Ухвала

від 15.04.2024 по справі 990/117/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 квітня 2024 року

м. Київ

справа №990/117/24

адміністративне провадження №П/990/117/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Кравчука В.М., Рибачука А.І., Стародуба О.П. та Стеценка С.Г, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

1. 11 квітня 2024 року до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККС України), в якому позивач просить:

(1) визнати протиправним, нечинним та скасувати рішення ВККС України від 22 лютого 2024 року № 224/дс-24 про відмову в наданні рекомендацій для призначення ОСОБА_1 на посаду судді Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області;

(2) зобов`язати ВККС України повторно розглянути кандидатуру переможця конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів з питання надання рекомендацій ОСОБА_1 для призначення на посаду судді Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області та ухвалити рішення щодо рекомендації про призначення кандидата суддею Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області та ухвалити рішення щодо рекомендації про призначення кандидата суддею Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

2. В обґрунтування позовної заяви ОСОБА_1 вказує, що незгоден з висновками ВККС України, які висловлені у рішенні № 224/дс-24. Зазначає, що в оскаржуваному рішенні відповідачем наведені загальні твердження про невідповідність позивача Бангалорським принципам поведінки суддів від 19 травня 2006 року та наведено неприйнятну інформацію про нього, як кандидата на посаду судді, водночас, не зазначено за яким саме критерієм доброчесності позивач не відповідає посаді, на яку претендує. Крім того, звертає увагу, що відповідно до попередніх рішень ВККС України він відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.

3. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 квітня 2024 року для розгляду цієї справи визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Берназюк Я.О., судді Кравчук В.М., Рибачук А.І., Стародуб О.П., Стеценко С.Г.

4. Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі згідно зі статтею 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Суд виходить із наступного.

5. Згідно з частинами першою, другою статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:

подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;

позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

6. Ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 , Суд має достатні підстави вважати, що вона подана з порушенням вимог КАС України, виходячи з такого.

7. Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

8. Згідно з пунктами 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

9. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, зокрема, у постанові 16 лютого 2022 року у справі № 9901/482/21, що закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

10. Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 640/7310/19,від 26 лютого 2020 року у справі № 520/12042/18, від 06 травня 2020 року у справі № 9901/42/20, від 03 червня 2021 року у справі № 9901/41/21 та від 27 жовтня 2021 року у справі № 9901/337/21.

11. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 9901/380/21 також вказано, що зміст позову - це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення.

12. Отже, законодавець закріпив за позивачем право на звернення до суду, право обирати спосіб захисту, визначати підстави позову та одночасно передбачив обов`язок останнього зазначити це в позовній заяві, а також доводити правомірність вимог.

13. Під змістом позовних вимог розуміється, зокрема, визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення (дії чи бездіяльність) суб`єкта владних повноважень, що порушили її право та вказати спосіб захисту свого порушеного права.

14. Підхід до розуміння поняття «зміст позовних вимог» також висловлено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалі від 01 червня 2022 року у справі №990/81/22, де Суд вказав, що під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.

15. Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

16. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

17. Відповідно до пункту 18 частини першої статті 4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 КАС України).

18. За змістом частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції, окрім інших, підсудні справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісій суддів України.

19. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності, у тому числі ВККС України, яку ОСОБА_1 визначив відповідачем у своїй позовній заяві, встановлені статтею 266 КАС України, правила якої поширюються на розгляд адміністративних справ, зокрема щодо законності актів, дій чи бездіяльності ВККС України (пункти 1, 2, 3 частини першої цієї статті).

20. Згідно з частиною четвертою статті 266 КАС України, Верховний Суд за наслідками розгляду адміністративних справ, визначених частиною другою цієї статті, може:

1) визнати акт Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протиправним та нечинним повністю або в окремій його частині;

2) визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протиправними, зобов`язати Верховну Раду України, Президента України, Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України вчинити певні дії;

3) застосувати інші наслідки протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності, визначені статтею 245 цього Кодексу.

21. Поряд із цим приписами частини другої статті 245 КАС України встановлено повноваження суду у разі задоволення позову, серед яких передбачено можливість прийняти рішення про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень, а також про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень тощо.

22. Аналізуючи положення статей 5, 245, 266 КАС України у сукупності, колегія суддів доходить висновку, що встановлені КАС України способи захисту порушеного права не є вичерпними. Водночас, положеннями процесуального закону визначається, що деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин. При цьому таким способам захисту повинні відповідати зазначені у позовній заяві вимоги особи, яка звертається до адміністративного суду.

Так, визнанню протиправним нормативно-правового акта чи окремих його положень кореспондує спосіб захисту права у вигляді визнання його нечинним. При цьому внаслідок прийняття судом такого рішення відповідний акт втрачає свою чинність з моменту набрання законної сили цим рішенням.

Натомість визнанню протиправним індивідуального акта чи окремих його положень кореспондує спосіб захисту права у вигляді його скасування. У такому випадку внаслідок прийняття судом такого рішення відповідний акт втрачає свою чинність з моменту його прийняття.

Подібний підхід застосований Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 01 березня 2021 року у справі №9901/39/21, від 14 липня 2021 року у справі №9901/270/21, від 18 листопада 2021 року у справі №9901/474/21 та від 26 грудня 2023 року у справі №990/338/23.

23. Зі змісту поданої позивачем позовної заяви, а саме відповідно до передостаннього абзацу на сторінці 25, вбачається, що позивачем правильно визначено вид оскаржуваного акта (рішення) суб`єкта владних повноважень (в даному випадку - ВККС України), а саме вказано, що це індивідуальний акт.

24. Водночас, зі змісту прохальної частини видно, що позивач просить визнати оскаржуване рішення ВККС України від 22 лютого 25024 року № 224/дс-24 протиправним, нечинним та скасувати останнє.

25. Таке формулювання пункту 2 прохальної частини позовної заяви не відповідає вимогам статей 5, 245 та 266 КАС України. Крім того, жодних аргументів на користь того, що всупереч вищезазначеним приписам КАС України належним способом захисту прав позивача у даному випадку має бути визнання індивідуального акту нечинним, у позові не наведено.

26. З огляду на це, враховуючи встановлену неузгодженість між предметом позову та обраним позивачем способом захисту порушеного права, колегія суддів доходить висновку про необхідність уточнення позивачем вимог поданої ним позовної заяви, з урахуванням імперативних положень частини першої статті 5, статті 245 КАС України та частини четвертої статті 266 КАС України.

27. Виконання вказаних вимог насамперед зумовить забезпечення завдань адміністративного судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача від можливих порушень з боку суб`єкта владних повноважень та дозволить перевірити вчинення відповідачем у справі дій:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

28. Крім того, частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

29. Колегією суддів встановлено, що 15 квітня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» надійшло клопотання про долучення до позовної заяви доказів сплати судового збору, а саме квитанції від 12 квітня 2024 року № 0.0.3582552865.1 про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн.

30. Водночас, аналізуючи заявлені ОСОБА_1 вимоги позовної заяви, колегія суддів доходить висновку про те, що судовий збір сплачений позивачем у розмірі меншому, ніж передбачено законом.

31. Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

32. Частинами першою та другою статті 9 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

33. Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

34. Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2024 року - 3028 грн.

35. Судом встановлено, що подана ОСОБА_1 позовна заява містить дві позовні вимоги:

(1) визнати протиправним (основна вимога), нечинним та скасувати рішення ВККС України від 22 лютого 2024 року № 224/дс-24 про відмову в наданні рекомендацій для призначення ОСОБА_1 на посаду судді Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області (похідна вимога);

(2) зобов`язати ВККС України повторно розглянути кандидатуру переможця конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів з питання надання рекомендацій ОСОБА_1 для призначення на посаду судді Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області (основна вимога) та ухвалити рішення щодо рекомендації про призначення кандидата суддею Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області та ухвалити рішення щодо рекомендації про призначення кандидата суддею Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області (похідна вимога).

36. З огляду на те, що позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру, судовий збір за подання такого позову становить 2422,40 грн. ((з розрахунку: 1211,20 х 0,4) х 2)

37. Як вбачається з доданої до матеріалів позовної заяви квитанції від 12 квітня 2024 року № 0.0.3582552865.1 позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

38. Таким чином, позивачу потрібно доплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн (з розрахунку: 2422,40-1211,20)

39. Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

40. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 169 КАС України).

41. З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, встановивши строк протягом якого позивач має усунути вказані судом недоліки, а саме:

- привести зміст позовних вимог та виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідно до положень статей 5, 245 та 266 КАС України з урахуванням мотивів цієї ухвали суду;

- подати до суду документ про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Судовий збір за подання позовної заяви до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:

отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

код ЄДРПОУ: 37993783;

код класифікації доходів бюджету: 22030102;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

найменування податку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";

призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.

42. Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 245, 248, 266 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення залишити без руху.

2. Встановити ОСОБА_1 строк десять днів з дати вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява буде повернута з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді: В.М. Кравчук

А.І. Рибачук

О.П. Стародуб

С.Г. Стеценко