Ухвала

від 21.02.2022 по справі 766/19678/20

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/19678/20

н/п 2/766/832/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2022 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.,

при секретарі Романенко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданої від імені та в інтересах ОСОБА_2 , до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Турист-9» про визнання недійсним рішення установчих зборів про створення ОСББ «Турист-9»,

встановив:

В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , поданої від імені та в інтересах ОСОБА_2 , до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Турист-9» про визнання недійсним рішення установчих зборів про створення ОСББ «Турист-9».

Ухвалою суду від 18.01.2021 року відкрито провадження за справою та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

07.02.2022 року від представника відповідача ОСББ «Турист-9» Теплової Я.С. до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі, оскільки спір між сторонами відноситься до юрисдикції господарського суду, зазначила, що з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові Великої Палати від 26.02.2020 року по справі №473/2005/19, спір між співвласником нерухомого майна членом ОСББ та самим ОСББ, створення якого оскаржується, є подібним до корпоративного спору. Якщо фізична особа, яка не є членом ОСББ, не є співвласником майна членів ОСББ, створення якого оспорюється, при цьому оспорює правомірність створення цього ОСББ, то такий спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства. В даному випадку позивач у справі є власником нерухомого майна у будинку, в якому діє ОСББ і нею оспорюється його створення. З урахуванням правових позицій, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 року у справі №462/2646/17, від 02.10.2019 року у справі №501/1571/16-ц, від 18.12.2019 року у справі №916/2086/19, а також враховуючи п.3 ч.1 ст.20 ГПК України, представник позивача просить закрити провадження за справою у відповідності до вимог ст.255 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Під час визначення підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною 3 статті 167 Господарського кодексу України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до статті 55 Господарського кодексу України господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

З огляду на наведені положення статті 167, 55 Господарського кодексу України корпоративні права характеризуються такими ознаками: 1) особа має частку у статутному капіталі господарської організації; 2) особа має права на участь в управлінні господарською організацією, 3) має право на отримання певної частини прибутку (дивідендів) господарської організації.

Однак, відповідно до статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до частин 2, 6 статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Об`єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 85 Цивільного кодексу України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Частиною 7 статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

Частку співвласників у статутному капіталі (майні) об`єднання не визначено.

Таким чином, співвласники багатоквартирного будинку не є носіями корпоративних прав, а відносини між співвласниками багатоквартирного будинку та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку не є корпоративними. Відповідно, спір у даній справі між фізичними особами - співвласниками багатоквартирного будинку та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку не є корпоративним та враховуючи положення статті 20 Господарського процесуального кодексу України, не відноситься до юрисдикції господарських судів.

Ураховуючи те, що позивач є співвласником нерухомого майна, яке знаходиться у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а спір стосується захисту його прав як співвласника майна багатоквартирного будинку, пов`язаний з припиненням діяльності юридичної особи, відтак повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Враховуючи викладеневище,позов ОСОБА_1 , поданої від імені та в інтересах ОСОБА_2 , про визнання недійсним рішення установчих зборів про створення ОСББ «Турист-9», не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинен розглядатися в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на вищевикладене провадження за справою слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.255, 259, 353 ЦПК України, ст.20 ГПК України, суд

ухвалив:

Закрити провадження за цивільною справою №766/19678/20 за позовом ОСОБА_1 , поданої від імені та в інтересах ОСОБА_2 , до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Турист-9» про визнання недійсним рішення установчих зборів про створення ОСББ «Турист-9».

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Херсонського апеляційного суду в порядку ст.355 ЦПК України.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: С.І.Майдан