Постанова

від 16.04.2024 по справі 320/9749/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16 квітня 2024 року

справа № 320/9749/22

адміністративне провадження № К/990/7423/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області

на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року (суддя - Балаклицький А. І.),

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2024 року (судді: Костюк Л. О., Бужак Н. П., Кобаль М. І.);

у справі № 320/9749/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопетроліум»

до Головного управління ДПС у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

УСТАНОВИВ:

Рух справи

У жовтні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Автопетроліум» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 листопада 2021 року №26265/1817, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 3 431 025,00 грн, у тому числі податкове зобов`язання у сумі 3 119 114,00 грн та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 311 911,00 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2024 року, адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 01 листопада 2021 року №26265/1814. Стягнуто на користь Товариства сплачений судовий збір у розмірі 24 810 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.

Ухвалюючи судові рішення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення, оскільки відповідач порушив строк проведення камеральної перевірки та дійшов помилкових висновків про порушення Товариством вимог пункту 200.4 статті 200 ПК України, пункту 4 розділу V Порядку №21, яке не підтверджується належними доказами.

27 лютого 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2024 року у справі № 320/9749/22, провадження за якою відкрито після усунення позивачем недоліків скарги ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2024 року на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та витребувано справу з суду першої інстанції.

04 квітня 2024 року справа № 320/9749/22 надійшла до Верховного Суду.

Доводи касаційної скарги

Підставою для відкриття касаційного провадження у вказаній справі є пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Скаржник зазначає, що неправильне застосування пункту 76.3 статті 76 та пункту 102.1 статті 102 ПК України судами попередніх інстанцій полягало у тому, що суди виходили з того, що незважаючи на проведення контролюючим органом камеральної перевірки з інших питань, виявлені порушення стосуються виключно правильності оформлення уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, а отже відповідач повинен був провести камеральну перевірку таких уточнюючих розрахунків саме протягом 30 днів після їх фактичного подання.

За позицією контролюючого органу пунктом 76.3 статті 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 102.1. статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-1 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-1 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

Помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні пункту 76.3 статті 76 та п. 102.1 ст. 102 ПК України полягає в тому, що проведена контролюючим органом камеральна перевірка могла бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, без врахування факту, що граничний день перевірки в даному випадку припадав на вихідний день (неділя).

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 19 серпня 2019 року по справі 1640/3125/18: «У спірних правовідносинах суди попередніх інстанцій обґрунтовано врахували положення Європейської конвенції про обчислення строків (ЕТS № 76) від 16 травня 1972 року, підписаної державами - членами Ради Європи, яка застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, у статті 5 визначено, що при обчисленні строку суботи, неділі та офіційні свята враховуються. Однак, якщо diesadquem (для цілей цієї Конвенції термін diesadquem означає день, у який строк спливає) строку, до спливу якого має бути здійснена та чи інша дія, припадає на суботу, неділю, офіційне свято чи день, який вважається офіційним святом, встановлений строк продовжується на перший робочий день, який настає після них.»

Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що у разі коли останній день проведення перевірки припадає на вихідний день, варто говорити про перенесення такого граничного строку на перший після нього робочий день.

Відповідач вважає, що при застосуванні пункту 76.3 статті 76 та пункту 102.1 статті 102 ПК України варто враховувати, що в даному випадку проводилася камеральна перевірка з інших питань, адже досліджувалась безпосередньо податкова звітність позивача на предмет правильності складення розрахунків за податковими платежами податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період - липень 2021 року.

18 лютого 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № П/811/1313/16 підтвердив, що системний аналіз норм свідчить про те, що мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

Згідно позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 травня 2018 року у справі № 820/3544/17 вбачається, що норма пункту 102.1. статті 102 ПК України пов`язує відлік строку давності саме із останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань.

З урахуванням викладеного має бути сформовано висновок, що камеральною перевіркою податкової звітності на предмет правильності складення розрахунків за податковими платежами податкової декларації з податку на додану вартість може бути охоплено період в 1095 днів, що настали за останнім днем граничного строку подання податкової декларації (уточнюючої податкової декларації) з урахуванням факту, коли граничний строк проведення перевірки припадає на суботу, неділю, офіційне свято чи день, який вважається офіційним святом.

Вказані висновки сформовані Верховним Судом при розгляді справ, які не є аналогічними даній справі, а тому відповідач вбачає наявність підстав для перегляду оскаржуваних рішень у касаційному порядку з метою формування правового висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 76.3 статті 76, та пункту 102.1 статті 102 ПК України із врахуванням обставин даної справи.

Також в касаційній скарзі податковий орган зазначає, що, застосовуючи пункт 5 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі-Порядок), суди в оскаржуваних рішеннях дійшли до помилкового висновку, що позивач виправив помилку до проведення камеральної перевірки шляхом подання відповідної уточнюючої декларації за червень 2021 року.

Суди не врахували доводи відповідача, що з метою виправлення помилки Товариство 20 серпня 2021 року подало уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за червень 2021 року (реєстраційний номер 9241296218), відповідно до якого збільшено значення рядка 21 декларації за червень 2021 року, яке відповідно до вимог Порядку № 21 повинно було враховуватися позивачем у рядку 16.2 «збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків» декларації з податку на додану вартість за серпень 2021 року.

Скаржник вважає, що суд касаційної інстанції має сформувати висновок про те, що уточнення рядка 16.2 податкової декларації з податку на додану вартість має відображатися у декларації того періоду, в якому подано такий уточнюючий розрахунок.

Відповідач просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2024 року по справі №320/9749/22 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний перегляд здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Обставини справи

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Автопетроліум» (код ЄДРПОУ 43111667, місцезнаходження: 08162, Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, автошлях Київ-Одеса 17 км.+170 м., пр.) зареєстроване в якості юридичної особи 12 липня 2019 року та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У вересні 2021 року Головним управлінням ДПС у Київській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, пункту 76.3 статті 76 та статті 102 ПК України проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Автопетроліум» за липень 2021 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт камеральної перевірки від 20 вересня 2021 року № 15733/10-36-18-14/43111667 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення пункту 200.4 статті 200 ПК України, пункту 4 розділу V Порядку № 21, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду - липень 2021 року на суму 3 119 114,00 грн.

В обґрунтування правомірності таких висновків відповідач в акті камеральної перевірки від 20 вересня 2021 року № 15733/10-36-18-14/43111667 зазначив, що в ході проведення перевірки встановлено, що у рядку 16.1 податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2021 року «значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» ТОВ «Автопетроліум» зазначено суму від`ємного значення в розмірі 3 119 114,00 грн. При цьому, за даними поданої звітної податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період червень 2021 року (реєстраційний номер 9196705743 від 16.07.2021) платником задекларовано позитивне значення у рядку 18 декларації в розмірі 918 656 грн. Уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок протягом липня 2021 року не подавались.

Враховуючи вищевикладене, контролюючий орган дійшов висновків, що в порушення вимог пункту 200.4 статті 200 ПК України, підпункту 5 пункту 4 розділу V Порядку № 21 ТОВ «Автопетроліум» неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду в сумі 3 119 114,00 грн, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду - липень 2021 року на суму 3 119 114,00 грн.

Позивачем були подані до Головного управління ДПС у Київській області заперечення до акта камеральної перевірки за вих. №02-14/740 від 08 жовтня 2021 року.

Розглянувши заперечення ТОВ «Автопетроліум» Головне управління ДПС у Київській області у листі від 26 жовтня 2021 року № 17095/12/10-36-18-04 повідомило позивача, що висновки акта камеральної перевірки від 20 вересня 2021 року № 15733/10-36-18-14/43111667 залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі висновків акта камеральної перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 01 листопада 2021 року № 26265/1814, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 3 431 025,00 грн, у тому числі податкове зобов`язання у сумі 3 119 114,00 грн та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 311 911,00 грн.

Рішенням ДПС України від 03 жовтня 2022 року № 12089/6/99-00-06-01-02-06 податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 01 листопада 2021 року № 26265/1814 залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Правове регулювання та висновки Верховного Суду

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються приписами Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Пунктом 75.1. статті 75 ПК України установлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1. пункту 75.1. статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно з пунктом 76.3. статті 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 102.1. статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

Суди попередніх інстанцій установили, що контролюючий орган 20 вересня 2021 року провів камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період - липень 2021 року.

Актом перевірки її предмет відповідач визначив наступним чином - перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Товариства за липень 2021 року. Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що предмет перевірки не охоплював інші порушення (своєчасність подання декларації, своєчасність реєстрації ПН, тощо), а тому перевірка могла бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку її подання.

Аналогічна правова позиція сформована Верховним Судом в постанові від 15 березня 2024 року у справі № 320/4840/22 (адміністративне провадження №К/990/26234/23).

Нормами пункту 202.1 статті 202 ПК України визначено, що звітним (податковим) періодом для платників податку на додану вартість є один календарний місяць.

За змістом підпункту 49.18.1. пункту 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

Враховуючи наведене вище правове регулювання, останнім днем для проведення камеральної перевірки було 19 вересня 2021 року. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком судів попередніх інстанції про те, що відповідач, провівши 20 вересня 2021 року перевірку податкової декларації з податку на додану вартість Товариства за липень 2021 року, порушив встановлений пунктом 76.3 статті 76 ПК України строк. Податковий кодекс України не встановлює правил перенесення строків перевірок у разі коли останній день припадає на вихідний або святковий (неробочий) день.

Колегія суддів Верховного Суду також визнає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанції щодо встановленого відповідачем порушення пункту 200.4. статті 200 ПК України, підпункту 5 пункту 4 розділу V Порядку № 21.

Відповідно до пункту 200.4. статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/2828 (далі - Порядок № 21).

Відповідно до підпункту 5 пункту 4 розділу V Порядку № 21 у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період. У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від`ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду. У рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу, що узгоджена протягом звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктами 5, 6 розділу VI Порядку № 21 у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок. У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18.

Суди попередніх інстанцій установили, що у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2021 року відсутнє від`ємне значення, розраховане згідно з пункту 200.1 статті 200 ПК України, як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За результатами розрахунку згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України позивач вказав позитивне значення різниці у рядку 18 податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2021 року у сумі 941 519,00 грн.

Водночас, відповідно до пункту 22 розділу ІІІ Порядку №21 після подання декларації за звітний (податковий) період платник податку має право до закінчення граничного терміну подання декларації за такий самий період подати нову декларацію з виправленими показниками.

Керуючись вищезазначеними нормами, у зв`язку з тим, що Товариством 17 серпня 2021 року була подана звітна податкова декларація за липень 2021 (реєстраційний номер 9237403727), а діюче законодавство (пункт 22 розділу III Порядку №21) дозволило товариству до закінчення граничного терміну подання декларації за такий самий період виправити показники шляхом подання нової звітної декларації. Позивач подав звітну нову декларацію за липень 20 серпня 2021 року в 18:23:30 (реєстраційний номер 9241467269), в якій відображено виправлені показники за липень 2021 року, а саме перенесено у р. 16.1 суму від`ємного значення (-3 119 114) з р. 21 уточнюючого розрахунку за червень 2021 (поданий 20 серпня 2021 року в 17:58:41, реєстраційний номер 9241296218), що свідчить про дотримання позивачем пункту 6 розділу VI Порядку №21 при внесені змін до податкової звітності з ПДВ та відсутність обставин заниження зі сторони позивача податкових зобов`язань з податку на додану вартість у липні 2021 року.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, наведені в акті камеральної перевірки та в листі за результатами розгляду заперечень на акт перевірки висновки податкового органу, на підставі яких винесене податкове повідомлення-рішення, спростовуються наведеними вище обставинами, оскільки такі висновки не враховують подання позивачем уточнюючої декларації за червень 2021 року відповідно до статті 50 ПК України. Позивач виправив помилку до проведення камеральної перевірки шляхом подання відповідної уточнюючої декларації за червень 2021 року.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що відповідач не довів належними, допустимими доказами порушення Товариством вимог пункту 200.4 статті 200 ПК України, підпункту 5 пункту 4 розділу V Порядку №21, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду - липень 2021 року на суму 3 119 114,00 грн.

Достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України.

Результати касаційного перегляду судових рішень

З огляду на зазначене в сукупності, суди попередніх інстанцій дійшли цілком об`єктивних висновків про наявність підстав для визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення від 01 листопада 2021 року №26265/1817.

Відтак, зважаючи на положення частини першої статті 341 КАС України, яка передбачає, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, Верховний Суд погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про наявність, в даному випадку, правових підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи ж касаційної скарги не спростовують мотивів, покладених судами в основу оскаржуваних рішень, дублюють аргументи акта перевірки, відзиву на позовну заяву та апеляційної скарги, належна правова оцінка яким була надана судами першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2024 року у справі № 320/9749/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: Л. І. Бившева

В. В. Хохуляк