Рішення

від 15.04.2024 по справі 160/3745/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2024 рокуСправа №160/3745/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю РАРИТЕТ про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

09 лютого 2024 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю РАРИТЕТ, в якому просить суд:

- стягнути податковий борг з ТОВ РАРИТЕТ (ЄДРПОУ 24998523) до бюджету у розмірі 88 967,52 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю РАРИТЕТ не сплатило у встановлені законодавством строки узгоджені податкові зобов`язання по податку на додану вартість та по податку на прибуток підприємства. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Судова кореспонденція на адресу відповідача направлялась за адресою, вказаною в матеріалах справи. Однак, до суду повернувся конверт із відміткою поштового відділення адресат відсутній за вказаною адресою. Письмових заяв та клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Пунктом 5 частини шостої статті 251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду 22.04.2021 у справі № 0840/3762/18, від 12.08.2020 у справі № 520/1066/2020.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю РАРИТЕТ (код ЄДРПОУ 24998523) знаходиться на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Як зазначив позивач, на теперішній час в інтегрованих картках платника податків ТОВ «РАРИТЕТ» обліковується податковий борг на загальну суму 88 967,52 грн., а саме:

Заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів виникла у зв`язку з несплатою платником податків у встановлені терміни сум грошових зобов`язань у розмірі 49 614,23 грн, згідно:

- ППР №0035391422 від 19.12.2018 на суму 49 614,23 грн (основний платіж - 27 125,00 грн, штрафна санкція - 13 562,50 грн, пеня - 8 926,73 грн).

Заборгованість по податку на прибуток виникла у зв`язку з несплатою платником податків у встановлені терміни сум грошових зобов`язань у розмірі 39 353,29 грн, згідно:

- ППР №0133301240 від 06.06.2018 на суму 3 802,21 грн;

- ППР №0035381422 від 19.12.2018 на суму 35 551,08 грн (основний платіж- 24 413,00 грн, штрафна санкція - 6 103,25 грн, пеня - 5 034,83 грн).

ГУ ДПС у Дніпропетровській області зазначені вище податкові повідомлення-рішення надсилалися у встановленому порядку за місцем реєстрації відповідача.

В судовому та адміністративному порядку вказані податкові повідомлення-рішення відповідач не оскаржував, а тому, грошові зобов`язання, визначені такими податковими повідомленнями-рішеннями, є узгодженими.

Доказів сплати вищезазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Згідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 36 Податкового кодексу України передбачає, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податків обчислити, задекларувати та сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орган стянення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового оргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п.п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органом, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст.59 ПКУ, у зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, ГУ ДПС у Дніпропетровській області в автоматичному режимі було сформовано та направлено рекомендованим листом на адресу відповідача податкову вимогу від 19.04.2018 року №42452-17/17 на суму 7795,33 грн.

Згідно п. 42.2 ст. 42 ПКУ, документи вважаються належним чином вручені, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Під час розгляду справи відповідачем наявність податкового боргу не спростована, доказів оскарження податкової вимоги або повної сплати суми боргу не надано.

Пунктом 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України передбачено, якщо нарахована сума грошового зобов`язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення - рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Згідно з п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Відповідно до п.20.1.34 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ч.1 ст. 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.

Враховуючи викладене, суд вважає правомірним стягнення з відповідача суми податкового боргу у загальному розмірі 88 967,52 грн, оскільки доказів самостійного погашення заборгованості відповідач суду не надав.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки податковий орган звільнений від сплати судового збору, тому судові витрати відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 139, 257, 258, 246, 255, 295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю РАРИТЕТ про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю РАРИТЕТ (код ЄДРПОУ 24998523) на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 88 967,52 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник