Постанова

від 16.04.2024 по справі 120/16339/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/16339/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Слободонюк Михайло Васильович

Суддя-доповідач - Боровицький О. А.

16 квітня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Курка О. П. Шидловського В.Б. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Яремчук Л.С,

представника позивача: Ціхомського М.П.,

представника відповідача: Соколовської А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена долина" до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року - без змін.

Представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та просила суд задовольнити її.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» (код ЄДРПОУ 32721857) зареєстроване як юридична особа Томашпільською районною державною адміністрацією 15.09.2004, взяте на облік в контролюючих органах 20.09.2004 та наразі перебуває на податковому обліку в Південному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків. З 04.10.2004 позивач зареєстрований платником податку на додану вартість.

Також сторонами спору не заперечується та обставина, що позивач є багатогалузевим виробничим комплексом, яким здійснюється обробіток землі та вирощення і вироблення зерна та сільськогосподарської продукції.

У період часу з 08.08.2023 по 28.08.2023 Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі наказу від 31.07.2023 № 174 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість.

За результатами вищевказаної перевірки було складено акт від 04.09.2023 №471/31-00-07-02/32721857 (далі - Акт перевірки), у висновках якого зазначено про порушення платником податків п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПК України, оскільки встановлено завищення від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на суму 460229 грн. (рядок 21 Декларації з ПДВ за червень 2023 року).

Не погоджуючись із такими висновками контролюючого органу, ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПК України подано заперечення від 26.09.2023 № 2223 на акт перевірки, за результатами розгляду яких відповідачем надано відповідь від 06.10.2023 № 3985/6/34-00-07-02 про залишення таких заперечень без задоволення, а висновків викладених в акті перевірки без змін.

В подальшому, Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було винесено податкове повідомлення-рішення від 11.10.2023 № 38134000702 (форма В4) про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2023 року на 460229 грн.

Вважаючи, що таке податкове повідомлення-рішення винесено контролюючим органом безпідставно та з порушенням норм Податкового кодексу України, позивач звернувся із цим адміністративним позовом до суду з вимогою його скасування.

Так, судом з`ясовано, що спірні правовідносини полягають у тому, що за висновками відповідача останній частково не підтверджує реальність проведення господарських операцій між ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» та ТОВ «Юнайтед Селлерз», в межах яких сформовано податковий кредит на суму ПДВ 460228,74 грн. згідно податкових накладних № 133 від 22.05.2023 на суму ПДВ 59858,4 грн., № 62 від 07.06.2023 на суму ПДВ 124484,58 грн. та № 63 від 07.06.2023 на суму ПДВ 275885,76 грн.

Зокрема, контролюючий орган стверджує про неможливість підтвердження фактичного перевезення товару від ТОВ «Юнайтед Селлерз», а саме засобів захисту рослин та добрив: Ділар (пакет 2 кг) 296 кг, Канонір Дуо (каністра 5 л) 800 л, Полігард (каністра 5 л) 1760 л, добриво «Антистрес 03» РК (Гумат ХХІ) 700л на адресу позивача, із тих причин, що залучені контрагентом - ТОВ «Юнайтед Селлерз» перевізники: ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 згідно наявної в базах даних контролюючого органу податкової інформації не мали можливості реального здійснення перевезення цього товару. Відповідно, надані до перевірки первинні документи, які охоплюють та характеризують такі господарські операції позбавлені значимості для цілей формування податкового кредиту.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі також - ПК України).

Згідно зі статтею 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно з абзацом одинадцятим статті 1 якого первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Наведені норми підтверджують висновок про те, що первинні документи, створені у письмовій або електронній формі, для цілей оподаткування повинні містити відомості про факти реальної підприємницької та іншої діяльності, які впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду, відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6. статті 198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником податків при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують дійсно мали місце.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку.

У той же час, норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника податків на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.

Вказана правовий висновок підтверджується усталеною практикою Верховного Суду (наприклад, постанова від 2 грудня 2019 року у справі №826/13060/18 та інші).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено у статті 200 Податкового кодексу України.

Зокрема, згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Отже, з аналізу зазначених положень податкового законодавства слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з ПДВ, як і права на бюджетне відшкодування цього податку, наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку. При цьому, для формування податкового кредиту мають значення первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються й складаються на підтвердження реально вчиненої операції.

Як зазначалося судом вище, висновок контролюючого органу щодо безпідставності формування позивачем спірних сум податкового кредиту та декларування від`ємного значення з ПДВ за червень 2023 року на суму 460229 грн. зводиться до невизнання наслідків господарських операцій проведених між позивачем ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» та ТОВ «Юнайтед Селлерз», в межах яких були складені податкові накладні № 133 від 22.05.2023 на суму ПДВ 59858,4 грн., № 62 від 07.06.2023 на суму ПДВ 124484,58 грн. та № 63 від 07.06.2023 на суму ПДВ 275885,76 грн.

Втім, з такими висновками відповідача суд не погоджується з огляду на наступне.

Як встановлено судом та в цілому підтверджується матеріалами проведеної перевірки між позивачем та ТОВ «Юнайтед Селлерз» укладено договір поставки №130323_1 від 13.03.2023 (надалі Договір), за умовами якого постачальник ТОВ «Юнайтед Селлерз» зобов`язується в строки, визначені договором, передати у власність покупця ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» (поставити) насіння сільськогосподарських культур та\або засоби захисту рослин, добрива (надалі - Товар), а покупець зобов`язується прийняти Товар і оплатити його вартість.

Вид, асортимент, ціна за одиницю товару, кількість, загальна вартість поставленого товару зазначаються у видатковій накладній на кожну партію товару. Сторони погодили, що на момент укладання цього Договору визначається орієнтовний та попередній перелік Товару, ціна, кількість та асортимент якого визначається у Специфікаціях (додатках до цього Договору). Поставка Товару здійснюється на умовах та в місці поставки, визначених в Додатках до цього Договору. Поставка Товару за умовами Договору здійснюється на умовах самовивозу та на умовах доставки.

Відповідно до Специфікацій додатку № 6 від 22.05.2023, додатку № 8 від 07.06.2023, додатку № 9 від 07.06.2023 сторони погодили умови 100% відтермінування платежу до Договору поставки, та визначили умови поставки: само вивіз зі складу постачальника та/або шляхом доставки товару покупцю на склад за адресою: смт. Томашпіль, вул. Молодіжна, 64.

На виконання умов Договору ТОВ «Юнайтед Селлерз» поставило обумовлений товар (засоби захисту рослин та добрива) на склад позивача автомобільним транспортом, який замовлений та оплачений ТОВ «Юнайтед Селлерз» та Новою поштою, доставку якою також замовляв та оплачував ТОВ «Юнайтед Селлерз».

Поставка засобів захисту рослин та добрив здійснена згідно видаткових накладних: № 242 від 26 квітня 2023 року на суму 2 602 500,40 грн., в тому числі ПДВ 433 750,07 грн.; № 398 від 22 травня 2023 року на суму 359 150,40 грн., в тому числі ПДВ 59 858,40 грн.; № 429 від 07 червня 2023 року на суму 1 655 314,56 грн., в тому числі ПДВ 275 885,76 грн.; № 430 від 07 червня 2023 року на суму 746 907,46 грн., в тому числі ПДВ 124 484,58 грн.; № 447 від 07 червня 2023 року на суму 1 074 813,00 грн., в тому числі ПДВ 179 135,50 грн.; № 448 від 08 червня 2023 року на суму 109 711,20 грн., в тому числі ПДВ 18285,20 грн.

Оскільки перевезення здійснювалось автомобільним транспортом, перевізником надана товарно-транспортні накладні: № АІ-0002794 від 26 квітня 2023 року на поставку засобів захисту рослин на суму 3 786 889,32 грн., в тому числі ПДВ; № P/LF02800 від 22 травня 2023 року на поставку добрива на суму 359 150,40 грн., в тому числі ПДВ; № МА-00005771\1 від 07 червня 2023 року на поставку засобів захисту рослин на суму 1-074 813,00, в тому числі ПДВ; № 110 від 07 червня 2023 року на поставку засобів захисту рослин на суму 2 402 222,02 грн., в тому числі ПДВ.

Також судом з`ясовано, що до видаткових накладних ТОВ «Юнайтед Селлерз» були надані в адресу позивача сертифікати якості засобів захисту рослин та фізико-хімічні характеристики добрива (т. 1 а.с. 150-154). Відповідні засоби захисту рослин та добрива на складі позивача отримано уповноваженою особою - завідувачем складу ОСОБА_3 , що підтверджено його підписами та штампом на вказаних накладних та товарно-транспортних накладних.

Оприбуткування отриманого товару в бухгалтерському обліку позивача здійснено у відповідності до вимог діючого законодавства, про що описано відповідачем на сторінках 39-40 Акту перевірки.

Розрахунки за отримані засоби захисту рослин та добрива у відповідності до умов Договору та специфікацій (додатків) до Договору між Позивачем та ТОВ «Юнайтед Селлерз» проведено частково в безготівковій формі в сумі 2 874 598,85 грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 214 від 02.05.2023 на суму 812 928,06 грн., № 262 від 30.05.2023 на суму 877 901,80 грн., № 268 від 30.05.2023 на суму 107 745,12 грн., № 14530 від 15.06.2023 на суму 529 507,73 грн., № 14532 від 15.06.2023 на суму 322 4_43,90 грн., № 14533 від 15.06.2023 на суму 224 072,24 грн., відомості про які відображено на сто. 40 Акту перевірки, а копії долучено до матеріалів справи.

На решту вартості отриманих засобів захисту рослин та добрива розрахунки згідно умов Договору мали бути проведені в термін до 30.10.2023.

Так, уже в процесі розгляду справи позивачем на виконання вимог суду письмовим клопотанням від 01.12.2023 надано суду інші платіжні документи, а також акт звірки взаємних розрахунків між ТОВ «Юнайтед Селлерз» та ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» за період з 01.01.2023 по 29.11.2023, який підтверджує проведення остаточних розрахунків між сторонами щодо обумовлених господарських операцій (т. 2 а.с. 227-242).

Відповідно, внаслідок проведеної реалізації засобів захисту рослин та добрив ТОВ «Юнайтед Селлерз» на адресу позивача було складено та зареєстровано в ЄРПН наступні податкові накладні: № 92 від 26.04.2023 на суму 2 602 500,40 грн., в тому числі ПДВ - 433 750,07 грн.; № 133 від 22.05.2023 на суму 359 150,40 грн., в тому числі ПДВ - 59 858,40 грн.; № 36 від 07.06.2023 на суму 1 074 813,00 грн., в тому числі ПДВ - 179 135,50 грн.; № 62 від 07.06.2023 на суму 746 907,46 грн., в тому числі ПДВ - 124 484,58 грн.; № 63 від 07.06.2023 на суму 1 655 314,56 грн., в тому числі ПДВ - 275 885,76 грн.; № 64 від 08.06.2023 на суму 109 711,20 грн., в тому числі ПДВ -18 285,20 грн. Разом сума ПДВ становить 1 091 399,51 грн.

При цьому сума податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними була включена позивачем до податкового кредиту та відображена в додатку 1 до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2023 року в сумі ПДВ 1 091 399,51 грн.

Як свідчать обставини справи, контролюючий орган за висновками акту перевірки не врахував визначений позивачем податковий кредит частково в сумі 460229 грн. згідно податкових накладних:

- № 133 від 22.05.2023 на суму ПДВ 59585,40 грн. (поставка добрива «Антистрес 03» РК (Гумат ХХІ) 700л);

- № 62 від 07.06.2023 на суму ПДВ 124484,58 грн. (поставка Ділар (пакет 2 кг) 296 кг);

- № 63 від 07.06.2023 на суму ПДВ 275885,76 грн. (поставка Канонір Дуо (каністра 5 л) 800 л, Полігард (каністра 5 л) 1760 л).

Нереальність в цій частині господарських операцій відповідач обумовлює тим, що перевезення поставленого товару Ділар (пакет 2 кг) 296 кг, Канонір Дуо (каністра 5 л) 800 л, Полігард (каністра 5 л) 1760 л по видатковим накладним від 07.06.2023 № 429 та № 430 на загальну суму 2402222,50 грн. (в т.ч. ПДВ 400370,34 грн., що відповідає податковим накладним № 62 та № 63 від 07.06.2023) згідно ТТН № 110 від 07.06.2023 здійснювалось перевізником ФОП ОСОБА_1 транспортним засобом МАЗ НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 .

Відповідач зазначає, що згідно звітності «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» 4ДФ за червень 2023 року та бази ЄРПН АС «Єдине вікно подання електронної звітності», ФОП ОСОБА_1 не відображає стосунки з ОСОБА_4 щодо оренди автомобіля, отримання послуг перевезення товарів в червні 2023 року, як і ТОВ «Юнайтед Селлерз» також не відображає в такій звітності стосунки з ФОП ОСОБА_1 щодо отримання послуг з перевезення товару в червні 2023 року.

Що ж до господарської операції з приводу постачання ТОВ «Юнайтед Селлерз» на адресу позивача добрива «Антистрес 03» РК (Гумат ХХІ) 700л згідно видаткової накладної від 22.05.2023 № 398 на загальну суму 359150,40 грн. (в т.ч. ПДВ 59858,40 грн., що відповідає податковій накладній № 133 від 22.05.2023) то невизнаючи її реальність контролюючий орган в акті перевірки вказує на те, що перевезення відповідного товару на склад позивача згідно ТТН від 22.05.2023 № P/LF02800 здійснював ФОП Макієвський Руслан транспортним засобом VOLKSWAGEN LT28, д.н. НОМЕР_2 .

Втім відповідач наголошує, що згідно баз даних хоч і право власності на вказаний транспортний засіб зареєстровано за ОСОБА_2 , проте дана особа не зареєстрована як фізична особа-підприємець, з 25.11.2015 перебуває в стані 16-припинено (ліквідовано, закрито) та не є платником ПДВ і не подає ніякої звітності. Відповідно, ТОВ «Юнайтед Селлерз» у своїй звітності не відображено стосунків з ОСОБА_2 щодо отримання послуг з перевезення товарів на адресу позивача в травні 2023 року.

За таких обставин відповідач вважає, що надані до перевірки товарно-транспортні накладні № 110 від 07.06.2023 щодо перевезення товару ФОП ОСОБА_1 та № P/LF02800 від 22.05.2023 щодо перевезення товару ОСОБА_2 містять завідомо недостовірну інформацію, оскільки вказані особи не могли фактично надавати відповідні послуги перевезення, у зв`язку з чим не підтверджується реальність руху придбаного позивачем товару на суму ПДВ 460229 грн. згідно податкових накладних: № 133 від 22.05.2023, № 62 від 07.06.2023 та № 63 від 07.06.2023.

Надаючи оцінку таким доводам контролюючого органу суд першочергово зважає на те, що обставини транспортування придбаного позивачем товару не були та не могли об`єктом декларування та звітності в межах обставин формування платником спірних сум податкового кредиту, позаяк за умовами договору поставки саме контрагент позивача ТОВ «Юнайтед Селлерз» був відповідальним за доставку придбаних засобів захисту рослин та добрива на склад покупця (позивача) автомобільним транспортом.

Із цього слідує, що як власне сама організація доставки товару так і його транспортування не здійснювалося за участю позивача, а тому останній в жодному разі не може відповідати за дії його контрагента чи залучених ним сторонніх осіб щодо доставки товару на склад позивача автомобільним транспортом.

Спірний податковий кредит в сумі 460229 грн. сформований позивачем на підставі податкових накладних № 133 від 22.05.2023, № 62 від 07.06.2023 та № 63 від 07.06.2023, належним чином зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Юнайтед Селлерз». Вказаний контрагент позивача на момент здійснення господарських операцій був діючим та реальним суб`єктом господарювання, а наявність придбаного товару, його оприбуткування та подальше використання підтверджується як долученими до матеріалів справи первинними документами так і власне матеріалами перевірки. Тобто висновок відповідача про безтоварність (фіктивність) здійснених господарських операцій як і порушення позивачем положень податкового законодавства щодо формування такого податкового кредиту є таким, що не знайшов свого належного підтвердження в процесі розгляду справи.

Відтак, виходячи із досліджених в судовому засіданні первинних бухгалтерських та податкових документів, судом не знайдено підстав вважати, що позивач не мав законодавчо визначених передумов для включення сум ПДВ по спірним господарським операціям до складу податкового кредиту в податковій декларації за червень 2023 року (рядок 21 Декларації з ПДВ).

Щодо відображення в акті перевірки висновків контролюючого органу про те, що порушення ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» податкового законодавства ґрунтується на тому, що за наявними в контролюючого органу інформаційно-аналітичними базами та електронною звітністю не встановлено взаємовідносин контрагента позивача ТОВ «Юнайтед Селлерз» з автомобільними перевізниками ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , а в ФОП ОСОБА_1 не встановлено трудових відносин з водієм ОСОБА_4 , то такі аргументи відповідача не заслуговують на увагу, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, тим більше тих, з якими жодних стосунків такий платник податків не має.

Суд звертає увагу, що згідно правової позиції Верховного Суду, яка неодноразово була викладена в його постановах (наприклад від 13.11.2018 по справі № 804/1234/13-а, від 07.09.2018 по справі № 826/18127/13-а, від 16.10.2018 по справі № 808/1593/17, від 12.02.2019 у справі № 813/1049/16, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 та багато інших) норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Отже, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже чинне законодавство не передбачає виникнення у платника податків додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання незаконної податкової вигоди, позивач не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

З огляду на викладене суд доходить до переконання, що оскільки оспорювані господарські операції між ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» та ТОВ «Юнайтед Селлерз» щодо постачання товару: добрива «Антистрес 03» РК (Гумат ХХІ) 700л), Ділар (пакет 2 кг) 296 кг, Канонір Дуо (каністра 5 л) 800 л, Полігард (каністра 5 л) 1760 л підтверджені належними первинними документами, що вказує на їх реальний характер, отриманий позивачем товар був використаний у його господарській діяльності та відповідачем не доведено будь-яких інших можливих фактів які б свідчили про злагодженість дій сторін, спрямованих на формальне документування здійснених між ними господарських операцій з метою отримання податкової вигоди, тому висновок контролюючого органу щодо порушення платником податкового законодавства, що призвело до завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Юнайтед Селлерз» на суму ПДВ 460229 грн. є безпідставним.

Окремо суд не може оминути поза увагою і те, що позивач уже після проведення документальної перевірки намагався самостійно з`ясувати обставини взаємовідносин між ТОВ «Юнайтед Селлерз» із залученими цим товариством перевізниками, якими здійснювалась доставка автомобільним транспортом придбаного товару.

З цією метою ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» звернулось до ТОВ «Юнайтед Селлерз» із запитом щодо отримання інформації та копії документів щодо таких обставин.

ТОВ «Юнайтед Селлерз» у своєму листі № 1/1 від 21.09.2023 пояснило, що в товарно-транспортній накладній №110 від 07 червня 2023 року необхідно вважати вірним наступного автомобільного перевізника ПП «Фірма Голд Транс». Для підтвердження взаємовідносин із ПП «Фірма Голд Транс» щодо поставки на адресу ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» засобів захисту рослин ТОВ «Юнайтед Селлерз» надало: договір про надання транспортно-експедиційних послуг при перевезенні вантажів №2303 від 23.03.2023, укладений ТОВ «Юнайтед Селлерз» з ПП «Фірма Голд Транс»; рахунок на оплату №2282 від 08.06.2023, виданий ПП "Фірма «Голд Транс»; акт наданих послуг №2282 від 08.06.2023 підписаний ТОВ «Юнайтед Селлерз» з ПП «Фірма Голд Транс» із зазначенням державного номера автомобіля, маршруту та прізвища водія; платіжну інструкцію №613 від 15.06.2023 про сплату 10000,00 грн. в оплату рахунку №2282 від 08.06.2023; податкову накладна № 88 від 08.06.2023 виписану ПП «Фірма Голд Транс» на ТОВ «Юнайтед Селлерз» із зазначенням опису послуг «Транспортно-експедиційна послуга Вінницькі Хутори-Юхімивка-Томашпіль Толочко ВЕ1102ВН» (при цьому вказана податкова накладна № 88 від 08.06.2023 зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 9154519604, що підтверджується квитанцією про реєстрацію від 28.06.2023); нову товарно-транспортну накладну №110 від 07 червня 2023 року з вказаним правильним автомобільним перевізником - ПП «Фірма Голд Транс» (т. 1 а.с. 192-200).

Як слідує із наданих позивачем доказів, ФОП ОСОБА_1 , як перевізник, дійсно здійснювала доставку для ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина», але згідно товарно-транспортної накладної №96 від 23.05.2023, що підтверджується долученими до позовної заяви копіями документів: договором про надання транспортно-експедиційних послуг при перевезенні вантажів від 20.05.2023 укладеного між ТОВ «Юнайтед Селлерз» та ФОП ОСОБА_1 ; актом здачі-прийому виконаних транспортних робіт від 24.05.2023; рахунком-фактурою № 1 від 24.05.2023; ТТН №96 від 23.05.2023; звітом «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» ф.4-ДФ із відображенням взаємовідносин ТОВ «Юнайтед Селлерз» та ФОП ОСОБА_1 у травні 2023 року та квитанції № 1 та № 2 про подання даного звіту; платіжною інструкцією № 481 від 25.05.2023 про сплату 3675,00 грн. в оплату рахунку № 1 від 24.05.2023 (т. 1 а.с. 201-211).

Отже, оцінивши зазначені докази на відповідні пояснення суд вважає, що ті розбіжності, які стосуються обставин перевезення товару в адрес позивача згідно ТТН № 110 від 07.06.2023, про які зазначає контролюючий орган в акті перевірці, були пов`язані із допущеною ТОВ «Юнайтед Селлерз» помилкою в частині зазначення правильного перевізника, яким фактично здійснювалась така поставка ПП «Фірма «Голд Транс» замість ФОП ОСОБА_1 .

При цьому суд вкотре наголошує, що до обставин як оформлення відповідних документів так і здійснення поставки придбаного товару згідно ТТН № 110 від 07.06.2023 позивач жодного відношення не мав, а тому не може нести відповідальність за дії свого контрагента та його господарських стосунків з іншими особами.

Іншим листом № 1/2 від 21.09.2023 ТОВ «Юнайтед Селлерз» в адрес позивача пояснило, що в ТТН № P/LF02800 від 22.05.2023 вірним вважається автомобільний перевізник Макієвський Руслан (який до речі так і зазначений в цьому документові). Проте додатково роз`яснило суть взаємовідносин між ТОВ «Юнайтед Селлерз» та фізичною особою ОСОБА_2 .

Зокрема, ТОВ «Юнайтед Селлерз» повідомило, що згідно ТТН № P/LF02800 від 22.05.2023 для ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» було здійснено доставку препарату «Антистрес» (виробництва ТОВ «Лайф Біохем») у кількості 700л. Посилаючись на специфікацію №41/3 від 04.05.2023 між ТОВ «Юнайтед Селлерз» та ТОВ «Лайф Біохем», а саме п. «Базис поставки товару», доставка здійснюється на умовах DDP (продавець ТОВ «Лайф Біохем» бере на себе відповідальність та ризики псування/втрати вантажу і витрати, пов`язані з транспортуванням і митним оформленням, до того моменту, коли покупець ТОВ «Юнайтед Селлерз» отримає вантаж у пункт призначення і вивантаження, згідно Інкотермс 2020).

Таким чином, між ТОВ «Юнайтед Селлерз» та ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» було оформлено додаткову товарно-транспортну накладну № P/LF02800 від 22 травня 2023року з метою підтвердження отримання товару, із вказанням всіх наданих виконавцем (ТОВ «Лайф Біохем») даних (в т.ч. ПІБ водія/перевізника та авто).

Для підтвердження взаємовідносин ТОВ «Юнайтед Селлерз» із ТОВ «Лайф Біохем» та ТОВ «Лайф Біохем» та фізичною особою ОСОБА_2 щодо доставки добрива згідно ТТН № P/LF02800 від 22.05.2023 для ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» було надано копії наступних документів: специфікацію №41/3 від 04.05.2023 року між ТОВ «Юнайтед Селлерз» та ТОВ «Лайф Біохем»; ТТН №P/LF02800 від 22 травня 2023 року між ТОВ «Юнайтед Селлерз» та ТОВ «Лайф Біохем»; ТТН №P/LF02800 від 22 травня 2023 року між ТОВ «Юнайтед Селлерз» та ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина»; договір перевезення вантажів № 19/05 від 19.05.2023 року укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Лайф Біохем» (т. 1 а.с. 212-216).

Виходячи із наданих доказів слідує, що згідно ТТН №P/LF02800 від 22 травня 2023 року ОСОБА_2 здійснював перевезення добрива «Антистрес 03» РК (Гумат ХХІ) 700л на замовлення ТОВ «Лайф Біохем». При цьому взаємовідносини за даним перевезеням у ОСОБА_2 виникли саме з ТОВ «Лайф Біохем», яке і проводило з ним відповідні розрахунки за надані послуги, а не з ТОВ «Юнайтед Селлерз».

Наведені обставини і пояснюють відсутність задекларованих податкових відносин між ТОВ «Юнайтед Селлерз» та ОСОБА_2 , на що звертає увагу відповідач у своєму акті перевірки.

При цьому суд враховує, що зазначені вище докази щодо обставин здійснення перевезення в адрес позивача товару за двома ТТН № 110 від 07.06.2023 та № P/LF02800 від 22.05.2023 надавались ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» контролюючому органу разом із запереченнями до акту перевірки, проте останнім такі докази залишено поза увагою.

Підсумовуючи суд зазначає, що ті спірні моменти, які врахував відповідач як обставини, що на його думку не підтверджують здійснення доставки в адрес позивача засобів захисту рослин та добрива: «Антистрес 03» РК (Гумат ХХІ) 700л), Ділар (пакет 2 кг) 296 кг, Канонір Дуо (каністра 5 л) 800 л, Полігард (каністра 5 л) 1760 л на загальну суму ПДВ 460229 грн. обумовлюються помилковими відомостями, що були включені у відповідні товарно-транспортні накладні в розрізі зазначення вірних перевізників.

Втім, виявлені недоліки в самій ТТН за наведених вище обставин та з врахуванням тих доказів, якими такі недоліки були усунуті, в жодному разі не можуть свідчити про нереальність проведеної господарської операції, а тим більше бути фактично самостійною підставою для висновку про нездійснення такої господарської операції між позивачем та ТОВ «Юнайтед Селлерз». Наведене відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 21.01.2021 р. у справі № 813/2204/17.

Натомість усі твердження відповідача щодо не врахування сформованого позивачем податкового кредиту за наслідками проведення господарських операцій між його контрагентами ґрунтуються виключно на оцінці існуючої в контролюючого органу податкової інформації, без безпосереднього дослідження саме первинних документів, аналіз яких і має розкривати зміст і спрямованість таких операцій.

Проте, за висновками Верховного Суду (постанова від 05.01.2021 по справі №820/1124/17) така податкова інформація носить виключно інформативний характер. Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки фактично будь - які первинні документи платника податків не використовуються та не аналізуються, а отже така інформація не відповідає критерію юридичної значимості, та не є допустимим та достовірним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Подібна правова позиція викладена й у інших постановах Верховного Суду, наприклад, від 18.12.2019 у справі № 825/3891/14, від 22.11.2019 у справі № 817/2887/14.

Суд вкотре враховує, що право платника податку на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. При цьому порушення, встановлені податковим органом в діяльності контрагентів платника податків, не можуть бути самостійною підставою для визнання недійсними господарських відносин з поставки товарів (робіт, послуг) на адресу позивача, які в повному обсязі підтверджено наданими первинними документами.

Такий висновок відповідає сталій практиці застосування Верховним Судом норм пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, зокрема, в постановах від 18.05.2018 у справі №П/811/1508/16, від 12.06.2018 у справі № 802/1155/17-а, від 12.06.2018 у справі №826/11879/13-а, від 23.05.2018 у справі № 2а-102/09/0770, від 24.09.2019 у справі №826/9039/16, від 10.09.2018 у справі № 826/8016/13-а, від 10.09.2018 у справі № 826/25442/15, від 11.09.2018 у справі № 810/2677/17, від 18.11.2019 у справі № 808/3356/17, від 17.09.2019 у справі № 500/2733/18.

Згідно із п. 36.5 ст. 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків.

Водночас, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Окрім того, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків.

За таких обставин, позивач не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентом, за умови необізнаності позивача щодо таких порушень.

Доказів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними контролюючим органом всупереч вимог КАС України надано не було.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» як платника ПДВ, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення господарських операцій як позивач так і його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники ПДВ, установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались, жодні вироки суду про причетність цих осіб до протиправної діяльності також відсутні і доказів про їх наявність відповідач не надав.

Також суд враховує, що потреба в укладенні правочину з контрагентом ТОВ "Юнайтед Селлерз" обумовлена необхідністю здійснювати господарську діяльність з урахуванням видів діяльності ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина», що й власне підтверджується відповідними доказами, долученими до матеріалів справи.

У свою чергу, статтею 61 Конституції України встановлено індивідуальний характер відповідальності, що виявляється і у персональній відповідальності кожного платника податку за ведення податкового обліку.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб`єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції" ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов`язковим для правозастосування органами правосуддя.

Так, у пункті 7.1 рішення у справі "Булвес АД проти Болгарії" Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: "...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив в рішенні у справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Також, у справі "Інтерсплав" проти України (2007 рік, заява № 803/02) Європейський суд з прав людини у п. 38 рішення зазначив: "На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, які здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду, стосовно загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які вказували б на те, що заявник був безпосередньо залучений в такі зловживання".

Перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає дотримання "справедливого балансу" між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Після проведення відповідної оцінки, Європейський суд з прав людини визнав, що "справедливий баланс" не дотримується, коли платника ПДВ позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування при відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, або доказів того, що йому було відомо/повинно було бути відомо про таку діяльність його постачальників. Відповідно, Суд констатував факт порушення статті 1 Протоколу №1, якою гарантується право на мирне володіння майном. Право на податковий кредит фактично прирівнюється до права власності на майно платника податків, відшкодування якого останній правомірно очікує від податкового органу.

Таким чином, недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, однак в порушення вимог чинного законодавства, податковим органом таких доказів не наведено, а реальність виконання господарських операцій, на підставі яких товариством сформовано податковий кредит, не спростовано.

В даному випадку факт здійснення господарських операцій позивача із його контрагентом ТОВ «Юнайтед Селлерз» підтверджується дослідженими в судовому засіданні первинними документами позивача, а також обов`язковими податковими накладними, достовірність та правильність оформлення яких контролюючий орган не ставить під сумнів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає помилковими висновки контролюючого органу про допущені позивачем порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПК України що стосується завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 460229 грн., по взаємовідносинах із ТОВ «Юнайтед Селлерз», які відображені в акті перевірки від 04.09.2023 №471/31-00-07-02/32721857.

З огляду на вищенаведене, податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 11.10.2023 № 38134000702 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (податкового) звітного періоду на суму 460 229 грн. є протиправним, а отже підлягає скасуванню.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд також при прийнятті рішення враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.328 КАС України.

Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Постанова суду складена в повному обсязі 16 квітня 2024 року.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Курко О. П. Шидловський В.Б.