Постанова

від 09.04.2024 по справі 349/207/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 349/207/23

Провадження № 22-ц/4808/420/24

Головуючий у 1 інстанції Рибій М. Г.

Суддя-доповідач Василишин Л. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючої (суддя-доповідач) Василишин Л. В.,

суддів: Максюти І. О., Фединяка В. Д.,

секретаря Струтинської Д.В.

за участю

апелянта ОСОБА_1

представника апелянта адвоката Дяківа Д.І.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача адвоката Лотоцької Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скарг у ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дяків Дмитро Іванович, на рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 05 грудня 2023 року в складі судді Рибія М. Г., ухвалене в м. Рогатині Івано-Франківської області, повний текст якого складено 29 грудня 2023 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , орган місцевогосамоврядування,який береучасть усправі дляподання висновку-виконавчий комітетНовояворівської міськоїради, про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якомузазначив,що з03грудня 2002року перебував з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, який розірваний рішенням Рогатинського районногосуду Івано-Франківськоїобласті від19листопада 2020року. В шлюбі в них народилося двоє дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . З вересня 2020 року він самостійно виховував дочок, проживав з ними в м. Новояворівську Львівської області. Старша з дочок, ОСОБА_5 , через наслідки черепної травми померла. З моменту переїзду дітей до нього матір не дзвонила до ОСОБА_6 , не навідувалася до неї, хоч знає і її номер телефону і місце проживання. Він, як батько, не чинить жодних перешкод для спілкування матері з дочкою. Під час вирішення в суді спору про визначення місця проживання дітей матір навіть не з`явилася в суд.

Вважає, що зазначені факти, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини матір`ю, свідоме нехтування нею своїми обов`язками, а тому є всі підстави для позбавлення її батьківських прав щодо дочки.

Просив суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Рогатинського районного суду від 05 грудня 2023 року у задоволені позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив з того, позбавлення батьківськихправ єкрайнім заходомта допускаєтьсялише тоді,коли змінитиповедінку батьківу кращусторону неможливо,і лишепри наявностівини удіях батьків. Зважаючи на обставини справи (окреме проживання матері і дочки, травма старшої дочки ОСОБА_5 і подальша її смерть, гострі неприязні відносини між сторонами та їхніми родичам, не бажання дочки спілкуватися з матір`ю, сплата аліментів на утримання дочки) свідомого нехтування ОСОБА_2 своїми обов`язками та її вини у невиконанні своїх батьківських прав не має.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Дяків Д. І., посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності вини відповідачки у невиконанні своїх батьківських прав. Сам факт проживання відповідачки окремо від дочки не може свідчити про відсутність її вини, так як дочка проживає у сусідній області і при бажанні ОСОБА_2 могла б бачитися з дитиною та брати участь в її житті. Крім того, рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 09 вересня 2021 року у справі №349/666/21 визначено місце проживання дочки з батьком. Необґрунтовано як на підставу відсутності вини відповідачки зіслався суд і на травму та смерть старшої дочки, оскільки судом встановлено з моменту переїзду двох дочок в м. Новояворівськ мати з дочкою ОСОБА_8 не спілкувалась, у судових засіданнях усі пояснення показували велику любов до старшої дочки ОСОБА_5 і повне ігнорування дочки ОСОБА_6 . Не враховано судом і той факт, що дії матері не сприяли тому щоб дочка тягнулась до неї і дочка бажала спілкуватися з мамою. Звертає увагу і на те, що аліменти стягуються в примусовому порядку, ОСОБА_2 добровільно не бажала брати участь в утриманні дітей.

Позиція інших учасників справи

Відзив на апеляційну скаргу не подано. Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заяви (клопотання) учасників справи

Апелянт та його представник вимоги скарги підтримали, просили її задоволити.

Відповідачка та її представник вказали на безпідставність апеляційної скарги та просили її відхилити.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду

Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Фактичні обставини справи

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З вересня 2020 року ОСОБА_4 постійно проживає разом з батьком в м. Новояворівську Львівської області, що визнається сторонами та підтверджується актами обстеження умов проживання від 29 грудня 2020 року та від 22 листопада 2022 року.

На підставі судового наказу, виданого Рогатинським районним судом Івано-Франківської області 04 лютого 2021 року, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліментів утримання дочки.

Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 09 вересня 2021 року визначено місце проживання ОСОБА_7 разом з її батьком - ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки № 154 від 21 листопада 2022 року ОСОБА_7 навчалась в Новояворівському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 1 у 8Б класі.

За змістом характеристки, виданою директором Новояворівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 та класним керівником, ОСОБА_9 навчається у цій школі з 03 вересня 2020 року. Батько постійно цікавиться навчанням дочки та приділяє належну увагу її вихованню. Контактів з мамою учениці за цей час не було через її відсутність.

Згідно з довідкою №23 від 16 березня 2023 року ОСОБА_4 навчалась в Рогатинському ліцеї №1 Рогатинської міської ради Івано-Франківської області з 1-го по 6-йклас (2015-2021 роки). Протягом навчання в ліцеї мати постійно цікавилась шкільним життям дитини. Спілкувалась з педагогами, відвідувала батьківські збори. Дитина регулярно відвідувала заняття в ліцеї, була завжди охайна та доглянута.

Відповідно до характеристики, виданої КНП «Обласний клінічний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Івано-Франківської обласної ради», ОСОБА_2 працює на посаді фельдшера з медицини невідкладних станів Рогатинської підстанції екстреної (швидкої) медичної допомоги Галицької станції екстреної (швидкої) медичної допомоги з 01 січня 2014 року. За час роботи зарекомендувала себе позитивно, як кваліфікований фахівець. Дисциплінарна, порушень правил внутрішнього трудового розпорядку та техніки безпеки не допускала.

Згідно з висновком щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 від 15 березня 2023 року, Новояворівської міської ради, як орган опіки та піклування, вирішила, що ОСОБА_2 доцільно позбавити батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (стаття 141 Сімейного кодексу України).

Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені статтею 150 СК України.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитиниможе бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення й розвитку; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до дитини та її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти тощо.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17.

Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивач звернувся з позовом, оскільки вважає, що відповідач повністю самоусунулася від виконання батьківських обов`язків стосовно дочки, не виконує їх регулярно, не спілкується з дочкою та не забезпечує її, дочка також не хоче спілкуватися з матір`ю, тому ОСОБА_10 повинна бути позбавлена батьківських прав.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції врахував, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для матері, так і для дитини. Місцевий суд правильно виходив з того, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків. Однак, матеріали справи не містять доказів винних дій відповідачки та її свідомого нехтування своїми обов`язками, як матері дитини.

Посилання апелянта на те, що відповідач з 2020 року перестала спілкуватися з дочкою, з врахуванням встановлених судом обставин щодо причин такої поведінки, не заслуговує на увагу. В сукупності зібраних та досліджених доказів, судом встановлено, що така поведінка зумовлена складною ситуацією всередині сім`ї та зміною місця проживання. Колегія суддів враховує і те, що до 2020 року, поки дочка ОСОБА_6 проживала з матір`ю, відповідачка виконувала батьківські обов`язки, а зворотнього позивач не доводив.

Також сторона апелянта посилається на те, що суд не взяв до уваги небажання самої ОСОБА_6 спілкуватися з матір`ю, що на його думку підтверджує позовні вимоги. Однак, в даному випадку, така обставина не є беззаперечною підставою для задоволення позову, така ситуація може змінитися, тоді як мова йде саме про виконання батьківських обов`язків ОСОБА_2 .

Крім того колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у вказаній справі ухвалено з урахуванням основних інтересів дитини, зокрема з умовою збереження її зв`язку із рідною матір`ю.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив та оцінив подані сторонами докази, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для застосування до ОСОБА_2 крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення її батьківських прав щодо дитини.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні. А отже, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дяків Дмитро Іванович, залишити без задоволення.

Рішення Рогатинського районногосуду Івано-Франківськоїобласті від05грудня 2023рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 17 квітня 2024 року.

Суддя-доповідач Л. В. Василишин

Судді: І.О.Максюта

В. Д. Фединяк