Ухвала

від 18.01.2024 по справі 2-2336/11

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-2336/11

Провадження № 6/761/12/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Сіромашенко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Дем`янчук С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Експобанк», ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Експобанк», ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження.

У обґрунтування вимог заяви заявник зазначає, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17.10.2011 року у цивільній справі №2-2336/11 позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту №111/2008 USD від 14.04.2008 року - задоволено.Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк`заборгованість за договором кредиту у сумі 302 590 грн. 13 коп.Стягнуто з ОСОБА_1 користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» судові витрати: судовий збір у розмірі 1700 грн. 00 коп., 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, витрати за надання оголошення в газету для виклику відповідача в розмірі 420 грн. 00 коп.

На виконання зазначеного рішення 20.01.2012 видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» заборгованості за кредитом договором.

Згідно Договору про відступлення (купівлі - продажу) прав вимоги № 50 від 06.03.2018 право вимоги за Договором кредиту № 111/2008 від 14.04.2008, укладеного між ПАТ КБ «Експобанк» та ОСОБА_1 , Первісний кредитор відступив права вимоги на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Дніпрофінаногруп» разом зі всіма додатками до нього (у т.ч, графіками здійснення платежів) та додатковими договорами.

Ураховуючи викладене, заявник вважає, що право вимоги за Кредитним договором № 111/2008 від 14.04.2008 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», тому існують правові підстави на здійснення заміни сторони виконавчого провадження, у зв`язку з чим просив заяву задовольнити.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2020 вищевказана заява надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26.10.2020 прийнято до розгляду заяву та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

В подальшому у судове засідання представник заявника та заінтересовані особи не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку. Представник заявника у заяві про заміну сторони виконавчого провадження просив провести розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути питання про заміну сторони виконавчого провадження за відсутності заявника та заінтересованих осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання здійснюється судом, за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 14.04.2008 рокуміж ПАТ «КБ «Експобанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №111/2008.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17.10.2011 року у цивільній справі №2-2336/11 позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту №111/2008 USD від 14.04.2008 року - задоволено.Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк`заборгованість за договором кредиту у сумі 302 590 грн. 13 коп.Стягнуто з ОСОБА_1 користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» судові витрати: судовий збір у розмірі 1700 грн. 00 коп., 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, витрати за надання оголошення в газету для виклику відповідача в розмірі 420 грн. 00 коп.

На виконання зазначеного рішення 20.01.2012 видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» заборгованості за кредитом договором.

Згідно Договору про відступлення (купівлі - продажу) прав вимоги № 50 від 06.03.2018 право вимоги за Договором кредиту № 111/2008 від 14.04.2008, укладеного між ПАТ КБ «Експобанк» та ОСОБА_1 , Первісний кредитор відступив права вимоги на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Дніпрофінаногруп» разом зі всіма додатками до нього (у т.ч, графіками здійснення платежів) та додатковими договорами.

Згідно з п.2.1 Договору про відступлення (купівлі - продажу) прав вимоги № 50 від 06.03.2018 цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Банку до позичальників, поручителів фізичних осіб та поручителя юридичної особи, зазначених у Додатку М1 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов?язки Боржників або які зобов?язані виконати обов?язки Боржників за Договором кредиту з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до нього, згідно реєстру у Додатку №l до цього Договору, надалі за текстом - «Основний договір», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Вирішуючи питання обґрунтованості наведених заявником підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні та відповідності таких обґрунтувань вимогам процесуального закону, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч.1, 5 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09 (провадження № 61-16520сво18) зазначено, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

За умовами ч.3 ст.12, ч.1 ст.13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно положень ст.ст. 77-80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» за № 8 від 25.09.2015, при вирішення питання про заміну сторони у виконавчому провадженні у зв`язку з правонаступництвом через відступлення права вимоги суд має з`ясувати, чи наявний договір відступлення права вимоги, який є доказом правонаступництва.

Тому належним та допустимим доказом переходу права вимоги до нового кредитора є договір відступлення права вимоги, зокрема той, що набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 2-230/11 (провадження № 61-46230св18).

Крім цього, процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим, для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього (постанова ВП ВС від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10).

Як вже встановлено судом, 06.03.2018 між ПАТ КБ «Експобанк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Дніпрофінаногруп» укладено договір про відступлення (купівлю - продаж) прав вимоги № 50.

Заявник вказує, що за умовами даного договору, право вимоги за кредитним договором № 111/2008 від 14.04.2008, укладеного між укладеного між ПАТ КБ «Експобанк`та Кривіцьким В.В. відступлено на користь ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп».

Проте, згідно п. 4.1 цього Договору сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основним договором, відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 1 542 116 (один мільйон п?ятсот сорок дві тисячі сто шістнадцять) гривень 85 копійок, надалі за текстом - Ціна договору. Ціна договору сплачується Новим кредитором Банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором, відповідно до пункту 6.5. цього Договору, на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону),переможцем яких став Новий кредитор.

Натомість, до заяви не надано платіжне доручення, яке б підтверджувало виконання умов договору щодо сплати ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на користь ПАТ КБ «Експобанк» грошових коштів у сумі 1 542 116 (один мільйон п?ятсот сорок дві тисячі сто шістнадцять) гривень 85 копійок.

А відтак, доказів переходу відступлення прав вимоги, як підтвердження виконання умов договору, оплати вартості права вимоги, матеріали заяви про заміну сторони виконавчого провадження, не містять.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявник, всупереч ст. 77-80 ЦПК України, не довів суду факт переходу права вимоги, а відтак, відсутні підстави для здійснення процесуального правонаступництва.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява про заміну стягувача у справі його правонаступником задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.259, 260, 261, 263, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Експобанк», ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя: Н.В. Сіромашенко