Постанова

від 17.04.2024 по справі 181/2139/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3742/24 Справа № 181/2139/23 Суддя у 1-й інстанції - Літвінова Л. Ф. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого Пищиди М.М.

суддів Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.

за участю секретаря судового засідання Лопакової А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Межівського районного суду Дніпропетровської області від 09 січня 2024 року у справі за позовом Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області, в інтересах держави в особі: Слов`янської об`єднаної територіальної громади в особі Слов`янської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Дніпропетровська обласна державна адміністрація обласна військова адміністрація, Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕМЛЕТРЕЙД» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2023 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Дніпропетровська обласна державна адміністрація обласна військова адміністрація, Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕМЛЕТРЕЙД» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Також, позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій він просив накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 1222683300:01:003:0113 площею 32,0000 га, розташовану на території Слов`янської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області.

Заборонити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) здійснювати будь-які дії із земельною ділянкою з кадастровим номером 1222683300:01:003:0113 площею 32,0000 га, що можуть призвести до погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельної ділянки.

Заборонити державним кадастровим реєстраторам Держгеокадастру та державним кадастровим реєстраторам його територіальних органів здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1222683300:01:003:0113 площею 32, 0000 га, у тому числі, внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру про право власності на вказану земельну ділянку, вчинення дій щодо її поділу, об`єднання або інших дій, які можуть призвести до зміни об`єкта цивільних прав .

Ухвалою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 09 січня 2024 року заяву виконувача обов`язків керівника Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області, в інтересах держави в особі: Слов`янської об`єднаної територіальної громади в особі Слов`янської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Дніпропетровська обласна державна адміністрація обласна військова адміністрація, Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕМЛЕТРЕЙД» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою задоволено.

Накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 1222683300:01:003:0113 площею 32,0000 га, розташовану на території Слов`янської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області.

Заборонено ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) здійснювати будь-які дії із земельною ділянкою з кадастровим номером 1222683300:01:003:0113 площею 32,0000 га, що можуть призвести до погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельної ділянки.

Заборонено державним кадастровим реєстраторам Держгеокадастру та державним кадастровим реєстраторам його територіальних органів здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1222683300:01:003:0113 площею 32, 0000 га, у тому числі, внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру про право власності на вказану земельну ділянку, вчинення дій щодо її поділу, об`єднання або інших дій, які можуть призвести до зміни об`єкта цивільних прав.

В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.

Перевіривши законність ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за потрібне апеляційну скаргу задовольнити частково.

Постановляючи ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції керувався положеннями ст.ст. 151-153 ЦПК України та виходив з того, що існує загроза неможливості виконання майбутнього рішення суду чи утруднення його виконання, що може призвести до порушення збалансованості інтересів сторін та істотного порушення прав та законних інтересів позивача до вирішення справи по суті та набрання рішення законної сили у разі задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів не може в повній мірі погодитись з висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Перелік видів такого забезпечення передбачено ч. 1 ст. 150 ЦПК, який не є вичерпним, а тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті.

Згідно п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується зокрема забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно із абзацом 3 п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ухвала про забезпечення позову повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов до висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановлені ухвали.

Предметом позову є вимоги про скасування запису про право власності, яким зареєстровано право власності ОСОБА_1 на нерухоме майно.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що між сторонами дійсно існує спір, предметом якого є скасування запису про право власності, що стосуються вищевказаного майна та що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Між тим, забезпечуючи позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно суд першої інстанції не перевірив дотримання положень ст. 150 ЦПК України щодо співмірності виду забезпечення позову та заявлених позовних вимог, не обґрунтував доцільність застосування у даному випадку саме зазначеного виду забезпечення позову арешту, не звернув уваги на те, що арешт є найбільш обтяжливим заходом, який підлягає примусовому виконанню органами державної виконавчої служби.

З матеріалів справи також вбачається, що ані заява, ані ухвала фактично не має обґрунтування і необхідності застосування саме такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на земельну ділянку.

Крім того, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд повинен був перевірити: наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; співмірність заявленого виду забезпечення позову із позовними вимогами; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасником судового процесу; розумність, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову.

Також, судом не враховано, що відповідно до п.5.6.1Інструкції про проведення виконавчих дій арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби обмеженні права користування майном або його вилученні в боржника та передачі на зберігання іншим особам, що застосування саме такого засобу забезпечення позову як арешт позивачем належним чином не вмотивовано, і може призвести до безпідставної заборони користуватись майном та передачу його іншим особам, що є обмеженням права власності.

Враховуючи викладене, а також те, що судом було порушено норми процесуального права при вирішенні питання щодо забезпечення позову, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала підлягає скасуванню в частині накладення арешту на земельну ділянку.

Що стосується оскаржуваної ухвали в частині заборони вчиняти певні дії, то колегія вважає, що вона постановлена з дотриманням норм процесуального права, такий захід може забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, є співмірним із позовними вимогами, забезпечує збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, запобігає порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасником судового процесу.

Виходячи з викладеного ухвала в зазначеній частині скасуванню не підлягає і її слід залишити в цій частині без змін.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Межівського районного суду Дніпропетровської області від 09 січня 2024 року в частині накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 1222683300:01:003:0113 площею 32,0000 га, розташовану на території Слов`янської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області скасувати та ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким відмовити виконувачу обов`язків керівника Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_2 в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно.

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.

Судді: