Постанова

від 16.04.2024 по справі 203/2304/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 203/2304/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті

на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2023 року (суддя Ханієва Ф.М.) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Державної служби України з безпеки на транспорті

про визнання протиправною та скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 06.07.2022 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті серії ВМ № 00009534 від 02.02.2022 та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2023 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення.

Матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції 02 квітня 2024 року.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, що згідно з постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії ВМ № 00009534 від 02.02.2022, яка є предметом оскарження в даній справі, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу згідно з ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що транспортний засіб RENAULT PREMIUM 370.18, ДНЗ НОМЕР_1 , 01.02.2022 о 21:16 год. рухався по а/д М-22, км 74+810, Полтавська область, з перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України. Перевантаження на одиночну вісь транспортного засобу на 5,4% (2,806 тони).

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що відповідачем не було враховано властивості товару, який перевозився, не враховано вид транспортного засобу, а фото докази є нечіткими та не дають можливість встановити який саме транспортний засіб зафіксований. Також звертає увагу про відсутність методики зважування даного виду товару.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку, що відповідач не довів належними та допустимими доказами наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Суд врахував те, що за поясненнями позивача, нею перевозився насипний вантаж - картопля, а вимоги до порядку визначення вагової норми, зокрема, при перевезенні картоплі, закріплені у пунктах 6.5-6.11 глави 6 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, чого відповідачем не було перевірено. При цьому відповідач не врахував фактичні масу та тип транспортного засобу, який має повну масу 19400 кг, а масу без навантаження 7000 кг, є спеціалізованим вантажним фургоном, обладнаним холодильною установкою, що має значення для визначення фактичної маси транспортного засобу в момент зважування. Тим більше, що відповідач не надав суду жодних розрахунків щодо обчислення визначеного ним в оскаржуваній постанові перевищення нормативів навантаження на одиночну вісь транспортного засобу позивача на 5,4 % (2808 тон).

Водночас, з наданих суду фотокопій транспортного засобу судом не було встановлено, що на них зафіксований транспортний засіб, що належить позивачу. Суд на підставі положень ст. ст. 73-76 КАС України відхилив надані відповідачем фотокопії автомобіля у русі як неналежні та недопустимі докази, та збільшений варіант державного номерного знаку автомобіля, наданий суду на окремій фотокопії, бо судом не встановлено, що такі є частиною фотокопії автомобіля позивача та є пов`язаними між собою, а інших доказів відповідач суду не надав.

Надаючи оцінку правильності висновків суду в контексті спірних правовідносин, а також обґрунтованості та правомірності оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції зазначає, що пунктом 22.5 ПДР України встановлені допустимі параметри руху транспортних засобів та їх составів та передбачено, що рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами».

Відповідно до п. 4 Правил № 30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Згідно з ч. 2 ст. 132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174, передбачено, що автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером.

Відповідно до п. 12 цього Порядку автоматичний пункт може забезпечувати, зокрема: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей).

Доводи позивача та висновок суду першої інстанції щодо неможливості встановити який саме транспортний засіб був зафіксований, є штучними, адже окрім фото транспортного засобу, оскаржувана постанова містить ідентифікатор доступу для перевірки та дослідження фото та відео фіксації транспортного засобу. Проте зі змісту рішення суду не вбачається, що відповідні докази були досліджені судом.

На стадії апеляційного розгляду справи здійснити перевірку відповідних доказів за ідентифікатором доступу, не є можливим, адже суд першої інстанції не забезпечив своєчасне виготовлення повного тексту рішення, внаслідок чого ідентифікатор не є актуальним за терміном часу.

З огляду на це, суд апеляційної інстанції приймає, як належні, надані відповідачем до суду першої інстанції роздруковані фото матеріали, які дають можливість встановити марку та номерний знак транспортного засобу та ідентифікувати його як такий, що належить позивачеві.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що сама позивач не заперечує факт перевезення в цей день та час вантажу транспортним засобом RENAULT PREMIUM 370.18, ДНЗ НОМЕР_1 , по а/д М-22, км 74+810, Полтавська область та надає пояснення, пов`язані з умовами перевезення.

Також судом встановлено, що зміст оскаржуваної постанови повністю відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 та статті 283 КУпАП.

При цьому суд звертає увагу, що зважування було проведено в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу WAGA-WIM35, законність використання якого підтверджена Сертифікатами відповідності UA.TR.113-0619/04F-21/1 від 18.06.2021, чинним до 17.06.2022, з посиланням на сертифікат повірки UA.TR.113-0619-21 від 13.04.2021.

Таким чином, суд не ставить під сумнів показники, зафіксовані вищенаведеним вимірювальним пристроєм.

Відповідач розрахував відсоткове навантаження на вісь транспортного засобу відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010, неправильність відповідного розрахунку позивачем не доведена.

Суд апеляційної інстанції не знаходить обґрунтованими доводи позивача щодо проведення габаритно-вагового контролю за відсутності спеціально визначеної методики для зважування сипучих ватнтажів, адже відсутність такої методики не позбавляє спеціально уповноважені органи проводити відповідний контроль.

Натомість пунктом 22.5 Правил дорожнього руху встановлено заборону руху автомобільними дорогами транспортних засобів та їх составів з перевищенням нормативних вагових параметрів у разі перевезення подільних (сипучих, наливних) вантажів.

Тобто у правовідносинах, які стосуються перевезення вантажів, законодавець визначив чіткі обмеження, які є обов`язковими для усіх учасників дорожнього руху. У разі здійснення перевезень вантажів з перевищенням вагових обмежень Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань має право, зокрема, виносити постанову про накладення адміністративних штрафів.

При цьому колегія суддів зазначає, що встановлені законодавчі обмеження щодо вагових параметрів вантажів, які перевозяться дорогами України, покладає обов`язок на водія організовувати рух автомобільного транспорту (розміщення вантажу, швидкість руху тощо), не допускаючи зсуву вантажу на одну вісь.

Також суд апеляційної інстанції не вважає обґрунтованими доводи позивача, що відповідачем не враховано тип транспортного засобу, адже оскаржувана постанова містить найменування та тип останнього.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що наданими позивачем доказами підтверджується, що транспортний засіб RENAULT PREMIUM 370.18, ДНЗ НОМЕР_1 , є спеціалізованим вантажним фургоном, обладнаним холодильною установкою, максимальна повна маса якого складає 19400 кг.

Таким чином, при перевезенні вантажу, з урахуванням обладнання транспортного засобу холодильною установкою, повна маса останнього не може перевищувати 19400 кг.

Як було зазначено вище, зважування транспортного засобу та розрахунок перевищення навантаження відбувся в автоматичному режимі, за допомогою зважувального засобу, який пройшов повірку та сертифікацію, що не потребує наведенню додаткового розрахунку в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності.

Враховуючи сукупність наведених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що підстави для задоволення позову ОСОБА_1 відсутні.

Рішення суду першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2023 року в адміністративній справі № 203/2304/22 скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з 16 квітня 2024 року та оскарженню не підлягає.

Повна постанова складена 16 квітня 2024 року.

Головуючий - суддяО.В. Головко

суддяА.В. Суховаров

суддяТ.І. Ясенова