Ухвала

від 10.04.2024 по справі 757/46255/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/46255/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/1749/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ «ЕМБІЕМ ЮКРЕЙН»- адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2023 року, -

за участю:

представника ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2023 року задоволено клопотанняпрокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора, ОСОБА_7 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12022000000001254 та накладено арешт на кошти, які зберігаються на рахунках Акціонерного банку «Південний» (МФО банку 328209) ( 65059 , м. Одеса, вул. Краснова, 6/1), а саме на рахунки:

- НОМЕР_2 ; НОМЕР_2 ,

- НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ;

НОМЕР_4 , які належать ТОВ «ЕМБІЕМ ЮКРЕЙН» (код ЄДРПОУ 42498805), що задіяне для вчинення кримінальних правопорушень.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник ТОВ «ЕМБІЕМ ЮКРЕЙН»- адвокат ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора, ОСОБА_7 про накладення арешту у рамках кримінального провадження № 12022000000001254, - у зв`язку з його недоведеністю.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді про арешт майна є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою. Висновки суду, викладені в оскаржуваній ухвалі не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження (п. 2 ч. 1 ст. 409 КПК України), оскільки не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду (п. 1 ч. 1 ст. 411 КПК України), що є підставою для її скасування судом апеляційної інстанції.

Апелянт вказує, що постановляючи вищевказану ухвалу, слідчий суддя не врахував тієї обставини, що кошти на рахунках Акціонерного банку «Південний», які належать ТОВ «ЕМБІЕМ ЮКРЕЙН», не відповідають жодному критерію зазначеному у ст. 98 КПК України, оскільки вони не були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не містять жодних відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, не є об`єктом кримінально протиправних дій та не набуті кримінально протиправним шляхом.

Постанова слідчого від 29.09.2023 року є суто формальною за своїм змістом, та не відповідає вимогам закріпленим у п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України, які ставляться до вказаного процесуального рішення, оскільки не містить достатніх мотивів її постановлення та позбавлена їх належного обґрунтування.

Також апелянт зазначає, що ні прокурор у своєму клопотанні, ні слідчий суддя в ухвалі, не зазначають яка саме сума грошових коштів на рахунках Товариства є незаконно одержаною, так як і не зазначають, яка взагалі сума грошових коштів наявна на кожному з рахунків чи загалом на них всіх. Однак, незважаючи на не доведення прокурором і відповідно не встановлення слідчим суддею розміру тих грошових коштів, які за версією слідства є нібито цінностями одержаними внаслідок вчинення злочину, слідчим суддею приймається нічим необґрунтоване рішення про арешт всіх коштів на всіх рахунках Товариства, яке не є суб`єктом розслідуваного кримінального правопорушення.

Апелянт звертає увагу на те, що ні керівник ТОВ «ЕМБІЕМ ЮКРЕЙН», ні жоден його співробітник не є підозрюваним у даному кримінальному провадженні (як власне і в будь-якому іншому провадженні). Жодного іншого обґрунтування та мотиву прийнятого рішення оскаржувана ухвала не містить.

Також апелянт звертає увагу на абсурдності посилання прокурора, що на банківських рахунках в Акціонерному банку «Південний» (МФО банку 328209) ( 65059 , м. Одеса, вул. Краснова, 6/1 ) нібито наявні віртуальні активи, які належать ТОВ «ЕМБІЕМ ЮКРЕЙН», оскільки це не відповідає дійсності. На банківських рахунках Товариства немає та і не може бути жодних віртуальних активів.

ТОВ «ЕМБІЕМ ЮКРЕЙН» є суб`єктом господарювання, основним КВЕДом якого є «73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки». Товариство понад 5 років займається законною господарською діяльністю, з доходів від якої систематично сплачуються податки до бюджету. Про реальність здійснення ТОВ «ЕМБІЕМ ЮКРЕЙН» господарської діяльності свідчать численні договори про дослідження кон`юнктури ринку та надання рекламних послуг, договори про надання інформаційно-консультаційних послуг (копії долучаються),як з резидентами так і з нерезидентами. Дане Товариство забезпечує населення робочими місцями, надаючи особам офіційне працевлаштування.

При цьому, ТОВ «ЕМБІЕМ ЮКРЕЙН» активно допомагає Збройним Силам України в боротьбі з країною-агресором, систематично надаючи посильну допомогу як у вигляді благодійних внесків (підтверджується наказами ТОВ про надання благодійної допомоги на потреби ЗСУ, копії долучаються) та придбання автомобільної техніки (що підтверджується наказами ТОВ про передачу придбаних транспортних засобів на користь ЗСУ, копії долучаються).

Окрім цього, Товариство також надає благодійну допомогу дитячим будинкам, серед яких Київський міський будинок дитини « Берізка » (копії документів долучаються).

Версія слідства стосовно імовірної «причетності ОСОБА_9 - директора ТОВ «ЕМБІЕМ ЮКРЕЙН», до шахрайського механізму та використання ним Товариства для легалізації його приватного рухомого, нерухомого майна та грошових коштів, набутих злочинним шляхом» не знаходить жодного підтвердження в матеріалах долучених до клопотання, а відтак є виключно голослівним припущенням прокурора, позбавленим жодного доказового значення. При цьому кримінальне провадження № 12022000000001254 не розслідується за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 209 КК України (легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом).

Матеріали долучені до клопотання прокурора, з огляду на їх зміст, не заслуговують на увагу при вирішенні питання про арешт майна, оскільки не обґрунтовують ні правову підставу, ні існування ризиків для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Втручання у право юридичної особи на мирне володіння її майном, зокрема, обмеження можливості використання банківських рахунків для здійснення різного роду бухгалтерських операцій та обмеження доступу до наявних на них грошових коштів очевидно не є співрозмірним завданням даного кримінального провадження, є невиправданим засобом та надмірно обтяжливим для Товариства, яке не є суб`єктом кримінального переслідування, а з огляду на не доведення прокурором існування законних правових підстав для арешту банківських рахунків та наявних на них коштів - ще й завідомо незаконним, оскільки не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону, що серед іншого, свідчить про порушення ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Окрім цього, апелянт звертає увагу, що у клопотанні прокурором не розкрито зміст ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, які обґрунтовують необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна та не доведено існування жодного з них.

В судове засідання прокурор не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений завчасно та належним чином. Разом з цим, 10.04.2024 на електронну пошту Київського апеляційного суду надійшло клопотання прокурора, в якому останній просив відкласти судовий розгляд апеляційної скарги, обґрунтовуючи його зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Проте, колегія суддів не приймає до уваги вищевказане клопотання, оскільки на підтвердження обґрунтованості поважності неможливості з`явитись у судове засідання прокурор до клопотання жодних доказів не долучив. Також суд зауважує, що згідно постанови про визначення групи прокурорів від 21.11.2022 в даному кримінальному провадженні визначені й інші прокурори, які не надсилали клопотань про відкладення судового розгляду.

З урахуванням думки представника ТОВ «ЕМБІЕМ ЮКРЕЙН» - адвоката ОСОБА_6 , яка вважала за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності прокурора, колегія суддів прийшла до висновку про можливість проведення судового розгляду без участі прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

Заслухавши доповідь судді, позицію представника ТОВ «ЕМБІЕМ ЮКРЕЙН» - адвоката ОСОБА_6 , яка підтримала подану апеляційну скаргу в повному обсязі та просила скасувати оскаржувану ухвалу, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ТОВ «ЕМБІЕМ ЮКРЕЙН» - адвоката ОСОБА_6 , підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів, наданих судом першої інстанції, щоГоловним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12022000000001254, зареєстрованому 21.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на території України, зокрема в м. Київ та м. Львів, діє група осіб, яка, використовуючи орендовані офісні приміщення та методи соціальної інженерії, пропонує інвестувати кошти в псевдо брокерські проекти або ж під виглядом працівників служби безпеки банківських установ отримує реквізити банківських карток громадян України та таким чином вчиняє шахрайське заволодіння коштами громадян в особливо великих розмірах.

Встановлено, що вказані місця створені з метою отримання конфіденційної інформації громадян, за допомогою якої отримується незаконний доступ до їх банківських рахунків, електронних гаманців, систем розрахунків у крипто валюті та несанкціонованого втручання в роботу автоматизованих систем фінансових установ для викрадення грошових коштів та подальшого їх переказу на банківські картки, оформлені на підставних осіб. Після цього кошти обготівковуються за допомогою так званих «дропів» .

Також встановлено, що для функціонування механізму з привласнення коштів організаторами вказаної діяльності використовується високотехнологічне обладнання та програмне забезпечення, що дозволяє здійснювати підміну телефонних номерів зловмисників на офіційні номери банківських установ та державних органів, працівниками яких представляються останні для незаконного отримання конфіденційних даних банківських карток та рахунків фізичних і юридичних осіб.

Так, відповідно до інформації ДКІБ СБ України встановлено місця вчинення кримінальних правопорушень, а також осіб, причетних до вчинення шахрайських дій, а саме: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 . ОСОБА_10 здійснює контроль за діяльністю співробітників вказаного кол-центру, визначає розмір так званих «бонусів» (розподіляє кошти, здобуті злочинним шляхом), між співучасниками за виконані фіктивні «продажі» послуг та відповідає за організацію роботи в цілому.

Так, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою змовою з ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та іншими невстановленими особами, з корисливих мотивів, організували у м. Києві та м. Львів функціонування незаконних Call-центрів, учасники якого, шляхом електронних маніпуляцій та введення в оману, а також шляхом продажу фіктивних бінарних опціонів та створення шахрайських пірамід, привласнюють кошти фізичних осіб.

При цьому, з метою приховання своєї злочинної діяльності та легалізації отриманих злочинним шляхом грошових коштів, останніми через підконтрольних осіб створено ТОВ «ЕМБІЕМ ЮКРЕЙН» (код ЄДРПОУ 42498805), основний КВЕД (73.20): Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки. Відповідно до наявної інформації, перед початком своєї роботи у вищевказаному підприємстві працівники «Call-центрів» підписували заявку про прийняття на роботу, трудовий договір та договір про конфіденційність та нерозголошення інформації з ТОВ «ЕМБІЕМ ЮКРЕЙН» для конспірування свої шахрайських дій та часткової легалізації отриманих злочинним шляхом грошових коштів.

Крім того встановлено, що до шахрайського механізму було залучено директора ТОВ «ЕМБІЕМ ЮКРЕЙН» - гр. України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є довіреною особою ОСОБА_11 , та відповідає за організацію діяльності незаконних «Call-центрів» на території України, обготівкування та розподіл грошових коштів між усіма учасниками шахрайської схеми. Водночас ТОВ «ЕМІЕМ ЮКРЕЙН» може використовуватися ОСОБА_9 як засіб легалізації його приватного рухомого, нерухомого майна та грошових коштів, набутих злочинним шляхом.

Крім того, встановлено актуальні реквізити банківських рахунків ТОВ «ЕМБІЕМ ЮКРЕЙН», які можуть використовуватись у функціонуванні шахрайської схеми:

- НОМЕР_2 , Акціонерний банк «Південний» (МФО банку 328209), валюта рахунку - гривня;

- НОМЕР_2 Акціонерний банк «Південний» (МФО банку 328209), валюта рахунку - долар США;

- НОМЕР_2 , Акціонерний банк «Південний» (МФО банку 328209), валюта рахунку - євро;

- НОМЕР_3 , Акціонерний банк «Південний» (МФО банку 328209), валюта рахунку - гривня;

- НОМЕР_4 , Акціонерний банк «Південний» (МФО банку 328209), валюта рахунку - гривня.

У ході досудового розслідування проведено обшуки за місцем вчинення шахрайських дій у так званих «кол-центрах» та за місцями проживання причетних до вчинення злочинів осіб, під час чого виявлено та вилучено комп`ютерну та іншу техніку, чорнові записи, інструкції та інші речі і документи, які свідчать про безпосередню участь ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 у організації та виконанні дій, спрямованих на заволодіння чужим майном шляхом вчинення шахрайських дій.

16.10.2023прокурор третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12022000000001254.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор вказав, що віртуальні активи які зберігаються на рахунках Акціонерний банк «Південний» (МФО банку 328209), НОМЕР_2 ; НОМЕР_2 , НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 , є цінностями, одержаним внаслідок вчинення злочину, та відповідно є речовим доказом у зазначеному кримінальному провадженні оскільки набуті у результаті внаслідок вчинення ОСОБА_9 та іншими особами суспільно небезпечного протиправного діяння.

Відтак, прокурор зазначив, що метою накладення арешту, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, є забезпечення збереження речових доказів.

16.10.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва вказане клопотання прокурора задоволено та накладено арешт, на кошти які зберігаються на рахунках Акціонерного банку «Південний» (МФО банку 328209) ( 65059 , м. Одеса, вул. Краснова, 6/1 ), а саме на рахунки:

- НОМЕР_2 ; НОМЕР_2 ,

- НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ;

НОМЕР_4 , які належать ТОВ «ЕМБІЕМ ЮКРЕЙН» (код ЄДРПОУ 42498805), що задіяне для вчинення кримінальних правопорушень.

Постановляючи ухвалу про задоволення клопотання прокурора про арешт майна, слідчий суддя виходив з того, що є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції частково погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України,у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вищевказане майно, з тих підстав, що вищезазначені рахунки відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, та у встановленому законом порядку визнані речовими доказами в кримінальному провадженні, а саме постановою слідчого слідчої групи ГСУ НУ України капітана поліції ОСОБА_12 від 29.09.2023, з чим погоджується і колегія суддів.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора у частині накладення арешту на вказані рахунки, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказані рахунки є цінностями, одержаним внаслідок вчинення злочину.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог закону наклав арешт на кошти, які зберігаються на рахунках Акціонерного банку «Південний» (МФО банку 328209) (65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1 ), а саме на рахунки: НОМЕР_2 ; НОМЕР_2 , НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 , які належать ТОВ «ЕМБІЕМ ЮКРЕЙН» (код ЄДРПОУ 42498805), що задіяне для вчинення кримінальних правопорушень.

Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Щодо тверджень апелянта, що ні керівник ТОВ «ЕМБІЕМ ЮКРЕЙН», ні жоден його співробітник не є підозрюваним у даному кримінальному провадженні, колегія суддів зазначає, що з огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає обов`язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Разом з тим, колегія суддів погоджується із доводами апелянта, щодо того, що втручання у право юридичної особи на мирне володіння її майном, зокрема, обмеження можливості використання банківських рахунків для здійснення різного роду бухгалтерських операцій та обмеження доступу до наявних на них грошових коштів є не співрозмірним завданням даного кримінального провадження та надмірно обтяжливим для Товариства.

Відтак, як встановлено колегією суддів, приймаючи рішення про задоволення клопотання прокурора у частині заборони здійснення видаткових операцій щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) до державного бюджету або державних цільових фондів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на державне пенсійне страхування, видатків пов`язаних із заробітної плати, слідчий суддя не дотримався вимог ч. 4 ст. 173 КПК України не врахував наслідки для власника майна ТОВ «ЕМБІЕМ ЮКРЕЙН», які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб.

Слідчий суддя під час розгляду клопотання не з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно із забороною користування вказаним майном його власником, не перевірив співрозмірність втручання у діяльність Товариства.

Відтак, колегія суддів не погоджується з висновком слідчого судді про необхідність накладення арешту на вказане майно, в частині заборони здійснення видаткових операцій щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) до державного бюджету або державних цільових фондів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на державне пенсійне страхування, видатків пов`язаних із заробітної плати ТОВ«ЕМБІЕМ ЮКРЕЙН».

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх застосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «East/West Alliance Limited» проти України», в п. 167 рішення Суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля.

У п. 168 суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого Європейський суд з прав людини надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправданим за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про надмірність застосованого обмеження в частині встановлення повної заборони користування вказаними грошовими коштами, що знаходяться на банківських рахунках, оскільки така заборона тягне за собою неможливість виплати заробітної плати працівникам та сплати податків до державного бюджету України і є надмірним тягарем для суб`єкта господарської діяльності

Всі інші підстави з яких апелянт вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню підлягають перевірці органом досудового розслідування під час проведення подальшого досудового розслідування.

Відтак, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, а клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню, зокрема накладення арешту на кошти які зберігаються на рахунках Акціонерного банку «Південний» (МФО банку 328209) (65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1 ), а саме на рахунки: НОМЕР_2 ; НОМЕР_2 , НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 , які належать ТОВ «ЕМБІЕМ ЮКРЕЙН» (код ЄДРПОУ 42498805), за винятком видаткових операцій щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) до державного бюджету або державних цільових фондів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на державне пенсійне страхування, видатків пов`язаних із заробітної плати

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника ТОВ «ЕМБІЕМ ЮКРЕЙН» - адвоката ОСОБА_6 , - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2023 року, якою задоволено клопотанняпрокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора, ОСОБА_7 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12022000000001254 та накладено арешт, на кошти які зберігаються на рахунках Акціонерного банку «Південний» (МФО банку 328209) (65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1), а саме на рахунки:

- НОМЕР_2 ; НОМЕР_2 ,

- НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ;

НОМЕР_4 , які належать ТОВ «ЕМБІЕМ ЮКРЕЙН» (код ЄДРПОУ 42498805), - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотанняпрокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора, ОСОБА_7 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12022000000001254, - задовольнити частково.

Накласти арешт на кошти, які зберігаються на рахунках Акціонерного банку «Південний» (МФО банку 328209) ( 65059 , м. Одеса, вул. Краснова, 6/1), а саме на рахунки:

- НОМЕР_2 ; НОМЕР_2 ,

- НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ;

НОМЕР_4 , які належать ТОВ «ЕМБІЕМ ЮКРЕЙН» (код ЄДРПОУ 42498805), за винятком видаткових операцій щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) до державного бюджету або державних цільових фондів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на державне пенсійне страхування, видатків пов`язаних із заробітної плати.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4