Рішення

від 16.04.2024 по справі 363/7084/23

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16.04.2024 Справа № 363/7084/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Баличевої М.Б., за участю секретаря Василенко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду м. Вишгород цивільну справу за позовом представника позивача Юрченко Адріани Іванівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області про визнання права власності на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИВ:

15.12.2023 року представник Позивача звернулася до суду із вказаним, в якому просила визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на 1/9 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та яка складається з житлового будинку під літ. «А», загальною площею 90,2 кв.м, житловою площею 42,7 кв.м; сараю під літ. «Б», погрібу під «Б», убиральні під літ. «Д», № 1-3, 5, 7, 8 огорожі, № І колодязя інженерних мереж.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 з 25.01.2018 року є власником 8/9 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Також він є власником земельної ділянки (розмір частки - 1), кадастровий номер 3221886001:02:101:6002, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Власником 1/9 частини зазначеного житлового будинку з господарськими спорудами був ОСОБА_2 , двоюрідний дід позивача, який успадкував частину житлового будинку після своєї матері ОСОБА_3 . В 1990 році ОСОБА_2 виїхав на постійне проживання в Донецьку область, де ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Згідно до Витягу із спадкового реєстру № 74673504 від 09.11.2023 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заведена. Спадкоємці відсутні. В свою чергу, позивач добросовісно, відкрито та безперервно на протязі майже п`яти років володіє та користується житловим будинком з господарськими спорудами, підтримує його в належному стані, робить поточні ремонти, сплачує комунальні платежі, користується земельною ділянкою біля будинку. До 25.01.2018 року власником 8/9 частин зазначеного житлового будинку був батько позивача ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем першої черги за законом якого є позивач як рідний син. На підставі викладеного виникла необхідність звернутись до суду.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 19.12.2023 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 11.03.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, 16.04.2024 року через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала.

Представник Відповідача в судове засідання не з`явився, 16.02.2024 року через канцелярію суду подав заяву про розгляд без його участі, при вирішенні питання поклалися на розсуд суду.

Відповідно до ч. 2 ст.247ЦПКУкраїни фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно доч.1,ч.2,ч.3ст.12ЦПК України,цивільне судочинствоздійснюєтьсяназасадах змагальностісторін. Учасникисправимаютьрівні праващодоздійсненнявсіх процесуальнихправтаобов`язків,передбаченихзаконом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 народився син ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 9).

18.05.1990 року державний нотаріус Вишгородської державної нотаріальної контори Голуб Л.А. видала ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , що зареєстровано в реєстрі за № 11-1609 (а.с. 23).

04.06.1990 року Київським міжміським бюро технічної інвентаризації видано реєстраційне посвідчення, згідно якого 1/9 частина житлового будинку (домоволодіння) з прилежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 зареєстрований в Київському міжміському бюро технічної інвентаризації на праві особистої власності за ОСОБА_2 (а.с. 22).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 67 років помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.12).

ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 79 років померла ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.11).

05.08.2002 року державний нотаріус Вишгородської державної нотаріальної контори Єременко Т.М. видала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, згідно якої ОСОБА_4 є спадкоємцем 8/9 частин житлового будинку з відповідними частинами надвірних будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_6 (а.с. 21).

25.01.2018 року приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Загвоздіною А.М. за № 94 посвідчено Договір дарування земельної ділянки, згідно якого ОСОБА_4 подарував ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1711 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); кадастровий номер 3221886001:02:+101:6002 (а.с. 16-17). Ця інформація підтверджується також Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 111700482 (а.с.18).

25.01.2018 року приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Загвоздіною А.М. за № 93 посвідчено Договір дарування частки житлового будинку, згідно якого ОСОБА_4 подарував ОСОБА_1 8/9 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , з відповідною часткою господарських будівель і споруд (а.с. 14). Ця інформація підтверджується також Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 111706599 (а.с.15).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 78 років помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 (а.с.10).

Згідно до Витягу із спадкового реєстру № 74673504 від 09.11.2023 року у Спадковому реєстрі інформація щодо ОСОБА_2 інформація відсутня (а.с. 13).

З довідки Комунального підприємства «Вишгородське бюро технічної інвентаризації» № 845 від 02.11.2022 року вбачається, що право власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 станом на 01.01.2013 р. зареєстровано 8/9 частки на ОСОБА_4 , 1/9 частки на ОСОБА_2 (а.с. 24).

До матеріалів справи долучені також копія Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0000943352022 від 16.09.2022 року (а.с. 19), копія кадастрового плану земельної ділянки (а.с. 20), копія технічного паспорту (а.с. 25-30), копія будинкової книги (а.с. 31-35), висновок та звіт про експертну оцінку нерухомості (а.с. 36-46), квитанції про оплату комунальних послуг (а.с. 82-121).

Відповідно достатті 328 Цивільного кодексу Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з положеннями частин першої та четвертоїстатті 344 Цивільного кодексу Україниособа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першійстатті 344 Цивільного кодексу України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Так, набути право власності на майно за набувальною давністю може будь-який учасник цивільних правовідносин, якими за змістомстатті 2 Цивільного кодексу Україниє фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Проте не будь-який об`єкт може бути предметом такого набуття права власності. Право власності за набувальною давністю можна набути виключно на майно, не вилучене із цивільного обороту, тобто об`єкт володіння має бути законним.

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно достатті 344 Цивільного кодексу України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Звідси, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.

Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац 2 частини третьоїстатті 344 Цивільного кодексу України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина другастатті 344 Цивільного кодексу України). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.

Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений уЦивільному кодексі Українистрок, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.

Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду.

Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

У постанові від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18) Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. За висновком Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Ст..392 ЦК Українипередбачає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності що це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 володіє 8/9 частини житлового будинку з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та добросовісно, відкрито та безперервно користується майже 5 років 1/9 частиною вказаного житлового будинку, тому суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.12,81,259,263-265 ЦПК України, ст.ст.328,334,392 ЦК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на 1/9 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та складається з: житлового будинку під літ. «А», загальною площею 90,2 кв.м, житловою площею 42,7 кв.м; сараю під літ. «Б», погрібу під «Б», убиральні під літ. «Д», № 1-3, 5, 7, 8 огорожі, № І колодязя інженерних мереж.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 , паспорт громадянина України НОМЕР_6 , виданий Вишгородським РВ ГУ МВС України в Київській області 15.03.2006 року, адреса: АДРЕСА_2 )

Відповідач: Петрівська сільська рада Вишгородського району Київської області ( код ЄДРПОУ 04359620, адреса: 07354, Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Свято-Покровська, буд. 171)

Головуючий М.Б. Баличева