Рішення

від 17.04.2024 по справі 451/393/24

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

17 квітня 2024 рокуСправа №451/393/24 Провадження № 2/451/204/24

Радехівський районний суд Львівськоїобласті

в складі: головуючого судді Патинок О.П.

секретаря судового засідання Мурин Н.В.

Справа № 451/393/24

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Радехів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування,-

в с т а н о в и в:

21.03.2024 представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся до Радехівського районного суду Львівської області із позовною заявою до Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мама позивача - ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача - ОСОБА_4 . ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_3 . На день смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з нею в АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: чоловік - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті спадкодавця - ОСОБА_3 залишилась спадщина (відкрилась спадщина) у вигляді наступного майна, зокрема: - земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,3010 га., що розташована на території Завидчанської сільської ради Радехівського району Львівської області, що належить спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії IV-ЛВ № 025307 зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 11.04.2000 за № 9253. Позивач звернувся до державного нотаріуса завідувача Соснівської державної нотаріальної контори Львівської області Медведюк З.С., з метою отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно згідно вищезазначеного Державного акту, однак державним нотаріусом було відмовлено у оформленні спадщини та у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищезазначені земельні ділянки, оскільки Державний акт на право приватної власності на землю серії IV-ЛВ №025307 зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №9253 від 11.01.2000 виданий після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач не може реалізувати свої майнове право як спадкоємець у позасудовому порядку, тому у нього виникає необхідність звернутися з позовом до суду. Просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки в порядку спадкування після смерті його мами ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , на праві приватної власності згідно із Державним актом на право приватної власності на землю серії IV-ЛВ № 025307 зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 9253 від 11 квітня 2000 року, а саме: земельна ділянка загальною площею 2,0747 га, кадастровий №4623981400:03:000:0351; земельна ділянка загальною площею 1,2263 га, кадастровий №4623981400:02:000:0331.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2024 вищезазначену справу передано до розгляду судді Патинок О.П.

Ухвалою судді від 22.03.2024 цивільна справа прийнята до провадження, визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 11.04.2024 закрито підготовче провадження за позовом ОСОБА_1 до Лопатинської селищної ради про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування, справу призначено до судового розгляду на 17.04.2024.

11.04.2024 та 16.04.2024 від представника позивача ОСОБА_2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника. Заявлені позовні вимоги підтримують в повному обсязі (а.с.50;62).

11.04.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд підготовчого засідання без їх участі, складу суду довіряють та просять справу вирішити відповідно до Закону (а.с.51-52;61).

Водночас, у зв`язку з неявкою в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. ст. 13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст. ст. 12, 81, 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мама позивача - ОСОБА_3 про що зроблено відповідний актовий запис № 4, що підтверджується копією повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 05.12.2017 (а.с.32).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , про що зроблено відповідний актовий запис №8 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_2 від 23.06.2005 (а.с.33).

Згідно копії повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 04.07.2019 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_3 (а.с.34).

Як вбачається із копії довідки № 657 від 25.10.2023 виданої Сморжівським старостинським округом Лопатинської селищної ради Львівської області на день смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з нею в АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: чоловік - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Від імені померлої Завидчанською сільською радою заповіт не посвідчувався (а.с.35).

Відповідно до копії довідки № 660 від 26.10.2023 виданої Сморжівським старостинським округом Лопатинської селищної ради Львівської області вбачається, що на день смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з ним в АДРЕСА_1 був зареєстрований та проживав: син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .. Від імені померлого Завидчанською сільською радою заповіт не посвідчувався (а.с.36).

Відповідно до витягу зі Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №75394918 від 11.01.2024 виданого Соснівською державною нотаріальною конторою Львівської області вбачається, що у спадковому реєстрі, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - інформація відсутня (а.с.37).

Як вбачається із Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №75395003 від 11.01.2024 виданого Соснівською державною нотаріальною конторою Львівської області вбачається, що у спадковому реєстрі, після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 - інформація відсутня (а.с.38).

Згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ЛВ № 025307, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 11.04.2000 за №9253 ОСОБА_3 передано у приватну власність земельна ділянка площею 3,310 га, що знаходяться на території Завидчанської сільської ради (а.с.14-15).

Відповідно до Рішення Радехівської районної ради Львівської області Х сесії ІІІ демократичного скликання від 25.02.2000 про затвердження проекту передачі земельних часток (паїв) в натурі та видачу державних актів на право приватної власності на землю громадянам села Завидче Завидчанської сільської ради вбачається, що було затверджено проект передачі земельних часток (паїв) у приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва громадянам села Завидче на площі - 787,8 га з них ріллі - 787,8 га, враховуючи якісну оцінку земель га. Передано у приватну власність громадянам села Завидче земельні частки (паї) згідно додатку №1, та видати їм державні акти на право приватної власності на землю (а.с.16).

Згідно списку громадян, що додається до даного Рішення у ньому зазначена ОСОБА_3 , якій було передано земельну ділянку (а.с.17-18).

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9930695312023 від 29.10.2023 року вбачається, що земельній ділянці загальною площею 2,0747 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва присвоєний кадастровий номер 4623981400:03:000:0351 (а.с.23-24).

Відповідно до витягу № НВ-9932487092024 від 07.03.2024 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером: 4623981400:03:000:0351 має нормативно грошову оцінку в розмірі - 22 681,73 грн. (28).

Як вбачається із Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9930695412023 від 29.10.2023 вбачається, що земельній ділянці загальною площею 1,2263 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва присвоєний кадастровий номер 4623981400:02:000:0331 (а.с.25-26).

Відповідно до витягу № НВ-9932487242024 від 07.03.2024 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером: 4623981400:02:000:0331 має нормативно грошову оцінку в розмірі - 28 468,75 грн. (а.с.27).

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій №10/02-31 від 11.01.2024 виданого державним нотаріусом, завідувачем Соснівської державної нотаріальної контори Львівської області Медведюк З.С. вбачається, що видати свідоцтво про право на спадщину на земельні ділянки, наданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Завидчанської сільської ради Червоноградського району (колишнього Радехівського), Львівської області немає підстав, оскільки було встановлено, що Державний акт на право приватної власності на землю серії IV-ЛВ № 025307 виданий відповідно до рішення Х сесії ІІІ демократичного скликання Радехівської ради народних депутатів від 25.02.2000 зареєстрований 25.02.2000 в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №9253, тобто після смерті спадкодавця, а відповідно до ст. 9 Цивільного кодексу УРСР, що був чинним на той час, правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється зі смертю (а.с.39-40).

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Пленумом Верховного Суду України у п. 24 постанови № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» висловлена правова позиція, згідно з якою, ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з визнанням його відповідачем можливе у разі, якщо таке визнання є безумовним, не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача).

Відповідно до абз.3 п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Суд вважає, що на час смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 діяв Цивільний Кодекс УРСР (в редакції 1963 року).

Дані правовідносини регулюються розділом VІІ «Спадкове право» ЦК УРСР 1963 року, статтею 524 якого визначено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Статтею 548 ЦК УРСР визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Згідно зі статтями 549, 554 ЦК УРСР спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо.

Відповідно до ст. 550 ЦК УРСР 1963 року, якщо спадкоємець в установлений ст. 549 цього Кодексу строк вступив в управління або володіння спадковим майном чи його частиною, суд з цих підстав вирішує питання не про продовження пропущеного строку, а про визнання права на спадкове майно (п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 24.06.1983 року (яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно правового висновку викладеного у постанові ВС від 25.03.2020 р. у справі № 305/235/17, доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: зокрема довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Таким чином, оцінюючи безпосередньо досліджені та надані позивачем докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті мами ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Органи місцевого самоврядування, відповідно до ст.144 Конституції, в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно п.5, 6 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією. У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку.

Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.

Отже, суб`єктивне право власності на землю виникає на підставах та у порядку, визначеному законами України, що регулюють земельні відносини.

Підставою виникнення права власності на землю є юридичний факт, з яким закон пов`язує виникнення такого права. Згідно з Земельним кодексом України до юридичних фактів, на підставі яких виникає право приватної власності на землю, належать: 1) рішення органу влади про передачу земельної ділянки громадянинові у приватну власність; 2) цивільно-правова угода; 3) успадкування земельної ділянки. Особливістю зазначених юридичних фактів є те, що за змістом вони являють собою активні дії органів влади та осіб, які набувають право власності на землю. Ці дії є складними за змістом, їх вчинення регулюється правовими нормами, які в сукупності становлять порядок набуття права приватної власності на землю.

Відповідно до Порядку передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам України від 26 лютого 1993 р. за N 7 передача у приватну власність земельних ділянок, що були раніше надані громадянам, провадиться відповідними Радами народних депутатів за місцем розташування цих ділянок. Зазначені земельні ділянки передаються безплатно у приватну власність на підставі матеріалів, що підтверджують їх розмір (земельно-кадастрова документація, дані бюро технічної інвентаризації, правлінь товариств і кооперативів тощо), і заяв громадян кадастрова документація, дані бюро технічної інвентаризації, правлінь товариств і кооперативів тощо), і заяв громадян. Відповідні Ради народних депутатів перевіряють обгрунтованість заяв громадян та матеріалів у місячний строк і приймають відповідне рішення. Право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для вищезазначених цілей, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-обліковому документі - Книзі реєстрації громадян, яким безплатно передано земельні ділянки у приватну власність.

Із системного аналізу зазначених норм, суд приходить до висновку, що Державний акт про право приватної власності на землю є актом, що засвідчує набуття права власності, яке виникло на підставі рішення уповноваженого органу влади чи місцевого самоврядування.

Така позиція суду також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України у справі № 6-57цс13 від 19 червня 2013 року, де зазначено, що частинами першою та другою статті 116 ЗК України визначено, що громадяни і юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (частина перша статті 126 ЗК України).

Із системного аналізу зазначених правових норм суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 за життя було вчинено увесь обсяг дій та волевиявлень для набуття у передбаченому законом порядку у власність спірної земельної ділянки.

Отже, з часу прийняття рішення Радехівської районної ради Львівської області Х сесії ІІІ демократичного скликання від 25.02.2000, земельна ділянка площею 3,3010 га вибула з державної та колективної власності і повторній приватизації не підлягала.

Таким чином, державний акт на право власності на земельну ділянку є документом, що посвідчує право власності й видається на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Судом встановлено, що спадщина померлої ОСОБА_3 складається, зокрема із земельної ділянки площею 3,3010 га. ОСОБА_1 після смерті мами ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 спадщину на земельні ділянки загальною площею 3,3010 га прийняв, проте оформити спадщини на вказану земельну ділянку не може, оскільки державний акт виданий після смерті власника земельної ділянки, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Згідно із вимогами ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне залишити судові витрати на стороні позивача.

На підставі ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 81, 82, 83, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

задовольнити позов ОСОБА_1 до Лопатинської селищної ради Червоноградського району Львівської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки в порядку спадкування після смерті його мами ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , на праві приватної власності згідно із Державним актом на право приватної власності на землю серії IV-ЛВ № 025307 зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №9253 від 11 квітня 2000 року, а саме: земельна ділянка загальною площею 2,0747 га, кадастровий №4623981400:03:000:0351; земельна ділянка загальною площею 1,2263 га, кадастровий №4623981400:02:000:0331.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Представник позивача: адвокат Слободян Валентин Степанович, юридична адреса: пр.-т. Юності, 39, с. Павлів, Червоноградський район Львівська область;

Відповідач: Лопатинська селищна рада, код ЄДРПОУ: 04369819, адреса: вул. Центральна, буд. 15А, смт. Лопатин Червоноградський район Львівська область.

Повний текст рішення складено 17.04.2024.

Головуючий суддяПатинок О. П.