Постанова

від 01.04.2024 по справі 910/2719/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2024 р. Справа№ 910/2719/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Яковлєва М.Л.

Тищенко А.І.

при секретарі Токаревій А.Г.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 01.04.2024.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж-7"

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі №910/2719/23 (суддя Бондарчук В.В, повний текст складено та підписано 06.07.2023)

та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/2719/23 (суддя Бондарчук В.В) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Каргологістик" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каргологістик"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж-7"

про стягнення 2 238 143,86 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Каргологістик» (далі - ТзОВ «Каргологістик»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж-7» (далі - ТзОВ «Авантаж-7»/відповідач) про стягнення 2 238 143,86 грн, у тому числі: 1 804 623,64 грн - основного боргу, 318 899,25 грн - пені, 95 487,02 грн - інфляційних втрат та 19 133,95 грн - 3% річних, у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором про транспортно-експедиторське обслуговування перевезень вантажів залізничним транспортом №025/10 від 01.07.2022.

Крім того, на підставі п. 10 ст. 238 ГПК України позивачем заявлено вимогу про зазначення в рішенні суду про нарахування 3% річних на розмір заборгованості ТзОВ «Авантаж-7» до моменту виконання рішення суду.

Короткий зміст оскаржуваних рішень суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі №910/2719/23 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Каргологістик» задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж-7» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Каргологістик» 1 804 623 грн 64 коп. - основного боргу, 207 655 грн 32 коп. - пені, 12 459 грн 32 коп. - 3% річних, 39 992 грн 97 коп. - інфляційних втрат та 30 970 грн 98 коп. - судового збору.

Нараховано на підставі п. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України 3% річних за формулою: сума 3% річних = СхЗхД/365/100, де С- сума основного боргу, Д- кількість днів прострочення, до моменту виконання рішення суду.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови договору про транспортно-експедиторське обслуговування перевезень вантажів залізничним транспортом №025/10 від 01.07.2022 та додатків №1 та №2 до нього, а також положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості у розмірі 1 804 623,64 грн.

Також суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, встановив, що позивач невірно визначив початок нарахування цих сум, зокрема, останнім не враховано, що акт виконаних робіт (наданих послуг) №1 від 07.09.2022 отриманий відповідачем 17.10.2022, відтак, з урахуванням положень п. 4.8. договору та умов у додатках №1 та №2, першим днем нарахування штрафних санкцій є 01.11.2022, а тому за розрахунком суду обґрунтованими до стягнення є суми пені у розмірі 207 655,32 грн, 3% річних у розмірі 12 459,32 грн та інфляційних втрат у розмірі 39 992,97 грн, нарахованих за період з 01.11.2022 по 23.01.2023.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/2719/23 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж-7» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Каргологістик» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 160 136 грн 27 коп.

Суд дійшов висновку, що позивачем доведено суду понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 60 000,00 грн та, зокрема, винагороди «за успіх», що підлягає сплаті, у розмірі 104 785,11 грн, при цьому задовольнивши такі вимоги частково - пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме - в розмірі 160 136,27 грн (витрати за надання правової допомоги в розмірі 55 351,16 грн та винагорода «за успіх» в сумі 104 785,11 грн).

Вимоги та зміст апеляційної скарги.

Не погодившись з прийнятими рішеннями суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Авантаж-7» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі №910/2719/23 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/2719/23 в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Скаржник вважає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права та за невідповідності висновків обставинам справи.

Узагальнені доводи апеляційної скарги:

- позивачем не підтверджено надання послуг відповідачеві в розмірі 10 003 983,64 грн;

- відсутні докази отримання відповідачем Акту виконаних робіт від 07.09.2022 №1 та Акту звірки взаємних розрахунків, оскільки рекомендоване повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення не містить підпису уповноваженої особи відповідача;

- представником відповідача не заперечувався той факт, що позивач поніс додаткові витрати за переадресацію декількох вагонів, однак ці витрати не складають 1 804 623,64 грн, а трохи більше ніж 200 000,00 грн;

- суд не надав належної оцінки доказам, наданих відповідачем.

Стосовно ухваленого додаткового рішення скаржник наголошує на порушенні судом норм процесуального права, оскільки всупереч статті 244 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення ухвалене без повідомлення учасників справи.

Клопотання та відзив учасників справи.

14.08.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Каргологістик» надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження.

15.08.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Каргологістик» надійшли доповнення до заперечення проти відкриття апеляційного провадження.

30.08.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж-7» надійшло клопотання про поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі №910/2719/23, у якому відповідач повідомляє, що ним виконано оскаржуване рішення, що підтверджується доданою до клопотання платіжною інструкцією.

27.11.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Каргологістик» надійшло клопотання про закриття провадження у справі.

28.11.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Каргологістик» надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу:

- поштове відправлення, яким надсилались підписаний зі сторони замовника Акт виконаних робіт (наданих послуг) від 07.09.2022 №1 та акт звірки взаємних розрахунків за період 01.07.2022 - 14.10.2022, вручене відповідачу 17.10.2022 особисто, що підтверджується трекінгом Укрпошти і зворотнім повідомленням про вручення листа 6504520572040, а також вказані документи надсилались 28.09.2022 засобами електронного зв`язку, однак, відповідь та на даний час від відповідача не отримано;

- загальна сума заборгованості (основного боргу) ТОВ «АВАНТАЖ-7» перед позивачем становить 1 804 623,64 грн, однак відповідач не надав письмового обґрунтування причин відмови від підписання та оплати за Актом виконаних робіт (наданих послуг) від 07.09.2022 №1, як це передбачено пп. 2.2.10. Договору №025/10, а тому відповідно до абз. 2 п. 3.5. Договору надані Експедитором послуги - виконані якісно та у повному обсязі, а Акт виконаних робіт (наданих послуг) від 07.09.2022 № вважається підписаним Сторонами;

- факт декларування ТОВ «АВАНТАЖ-7» податкового кредиту за зареєстрованими ТОВ «КАРГОЛОГІСТИК» податковими накладними підтверджує визнання відповідачем і прийняття наданих послуг за Договором № 025/10, а також факт обізнаності Відповідача про складення Акту від 07.09.2022, податкової накладної від 07.09.2022 № 10;

- стосовно доводів відповідача щодо оскаржуваного додаткового рішення позивач зазначає, що 07.07.2023 ТОВ «КАРГОЛОГІСТИК» подало до Господарського суду міста Києва заяву про ухвалення додаткового рішення та її копія з усіма додатками була надіслана ТОВ «АВАНТАЖ-7», а 19.07.2023 ТОВ «АВАНТАЖ-7» отримав вказану Заяву, але не скористався правом на подання заперечень проти стягнення витрат на правову допомогу.

Позивач просить суд залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

28.03.2024 до канцелярії суду від позивача надійшла заява про відвід колегії суддів від розгляду даної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Каргологістик" про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Шаптали Є.Ю., суддів Тищенко А.І. та Яковлєва М.Л. від розгляду справи №910/2719/23 - відмовлено.

Щодо поданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Каргологістик» клопотання про закриття провадження у справі суд зазначає наступне.

В обгрунтування підстав для закриття провадження позивач посилається на те, що Адвокат Гонда О.Ю. не додав до апеляційної скарги довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника ТОВ«АВАНТАЖ-7», а в справі немає підтвердження його повноважень, що відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 260 Господарського кодексу України є підставою для повернення апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні апеляційної скарги скаржником було допущено недоліки, на які суд вказав в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 25.09.2023 та надав час для реалізації права апелянтом виправити відповідні недоліки апеляційної скарги.

У подальшому, недоліки апеляційної скарги було усунено (заявами від 29.09.2023 та 02.10.2023 - а.с. 198-205), зокрема надано на виконання ухвали суду необхідні документи на усунення недоліків, що встановлено ухвалою суду від 09.10.2023 про відкриття провадження у справі.

Судова колегія наголошує, що щодо підстав, на які посилається позивач як на підставу для закриття провадження Господарським процесуальним кодексом України передбачено такий процесуальний механізм як перевірка на дотримання скаржником вимог ч. 3 ст. 258 ГПК України, та з урахуванням положень частини першої ст. 174 ГПК України залишення апеляційної скарги без руху в разі наявності допущених апелянтом недоліків при її поданні.

Відтак, оскільки позивач просить закрити провадження у зв`язку з допущеними скаржником недоліками при поданні апеляційної скарги, на які суд апеляційної інстанції вже вказував в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху та які були усунуті скаржником (що вбачається з матеріалів справи), колегія суддів констатує, що з урахуванням положень статті 264 Господарського процесуального кодексу України підстави для закриття провадження за викладених заявником доводів відсутні, а тому клопотання про закриття провадження задоволенню не підлягає.

Процесуальні дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги.

08.08.2023 безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж-7» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі №910/2719/23 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/2719/23.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/3060/23 від 14.08.2023, у зв`язку з перебуванням судді Гончарова С.А. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Станік С.Р., Тищенко О.В.

На час надходження апеляційної скарги матеріали справи №910/2719/23 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили, у зв`язку з чим ухвалою від 14.08.2023 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж-7» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі №910/2719/23 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/2719/23 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду міста Києва надіслати матеріали справи №910/2719/23 на адресу Північного апеляційного господарського суду.

21.09.2023 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали вказаної справи.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/3830/23 від 25.09.2023, у зв`язку з перебуванням судді Станіка С.Р. у відряджені, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Тищенко О.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 у справі №910/2719/23 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж-7» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі №910/2719/23 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/2719/23 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.

Через канцелярію Північного апеляційного господарського суду 02.10.2023 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж-7" про поновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі №910/2719/23 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/2719/23 задоволено та поновлено пропущений процесуальний строк.

Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж-7" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі №910/2719/23 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/2719/23 та призначено до розгляду на 28.11.2023.

Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі №910/2719/23 та додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/2719/23 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку.

23.11.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Каргологістик» надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку «ВКЗ»

Головуючий суддя Шаптала Є.Ю. перебував у щорічній відпустці з 20.11.2023 по 08.12.2023, тому судове засідання, яке призначене на 28.11.2023 не відбулось.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 11.12.2023 з метою розгляду апеляційних скарг в єдиному складі матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М.Л., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж-7» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/2719/23 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М.Л.., Тищенко А.І.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ РЕЙ" про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції - задоволено.

Розгляд апеляційної скарги призначено в режимі відеоконференції на 20.12.2023.

20 грудня 2023 року, в період з 10 год. 45 хв. до 18 год. 00 хв. в наслідок технічних проблем з судовими сервісами ВКЗ, ЕС, Портал Судова влада України, поштовими сервісами, сервісами Укрпошти була відсутня можливість авторизації в кабiнетi електронного суду, проведення технічної фiксацiї судового засідання, здійснення відправки процесуальних документів засобами електронного суду та електронної пошти, формування поштових peєcтpiв для Укрпошти. тому судове засідання, яке призначене на 20.12.2023 не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж-7» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/2719/23 призначено в режимі відеоконференції на 25.01.2024.

Суддя Яковлєв М.Л. перебував у відпустці 25.01.2024, тому судове засідання, яке призначене на 25.01.2024 не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж-7» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/2719/23 призначено в режимі відеоконференції на 28.02.2024.

Головуючий суддя Шаптала Є.Ю. перебував на лікарняному з 21.02.2024 по 01.03.2024, суддя Яковлєв М.Л. перебував на лікарняному з 27.02.2024 по 01.03.2024, тому судове засідання, яке призначене на 27.02.2024 не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж-7» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/2719/23 призначено в режимі відеоконференції на 25.03.2024.

У судовому засіданні 25.03.2024 оголошено перерву до 01.04.2024.

Позиція учасників справи та явка в судове засідання.

01.04.2024 у судове засідання з`явилися представники учасників справи.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Представники позивача заперечили проти доводів апеляційної скарги та просили суд залишити її без задоволення.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Щодо рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі №910/2719/23.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 01.07.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Каргологістик» (далі - експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авантаж-7» (далі - замовник) укладено договір про транспортно-експедиторське обслуговування перевезень вантажів залізничним транспортом №025/10, відповідно до якого замовник доручає, а експедитор приймає на себе зобов`язання від імені замовника та за його рахунок організувати та надати комплекс послуг з транспортно-експедиторського обслуговування при перевезенні залізничним транспортом вантажів замовника по території України, країн - учасниць Співдружності Незалежних Держав, що є сторонами «Угоди про міжнародне залізничне вантажне перевезення» та «третіх» країн.

Згідно з п. 2.1.1. договору, експедитор зобов`язався на підставі письмових заявок замовника щодо організації експедитором комплексу послуг з транспортно-експедиторського обслуговування при перевезенні вантажів замовника, надавати йому Інструкцію про порядок заповнення окремих граф залізничних накладних відповідного зразку, при необхідності організовувати включення заявлених обсягів в основний або додатковий плани перевезення вантажів.

Відповідно до п. 2.2.8. договору, замовник зобов`язується оплачувати вартість послуг експедитора, у розмірі ставок, що узгоджені у додатках до даного договору, а також відшкодовувати експедитору, згідно наданих ним підтверджуючих документів, усі не передбачені та не узгоджені у ставках зазначених у додатках до даного договору платежі, збори, штрафи тощо, які виникли під час перевезення вантажу, та які сплачені експедитором при організації транспортно-експедиторського обслуговування при перевезенні вантажів замовника.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що замовник здійснює 100% попередню оплату експедитору вартості послуг з організації транспортно-експедиторського обслуговування за ставками, що узгоджені сторонами у відповідних додатках до даного договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок експедитора протягом не більше 3-х банківських днів з дати отримання від експедитора рахунку. За згодою сторін можливий інший порядок розрахунків, який додатково погоджується у додатках до договору.

Відповідно до п. 3.5. договору, за результатами здійснених перевезень вантажів експедитор складає акт виконаних робіт (наданих послуг), який підписується уповноваженими представниками та скріплюється печатками сторін. Експедитор також має право складати акт виконаних робіт (наданих послуг) станом на останнє число місяця, у якому надавалися послуги. Акт виконаних робіт (наданих послуг) підписується замовником протягом 3-х робочих днів, після його надання експедитором, або у визначений термін підлягає поверненню із письмовим обґрунтуванням причин відмови від його підписання. У випадку непідписання у визначений термін замовником акту виконаних робіт (наданих послуг), або ненаправлення письмово обґрунтованої відмови від його підписання, зазначений акт рахується підписаним замовником через три робочі дні, від дати його надання експедитором, а надані експедитором послуги - виконаними якісно та у повному обсязі.

У п. 3.6. договору сторони погодили, що у разі наявності різниці між узгодженим (запланованим) обсягом перевезення вантажу у тонах з фактичним, або у випадку сплати експедитором платежів, зборів, штрафів тощо, які виникли під час організації перевезення вантажів замовника, та які не були передбачені та узгоджені у ставках наведених у додатках до договору, експедитор враховує зазначені витрати при складанні акту виконаних робіт (наданих послуг) або виставляє замовнику додатковий рахунок для оплати.

Усі не передбачені додаткові витрати експедитора, які зазначені в п. 2.2.8. договору, замовник зобов`язаний відшкодувати експедитору шляхом підписання акту виконаних робіт (наданих послуг), або оплатити їх протягом 10 (десяти) банківських днів, з дати виставлення експедитором відповідного рахунку (п. 3.8. договору).

Згідно з п. 4.8. договору за затримку сплати платежів, за фактично надані експедитором послуги, більш ніж на 10 банківських днів, замовник сплачує експедитору пеню (неустойку) у розмірі 0,3% від суми заборгованості за кожен день прострочення, починаючи з 11 дня, але не більше розміру неоплаченої суми.

Термін дії цього договору встановлюється з дня підписання і діє до 31.12.2022. Договір автоматично продовжується на кожний календарний рік, якщо жодна зі сторін за 30 днів до закінчення терміну дії не повідомить іншу сторону у письмовій формі про його розірвання. У частині виконання обов`язків за договором і проведення взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 7.1. договору).

Також, між сторонами підписано додаток №1 від 01.07.2022 та додаток №2 від 29.07.2022 до договору, згідно умов яких замовник доручив, а експедитор прийняв на себе повноваження за рахунок замовника організувати транспортно-експедиторське обслуговування при перевезенні у міжнародному залізничному сполученні, в режимі транзиту по території Молдови та імпорту по території України, вантажу «Дизельне паливо» (код ГНГ 27410000, код ЕТСНГ 214062) та «Бензин моторний» (код ГНГ 27250000; код ЕТСНГ 211056) у цистернах, які перебувають під оперуванням ЦТЛ АТ «Укрзалізниця».

У п. 2 додатків №1 та №2 до договору, сторонами погоджено ставки за надання послуг з транспортно-експедиторського обслуговування при перевезенні вантажу розрахунковою масою понад 40 тон.

Пунктом 5 додатків №1 та №2 до договору передбачено, що усі додаткові витрати експедитора, які сплачені ним при організації перевезення вантажу замовника та сплата яких не передбачена у ставках, узгоджених у даному додатку, замовник зобов`язаний відшкодувати експедитору, на підставі підтверджуючих документів, протягом 3-х банківських днів, з дня отримання від експедитора відповідного рахунку або акту виконаних робіт (наданих послуг).

Згідно з п. 6 та п. 7 додатків №1 та №2 до договору, послуги за умовами цих додатків надаються експедитором при умові 100% попередньої оплати. Попередня оплата здійснюється замовником у гривнях, згідно рахунку наданого експедитором. Остаточні розрахунки за надані послуги проводяться сторонами за ставками, приведеними у даному додатку, з перерахунком іноземної валюти у гривню, за офіційним курсом НБУ, що діяв на дату надання послуги. Датою надання послуги є дата складання акту виконаних робіт (наданих послуг) або акту відшкодування витрат.

Отже, на виконання умов договору та додатків до нього, ТзОВ «Авантаж-7» надало ТзОВ «Каргологістик» заявки №1 від 06.07.2022 та №2 від 07.07.2022 щодо організації перевезення 24 вагони/1200 тон з призначенням на ст. «Гнівань» та 24 вагони/1200 тон з призначенням на ст. «Заворичі» відповідно.

На підставі наданих відповідачем заявок, позивачем виставлено ТзОВ «Авантаж-7» на оплату рахунки №94 від 06.07.2022 на суму 3 749 760,00 грн та №99 від 08.07.2022 на суму 4 449 600,00 грн, які відповідачем оплачені у повному обсязі.

Для виконання наданих відповідачем заявок в частині організації перевезень по території Молдови порожніх вагонів-цистерн, що підсилаються під навантаження на ст. «Рені-Порт» та вантажу у вагонах-цистернах, який слідує під вивантаження на станції призначення України, позивачем укладено з «Translogist Sistem» SRL (Молдова) Додаток №02 від 07.07.2022 до контракту транспортної експедиції по залізничній дорозі № TLS 139/01-11 від 01.11.2021.

Листами за вих. № 01/01 від 06.07.2022 та за вих. №02/02 від 07.07.2022 позивачем надані відповідачу Інструкції по заповненню окремих граф накладних СМГС на перевезення вантажу по території України та Молдови на липень 2022 року.

06.07.2022 позивачем направлено на адресу АТ «Українська залізниця» заявку № 107-15/2022 щодо забезпечення, згідно з планом перевезень на липень 2022 року №4007649677, подачу під навантаження 09.07.2022 на станцію (404908) «Рені-Порт» (експ.), на адресу ТзОВ «Авантаж-7», через погранперехід «Могилів-Подільський», 24 цистерни власності державних вагонних компаній АТ «Українська залізниця» для перевезення вантажу «Паливо дизельне», з призначенням на станцію «Гнівань» Південно-Західної залізниці. Також зазначено, що оплату плати за використання власних вагонів перевізника за межами України, гарантували з коду ТзОВ «Каргологістик».

08.07.2022 позивачем направлено на адресу АТ «Українська залізниця» заявку № 112-15/2022 щодо забезпечення, згідно з планом перевезень на липень 2022 року №4007651195, подачу під навантаження 10.07.2022 на станцію (404908) «Рені-Порт» (експ.), на адресу ТзОВ «Авантаж-7», через погранперехід «Могилів-Подільський», 24 цистерни власності державних вагонних компаній АТ «Українська залізниця» для перевезення вантажу «Паливо дизельне», призначенням на станцію «Заворочі» Південно-Західної залізниці. Також зазначено, що оплату плати за використання власних вагонів перевізника за межами України, гарантували з коду ТзОВ «Каргологістик».

У період з 27.07.2022 по 30.08.2022 ТзОВ «Авантаж-7» відвантажило на станції «Рені-Порт» 47 вагонів-цистерн, що підтверджується залізничними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

07.08.2022 відповідач надіслав на адресу АТ «Укрзалізниця» лист за вих. №07/08/22-1, в якому просив здійснити переадресування по станції (331904) «Могилів-Подільський» Південно-Західної залізниці, за первинним документом накладною № 40532129, вантаж дизельне паливо, яке слідує зі станції відправлення (404908) «Рені-Порт» у 11 вагонах-цистернах, на станцію нового призначення (323503) «Заворичі» Південно-Західної залізниці, на адресу вантажоодержувача ТзОВ «Авантаж-7». Приналежні залізниці платежі, пов`язані з переадресуванням вантажу, просив стягнути з платника ТзОВ «Каргологістик».

18.08.2022 та 07.09.2022 «Translogist Sistem» SRL (Молдова) надано позивачу акти наданих послуг № KL 08/22 та № KL 09/22 з перевезення територією Молдови порожніх вагонів-цистерн та вантажу.

Отже, позивачем надано відповідачу послуги з перевезення порожніх вагонів-цистерн та вантажу на загальну суму 10 003 983,64 грн, про що ТзОВ «Каргологістик» складено та підписано акт виконаних робіт (наданих послуг) № 1 від 07.09.2022.

14.10.2022 позивач листом за вих. № 223/15-22 направив на адресу відповідача для підписання акт виконаних робіт (наданих послуг) № 1 від 07.09.2022, який ТзОВ «Авантаж-7» отримало 17.10.2022, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №6504520572040.

Проте, відповідач підписаний акт виконаних робіт (наданих послуг) № 1 від 07.09.2022 позивачу не повернув, при цьому, заперечень щодо обсягу, якості та вартості наданих послуг також не надав.

Отже, ураховуючи попередню оплату в сумі 8 199 360,00 грн, у ТзОВ «Авантаж-7» виникла заборгованість перед позивачем за надані послуги, зокрема щодо понесених ТзОВ «Каргологістик» додаткових витрат, пов`язаних з переадресуванням відповідачем на шляху перевезення на станції «Могилів-Подільський» вантажу, що слідував за залізничною накладною №40532129 в одинадцяти вагонах-цистернах, у розмірі 1 804 623,64 грн.

За таких обставин, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо оплати у повному обсязі наданих послуг з транспортно-експедиторського обслуговування перевезень вантажів залізничним транспортом, позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення з ТзОВ «Авантаж-7» заборгованості в сумі 1 804 623,64 грн, а також пені у розмірі 318 899,25 грн, 3% річних в сумі 19 133,95 грн та інфляційних втрат в сумі 95 487,02 грн, нарахованих за період з 17.09.2022 по 23.01.2023, водночас, також просить суд на підставі п. 10 ст. 238 ГПК України здійснити нарахування 3% річних на розмір заборгованості до повного виконання рішення суду.

Оцінивши наведені обставини справи, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи як окремо, так і в їх сукупності, врахувавши доводи сторін, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

За юридичним змістом укладений між сторонами договір є договором транспортного експедирування.

Відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України «Про транспортно-експедиторську діяльність», «Про транспорт», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про транзит вантажів», іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

У ст. 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» наведено такі визначення: транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Згідно положень ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

У відповідності до ст. 306 Господарського кодексу України (далі - ГК України) перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній водний транспорт, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. ст. 307 ГК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 307 ГК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Частиною 2 ст. 12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено, що клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Отже, як встановлено судом, 01.07.2022 між ТзОВ «Каргологістик» та ТзОВ «Авантаж-7» укладено договір про транспортно-експедиторське обслуговування перевезень вантажів залізничним транспортом №025/10 та додатки №1 та №2 до нього, відповідно до яких на підставі заявок відповідача про надання у липні 2022 року послуг з транспортно-експедиторського обслуговування, позивачем надано ці послуги, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Так, пунктом 3.4. договору передбачено, що замовник здійснює 100% попередню оплату експедитору вартості послуг з організації транспортно-експедиторського обслуговування за ставками, що узгоджені сторонами у відповідних додатках до даного договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок експедитора протягом не більше 3-х банківських днів з дати отримання від експедитора рахунку. За згодою сторін можливий інший порядок розрахунків, який додатково погоджується у додатках до договору.

Також, в п. 6 та п. 7 додатків №1 та №2 до договору сторони погодили, що послуги за умовами цих додатків надаються експедитором при умові 100% попередньої оплати. Попередня оплата здійснюється замовником у гривнях, згідно рахунку наданого експедитором. Остаточні розрахунки за надані послуги проводяться сторонами за ставками, приведеними у даному додатку, з перерахунком іноземної валюти у гривню, за офіційним курсом НБУ, що діяв на дату надання послуги. Датою надання послуги є дата складання акту виконаних робіт (наданих послуг) або акту відшкодування витрат.

Водночас, сторони як у договорі та у додатках №1 та №2 погодили, що усі додаткові витрати експедитора, які сплачені ним при організації перевезення вантажу замовника та сплата яких не передбачена у ставках, узгоджених у даному додатку, замовник зобов`язаний відшкодувати експедитору, на підставі підтверджуючих документів, протягом 3-х банківських днів, з дня отримання від експедитора відповідного рахунку або акту виконаних робіт (наданих послуг).

Судом встановлено, що позивачем виставлено позивачу на оплату рахунки №94 від 06.07.2022 та № 99 від 08.07.2022 на загальну суму 8 199 360,00 грн, які ТзОВ «Авантаж-7» оплачені.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, що ТзОВ «Каргологістик» під час надання транспортно-експедиторських послуг понесло додаткові витрати в сумі 1 804 623,64 грн, зокрема, внаслідок переадресування відповідачем на шляху перевезення на станції «Могилів-Подільський» вантажу, що слідував за залізничною накладною №40532129 в одинадцяти вагонах-цистернах, проте, ТзОВ «Авантаж-7» понесені позивачем додаткові витрати не оплатило, при цьому, заперечень щодо обсягів, якості та вартості наданих послуг після отримання засобами поштового зв`язку акту виконаних робіт (наданих послуг) №1 від 07.09.2022, також не надало.

Доводи апелянта щодо недоведення відповідачем факту отримання відповідачем Акту виконаних робіт від 07.09.2022 №1 та Акту звірки взаємних розрахунків колегія суддів відхиляє як необґрунтовані з огляду на наявні матеріали справи та враховуючи не спростування вказаного відповідачем.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з наявних матеріалів справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач порушив умови договору про транспортно-експедиторське обслуговування перевезень вантажів залізничним транспортом №025/10 від 01.07.2022 та додатків №1 та №2 до нього, а також положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості у розмірі 1 804 623,64 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення пені у розмірі 318 899,25 грн, 3% річних в сумі 19 133,95 грн та інфляційних втрат в сумі 95 487,02 грн, нарахованих за період з 17.09.2022 по 23.01.2023, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно п. 4.8. договору за затримку сплати платежів, за фактично надані експедитором послуги, більш ніж на 10 банківських днів, замовник сплачує експедитору пеню (неустойку) у розмірі 0,3% від суми заборгованості за кожен день прострочення, починаючи з 11 дня, але не більше розміру неоплаченої суми, разом із тим, позивач просить суд стягнути пеню в сумі 318 899,25 грн, розрахованої, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж в ст. 232 ГК України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином шести місяців.

Крім того, згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд першої інстанції правильно зазначив про те, що ТзОВ «Каргологістик» неправильно визначило початок нарахування цих сум, зокрема, позивачем не враховано, що акт виконаних робіт (наданих послуг) №1 від 07.09.2022 отриманий відповідачем 17.10.2022, відтак, з урахуванням положень п. 4.8. договору та умов у додатках №1 та №2, першим днем нарахування штрафних санкцій є 01.11.2022.

Таким чином, за правильним розрахунком суду першої інстанції обґрунтованими до стягнення є суми пені у розмірі 207 655,32 грн, 3% річних у розмірі 12 459,32 грн та інфляційних втрат у розмірі 39 992,97 грн, нарахованих за період з 01.11.2022 по 23.01.2023.

Заперечень щодо розрахунку заявлених сум апеляційна скарга не містить.

Разом з тим, позивачем заявлено на підставі п. 10 ст. 238 ГПК України вимогу про зазначення в рішенні суду про нарахування 3% річних на розмір заборгованості ТзОВ «Авантаж-7» до моменту виконання рішення суду.

Відповідно до п. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Враховуючи наведені положення та приймаючи до уваги висновки суду про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 1 804 623,64 грн, судом задоволено вимогу позивача про зазначення в резолютивній частині рішення про нарахування 3% річних за відповідною формулою, до моменту виконання рішення суду.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх часткового задоволення з підстав, викладених вище.

Крім того, колегія суддів враховує, що з наявних матеріалів справи, а саме з платіжної інструкції №JBKLN89O7TAOH4.1 від 09.08.2023 (том 2, а.с. 164) вбачається, що відповідачем добровільно виконано оскаржуване рішення.

Судова колегія дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги, що стосуються оскаржуваного рішення суду від 03.07.2023 не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду.

Щодо оскаржуваного додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2023.

07.07.2023 до канцелярії суду від ТзОВ «Каргологістик» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якому заявник просив суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 60 000,00 грн та 104 785,11 грн - гонорару успіху.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/2719/23 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж-7» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Каргологістик» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 160 136 грн 27 коп.

Стосовно ухваленого додаткового рішення скаржник наголошує на порушенні судом норм процесуального права, оскільки всупереч статті 244 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення ухвалене без повідомлення учасників справи.

За приписами ч.ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відтак, як вбачається з матеріалів справи та зі змісту самого оскаржуваного додаткового рішення, останнє приймалось судом першої інстанції без повідомлення (виклику) сторін, у той час як справа розглядалась за правилами загального позовного провадження, що у свою чергу свідчить про порушення судом першої інстанції вимог статті 244 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, у вказаній частині доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду оскаржуваного додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/2719/23, а тому апеляційна скарга в цій частині підлягає задоволенню, а додаткове рішення суду - скасуванню з підстав порушення судом процесуального права на підставі положень п. 3 ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Каргологістик» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №910/2719/23, колегія суддів дійшла наступних висновків.

У поданій заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 60 000,00 грн та 104 785,11 грн - гонорару успіху.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 60 000,00 грн, а також згідно п. 1.1.3. додатку 2 до договору про надання правничої допомоги №01-07/12/22 від 07.12.2022 передбачена винагорода Адвокатського об`єднання «Есквайрс» «за успіх» у розмірі 5% від загальної суми заборгованості ТзОВ «Авантаж» за договором № 025/10 від 01.07.2022, стягнутої за рішенням суду.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Статтею 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження витрат на правничу допомогу, позивачем надано суду:

- договір про надання професійної правничої (правової) допомоги №01-07/12/22 від 07.12.2022, укладеного між ТзОВ «Каргологістик» та Адвокатським об`єднанням «Есквайрс», додаток №1 від 07.12.2022 та додаток №2 від 07.12.2022 до цього договору;

- рахунок на оплату №01-14/12 від 14.12.2022 на суму 60 000,00 грн, платіжну інструкцію №1712 від 19.12.2022 на суму 60 000,00 грн, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №01-04/07 від 04.07.2023 на суму 60 000,00 грн;

- рахунок на оплату №01-06/07 від 06.07.2023 на суму 104 785,11 грн.

Відповідно до п. 4.1. договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №01-07/12/22 від 07.12.2022, за надання професійної правничої (правової) допомоги клієнт сплачує адвокатському об`єднанню винагороду (гонорар). Розмір такої винагороди адвокатського об`єднання та порядок її сплати встановлюється додатком до цього договору, який є невід`ємною його частиною.

Згідно з п. 1.1. додатку №2 до договору №01-07/12/22, розмір винагороди (гонорару), яка сплачується адвокатському об`єднанню, становить:

1.1.1. за надання професійної правничої (правової) допомоги, обсяг і зміст якої визначені у п.п. 1.1.1.-1.1.6. додатку №1 до договору (до чотирьох судових засідань включно, зокрема, відкладених або судових засідань, які не відбулись незалежно від причин, в т.ч., але не виключно: хвороба судді, відпустка, відрядження судді; відкладення розгляду справи у зв`язку з клопотанням учасника справи або з інших процесуальних питань, відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю електропостачання в суді, оголошенням тривоги ЦЗ) - 60 000,00 грн без ПДВ.

1.1.3. винагорода «за успіх» в розмірі 5 (п`ять) відсотків від загальної суми заборгованості з ТзОВ «Авантаж-7» за договором №025/10 від 01.07.2022 про транспортно-експедиторське обслуговування перевезень вантажів залізничним транспортом, стягнутої рішенням суду.

В п. 1.2. додатку №2 до договору №01-07/12/22 сторони домовились, що винагорода «за успіх» підлягає сплаті після набрання законної сили рішенням суду про задоволення вимог (повного чи частково), а саме про стягнення заборгованості з ТЗОВ «Авантаж-7» за договором №025/10 від 01.07.2022 про транспортно-експедиторське обслуговування перевезень вантажів залізничним транспортом.

У відповідності до п. 1.4. додатку №2 визначена у п. 1.1.1. цього додатку №2 винагорода (гонорар) підлягає оплаті за безготівковим розрахунком на рахунок адвокатського об`єднання, зазначений у цьому додатку №2, протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання цього додатку №2.

Дослідивши надані позивачем документи, колегія суддів вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Каргологістик» доведено належними доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 60 000,00 грн та, зокрема, винагороди «за успіх», що підлягає сплаті, у розмірі 104 785,11 грн.

Відповідно до частини шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Колегія суддів наголошує, що матеріали справи не містять обґрунтованих заперечень відповідача щодо розміру заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, не наведено таких доводів і в апеляційній скарзі.

Отже, з огляду на наявні в матеріалах справи докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи обставини даної справи, предмет та підстави позовних вимог, відсутність обґрунтованих заперечень відповідача щодо їх розміру, колегія суддів дійшла висновку про реальність витрат Товариства з обмеженою відповідальністю «Каргологістик» на професійну правничу допомогу, пов`язану із розглядом справи в суді першої інстанції, а також обґрунтованість та співмірність розміру таких витрат.

Водночас, приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволено частково, відповідно вимога про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню частково, а саме, пропорційно задоволеним позовним вимогам та становить 160 136,27 грн (витрати за надання правової допомоги в розмірі 55 351,16 грн та винагорода «за успіх» в сумі 104 785,11 грн).

За таких обставин, за висновком суду апеляційної інстанції, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Каргологістик» про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.

Висновки апеляційного інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх часткового задоволення.

Апеляційний господарський суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи учасників справи, дійшов висновку, що судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне та вмотивоване рішення на підставі належних та допустимих доказів, а скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.

Отже, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі №910/2719/23.

Натомість, доводи апеляційної скарги відповідача в частині порушення судом норм процесуального права при прийнятті додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного додаткового рішення суду, у зв`язку з чим апеляційна скарга в цій частині підлягає задоволенню.

Разом з цим, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Каргологістик» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №910/2719/23, колегія суддів дійшла висновку про доведеність позивачем понесених ним витрат на правничу допомогу та наявність для її часткового задоволення пропорційно до задоволених позовних вимог.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, наведені в оскаржуваному рішенні суду від 03.07.2023.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі №910/2719/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Водночас, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 підлягає скасуванню з підстав порушення судом процесуального права на підставі положень п. 3 ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж-7» в частині щодо додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, в іншій частині, що стосується рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі №910/2719/23 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж-7" - задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 у справі №910/2719/23 - залишити без змін.

3. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 у справі №910/2719/23 - скасувати.

4. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Каргологістик" про хвалення додаткового рішення задовольнити частково.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж-7» (03061, місто Київ, проспект Відрадний, будинок 95-А2; ідентифікаційний код 42435174) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Каргологістик» (65101, місто Одеса, вулиця Космонавта Комарова, будинок 10; ідентифікаційний код 38911675) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 160 136 (сто шістдесят тисяч сто тридцять шість) грн 27 коп.

6. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

7. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

8. Матеріали справи № 910/2719/23 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 15.04.2024 у зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. на підвищенні кваліфікації, судді Яковлєва М.Л. у відпустці, судді Тищенко А.І. у відрядженні.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді М.Л. Яковлєв

А.І. Тищенко