Ухвала від 15.04.2024 по справі 462/7258/23

Справа № 462/7258/23

провадження 1-кс/462/720/24

У Х В А Л А

15 квітня 2024 року Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , обвинуваченого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові заяву захисників обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відвід судді Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження № 420231400000000094 від 28.03.2023 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України (єдиний унікальний номер судової справи 462/7258/23, номер провадження 1-кс/462/183/24)

встановила:

У провадженні судді Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_6 перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42023140000000094 від 28.03.2023 року відносно ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України (єдиний унікальний номер судової справи 462/7258/23, номер провадження 1-кс/462/183/24). Захисники обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 та ОСОБА_5 09.04.2024 року звернулися до суду із заявою про відвід головуючої судді ОСОБА_6 , яку мотивують тим, що суддя не надала стороні захисту права проголосити вступну промову, поверхнево оголосила назви досліджуваних документів, що подані стороною обвинувачення, не надала стороні захисту можливості надати усні пояснення з приводу кожного досліджуваного судом доказу, вже наперед зробила висновки щодо належності, допустимості, достовірності доказів.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заяву захисників підтримав у повному обсязі з підстав та обставин, викладених у заяві, додатково зазначив, що суддя не надала йому можливості висловитись щодо кожного дослудіжуваного доказу, а тому просить заяву задовольнити та відвести головуючу суддю ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження.

Інші учасники судового розгляду у судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомленні про дату, час та місце розгляду заяви. Прокурор Львівської обласної прокуратури ОСОБА_7 подав клопотання про розгляд заяви за його відсутності, просив відмовити у задоволенні заяви про відвід у зв`язку з безпідставністю. Захисник ОСОБА_4 подав клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні, однак неприбуття в судове засідання учасників судового розгляду не перешкоджає розгляду заяви про відвід.

Дослідивши заяву про відвід головуючої судді ОСОБА_6 суд дійшов наступного висновку.

Згідно із ч.2 ст.344КПК України питання про відвід вирішується судом відповідно до вимог ст. ст. 75-81 КПК України.

Стаття 75КПК України містить вичерпний перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні, зокрема:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні передбачена у ст. 76 КК України.

При цьому, слід зазначити, що розгляд суддею заяви про відвід має на меті встановлення обставин, які б свідчили про неможливість учасника процесу, якому заявлено відвід, приймати участь та реалізувати права та обов`язки, встановленні процесуальним законодавством, проте не пов`язується із розглядом справи по суті.

Частиною 5 ст. 80 КПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до ч. 1 ст.7Закону України«Про судоустрійі статуссуддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Пунктом 1 статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Відповідно до п. 1.1 Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» встановлено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Водночас, згідно із роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом (п.10). Відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 9 КПК України є обов`язковою для застосування під час здійснення кримінального провадження, при наданні оцінки безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспекти. Зокрема, у справах «Гаусшильдт проти Данії» та «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначено, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При цьому, суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо нього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, його прихильностей чи уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчить про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду з прав людини підтримав і Верховний Суд України у справі № 5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01 березня 2012 року).

В даному випадку, обґрунтовуючи заяву про відвід головуючої судді ОСОБА_6 від розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні, захисники обвинуваченого посилаються на те, що в них є сумніви щодо неупередженості судді, яка на їх думку має особисту заінтересованість у результаті розгляду кримінального провадження.

Однак, заявлений відвід не містить об`єктивних доказів упередженості судді ОСОБА_6 , а подана заява фактично зводиться до незгоди захисників з процесуальними діями суду, що відповідно до вимог КПК України не є підставою для відводу головуючій судді.

Таким чином, оскільки судом не були встановлені обставини, які б виключали можливість участі судді ОСОБА_6 у розгляді вказаного вище кримінального провадження чи свідчили б про її особисту заінтересованість або викликали обґрунтовані сумніви у її неупередженості під час розгляду зазначеного кримінального провадження, тому вважаю за необхідне відмовити у задоволенні заяви захисників обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відвід судді.

Керуючись ст. ст. 75-76, 80-81, 376, 532 КПК України, суддя -

постановила:

В задоволенні заяви захисників обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відвід судді Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження №420231400000000094 від 28.03.2023 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України (єдиний унікальний номер судової справи 462/7258/23, номер провадження 1-кс/462/183/24) - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1