Постанова

від 16.04.2024 по справі 640/13212/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 640/13212/20

адміністративне провадження № К/990/22855/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 640/13212/20

за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зв`язок плюс», третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про припинення права на початок виконання будівельних робіт, скасування реєстрації, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Зв`язок плюс» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2021 року (прийняте у складі головуючого судді Іщука І.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року (ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Аліменка В.О., суддів: Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2020 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент ДАБК м. Києва, позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зв`язок плюс» (далі - ТОВ «Зв`язок плюс», відповідач), третя особа ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , третя особа), в якій просив:

- припинити право на початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) "Реконструкція адміністративно-складської будівлі за адресою: 8000000000:75:058:0008, АДРЕСА_1" від 06 березня 2020 року №КВ061200661446;

- скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) "Реконструкція адміністративно-складської будівлі за адресою: 8000000000:75:058:0008, АДРЕСА_1 від 12 березня 2020 року №КВ141200721098.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у березні 2020 року ТОВ «Зв`язок плюс» подало повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єкту, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та декларацію про готовність до експлуатації цього об`єкта.

У червні 2020 до Департаменту ДАБК м. Києва надійшла заява ФОП ОСОБА_1 , який зазначений відповідачем розробником проектної документації та особою, що здійснює авторський нагляд. ФОП ОСОБА_1 зазначив, що він не розробляв вказану документацію та відповідно не здійснював авторського нагляду.

Вважаючи, що ТОВ «Зв`язок плюс» подало недостовірні дані у надісланому повідомленні та зареєстрованій декларації, позивач звернувся до суду з цим позовом на підставі статті 36 та 391 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 червня 2021 року, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року позов задоволено.

Припинено право на початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) "Реконструкція адміністративно-складської будівлі за адресою: 8000000000:75:058:0008, АДРЕСА_1" від 06 березня 2020 року №КВ061200661446.

Скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) "Реконструкція адміністративно-складської будівлі за адресою: 8000000000:75:058:0008, АДРЕСА_1 від 12 березня 2020 року № КВ141200721098.

4. Приймаючи такі рішення, суди виходили з того, що ТОВ «Зв`зок Плюс» не надано до суду доказів, що спростовують аргументи позивача про подання ним недостовірних даних до органу державного архітектурно-будівельного контролю.

ТОВ «Зв`язок Плюс» лише повідомило, що 21 листопада 2019 року між ним та ФОП ОСОБА_1 був укладений Договір авторського нагляду, копію якого долучено до повідомлення.

Водночас, ТОВ «Зв`язок Плюс» не надало жодного документу, який підтверджував би, що саме ФОП ОСОБА_1 розробляв проектну документацію з реконструкції зазначеного об`єкту.

ТОВ «Зв`язок Плюс» не надано до суду договір на здійснення проектних робіт, наказ на призначення осіб, відповідальних на здійснення авторського нагляду щодо проведення робіт з реконструкції «Реконструкція адміністративно-складської будівлі за адресою: 8000000000:75:058:0008, АДРЕСА_1» та ін. документи, які змогли б підтвердити достовірність даних, які ТОВ «Зв`язок Плюс» зазначило у повідомленні про початок виконання будівельних робіт.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. 23 серпня 2022 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «Зв`язок плюс».

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права та допущені порушення норм процесуального права.

Суди не вжили визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин справи, у тому числі щодо виявлення та отримання доказів з власної ініціативи.

Суд першої інстанції встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, без належної перевірки доводів позивача, без дослідження доказів проведення позапланової перевірки дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, як того вимагає пункт 2 абзацу шостого частини першої статті 41 Закон № 3038-VI. Не проведено перевірки реєстрації права власності за відповідачем на вказаний об`єкт, як завершальної стадії будівництва.

Суд апеляційної інстанції встановив обставини справи на підставі листа ФОП ОСОБА_1 , що був ним відкликаний 10 липня 2021 року та не дослідив зібрані у справі докази, які надані відповідачем на спростування аргументів позивача.

Відповідач зазначив, що наведені обставини є належною підставою для перегляду оскаржуваних судових рішень відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 та частини другої статті 353 КАС України.

В касаційній скарзі зазначено, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду при розгляді справ за подібних правовідносинах, а саме викладені у постановах від 10 вересня 2021 року у справі № 826/2827/17, від 27 квітня 2021 року у справі № 640/5473/20, від 04 березня 2021 року у справі № 826/13826/18, від 05 червня 2019 року у справі № 815/3172/18, від 20 січня 2021 року у справі № 420/1674/19.

В даних справах Верховний Суд дійшов висновку, що з моменту реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, з якою пов`язується закінчення будівництва об`єкта містобудування, реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт вважається такою, що вичерпала свою дію. При цьому, реєстрація права власності є підставою вважати, що декларація про готовність об`єкта до експлуатації також вичерпала свою дію.

Крім того скарга містить аргументи, що суд помилково розглянув справу у порядку спрощенного провадження, оскільки справа підлягала розгляду у відкритому судовому засіданні.

6. За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 серпня 2023 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Мороз Л.Л.

7. Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження за цією скаргою.

31 жовтня 2022 року до Верховного Суду надійшли пояснення ФОП ОСОБА_1 про те, що ТОВ «Зв`язок плюс» у повідомленні про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність до експлуатації цього об`єкта наведені повні та достовірні дані, що ним розроблено проектну документацію та вірно визначено його, як відповідальну особу проектувальника, що здійснює авторський нагляд.

ФОП ОСОБА_1 зазначив, що його заява до Департаменту ДАБК м. Києва від 30 травня 2020 року (вх. 073/3446) є помилковою і тому заявою від 10 липня 2021 року він її відкликав.

01 листопада 2022 року до Верховного Суду від Департаменту ДАБК м. Києва надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просив відмовити у її задоволенні та залишити судові рішення без змін.

14 листопада 22 року від відповідача до Верховного Суду надійшли доповнення до касаційної скарги на спростування аргументів відзиву Департаменту ДАБК м. Києва. Зазначив перелік документів, які на його думку підтверджують достовірність даних наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність до експлуатації цього об`єкта. Вказав, що позивачем не надано до суду жодних належних та допустимих доказів того, що реконструйована будівля є самочинним будівництвом.

8. На підставі службової записки судді-доповідача ОСОБА_3 від 09 квітня 2024 року про проведення повторного автоматизованого розподілу, у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_4 (рішення Вищої ради правосуддя від 08 червня 2023 року № 622/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Верховного Суду у зв`язку із поданням заяви про відставку), яка входить до складу колегії суддів, здійснено за допомогою автоматизованої системи документообігу суду її заміну на суддю Тацій Л.Л .

9. Верховний Суд ухвалою від 15 квітня 2024 року призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 16 квітня 2024 року.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Зв`язок Плюс», як замовник будівництва, через електронний кабінет подало повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1) «Реконструкція адміністративно-складської будівлі за адресою: 8000000000:75:058:0008, АДРЕСА_1» від 06 березня 2020 року № КВ 061200661446 та декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначним наслідками (СС1) «Реконструкція адміністративно-складської будівлі за адресою: 8000000000:75:058:0008, АДРЕСА_1» від 12 березня 2020 року № КВ 141200721098, які зареєстровано автоматично за допомогою програмних засобів ведення реєстру.

Замовником будівництва, - ТОВ «Зв`зок Плюс», - у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 06 березня 2020 року № КВ 061200661446 та у декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 12 березня 2020 року № КВ 141200721098 наведені наступні дані, зокрема:

- проектна документація розроблена ФОП ОСОБА_1 та затверджена наказом замовника директором ТОВ «Зв`язок Плюс» Кривехою Людмилою Олександрівною від 21 листопада 2019 року;

- відповідальною особою проектувальника, що здійснює авторський нагляд визначено - ОСОБА_1 (наказ ФОП ОСОБА_1 від 21 листопада 2019 року № 51).

03 червня 2020 року (вх. 073/3446) на адресу Департаменту надійшла заява ОСОБА_1 від 30 травня 2020 року. Останній повідомив Департамент, що при перевірці архівних документів встановлено, що проектна документація на об`єкти будівництва за 2020 рік, зокрема, за адресою: АДРЕСА_1 (КВ 061200661446 ) не розроблялася, тобто:

а) договір на здійснення проектних робіт не укладався;

б) договір на здійснення авторського нагляду не укладався;

в) наказ про призначення осіб, відповідальних осіб на здійснення авторського нагляду, не видавався.

При цьому, ФОП ОСОБА_1 у своїй заяві від 30 травня 2020 року (вх. 073/3446) зазначив, що замовники, зокрема, ТОВ «Зв`зок Плюс», порушили п. 4.5 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення в сфері будівельної діяльності» та просить скасувати недостовірну інформацію.

Вважаючи, що ТОВ «Зв`зок Плюс» набуло право на початок виконання будівельних робіт з порушенням норм чинного законодавства, Департамент ДАБК м. Києва звернувся з цим позовом до суду.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Законом, який визначає правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є Закон № 3038-VI.

Статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року № 687-XIV визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом № 3038-VI.

Статтею 1 Закону № 3038-VI передбачено, що замовник - це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Згідно зі статтею 4 Закону № 3038-VI об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Частинами першою та другою статті 34 Закону № 3038-VI передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання ним повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом (частина сьома статті 34 Закону № 3038-VI).

Відповідно до частини першої та другої статті 36 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Згідно частини першої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката (частина п`ята статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Згідно частини дев`ятої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката (частина десята статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Відповідно до частини другої статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Згідно висновків, сформованих Верховним Судом у постанові від 01 жовтня 2019 року у справі № 826/9967/18, правовідносини у якій є подібними цій справі, реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, в даному випадку вчинення позивачем дій щодо реалізації наданого йому цією декларацією права на проведення будівельних робіт. З моменту реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, з якою пов`язується закінчення будівництва об`єкта містобудування, декларація про початок виконання будівельних робіт вичерпала свою дію. Після реєстрації права власності на утворені у результаті проведеної реконструкції об`єкти, декларація про готовність об`єкта до експлуатації новоствореного об`єкта містобудування, також вичерпала свою дію.

12. Судами встановлено, що ТОВ «Зв`язок Плюс», як замовник будівництва, через електронний кабінет подало повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1) «Реконструкція адміністративно-складської будівлі за адресою: 8000000000:75:058:0008, АДРЕСА_1» від 06 березня 2020 року № КВ 061200661446.

Також за допомогою програмних засобів ведення реєстру автоматично зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації вказаного об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначним наслідками (СС1) від 12 березня 2020 року № КВ 141200721098.

На підставі листа ФОП ОСОБА_1 від 30 травня 2020 року, яким повідомлено Департамент, що при перевірці архівних документів встановлено, що проектна документація на об`єкти будівництва за 2020 рік, зокрема, за адресою: АДРЕСА_1 (КВ 061200661446) не розроблялася, позивач дійшов висновку про подання ТОВ «Зв`язок Плюс» недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні та зареєстрованій декларації звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції задовольнив позов з огляду на те, що ТОВ «Зв`язок Плюс» не спростовано доводів позивача належними доказами.

13. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи свою позицію щодо безпідставності позовних вимог Департаменту ДАБК м. Києва, відповідач в апеляцій скарзі зазначав, що реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, а тому право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 06 березня 2020 року № КВ 061200661446, не може бути припинено, оскільки з 12 березня 2020 року є повністю реалізованим. Крім того, на підставі зазначеної декларації за ТОВ «Зв`язок Плюс» зареєстровано право власності на реконструйований об`єкт (№ витягу 204161070 від 14 березня 2020 року).

Зазначив, що після реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання.

Відповідач вказав, що Департамент ДАБК м. Києва , всупереч вимогам статті 41 Закону № 3038-VI, не перевіряв обставини наведені ФОП ОСОБА_1 у заяві від 30 травня 2020 року.

Також ТОВ «Зв`язок Плюс» зауважило, що ФОП ОСОБА_1 заявою від 10 липня 2021 року відкликав свою заяву від 30 травня 2020 року, в частині скасування недостовірної інформації по розробці проектної документації на спірний об`єкт будівництва за 2020 рік (березень) КВ 061200661446. До вказаної заяви було додано всі необхідні підтверджуючі документи щодо проведених ним робіт з розроблення проекту з реконструкції та будівництва вказаного об`єкта, зокрема, копії договору на здійснення авторського нагляду від 21 листопада 2019 року № 1, наказу від 21 листопада 2019 року № 51 «Про призначення посадових осіб, які відповідальні за проведення робіт» та договору на виконання робіт із проектування реконструкції будівлі від 21 листопада 2019 року № 005/19.

Копія заяви ФОП ОСОБА_1 від 10 липня 2021 року додана ним до відзиву, яким підтримано апеляційну скаргу ТОВ «Зв`язок Плюс».

В той же час, наведені вище документи подані відповідачем разом з апеляційною скаргою, а копія робочого проекту додана до відповіді на відзив.

14. Колегія суддів КАС ВС зауважує, що відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно приписів статті 322 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.

У мотивувальній частині рішення зазначаються: а) встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин; б) доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; в) мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу; г) чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи та (або) інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду; ґ) висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

15. Переглядаючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що лист ФОП ОСОБА_1 від 30 травня 2020 року свідчить про подання ТОВ «Зв`зок Плюс» до Департаменту ДАБК м. Києва недостовірних даних.

Проте, рішення суду апеляційної інстанції не містить спростувань доводів ТОВ «Зв`зок Плюс», викладених в апеляцій скарзі та доводів ФОП ОСОБА_1 , викладених у відзиві.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд не навів мотивів відхилення аргументів відповідача та третьої особи в частині безпідставності задоволення позовних вимог, викладених в апеляційній скарзі та відзиві на позов.

Зазначені порушення норм процесуального права унеможливлюють встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене колегія суддів КАС ВС дійшла висновку про обґрунтованість доводів касаційної скарги щодо допущення судом апеляційної інстанції порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

16. Стосовно доводів скаржника про необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження, колегія суддів КАС ВС зазначає про таке.

За приписами статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до частини другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 257 КАС України, яка кореспондується із частиною 4 статті 12 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).

Верховний Суд зазначає, що ця справа не належить до категорії справ, які не можуть розглядатися за правилами спрощеного провадження у значенні згаданих статей, а тому суд, беручи до уваги передбачені частиною третьою статті 257 КАС України чинники, може розглянути її як за правилами загального позовного провадження, так і за правилами спрощеного позовного провадження, якщо дійде такого висновку.

В ухвалі від 01 липня 2020 року Окружний адміністративний суд м. Києва вирішив за недоцільне розглядати цю справу за правилами загального позовного провадження та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Такі процесуальні дії суду першої інстанції не можуть вважатись порушенням норм КАС України, у зв`язку з чим доводи касаційної скарги у цій частині Верховним Судом відхиляються.

17. В силу приписів частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Зважаючи на те, що судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, і на це порушення вказує скаржник у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, установити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Зв`язок плюс» задовольнити частково.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року скасувати.

Справу № 640/13212/20 за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зв`язок плюс», третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про припинення права на початок виконання будівельних робіт, скасування реєстрації, направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Стрелець Т.Г.

Судді Стеценко С.Г.

Тацій Л.В.