Єдиний унікальнийномер 448/672/24
Провадження № 2/448/346/24
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
15.04.2024 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Мостиської міської ради Яворівського району Львівської області про визначення частки у майні, що є спільною сумісною власністю та визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом, -
В С Т А Н О В И В:
Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Гриньо М.І. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Мостиської міської ради Яворівського району Львівської області із наступними позовними вимогами:
- про визначення розміру частки спадкодавця ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в праві спільної сумісної власності, що становить 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0750га, кадастровий номер 4622410100:01:003:0817, що розташована у АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку та господарських споруд;
- визнати за позивачкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0750га, кадастровий номер 4622410100:01:003:0817, що розташована у АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ознайомившись із змістом позовної заяви та проаналізувавши додані до неї додатки, вважаю, що така підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Вимоги до позовної заяви встановлені ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява має містити відомості: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язків досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.4 та ч.5 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно ст.83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн.
Згідно вимог ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму (1211,20 гривень) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму (13 420 гривень); за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2024 рік становить 1211,20 грн.
Суд звертає увагу сторони позивача, що відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий та немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Оскільки, позовна заява містить вимоги як майнового (визнання права власності на майно), так і вимогу немайнового характеру (визначення розміру частки), тому вони підлягають оплаті судовим збором відповідно до вищевказаної норми.
Аналогічні роз`яснення містяться в п. 10, 12, 13 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10.
Як вбачається, з матеріалів справи, а саме квитанції про оплату судового збору №19 від 08.04.2024р., позивачкою ОСОБА_1 сплачено судовий збір в розмірі 1211,20грн., тобто за одну вимогу майнового характеру.
Отже, стороною позивача в порушення вимог Закону України «Про судовий збір» у встановленому порядку і розмірі не сплачено судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру - про визначення частки в майні, що є спільною сумісною власністю, а тому такий необхідно сплатити у сумі 1211,20 гривень.
Крім того, відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Згідно із п.п.2, 9 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності вартістю майна, а у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.
Дійсна вартість майна визначається згідно вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна, висновок про вартість майна є його невід`ємною частиною (стаття 12 Закону).
Згідно із ст.5 Закону України «Про оцінку земель» грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки. Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами. Натомість, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Згідно з п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
Відповідно до ст.18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".
Згідно ст.19 цього Закону "Про оцінку земель" експертна грошова оцінка земельних ділянок проводиться суб`єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог цього Закону, Закону України "Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні", а також інших нормативно-правових актів та норм і правил.
Як видно із ст.20 даного Закону "Про оцінку земель" за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Також, суд зазначає, що за наявності перешкод у отриманні витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, сторона позивача не позбавлена можливості замовити експертну грошову оцінку майна з метою визначення вартості земельної ділянки.
Таким чином, суд роз`яснює стороні позивача, що на підтвердження вартості спірної земельної ділянки, яка є предметом позову, стороні позивача необхідно надати витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки або звіт за результатами проведення експертної грошової оцінки даної земельної ділянки.
Отже, ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).
Також, суд роз`яснює стороні позивача, що вартість станом на час звернення до суду, яка буде визначена нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки чи визначена за результатами проведення експертної грошової оцінки, земельної ділянки становитиме ціну позову.
Стороною позивача, у позовній заяві зазначено ціну позову 81770,56 грн. (1/2 частки спірного майна), обґрунтовуючи вартість майна відповідно витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.02.2021р., однак згідно п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності дійсною вартістю нерухомого майна на момент подання позову. У зв`язку з чим, вказана нормативно-грошова оцінка земельної ділянки проведена 3 роки тому, тому дійсною вважатися не може, у зв`язку з чим стороні позивачу необхідно зазначити ціну позову згідно з нормативно-грошовою оцінкою земельної ділянки станом на 2024 рік, з наданням відповідних документів на підтвердження.
Отже, відсутня вартість спірного майна на момент звернення із позовом, для визначення розміру ціни позову та сплати судового збору, а саме 1/2 частини земельної ділянки площею 0,0750га, кадастровий номер 4622410100:01:003:0817, що розташована у АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, право власності на частину якого просить визнати сторона позивач у своєму позові.
Таким чином, стороні позивача необхідно надати до суду докази, які підтверджують реальну вартість нерухомого майна станом на час звернення до суду та здійснити сплату судового збору з урахуванням дійсної вартості земельної ділянки, виходячи з позовних вимог.
Враховуючи викладене, стороні позивача необхідно надати суду докази сплати судового збору в повному обсязі, виходячи з дійсної вартості майна.
Судовий збір за подання позовної заяви до Мостиського районного суду Львівської області має бути перераховано або внесено за наступними реквізитами, які опубліковані на офіційному сайті - веб-адреса сторінки: http:// ms.lv.court.gov.ua: «Отримувач коштів ГУК Львiв/Мостиська тг/22030101; код отримувача за ЄДРПОУ 38008294; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); МФО 899998; рахунок отримувача UA448999980313161206000013807; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу 101;
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищенаведене, приходжу до переконання, що вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, а стороні позивача необхідно надати строк для усунення зазначених вище недоліків.
На підставі наведеного, керуючись ст.185 ЦПК України, суддя,
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Мостиської міської ради Яворівського району Львівської області про визначення частки у майні, що є спільною сумісною власністю та визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом залишити без руху.
Надати позивачці ОСОБА_1 строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позову без руху та роз`яснити, що у випадку виконання нею у встановлений строк відповідних вимог ухвали суду, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання, інакше заява вважається неподаною та повертається позивачеві.
Ухвала є остаточною та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя Ю.В. Кічак
Суд | Мостиський районний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 15.04.2024 |
Оприлюднено | 18.04.2024 |
Номер документу | 118403232 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: визнання права власності |
Цивільне
Мостиський районний суд Львівської області
Кічак Ю. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні