Ухвала

від 11.04.2024 по справі 132/843/21

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №132/843/21

Провадження № 1-в/127/223/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 року місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Державної установи «Вінницька установа виконання покарань № 1» про заміну невідбутої частини покарання у виді арешту на підставі ст. 72 КК України, засудженому ОСОБА_3 за вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 05.10.2022,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_4 ,

засудженого: ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло подання Державної установи «Вінницька установа виконання покарань № 1» про заміну невідбутої частини покарання у виді арешту на підставі ст. 72 КК України, засудженому ОСОБА_3 за вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 05.10.2022.

Вказане подання мотивовано тим, що ОСОБА_3 засуджено вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 05.10.2022 за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 місяців арешту. Даний вирок в Державній установі «Вінницька установа виконання покарань (№ 1) не виконується, у зв`язку з обранням відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в іншому кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР 02.07.2021 за № 12021020220000209 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

28.03.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань», яким внесено зміни до ст. 60 та ч. 1 ст. 185 КК України, що виключає застосування покарання у виді арешту, у зв`язку з чим адміністрація установи просить замінити засудженому невідбуту частину покарання у виді арешту на інший вид покарання відповідно до ст. 72 КК України.

Прокурор ОСОБА_4 подання підтримав та просив замінити ОСОБА_3 невідбуту частину покарання у виді арешту на покарання у виді пробаційного нагляду.

Засуджений ОСОБА_3 поклався на розсуд суду.

Представник Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду подання повідомлявся завчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду.

Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали подання та матеріали особової справи засудженого ОСОБА_3 , приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до ч. 1 ст.539КПК України слідує, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

З матеріалів особової справи засудженого ОСОБА_3 вбачається, що останнього було засуджено вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 05.10.2022 за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 місяців арешту.

Засуджений ОСОБА_3 на теперішній час утримується під вартою в Державній установі «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)», у зв`язку з обранням відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в іншому кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР 02.07.2021 за № 12021020220000209 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Станом на 11.04.2024 ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 01.02.2024, строк тримання під вартою продовжено.

Відтак, вирок Калинівського районного суду Вінницької області від 05.10.2022, яким ОСОБА_3 засуджено до покарання у виді арешту не виконується.

28.03.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» від 23.08.2023, згідно яким арешт, як вид покарання, на теперішній час не може застосовуватись до осіб, які не є військовослужбовцями.

Крім того, вказаним Законом доповнено Розділ ІІ Прикінцевих та Перехідних положень КК України пунктом 23 наступного змісту: з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» засудженим, які відбувають покарання у виді арешту в арештних домах, замінити невідбуту частину покарання на інший вид покарання відповідно до статті 72 цього Кодексу.

Так, санкцією ч. 1 ст. 185 КК України (в редакції від 28.03.2024) передбачено так види покарання: штраф від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправні роботи на строк до двох років, або пробаційний нагляд на строк до п`яти років, або обмеження волі на той самий строк.

Частиною 1 ст. 5 КК України передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Згідно з ч. 3 ст. 74 КК України, призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м`який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 72 КК України (в редакції від 28.03.2024) передбачено, що одному дню арешту відповідають два дні пробаційного нагляду.

Таким чином, оскільки винесеним Законом від 23.08.2023 виключено з санкції ч. 1 ст. 185 КК України покарання у виді арешту, суд дійшов висновку про необхідність заміни засудженому ОСОБА_3 невідбутої частини покарання у виді арешту на пробаційний нагляд відповідно до вимог ст. 72 КК України, виходячи із співвідношення, що одному дню арешту відповідають два дні пробаційного нагляду, з покладенням на засудженого обов`язків, передбачених пунктами 1-3 ч. 2 ст. 59-1 КК України.

За таких обставин, подання Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» про заміну невідбутої частини покарання у виді арешту на підставі ст. 72 КК України, засудженому ОСОБА_3 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 59-1, 72, п. 23 розділу ІI «Прикінцевих і перехідних положень» КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної установи «Вінницька установа виконання покарань № 1» про заміну невідбутої частини покарання у виді арешту на підставі ст. 72 КК України, засудженому ОСОБА_3 за вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 05.10.2022 задовольнити.

Замінити ОСОБА_3 невідбуту частину призначеного покарання за вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 05.10.2022 у виді 3 (трьох) місяців арешту на покарання у виді 6 (шести) місяців пробаційного нагляду.

Відповідно до п. п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти ОСОБА_3 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду рахувати з дня постановки засудженого ОСОБА_3 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя: