Постанова

від 28.03.2024 по справі 910/8178/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2024 р. м.Київ Справа№ 910/8178/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Мальченко А.О.

за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 28.03.2024:

від позивача:

від відповідача:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська компанія будівництва та реконструкції"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 26.07.2023

у справі № 910/8178/23 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фієста"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська компанія будівництва та реконструкції"

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, ціна позову 443616 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фієста" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська компанія будівництва та реконструкції" (відповідач), в якому з урахуванням уточнення позовних вимог, просив стягнути 277 601,28 грн. основного боргу, 13 833,30 грн. інфляційних втрат, 5 217,82 грн. 3% річних, 86 963,60 грн. пені.

Позивач зазначав, що на виконання умов укладеного з відповідачем договору № 1564 від 20 квітня 2021 р. він у листопаді 2022 року років передав останньому товар загальною вартістю 349601,28 грн., проте, відповідачем не здійснено оплату у повному обсязі отриманого товару, внаслідок чого утворилась спірна заборгованість.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.07.2023 у справі № 910/8178/23 провадження в частині вимог про стягнення 60000 грн. боргу закрито. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фієста" Київської області в іншій частині задоволено, а саме:- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська компанія будівництва та реконструкції" (01013, м. Київ, вул. Промислова, 4 код 36483094) користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фієста" (07454, Київська область, Броварський район, с. Требухів, вул. Броварська, 58 , код 31781098) 277601,28 грн. боргу, 13833,30 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 5217,82 грн. три проценти річних з простроченої суми, 86963,60 грн. пені, 5323,40 грн. витрат по оплаті судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач прострочив виконання зобов`язання по оплаті за договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 624, 625 ЦК України підлягає стягненню 277601,28 грн. боргу (349601,28 грн-72000 грн), 13833,30 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 5217,82 грн. три проценти річних з простроченої суми, 86963,60 грн. пені.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська компанія будівництва та реконструкції" (11.08.2023 згідно штемпеля поштової установи на описі вкладеного в цінний лист, яким направлено апеляційну скаргу) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов залишити без розгляду.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не враховано, що позов підписано адвокатом Скрипчуком Микитою Євгеновичем. На підтвердження своїх повноважень адвокатом надано копію свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю від 08.06.2018 серії ДП № 3726, а також проект документу, який називається «ордер на надання правничої (правової) допомоги від 24.05.2023», який на переконання скаржника не відповідає вимогам п. 2 ч. 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, ч. 2, 3 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положенню про ордер на надання правничої (правової допомоги), затвердженого рішенням Національної асоціації адвокатів України від 12.04.2019 № 41, оскільки:

- ордер оформлено не на бланку, що не дає можливості перевірити його за допомогою двовимірного штрих-коду з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ (п. 12.13 Положення);

- ордер не містить назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням , у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (п. 12.4 Положення);

- ордер не містить назву робочого місця адвоката (п. 12.7 Положення);

- ордер не містить інформації про наявність чи відсутність обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги (п.1 12.8 Положення).

Таким чином, скаржник вказував на наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, скаржник наголошував, що доданий позивачем до позову розрахунок інфляційних втрат, 3% річних та пені містить помилки, зокрема щодо неврахування часткових оплат, а також складено 22.05.2022, тобто за 2 дні до отримання повноважень на представництво позивача.

Також, скаржником через канцелярію Північного апеляційного господарського суду подано:

- 27.11.2023 клопотання про долучення доказів, зокрема, копію запиту щодо надання роз?яснення законодавства з оформлення ордеру про надання правничої допомоги до Ради адвокатів України, і копію відповіді Ради адвокатів України № 1921/0/2-23 від 17.11.2023;

- 25.01.2024 додаткові пояснення стосовно судової практики щодо оцінки ордерів;

- 29.01.2024 клопотання про долучення доказів понесення витрат на правничу допомогу.

Дії суду апеляційної інстанції

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2023, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська компанія будівництва та реконструкції" на рішення Господарського суду м. Києва від 26.07.2023 у справі № 910/8178/23, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2023 витребувано у Господарського суду м. Києва матеріали справи № 910/8178/23. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська компанія будівництва та реконструкції" на рішення Господарського суду м. Києва від 26.07.2023 у справі № 910/8178/23.

18.09.2023 на виконання ухвали до Північного апеляційного господарського суду з суду першої інстанції надійшли матеріали справи № 910/8178/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/8178/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська компанія будівництва та реконструкції" на рішення Господарського суду м. Києва від 26.07.2023. Судове засідання призначено на 16.11.2023 об 11 год. 30 хв.

02.11.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фієста» надійшла заява про участь у судових засіданнях по справі № 910/8178/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фієста» про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції (поза межами приміщення суду) при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська компанія будівництва та реконструкції" на рішення Господарського суду м. Києва від 26.07.2023 у справі № 910/8178/23 задоволено.

16.11.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фієста» надійшло клопотання про відкладення судового засідання, оскільки представник позивача не зможе бути присутнім в судовому засіданні, оскільки бере участь в розгляді справи № 75/51050/21-ц в Печерському районному суді м. Києва, розгляд якої призначено на 10 год. 30 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2023 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська компанія будівництва та реконструкції" на рішення Господарського суду м. Києва від 26.07.2023 у справі № 910/8178/23 вирішено відкласти на 08.02.2024 об 11 год. 00 хв.

29.01.2024 2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська компанія будівництва та реконструкції» надійшли додаткові пояснення по справі № 910/8178/23, в яких викладена судова практика в подібних спорах.

29.01.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська компанія будівництва та реконструкції» (адв. Валько І.В.) надійшло клопотання про проведення судового засідання по справі № 910/8178/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке призначене на 08.02.2024 об 10 год. 45 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська компанія будівництва та реконструкції» (адв. Валько І.В.) про про проведення судового засідання по справі № 910/8178/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в використанням власних технічних засобів задоволено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 27.02.2024 о 12 год. 00 хв.

09.02.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська компанія будівництва та реконструкції» (адв. Валько І.В.) надійшло клопотання про проведення судового засідання по справі № 910/8178/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке призначене на 27.02.2024 об 12 год. 00 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська компанія будівництва та реконструкції» (адв. Валько І.В.) про про проведення судового засідання по справі № 910/8178/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в використанням власних технічних засобів задоволено.

21.02.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фієса» надійшло клопотання про надання документів, до якого долучено оригінал договору про надання правової допомоги № 2405/23-1 від 24.05.2023 та ордер адвоката Скрипчука М.Є. № АЕ 1201491 від 24.05.2023.

27.02.2024 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Станіка С.Р. у відпустці та у зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю., який входить до складу колегії суддів, але не є суддею-доповідачем, на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 призначено до розгляду в судовому засіданні справу № 910/8178/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська компанія будівництва та реконструкції" на рішення Господарського суду м. Києва від 26.07.2023. Судове засідання призначено на 28.03.2024 об 12 год. 30 хв.

22.03.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська компанія будівництва та реконструкції» (адв. Валько І.В.) надійшло клопотання про проведення судового засідання по справі № 910/8178/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, розгляд якого призначено на 28.03.2024 об 12 год. 30 хв.

У зв`язку з перебуванням з 28.03.2024 по 31.03.2024 включно у відрядженні судді Тищенко О.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, здійснити розгляд справи у визначеному складі - неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 27.03.2024, справу № 910/8178/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська компанія будівництва та реконструкції" на рішення Господарського суду м. Києва від 26.07.2023, передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Мальченко А.О., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 прийнято справу № 910/8178/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська компанія будівництва та реконструкції" на рішення Господарського суду м. Києва від 26.07.2023, до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Шаптала Є.Ю., Мальченко А.О. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська компанія будівництва та реконструкції" на рішення Господарського суду м. Києва від 26.07.2023 у справі № 910/8178/23, вирішено здійснити в раніше призначеному в судовому засіданні 28.03.2024 об 12 год. 30 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська компанія будівництва та реконструкції» (адв. Валько І.В.) про про проведення судового засідання по справі № 910/8178/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в використанням власних технічних засобів задоволено.

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, в умовах воєнного стану.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 28.03.2024 з`явились: представник позивача (Товариства з обмеженою відповідальністю «Фієста») та представник відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська компанія будівництва та реконструкції»), які приймали участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Представник скаржника (Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська компанія будівництва та реконструкції»), в судовому засіданні 28.03.2024, просив задовольнити апеляційну скаргу, рішення Господарського суду м. Києва від 26.07.2023 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фієста» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська компанія будівництва та реконструкції» про стягнення 383 616,00 грн. заборгованості та штрафних санкцій за договором № 1564 від 20.04.2021 залишити без розгляду.

В судовому засіданні 28.03.2024 представник позивача (Товариства з обмеженою відповідальністю «Фієста») просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду м. Києва від 26.07.2023 у справі № 910/8178/23 залишити без змін.

Також, від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фієста» відзив на апеляційну скаргу не надходив, проте, ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає розгляду справи в апеляційному порядку.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, і що перевірено судом апеляційної інстанції, 20.04.2021 між сторонами по справі укладено договір № 1564, згідно з яким позивач (постачальник) зобов`язався поставити відповідачу (покупцю) товар в асортименті та кількості, обумовленим у заявках по узгодженій ціні, вказаній у відповідних рахунках-фактурах на оплату, а відповідач - прийняти та оплатити товар на умовах договору.

Відповідно до умов п.п. 6.1., 6.3. договору покупець здійснює 100% попередню оплату партії на розрахунковий рахунок постачальника, якщо інше не обумовлене в додатках. При цьому датою оплати товару зарахування грошових коштів вважається дата зарахування грошових коштів в сумі здійсненого платежу на розрахунковий рахунок постачальника.

Остаточні взаєморозрахунки між сторонами здійснюється протягом 3 банківських днів з дати поставки товару, якщо інше не зазначено в додатках до цього договору.

Строк дії договору відповідно до умов п. 11.1. договору встановлений з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2021р., а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

Вказані обставини підтверджуються наявною у справі копією вищезазначеного договору.

Наявними у матеріалах справи видатковими-накладними №№ РН-0000025 від 16 листопада 2022 р., РН-0000021 від 16 листопада 2022 р., РН-0000020 від 16 листопада 2022 р., платіжними дорученнями №№ 0fd925603а від 10 травня 2023 р., 5b398f2697 від 9 травня 2023 р., be192080d4 від 19 травня 2023 р., платіжними інструкціями №№ 1503 від 15 червня 2023 р., 1516 від 16 червня 2023 р., 1557 від 23 червня 2023 р., 1685 від 30 червня 2023 р., 1аf436917F від 30 травня 2023 р., аdba39dc75 від 8 червня 2023 р., двостороннім актом звірки взаєморозрахунків за період 2022 року стверджується факт передачі позивачем відповідачу товару за договором загальною вартістю 349601,28 грн., а також оплати останнім одержаного товару у розмірі 72000 грн., у т.ч. 60000 грн. після звернення до суду першої інстанції з відповідним позовом.

Оскільки заявлена до стягнення сума боргу у розмірі 60000 грн. відповідачем сплачена після звернення позивача до суду першої інстанції, предмет спору в цій частині між сторонами відсутній, то провадження у справі в частині вимог про стягнення 60000 грн. боргу відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України закрито. В цій частині судове рішення суду першої інстанції учасниками спору не оспорюється.

В свою чергу, позивач вказував, що відповідачем не здійснено оплату у повному обсязі отриманого товару, внаслідок чого утворилась спірна заборгованість: 277601,28 грн. боргу, 13833,30 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 5217,82 грн. три проценти річних з простроченої суми, 86963,60 грн. пені.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, в межах заявлених вимог, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей" .

Зокрема, скаржник в апеляційній скарзі наголошував, що судом першої інстанції не враховано, що позов підписано адвокатом Скрипчуком Микитою Євгеновичем. На підтвердження своїх повноважень адвокатом надано копію свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю від 08.06.2018 серії ДП № 3726, а також проект документу, який називається «ордер на надання правничої (правової) допомоги від 24.05.2023», який на переконання скаржника не відповідає вимогам п. 2 ч. 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, ч. 2, 3 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положенню про ордер на надання правничої (правової допомоги), затвердженого рішенням Національної асоціації адвокатів України від 12.04.2019 № 41, оскільки:

- ордер оформлено не на бланку, що не дає можливості перевірити його за допомогою двовимірного штрих-коду з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ (п. 12.13 Положення);

- ордер не містить назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням , у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (п. 12.4 Положення);

- ордер не містить назву робочого місця адвоката (п. 12.7 Положення);

- ордер не містить інформації про наявність чи відсутність обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги (п.1 12.8 Положення).

Таким чином, скаржник вказував на наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Також, скаржником через канцелярію Північного апеляційного господарського суду подано 27.11.2023 клопотання про долучення доказів, зокрема, копію запиту щодо надання роз?яснення законодавства з оформлення ордеру про надання правничої допомоги до Ради адвокатів України, і копію відповіді Ради адвокатів України № 1921/0/2-23 від 17.11.2023, а 25.01.2024 додаткові пояснення стосовно судової практики щодо оцінки ордерів.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши оцінку доводів скаржника в цій частині, дійшов висновку, що вони є необгрунтованими, з огляду на наступне.

П. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

В свою чергу, позовну заяву, подану від імені Товариство з обмеженою відповідальністю "Фієста" через систему «Електронний суд» підписано адвокатом Скрипчуком Микитою Євгеновичем, і разом з позовом через вказану систему долучено ордер в електронній формі, який містить відомості про те, що його сформовано на підставі ордеру № АЕ 1201491 від 24.05.2023, на підставі договору про надання правової допомоги /доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги № 2405/23-1 від 24.05.2023, а також зазначено адвоката - Скрипчука Микиту Євгеновича, Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3726 від 08.06.2018, видане Радою адвокатів Дніпропетровської області на підставі рішення № 94 від 05.06.2018. Також, до матеріалів позові долучено сканкопію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3726 від 08.06.2018, видане Радою адвокатів Дніпропетровської області на підставі рішення № 94 від 05.06.2018.

Ч. 4 ст. 60 ГПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Ч. 8 ст. 60 ГПК України визначено, що у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі, він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

П. 24 Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), затверженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (зі змінами і доповненнями) визначено, що підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

П. 26 Положення визначено, що електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

При цьому, згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» одним із документів, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги є ордер.

Ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

В свою чергу, у підсистемі «Електронний суд» наявна на даний час можливість для користувачів-адвокатів створювати електронні ордери, отримуючи доступ до судових справ, у яких вони представляють інтереси клієнтів. Формування електронного ордеру в ЄСІТС в профілі користувача у підсистемі «Електронний суд» обов`язково повинна міститися відмітка про наявність в нього статусу адвоката.

Електронний ордер у підсистемі «Електронний суд» формується на підставі паперового ордера, а отже, має відповідати йому щодо обсягу повноважень адвоката на представництво інтересів довіреної особи (учасника справи) у межах відповідної судової справи. Так, обов`язковим полем, яке заповнюється адвокатом під час створення електронного ордера через підсистему «Електронний суд», є зазначення ордера, на підставі якого видається електронний ордер. Тож об`єм повноважень представника, у тому числі орган, у якому надається правова допомога, визначаються безпосередньо у паперовому ордері, та електронний ордер, сформований у підсистемі «Електронний суд», має відповідати такому складеному паперовому ордеру Зазначення у електронному ордері, сформованому через підсистему «Електронний суд», що він виданий на підставі іншого ордера, переконливо доводить, що такий електронний ордер не є самодостатньою підставою для виникнення у адвоката повноважень на представництво інтересів особи, якій надається правова допомога. Первісно повноваження у певних обсязі та межах виникають у представника на підставі паперового ордера, якому безумовно має відповідати й електронний ордер, сформований у підсистемі «Електронний суд», на підставі якого адвокат може представляти інтереси учасника справи у підсистемі «Електронний суд». Та обставина, що у електронному ордері, сформованому у підсистемі «Електронний суд», зазначається про представництво інтересів довіреної особи у судах, не спростовує наведених висновків Верховного Суду, адже електронний ордер, сформований у підсистемі «Електронний суд», формується із застосуванням вбудованого текстового генератора без можливості довільного формування тексту ордера, а шляхом заповнення форм, передбачених Інструкцією (Ухвала ВС від 22 травня 2023 року у справі № 713/2857/21 (провадження № 61-12392св22).

В свою чергу, позивачем на стадії апеляційного розгляду справи, враховуючи доводи апеляційної скарги, було долучено оригінали договору про надання правової допомоги від 24.05.2023, укладеного між ТОВ «Фієста» та адвокатом Скрипчук М.Є., а також ордер на надання правничої правової допомоги № 1201491 на представництво адвокатом Скрипчуком М.Є. інтересів ТОВ «Фієста» в Господарському суді міста Києва, і в якому наведено відомості про те, що адвокат діє без обмежень, вказано про здійснення індивідуальної адвокатської діяльності за визначеною адресою, і які в сукупності підтверджують повноваження адвоката Скрипчука М.Є. в розумінні вимог ст. 60 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції враховує, що позивачем правомірно було подано документи по справі у відповідності до Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), затверженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, відповідні документи скріплені електронним цифровим підписом та прийняті системою як допустимі, і вимогами ГПК України не було передбачено підстав для їх повернення, зокрема і внаслідок відсутності повноважень у особи, яка підписала позов - адвоката Скрипчука М.Є.

Додатково суд апеляційної інстанції вважає за необхідне наголосити, що, загальноприйнято розуміти пуризм як надмірне прагнення до переваги форми над змістом.

Поняття «правового пуризму» було введено в правовий обіг Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні у справі «Сутяжник проти Росії» (№ 8269/02) зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки.

«Правовий пуризм» означає надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення; «правовий пуризм» може носити як добровільний характер й проявлятися в діяльності окремих посадових осіб, так і бути вимушеним через санкціонування державою, яка обмежує реалізацію дискреційних повноважень суб`єктів правозастосування, не допускаючи відступ від правових приписів.

Тут варто зауважити, що фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке потягнуло за собою прийняття незаконного рішення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстави для скасування оскаржуваного рішення та залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України - відсутні, і доводи скаржника в цій частині не знайшли свого підтвердження, а тому відхиляються зокрема і з тих підстав, що позивачем правомірно було подано документи по справі (зокреам і щодо підтвердженян повноважень адвоката) у відповідності до Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), затверженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, відповідні документи скріплені електронним цифровим підписом та прийняті системою як допустимі, також відповідний ордер оформлено у встановленому порядку та містить необхідні реквізити, а тому не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму.

Крім того, скаржником 27.11.2023 було подано клопотання про долучення доказів, зокрема, копію запиту щодо надання роз?яснення законодавства з оформлення ордеру про надання правничої допомоги до Ради адвокатів України, і копію відповіді Ради адвокатів України № 1921/0/2-23 від 17.11.2023, яке судом апеляційної інстанції враховані проте, не є такими, що спростовує висновки суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За змістом ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції дійшов висновку, що доказів належної оплати за договором в сумі 277 601,28 грн. - не надано, у зв?язку з чим обгрунтовано присудив до стягнення спірну суму коштів.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Відповідно до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до умов п. 9.2. договору, за несвоєчасне проведення остаточних взаєморозрахунків покупець оплачує постачальнику, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент оплати пені від суми заборгованості за кожен день прострочення та компенсує інші, передбачені чинним законодавством збитки.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних щодо сум, строків і ставок нарахувань, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що вимоги про стягнення 3833,30 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 5217,82 грн. три проценти річних з простроченої суми, 86963,60 грн. пені підлягають задоволенню у визначеному розмірі.

Доводи скаржника про те, що доданий позивачем до позову розрахунок інфляційних втрат, 3% річних та пені містить помилки, зокрема щодо неврахування часткових оплат, а також складено 22.05.2022, тобто за 2 дні до отримання повноважень на представництво позивача - судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки відповідні часткові оплати враховані позивачем при здійсненні відповідного розрахунку, а дата складання розрахунку не впливає на його правильність щодо сум, строків і ставок нарахувань, що перевірено судом апеляційної інстанції.

Отже, вищенаведені та усі інші доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, доводи скаржника є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська компанія будівництва та реконструкції" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фієста" 277601,28 грн. боргу, 13833,30 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 5217,82 грн. три проценти річних з простроченої суми, 86963,60 грн. пені, а також закрито провадження в частині стягнення 6 000,00 грн.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду м. Києва від 26.07.2023 у справі № 910/8178/23, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська компанія будівництва та реконструкції" на рішення Господарського суду м. Києва від 26.07.2023 у справі № 910/8178/23 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 26.07.2023 у справі № 910/8178/23 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Матеріали справи № 910/8178/23 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано: 16.04.2024.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Є.Ю. Шаптала

А.О. Мальченко