Ухвала

від 15.04.2024 по справі 910/10887/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"15" квітня 2024 р. Справа№ 910/10887/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Жилкомунсервіс"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 (повний текст складено та підписано 10.11.2023)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ" про заміну сторони у виконавчому провадженні

у справі № 910/10887/17 (суддя Демидов В.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Приватного акціонерного товариства "Житлокомунсервіс"

про стягнення 567 602,35 грн,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Житлокомунсервіс" про стягнення 567 602,35 грн, з яких: 394 306,19 грн боргу за спожиту теплову енергію, 3% річних у розмірі 23 860,36 грн та інфляційні втрати у розмірі 149 435,80 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2017 задоволено позовні вимоги; присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Житлокомунсервіс" на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" основну заборгованість у сумі 394 306,19 грн, яку зарахувати на поточний рахунок № НОМЕР_1 у ГУ по м. Києву та Київській області ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 322669, одержувач - ПАТ "Київенерго"; інфляційну складову боргу в сумі 149 435,80 грн, 3 % річних в сумі 23 860,36 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 8514,04 грн, які зарахувати на рахунок № НОМЕР_2 у ГУ по м. Києву та Київській області ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 322669, одержувач - ПАТ "Київенерго".

02.10.2017 на виконання вказаного рішення, Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

12.10.2023 до суду першої інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ" надійшла заява про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні у справі № 910/10887/17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ" про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі № 910/10887/17. Замінено сторону (стягувача) з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ" по наказу Господарського суду м. Києва у справі № 910/10887/17 в частині стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у сумі 394 306,19 грн, інфляційної складової боргу в сумі 149 435,80 грн та 3 % річних в сумі 23 860,36 грн.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Приватне акціонерне товариство "Жилкомунсервіс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 у справі № 910/10887/17, та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ" про заміну сторони виконавчого провадження у даній справі.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Жилкомунсервіс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 у справі № 910/10887/17 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/10887/17.

До Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/10887/17.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми та змісту апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2, ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою, встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідне положення стосується подання апеляційних скарг на будь-які ухвали господарського суду незалежно від того, чи передбачено справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

Зазначений правовий висновок підтверджений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 915/955/15 та у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.07.2020 у справ № 911/4241/15 що за оскарження всіх без винятку ухвал господарського суду передбачено справляння судового збору на підставі пп 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складав 2684,00 грн.

Таким чином, з урахуванням приписів ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік" за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 у даній справі скаржник мав сплатити судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Проте, до апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху, у зв`язку з несплатою судового збору у встановленому законом розмірі та надання скаржнику можливості сплатити судовий збір в розмірі 2684,00 грн.

Судова колегія звертає увагу скаржника на те, що 18.10.2023 набрав чинності Закон України № 3200-ІХ від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами". Вказаним Законом внесені відповідні зміни до Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до ч. ч. 1 та 5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, у редакції від 18.10.2023 у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Згідно з ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим кодексом, у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє її представник.

За таких обставин, колегія суддів наголошує на тому, що Приватне акціонерне товариство "Житлокомунсервіс" відповідно до ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, починаючи з 18.10.2023 зобов`язаний бути зареєстрований в обов`язковому порядку в електронному кабінеті.

Доводи, які викладені відповідачем у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 07.11.2023 у даній справі, колегією суддів оцінюються критично, з урахуванням наступного.

У випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами та труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у встановлений строк.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Відтак, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду своєї справи, крім того, зобов`язаний утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу.

Чинне процесуальне законодавство не допускає довільного, необмеженого у часі перегляду судових рішень.

Норми Господарського процесуального кодексу України, встановлюючи строки для подачі скарг, тим самим визначають баланс між принципом правової визначеності, забезпечуючи стабільність правовідношень у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності, з однієї сторони, і правом на справедливий судовий розгляд, який передбачає можливість виправлення судових помилок.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Отже рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції має застосовувати як джерело права.

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (п.п. 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

У пункті 41 рішення від 03.04.2008 "Пономарьов проти України" суд вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

При цьому, практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс Є.А. проти Іспанії" від 07.07.1989).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Відповідно до ч.ч. 5, 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала місцевого господарського суду від 07.11.2023 у даній справі була направлена Приватному акціонерному товариству "Житлокомунсервіс" засобами поштового зв`язку, однак поштовий конверт з ухвалою суду від 07.11.2023 повернувся до Господарського суду міста Києва з позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".

26.12.2023 представник відповідача ознайомлювався в суді першої інстанції з матеріалами справи про, що свідчить відмітка на заяві поданої представником позивача до суду першої інстанції.

З врахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає поважних підстав для задоволення клопотання про визнання поважними та поновлення строку для подання апеляційної скарги, оскільки скаржником, з моменту ознайомлення зі справою (26.12.2023) та до дати направлення засобами поштового зв`язку апеляційної скарги (11.01.2024), не наведено обґрунтованих обставин, які заважали йому подати апеляційну скаргу до Північного апеляційного господарського суду у вищевказаний період.

З огляду на вищенаведене, судова колегія дійшла висновку про те, що для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, слід запропонувати скаржнику вказати підстави (інші) для поновлення строку шляхом подання до суду відповідної заяви.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з метою надання скаржнику можливості виправити вищенаведені недоліки шляхом подання в строк, визначений цією ухвалою, відповідних доказів.

При цьому, судова колегія зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 174, 234, 242, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Жилкомунсервіс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 у справі № 910/10887/17 залишити без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

Попередити Приватне акціонерне товариство "Жилкомунсервіс", що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків, дану апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику або відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко