Рішення

від 07.03.2024 по справі 296/8017/22

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/8017/22

2/296/456/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" березня 2024 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Анциборенко Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Медведської Т.В.,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - виконавчий комітет Житомирської міської ради як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів та додаткових витрат та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - виконавчий комітет Житомирської міської ради як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дітей та визначення способу участі батька у вихованні дітей

ВСТАНОВИВ:

17.11.2022 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - виконавчий комітет Житомирської міської ради як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів та додаткових витрат і просить визначити місце проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 7000, 00 грн щомісячно на кожну дитину, починаючи з 15.11.2022 і до досягнення повноліття дітей; стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 20000, 00 грн щомісячно на кожну дитину.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу у сторін народилося двоє дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 26.08.2022 шлюб між сторонами розірвано. Після розірвання шлюбу діти проживають з позивачем і знаходиться на утриманні позивача. Позивач працює лікарем - невропатологом у ТОВ "Поліклініка вихідного дня", однак, отриманий дохід не дозоляє самотужки здійснювати всі витрати на утримання дітей.

При цьому зазначає, що бере участь у шкільному житті синів, регулярно відвідує батьківські збори, дбає про їх навчання, виховання та всебічний розвиток. Щодо участі батька адміністрацією ліцею, де навчаються діти, зазначено, що він не контактує з навчальним закладом, батьківські збори не відвідує, не спілкується з вчителями дітей.

08.11.2022 Службою у справах дітей Житомирської міської ради було обстежено житлові умови позивача та складено акт обстеження умов проживання, у якому відмічені належні умови для проживання та гармонійного розвитку дітей.

Враховуючи вищевикладене вважає, що існує потреба у юридичному закріпленні фактичного проживання дітей з матір`ю, оскільки діти відчувають себе поряд з нею у комфорті та безпеці.

Крім того, зазначає, що старший син ОСОБА_4 має офтальмологічне захворювання, яке потребує постійного лікування та придбання спеціальних лінз, тому позивач більшу частину свого доходу витрачає на лікування сина. Самотужки нести додаткові витрати на утримання дітей позивач немає змоги через коштовність лікування, яке потребує їх син. До того ж обоє синів відвідують курси з вивчення іноземної мови, вартість яких щомісячно становить 3420, 00 грн, а відповідач є засновником та директором ТОВ "ВЛАДІМЕД-РИТМ", тому має доходи, пов`язані з роботою зазначеного Товариства.

Також зазначає, що ніяким чином не перешкоджає відповідачу у побаченнях з дітьми та здійсненні ним своїх прав і обов`язків по відношенню до неповнолітніх дітей.

17.11.2022 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Анциборенко Н.М. для розгляду (том 1 а.с.118-119).

Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 05.12.2022 у справі відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з викликом сторін у судове засідання (том 1 а.с.130).

22.12.2022 представник відповідача подав відзив на позовну заяву (том 1 а.с.133-139).

Щодо вимог про визначення місця проживання дітей зазначає, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент подачі позовної заяви виповнилося 14 років, тому він самостійно може визначитися з ким проживати в будь-який момент, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у часині визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , саме з позивачем ОСОБА_1 , оскільки визначення місця проживання дитини, якій виповнилося 14 років за рішенням суду є прямим порушенням його прав на свободу місця проживання.

Щодо вимог про визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому виповнилося 10 років, то зазначає, що, оскільки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент подачі позовної заяви виповнилося лише 10 років, тому необхідно залучити орган опіки та піклування Житомирської міської ради та зобов`язати відповідний орган надати письмовий висновок щодо розв`язання спору про визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Щодо вимог про стягнення аліментів зазначає, що зазначений розмір аліментів є досить значним та не відповідає вимогам законодавства.

Відповідач вже тривалий час працює лікарем кардіологом у Київській міській лікарні №1 та отримує офіційний дохід у середньому лише 8745 грн 83 коп.

Крім того, зазначає, що згідно законодавства той із батьків, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При цьому враховуючи прожитковий мінімум на дітей у 2022 році, відповідач, маючи двох дітей віком 10 та 14 років, повинен сплачувати максимальний розмір аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 2833 грн на обох дітей.

Разом з тим зазначає, що будь якого іншого доходу окрім заробітної плати, отриманої при роботі лікарем кардіологом у Київській міській лікарні №1, відповідач на даний час фактично не має. Стосовно інформації позивача про отримання доходу від ТОВ "ВАДІМЕД-РИТМ", то відповідач його фактично не має, оскільки Товариство має значне боргове зобов`язання у вигляді кредиту, який виник при проведенні господарської діяльності.

Стосовно інших обставин зазначає, що відповідач на даний час за рахунок власних коштів проходить навчання в аспірантурі у Державній науковій установі "Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини" Державного управління справами та у кожному кварталі має сплатити кошти за навчання у розмірі 7110 грн.

До того ж просить врахувати, що відповідач має захворювання цукрового діабету 2 типу та гіпертонічну хворобу 2-го ступеню, що з урахуванням п.2 ч.1 ст.182 СК України має обов`язково бути враховано при розгляді справи щодо стягнення аліментів.

Враховуючи вищевикладене просить стягувати аліменти безпосередньо на користь дітей у розмірі передбаченому законодавством, а саме 1/3 від доходу відповідача або ж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Щодо додаткових витрат на утримання дітей зазначає, що відповідачеві відомо про хворобу старшого сина ОСОБА_4 , тому відповідач постійно або особисто або з спільно з позивачем здійснював оплату послуг за медичне обстеження та лікування.

Крім того, зазначає, що відповідач жодним чином не ухиляється у разі необхідності сплати додаткових витрат на лікування спільних дітей, однак, незрозуміло чому саме сума додаткових витрат має становити 20000 грн і при цьому на кожну дитину, а також у чому саме необхідність додаткових витрат на меншого сина ОСОБА_5 у розмірі 20000 грн щорічно також.

Таким чином вважає, що необхідно відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення додаткових витрат у розмірі 20000 грн на кожну дитину щорічно, оскільки понесені витрати на лікування стягуються як разовий платіж.

22.12.2022 представником відповідача подано зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - виконавчий комітет Житомирської міської ради як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дітей та визначення способу участі батька у вихованні дітей (том 1 а.с.172-174).

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що перебував з ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу у сторін народилося двоє дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Будь-яких перешкод для спілкування та виховання спільних дітей ні позивач ні відповідач один одному до листопада 2020 року не створювали. Діти так само спілкувалися та проводили час як з батьком так із матір`ю, однак, у листопаді 2022 року ОСОБА_2 дізнався про те, що ОСОБА_1 без його згоди забрала дітей з ліцею "ЕКО" №198, що знаходиться у Святошинському районі м.Києва, та поїхала у м.Житомир, де ОСОБА_5 пішов до ліцею АДРЕСА_1 .

Фактично з середини листопада 2022 року у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 почалися непорозуміння щодо участі у вихованні дітей, відвідуванні, зі сторони ОСОБА_1 створювалися штучні перешкоди стосовно неможливості нормального спілкування з дітьми.

З моменту розірвання шлюбу всі намагання ОСОБА_2 . мирним шляхом врегулювати даний спір призводять лише до конфліктів, оскільки ОСОБА_1 перешкоджає ОСОБА_2 бачитися з дітьми, налаштовує їх проти батька, не бажає його присутності та штучно створює такі обставини, через які ОСОБА_2 не може нормально зустрічатися з дітьми, а також вільно спілкуватися у телефонному режимі.

Протягом вказаного часу ОСОБА_2 намагається налагодити зв`язок із дітьми, приймати участь у їх вихованні, розвитку їх здібностей та забезпечувати їх всім необхідним для нормального розвитку.

Також зазначає, що ОСОБА_2 любить своїх дітей, тому хоче особисто спілкуватися з ними. ОСОБА_2 вжив усіх необхідних заходів щоб вирішити питання без залучення органів державної влади, однак, ОСОБА_1 перешкоджає йому у спілкуванні зі спільними дітьми.

Враховуючи вищевикладене просить позов задовольнити.

04.01.2023 позивач надала відповідь на відзив (том 1 а.с.194-198).

Щодо перешкод спілкуванню дітей з батьком зазначає, що дії відповідача є єдиною перешкодою у його спілкуванні з дітьми, оскільки його короткочасні візити до них закінчуються агресією та погрозами у бік їх матері, свідками чого є діти. Крім того, під час одного з візитів відповідач забрав у дітей побутову техніку та ковдри, аргументуючи це тим, що вони належать йому, тому такі дії звісно викликали образу у дітей.

Щодо розміру аліментів на утримання дітей зазначає, що у відповідача відсутні аліментні зобов`язання перед іншими дітьми, відповідач є працездатним, у відповідача є у власності майнові права на об`єкт незавершеного будівництва у місті Житомирі, а також грошові кошти, що є доходом від підприємницької діяльності ТОВ "ВЛАДІМЕД-РИТМ", витрати відповідача значно перевищують його доходи, тому відповідач має значний дохід, розмір якого коливається та не є сталим, тому просить визначити розмір аліментів у розмірі 7000 грн на кожну дитину.

Щодо стягнення додаткових витрат зазначає, що, оскільки ОСОБА_3 і у майбутньому потребуватиме дорогого лікування, а обоє дітей виявили схильність до вивчення іноземних мов, тому вважає, що абсолютно обгрунтованою є вимога зобов`язати відповідача щорічно брати участь у додаткових витратах на кожну дитину у розмірі 20000 грн.

13.01.2023 представник відповідача надав заперечення на відповідь на відзив (том 1 а.с.247-249) аналогічні до тих, які викладені у відзиві на позовну заяву.

30.01.2023 позивач надала відзив на зустрічну позовну заяву ( том 2 а.с.9-12).

Зазначає, що Службою у справах дітей Житомирської міської ради у акті обстеження умов проживання від 08.11.2022 зазначається, що діти бажають проживати разом з матір`ю, оскільки разом з матір`ю почувають себе у безпеці. Крім того, дії відповідача є єдиною перешкодою у його спілкуванні з дітьми, оскільки його короткочасні візити до них закінчуються агресією та погрозами у бік їх матері, свідками чого є діти. При цьому під час одного з візитів відповідач забрав у дітей побутову техніку та ковдри, аргументуючи це тим, що вони належать йому, тому такі дії звісно викликали образу у дітей.

Зазначає, що не чинить жодних перешкод у спілкуванні дітей з батьком, оскільки у нього є безперешкодний доступ до її житла для спілкування з дітьми.

Твердження ОСОБА_2 про створені перешкоди у спілкуванні дітей з батьком спростовується актом Служби у справах дітей Житомирської міської ради обстеження умов проживання від 08.11.2022, де зафіксована думка дітей щодо спілкування з батьком та відсутності перешкод у спілкуванні дітей з батьком зі сторони ОСОБА_1 .

Також зазначає, що у вирішенні питання спілкування з батьком повністю довіряє своїм дітям та не перешкоджає їх розмовам чи іншому спілкуванню. При цьому ОСОБА_2 не пропонував жодних договорів щодо впорядкування його батьківських прав на спілкування з дітьми та не звертався до органів опіки та піклування для визначення участі батька у вихованні дітей.

Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 03.02.2023 прийнято до спільного розгляд зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - виконавчий комітет Житомирської міської ради як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дітей та визначення способу участі батька у вихованні дітей (том 2 а.с.26).

Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 17.03.2023 закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - виконавчий комітет Житомирської міської ради як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів та додаткових витрат та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - виконавчий комітет Житомирської міської ради як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дітей та визначення способу участі батька у вихованні дітей (том 2 а.с.54).

У судовому зсіданні позивач та представник позивача за первісним позовом первісний позов підтримали у повному обсязі. Щодо зустрічного позову зазначили, що зустрічну позову заяву слід задовольнити з урахуванням висновку, який буде надано виконавчим комітетом Житомирської міської ради як органом опіки та піклування. Після оголошеної перерви не з`явилися, згідно поданої заяви просять розглядати справу у їх відсутність (том 2 а.с.124).

У судовому зсіданні відповідач та представник відповідача за первісним позовом первісний позов визнали частково, а саме щодо визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , просили відмовити, оскільки йому виповнилося 14 років. Щодо визначення місця поживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю не заперечували. Позовну вимогу про стягнення аліментів визнали у розмірі по 1500 грн на кожну дитину. Стосовно додаткових витрат на дітей просили відмовити за безпідставністю. Зустрічний позов підтримали у повному обсязі. Після оголошеної перерви не з`явилися, згідно поданої заяви просять розглядати справу у їх відсутність (том 2 а.с.125).

Допитаний в якості свідка ОСОБА_7 пояснив, що у жовтні 2022 року зателефонувала його сестра ОСОБА_1 і сказала, що чоловік її вигнав і вона потребує переїхати до м.Житомра, тому довелося перевезти її речі до м.Житомира. Коли зі Святошина забирав речі, то речі зносили ОСОБА_5 і ОСОБА_4 . Зазначав, що ОСОБА_2 працював у приватній клініці. До жовтня все було нормально, сестра ніколи на нього не жалілася. Свідком конфлікту не був, однак, діти були засмучені та стурбовані.

Допитана в якості свідка ОСОБА_11 пояснила, що ОСОБА_1 з дітьми проживає у м.Житомирі з жовтня 2022 року. Зазначила, що у старшого сина проблеми зі здоров`ям і йому потрібні гроші на лікування. 29 квітня бачила дітей, однак, щодо батька не запитувала. Щодо конфлікту зазначила, що ОСОБА_2 вигнав ОСОБА_1 , оскільки вона відмовилася платити за оренду квартири.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті,надані сторонами, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 сторони ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі, зареєстрованому 22.09.2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції, актовий запис №1816 (том 1 а.с.12).

Сторони по справі мають дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 14.10.2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції (том 1 а.с.16), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 04.10.2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції (том 1 а.с.18).

Згідно копії довідки Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради від 21.01.2019 №10-14/2065 (том 1 а.с.17), від 21.01.2019 №10-14/2064 (том 1 а.с.19) діти проживають з матір`ю.

Як вбачається з копії договору №693 про надання платних медичних послуг від 06.08.2022 ТОВ "Медичний центр "Помаранч" та ОСОБА_1 щодо дитини ОСОБА_3 уклали договір, згідно якого виконавець зобов`язується за згодою та дорученням пацієнта надати останньому платні медичні послуги з проведення лікування програми рефракційної терапії рогівки, а пацієнт зобов`язується прийняти ці послуги та внести плату за них. Період проведення програми з 06.08.2022 по 06.08.2023. Сторони домовилися, що вартість медичних послуг з проведення рефракційної терапії становить 13100, 00 грн (том 1 а.с.28-30). Аналогічні договори було укладено 30.07.2019, 17.07.2020, 26.07.2021 (том 1 а.с.129-132, 152- 155, 34-37).

Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 26.08.2022 шлюб, укладений 22.09.2006 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , розірвано (том 1 а.с.13-15).

Відповідно до копії довідки від 04.11.2022 №13/П, виданої ТОВ "Поліклініка вихідного дня", ОСОБА_1 працювала у ТОВ "Поліклініка вихідного дня" з 04.02.2022 по 26.10.2022 на посаді лікаря - невропатолога та у період з 01.05.2022 по 27.10.2022 отримала дохід у розмірі 26602, 84 грн (том 1 а.с.22).

Згідно довідки, виданої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 пройшов огляд у лікаря - офтальмолога та має діагноз міопію обох очей (том 1 а.с.41).

Як вбачається з копії довідки ТОВ "Управляюча компанія "Полісся" №877 від 07.11.2022 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , однак, з 2015 року там не проживає (том 1 а.с.21).

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 08.11.2022 року (том 1 а.с.24) умови проживання у квартирі АДРЕСА_3 належні, наявні усі побутові зручності.

Згідно довідки ліцею №34 м.Житомира від 10.11.2022 №324/01-25 про участь батьків у шкільному житті дитини учня 4-В класу ліцею №34 м.Житомра ОСОБА_5 батько ОСОБА_5 ОСОБА_2 контакту з місцем, де вчиться син, не підтримує, батьківські збори не відвідує, із вчителями не спілкується (том 1 а.с.23).

Відповідно до декларацій про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, ОСОБА_1 були укладені декларації на дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (том 1 а.с.25-26, 27).

Згідно квитанцій про оплату ОСОБА_1 здійснювалися оплати за освітні послуги обох дітей та за харчування ОСОБА_5 (том 1 а.с.42-45, 160, 161).

Відповідно до наданих ОСОБА_1 копій сертифікатів діти займаються карате (том 1 а.с.163-171).

Як вбачається з довідки від 22.11.2022 №АП 000000002, виданої ТОВ "Амеда Повітрофлотський", ОСОБА_2 працював у ТОВ "Амеда Повітрофлотський" з 05.08.2021 по 09.11.2022 на посаді лікаря з ультразвукової діагностики (том 1 а.с.80).

Згідно довідки про доходи, виданої 23.11.2022 КНП "Київська міська клінічна лікарня №1", ОСОБА_2 дійсно працює у КНП "Київська міська клінічна лікарня №1" та займає посаду лікар кардіолога. Загальна сума доходу за період з січня 2022 по жовтень 2022 без урахування аліментів становить вісімдесят шість тисяч вісімдесят гривень 09 копійок (том 2 а.с.31).

Відповідно до характеристик дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , виданих ліцеєм "ЕКО" №198 16.12.2022, вбачається, що обоє батьків приділяли належну увагу вихованню синів (том 1 а.с.77, зворотній бік а.с.77).

Згідно довідки КНП "КМКЛ №6" від 19.12.2022 про відвідування лікаря ОСОБА_2 має діагноз цукровий діабет тип 2, вперше виявлений. Гіпертонічну хворобу 2 ступеню (том 2 а.с.80).

Як вбачається з копії договору №141/4/3 про надання освітньої послуги - підготовку аспіранта за кошти фізичної особи від 29.11.2019 Державна наукова установа "Науково - практичний центр профілактичної та клінічної медицини" Державного управління справами та фізична особа ОСОБА_2 уклали договір, згідно якого виконавець бере на себе зобов`язання здійснити надання замовнику освітньої послуги з підготовки в аспірантурі із заочною формою навчання за рахунок коштів замовника з 01.12.2019 по 30.11.2023 року. Загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання в аспірантурі становить 94800 грн (том 1 а.с.85-86).

Згідно долученої квитанції №0.0.2758239112.1 від 29.11.2022 вбачається, що ОСОБА_2 здійснювалася оплата за навчання у розмірі 6000, 00 грн (том 1 а.с.87).

На підтвердження витрат на утримання дітей ОСОБА_2 долучив квитанції (том 1 а.с.91-96).

На підтвердження факту спілкування з дітьми ОСОБА_2 долучив скріншоти з телефону (том 1 а.с.98-99, 122-123).

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 20.01.2023 у квартирі за адресою проживання ОСОБА_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , вбачається, що квартира мебльована, наявна побутова техніка, предмети побуту. Для виховання та розвитку дітей створено такі умови: окрема кімната з усіма необхідними меблями, наявні окремі спальні місця (том 2 а.с.75).

Згідно вимоги про сплату заборгованості від 09.03.2023 №12/01-114 вбачається, що на момент пред`явлення цієї вимоги загальна сума заборгованості ТОВ "ВЛАДІМЕД-РИТМ" відповідно до умов Договору від 04.10.2021 оренди нерухомого майна державного публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" становить 102970, 07 грн (том 2 а.с.78).

Як вбачається з довідки ТОВ "ВЛАДІМЕД-РИТМ" від 19.05.2023 ТОВ "ВЛАДІМЕД-РИТМ" знаходиться на спрощеному оподаткуванні Ш група та за час існування підприємства виплати ОСОБА_2 не здійснювалися (том 2 а.с.77).

Відповідно до висновку виконавчого комітету Житомирської міської ради як органу опіки та піклування від 21.07.2023 №968 щодо визначення ОСОБА_2 способів участі у вихованні та спілкуванні із дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_5 враховуючи вік дітей, виходячи з їх інтересів виконавчий комітет міської ради як орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити ОСОБА_2 наступний спосіб участі у вихованні та спілкуванні із дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : кожна перша та третя субота місяця з 11:00 до 16:00 години на нейтральній території за умови бажання дітей; за згодою обох батьків ними може бути визначений додатковий порядок побачень батька із дітьми (том 2 а.с.102-103).

Відповідно до довідки про доходи №18 від 15.01.2024 року, виданої ДНУ "НПЦ ПРОФІЛАКТИЧНОЇ ТА КЛІНІЧНОЇ МЕДИЦИНИ" ДУС, вбачається, що ОСОБА_2 дійсно працює в ДНУ "НПЦ ПРОФІЛАКТИЧНОЇ ТА КЛІНІЧНОЇ МЕДИЦИНИ" ДУС за сумісництвом та займає посаду лікар-гастроентеролог. Середній заробіток за період 10.2023 -12.2023 становить 9090, 91 грн (том 2 а.с.126).

Вирішуючи первісний позов суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Згідно ч.1 ст.161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

У зв`язку з фактичною відсутністю спору щодо визначення місця проживання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд приходить до висновку, що малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , слід і надалі залишити проживати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Щодо визначення місця проживання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , то слід зазначити, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

У статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до ч.1 ст.18, ч.1 ст.27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Під час вирішення спору щодо місця проживання дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

За змістом статей 160-161 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, а місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Таким чином, у разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом, проте при вирішенні вказаного питання, що стосується дитини, яка досягла 14 років, слід керуватися частиною третьою статті 160 СК України та положеннями статті 29 ЦК України.

Відповідно до ч.3 ст.160 СК України якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою. Вказана норма узгоджується з положеннями статті 29 ЦК України, зокрема, її частиною другою, відповідно до якої фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 28.01.2018 року у справі №753/6498/15-ц.

Судом встановлено, що після розірвання шлюбу, укладеного між сторонами, неповнолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишився проживати з матір`ю.

З урахуванням зазначеного, встановивши обставини справи, а також те, що на момент ухвалення рішення по суті спору ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виповнилося 15 років, з огляду на положення частини другої статті 29 ЦК України та частини третьої статті 160 СК України суд вважає, що останній вправі визначати самостійно місце свого проживання, тому правових підстав для визначення щодо вказаної неповнолітньої особи, яка досягла 15 років, судовим рішенням місця її проживання немає, отже позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання дітей, то слід зазначити, що відповідно до положень статей 18, 27 Конвенції про права дитини визнається принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 51 Конституції України встановлений обов`язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів судом враховується стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Тому, вирішуючи питання щодо стягнення аліментів та визначення їх розміру, максимально беручи до уваги інтереси дітей, керуючись принципом регулювання сімейних відносин на засадах справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи, що діти перебувають на утриманні матері, а також враховуючи працездатний вік платника аліментів, відсутність даних про наявність інших утриманців, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення часткового задоволення позовної вимоги та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дітей у розмірі 3000 гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи з 17.11.2022 року та до повноліття дітей.

Що стосується позовної вимоги про стягнення додаткових витрат на утримання дітей, то суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Відповідно до правової позиції, що висловлена Верховним Судом у постанові від 16.10.2019 року у справі № 219/1766/18, вбачається, що такі особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після фактичного понесення разово, періодично або постійно.

У пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" звернуто увагу судів на те, що до передбаченої статтею 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Додаткові витрати на утримання дитини мають бути викликані особливими обставинами, якими є розвиток здібностей дитини, тяжка хвороба, каліцтво дитини, тощо, на що потрібні значні додаткові витрати, тому розмір додаткових витрат, що стягується, повинен визначатися залежно від дійсно понесених або передбачуваних витрат.

Участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов`язком батьків незалежно від сплати ним аліментів. Чинним законодавством не передбачена можливість повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору.

Отже додаткові витрати на дитину присуджуються за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю розвитку певних здібностей у дитини, талантів, чи необхідністю лікування, реабілітації у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини аліментів, які стягуються на утримання дитини, тобто на звичні для неї потреби - харчування, одяг, розваги, тощо. Наявність і потребу в додаткових витратах має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат.

При цьому розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, виходячи з наданих позивачем доказів суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню додаткові витрати на утримання дітей у розмірі 1000 гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи з 17.11.2022 року та до повноліття дітей.

Вирішуючи зустрічний позов суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ст.11 Закону України "Про охорону дитинства" сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до п.1 ст.9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно п.3 ст.9 Конвенції про права дитини держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до ст.ст.18, 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно ч.ч.4, 5 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно ст.153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно положень ст.158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Отже визначаючи спосіб участі батьків у вихованні дітей, спілкуванні з ними, слід враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від синів, також має право на особисте спілкування з ними, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з синами та брати участь у їх вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дітей.

При цьому виконавчий комітет Житомирської міської ради як орган опіки та піклування надав висновок про доцільність визначити ОСОБА_2 порядок участі у вихованні та спілкуванні із дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом встановлення ОСОБА_2 порядку участі у вихованні та спілкуванні із дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: кожна перша та третя субота місяця з 11:00 до 16:00 години на нейтральній території за умови бажання дітей; за згодою обох батьків ними може бути визначений додатковий порядок побачень батька із дітьми.

Суд вважає, що саме такий спосіб участі у вихованні і спілкуванні із дітьми, періодичність і тривалість зустрічей, у першу чергу, не нашкодить інтересам дітей, не завдасть шкоди їх режиму відпочинку, харчуванню, встановленому життєвому ритму, а також достатньою мірою враховує інтереси позивача.

Крім того, у разі зміни обставин, що стали підставою для ухвалення такого рішення, з урахуванням вікових змін дітей, їх розвитку та потреб, кожна зі сторін не позбавлена у майбутньому права звернутися до суду з позовом про визначення іншого способу його участі у вихованні дітей, що буде відповідати, насамперед, інтересам дітей.

Слід зазначити, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі "Руїз Торіха проти Іспанії"). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").

Керуючись ст.ст.4, 81, 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - виконавчий комітет Житомирської міської ради як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів та додаткових витрат задовольнити частково.

Визначити місце поживання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 3000 гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи з 17.11.2022 року та до повноліття дітей.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додаткові витрати на дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1000 гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи з 17.11.2022 року та до повноліття дітей.

У іншій частині первісного позову відмовити.

Розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - виконавчий комітет Житомирської міської ради як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дітей та визначення способу участі батька у вихованні дітей задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , наступний спосіб участі у вихованні та спілкуванні із дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

1. Кожна перша та третя субота місяця з 11:00 до 16:00 години на нейтральній території за умови бажання дітей.

2. За згодою обох батьків ними може бути визначений додатковий порядок побачень батька із дітьми.

У іншій частині зустрічного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач за первісним позовом:

ОСОБА_1 ,

АДРЕСА_2

Відповідач за первісним позовом:

ОСОБА_2 ,

АДРЕСА_2

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору за первісним та зустрічним позовом - виконавчий комітет Житомирської міської ради як орган опіки та піклування,

м.Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 4/2

Cуддя Н . М . Анциборенко