зазначена відповідачем і в апеляційній скарзі як контактна поштова адреса, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Натомість, такі поштові відправлення повернулися на адресу позивача без вручення адресату із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.15-57), що свідчить про те, що позивач виконав свій обов`язок з надсилання підприємству таких розрахунків, при цьому, підприємство будучи обізнаним про те, що працівник відповідача ОСОБА_1 отримує пенсію на пільгових умовах згідно з п. «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», витрати якої має покрити відповідач до 25-го числа не вчинив будь-яких дій на отримання такої інформації.

Слід зазначити і про те, що у справі, яка розглядається, не було встановлено фактів того, що рекомендовані поштові відправлення, надіслані підприємству, із вкладеними у них розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій було повернуто адресату (відповідачу - органу Пенсійного фонду України), зокрема, у зв`язку з неможливістю вручення через неправильно зазначену адресу.

Верховний Суд у постанові 05 січня 2021 р. у справі № 640/18421/19 зазначив, що відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. При цьому, до основних завдань, які стоїть перед органами Пенсійного фонду України, відноситься забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплата пенсій. Одним із джерел наповнення бюджету Фонду є надходження від відшкодування фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Добросовісне виконання суб`єктами господарювання свого обов`язку відповідно до закону брати участь у соціальному захисті громадян України є проявом соціальної відповідальності бізнесу, який враховує інтереси суспільства та бере на себе певну частину відповідальності за соціальний захист осіб, які його потребують.

З приводу аргументів апеляційної скарги про те, що позивачем пропущено встановлений ст. 122 КАС України строк звернення до суду із цим позовом, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

У постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 804/18891/14, від 26.06.2018 у справі №804/8277/14 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого у разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення частини п`ятнадцятої статті 106 Закону.

Водночас, строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені ст. 99 КАС України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017), не застосовуються.

У постанові від 01.12.2021 у справі № 140/1205/19 Верховний Суд зазначив про відсутність необхідності відступати від вказаного висновку, додавши, що у такому випадку термін «недоїмка» вжито в широкому розумінні заборгованості. Тобто, в розумінні суми фінансових зобов`язань (грошових боргів), що підлягає погашенню, поверненню в певний термін.

Таким чином, у разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, строки звернення до суду, визначені положеннями КАС України - не застосовуються.

Така правова позиція викладена й у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №460/3113/18.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажно-налагоджувальне управління-34» залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року у справі №280/4742/23 без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 16 квітня 2024 року.

Головуючий - суддяВ.Є. Чередниченко

суддяС.М. Іванов

суддяВ.А. Шальєва