Рішення

від 28.03.2024 по справі 905/1678/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.03.2024р. Справа №905/1678/21

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Авок Сервіс» (87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Артема, 59, прим.47, код ЄДРПОУ 39061269)

до відповідача 2: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 )

про визнання недійсними рішень загальних зборів

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Білогубова В.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: не з`явився

від відповідача 1: не з`явився

від відповідача 2: не з`явився

Згідно із ст.216 Господарського

процесуального кодексу України в засіданні

суду оголошувалась перерва з 17.02.2022р. до

22.03.2022р.

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 , м.Маріуполь звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авок Сервіс», м.Маріуполь та ОСОБА_2 , м.Маріуполь про:

- визнання рішення з питання 1 протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Авок Сервіс» від 20.10.2020р. стосовно розподілу нерозподіленого прибутку минулих років товариства у розмірі 1444000 грн з метою отримання цієї частки грошових коштів у вигляді дивідендів учасником товариства, яким є ОСОБА_2 недійсним;

- визнання рішення з питання 2 протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Авок Сервіс» від 20.10.2020р. стосовно сплати частки прибутку товариства у вигляді дивідендів у розмірі 1444000 грн на користь ОСОБА_2 недійсним.

Ухвалою суду від 04.10.2021р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/1678/21, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Розгляд справи на стадії підготовчого провадження відкладався (з урахуванням продовження на 30 днів згідно з ухвалою від 23.11.2021р.).

Ухвалою суду від 10.01.2022р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.02.2022р.

Розгляд справи по суті відкладався.

Згідно з ухвалою суду в протокольній формі від 17.02.2022р. оголошено перерву в межах розумного строку з розгляду справи по суті до 22.03.2022р.

Проте, зазначене судове засідання не відбулось у зв`язку із введенням в Україні військового стану та призупиненням роботи господарського суду Донецької області.

На підставі ухвали суду від 19.02.2024р. розгляд справи по суті призначено на 28.03.2024р. та зобов`язано позивача надати письмові пояснення щодо підтримання позовних вимог на теперішній час.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 05:30 24.02.2022р. на території України введено воєнний стан строком на 30 діб.

Дію воєнного стану в Україні неодноразово було продовжено. Востаннє Указом Президента України №49/2024 від 05.02.2024р., строк дії воєнного стану на території України продовжено з 05:30 14.02.2024р. строком на 90 діб.

Наказом №20 від 28.02.2022р. голови господарського суду Донецької області «Про встановлення особливого режиму роботи господарського суду Донецької області» у зв`язку із загрозою життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, керуючись ст.3 Конституції України, ст.29 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», рішенням Ради суддів України №9 від 24.02.2022р., враховуючи положення Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022р., розпоряджень Харківської обласної військової адміністрації, прийнятих відповідно до ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», установлено особливий режим роботи господарського суду Донецької області в умовах воєнного стану та запроваджено тимчасово, до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України, обмеження доступу до приміщення суду.

Розпорядженням №9-р від 15.04.2022р. господарського суду Донецької області, у зв`язку з широкомасштабною збройною агресію проти України, відповідно до ст.3 Конституції України, ст.12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», ст.24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Указів Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. №64/2022 та «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022р. №133/2022, рішень Ради суддів України №9 від 24.02.2022р. та №10 від 14.03.2022р., розпоряджень Харківської обласної військової адміністрації, прийнятих відповідно до ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», враховуючи наказ голови господарського суду Донецької області «Про встановлення особливого режиму роботи господарського суду Донецької області в умовах воєнного стану» від 28.02.2022р. №20 та тимчасовим обмеженням доступу до приміщення суду з 18.04.2022р. запроваджено роботу господарського суду Донецької області у віддаленому режимі.

У відповідності до спільного розпорядження голови та керівника суду №6-р від 25.05.2023р., з урахуванням рішення №1 від 13.06.2022р. зборів суддів господарського суду Донецької області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду, продовжено особливий режим роботи суду (дистанційно або в приміщенні суду (за необхідності та в умовах безпеки), тимчасове обмеження доступу до приміщення суду.

Приймаючи до уваги наведене, а також безпекову ситуацію у м.Харкові, спір вирішено з об`єктивних причин з перевищенням строків, визначених ч.3 ст.177, ч.2 ст.195 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на неправомірність складання протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Авок сервіс» від 20.10.2020р., відповідно до якого начебто учасниками товариства були вирішені питання щодо здійснення розподілу прибутку товариства, порядку і строків виплати дивідендів на користь ОСОБА_2 .

За твердженням позивача, повідомлення про проведення відповідних зборів він не отримував, участі у зборах не приймав, протокол від 20.10.2020р. не підписував, внаслідок чого ухвалені на зборах рішення мають бути визнані недійсними як такі, що прийняті з порушеннями норм закону та положень статуту товариства.

Відповідач 1 надав відзив на позовну заяву без номеру та дати, що надійшов на електронну пошту суду 09.11.2021р., у якому зазначив, що виконавчий орган Товариства з обмеженою відповідальністю «Авок сервіс» у 2020 році не отримував від учасників товариства вимог щодо скликання загальних зборів товариства. У 2020 році були проведені загальні збори 15.06.2020р., на яких вирішувалось питання щодо виплати дивідендів з нерозподіленого прибутку товариства за минулі роки в сумі 1070000 грн. Загальні збори за протоколом від 20.10.2020р. виконавчим органом товариства не скликались та не проводились. Відповідач 2 не повідомляв виконавчий орган товариства про намір проведення загальних зборів учасників товариства 20.10.2020р., не надавав порядок денний з питань, які будуть розглядатись на вказаних загальних зборах, та не здійснив будь-яких дій відповідно до порядку скликання та проведення загальних зборів учасників товариства, визначених ст.ст.31, 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Відповідач 1 також вказував, що в протоколі загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Авок сервіс» від 20.10.2020р. не зафіксовані результати голосування учасників товариства по питанням, які були в порядку денному, як того вимагають норми ст.ст.33, 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

З огляду на наведене, відповідач 1 зазначав, що загальні збори Товариства з обмеженою відповідальністю «Авок сервіс» 20.10.2020р. не проводились, протокол загальних зборів складено з порушенням норм діючого законодавства.

Вказана заява по суті спору була скріплене електронним цифровим підписом.

Відповідач 2 у відзиві б/н від 29.10.2021р. проти задоволення позовних вимог заперечив з посиланням на те, що позивачем не подано належних та допустимих доказів, які б підтверджували фактичне порушення його корпоративних прав у розумінні ст.167 Господарського кодексу України під час проведення спірних зборів, оскільки сам позивач був ініціатором винесення питання на розгляд зборів учасників, особисто брав участь у таких зборах та голосував (тобто, реалізував належні йому корпоративні права) і після став його виконувати.

У відповіді на відзив без номеру та дати, яка надійшла до суду 10.11.2021р., відповідача 2 позивач наполягав на тому, що його не було повідомлено про скликання загальних зборів учасників товариства, які були проведені 20.10.2020р., у спосіб, визначений законодавством та статутом товариства, або в телефонному режимі. ОСОБА_1 не був присутнім на загальних зборах, не доповідав по порядку денному та за прийняті на зборах рішення не голосував. Отже, на думку позивача, ОСОБА_2 , приймаючи одноособово рішення учасника товариства без скликання загальних зборів та повідомлення інших учасників товариства чи виконавчого органу товариства, порушив право ОСОБА_1 на управління товариством кожним учасником, яке передбачає реальну можливість такого учасника здійснювати вплив на товариство, що можна реалізувати лише за умови дотримання процедури залучення до управління.

Окрім того, всупереч вимог п.1 ст.26 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» дивіденди нерозподіленого прибутку минулих років відповідач 2 вирішив розподілити одноособово собі, що порушує право позивача на отримання дивідендів.

За твердженням позивача, питання щодо виплати дивідендів було вирішено учасниками товариства на загальних борах, що відбулись 15.06.2020р., та саме внаслідок цих рішень Товариством з обмеженою відповідальністю «Авок сервіс» перераховувались кошти згідно з платіжними дорученнями №297 від 26.10.2020р., №300 від 27.10.2020р. на загальну суму 652630 грн. Разом з тим, позивач зазначив про помилковість перерахування коштів в сумі 348661,50 грн згідно з платіжним дорученням №327 від 21.12.2020р. на користь ОСОБА_2 , оскільки насправді ці кошти призначались ОСОБА_1 з метою виконання рішень, що були прийняті на загальних зборах 15.06.2020р.

У запереченнях б/н від 13.12.2021р. на відповідь на відзив відповідач 2 наполягав на тому, що ОСОБА_1 був присутнім на загальних зборах Товариства з обмеженою відповідальністю «Авок сервіс» 20.10.2020р. за адресою місцезнаходження юридичної особи, схвально голосував за рішення, що відображені в оскаржуваному протоколі, визнав ці рішення частковим виконанням, і його право на участь в управлінні товариством жодним чином обмежене чи порушене не було.

Відповідач 2 також стверджував, що відповідні загальні збори були скликані виконавчим органом товариства, яким відповідно до статуту є директор ( ОСОБА_1 ). ОСОБА_2 приймав участь у загальних зборах за запрошенням.

Поряд з цим, до вказаної заяви по суті спору відповідачем 2 було долучено, зокрема, копії заяв свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

В подальшому, заявою б/н від 27.01.2022р. з додатками представник відповідача 2 надав суду оригінали наведених заяв свідків.

У поясненнях без номеру та дати, які надійшли до господарського суду 28.12.2021р., представник позивача виклав додаткові аргументи з приводу власної позиції по суті спору. До вказаних пояснень позивачем також долучено копію фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Авок Сервіс» за 2020р.

У додаткових поясненнях б/н від 10.01.2022р. представник відповідача 2 заперечив проти доводів позивача, які викладені у вказаних поясненнях, а також щодо прийняття судом копії фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Авок Сервіс» за 2020р. Поряд з цим, представником відповідача 2 додано до власних додаткових пояснень копію фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Авок Сервіс» за 2019р.

Щодо заяв по суті спору та поданих сторонами додаткових письмових пояснень, доказів.

За приписами ч.ч.1, 2, 3, 5 ст.161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Відповідно до ч.ч.2, 3, 4, 8 позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відзив на позовну заяву, відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив були подані сторонами своєчасно та надіслані позивачу, відповідачам відповідно.

Поряд з цим, пояснення без номеру та дати позивача, додаткові пояснення б/н від 10.01.2022р. відповідача 2 господарським судом не витребовувались та можливість їх самостійного подання господарським процесуальним законодавством не передбачена.

Разом з тим, враховуючи завдання господарського судочинства, які превалюють над будь-якими іншими міркуванням в судовому процесі, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, суд враховує наведені пояснення при вирішенні цього спору та розглядає справу з урахуванням їх змісту в тих частинах, які не є доповненнями порівняно зі змістом поданих сторонами у підготовчому провадженні заявами по суті спору.

Стосовно заяв свідків та копій фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Авок Сервіс» за 2019р. та 2020р., які додані представниками сторін до пояснень, суд зазначає про наступне.

Умови допустимості використання показань свідка визначені у статтях 87, 88 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків (ч.ч.1, 3 ст.87 наведеного кодексу).

Приписами ч.4 ст.88 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Порядок подання доказів визначається у ст.80 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до ч.ч.2, 3, 4, 8 ст.80 Господарського процесуального кодексу України Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Отже, докази, що підтверджують доводи сторони, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена стороною та належним чином обґрунтована. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

Таким чином, в силу наведених вище норм, ОСОБА_2 мав подати відповідні докази (заяви свідків, інформацію про фінансову звітність) разом із відзивом на позов, а позивач разом з позовом (інформацію про фінансову звітність).

Будь-яких обґрунтувань щодо неможливості подати відповідні докази до суду у встановлений законом строк сторонами не викладено.

Надання судом оцінки доказам, які були подані стороною поза межами встановленого законом або судом строку без дослідження об`єктивних обставин (причин), які унеможливили своєчасне вчинення такої процесуальної дії причин неподання цих доказів є порушенням вимог ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, приймаючи до уваги те, що сторони не дотримались вимог процесуального закону щодо строків подання доказів, зокрема, заяв свідків, суд не приймає відповідні докази до розгляду та вирішує спір без їх врахування.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19.03.2024р. по справі №922/4078/23.

Представники сторін у судове засідання з розгляду справи по суті 28.03.2024р. не з`явились, судом не викликались. 28.02.2024р. до суду надійшла заява б/н 28.02.2024р. представника позивача про розгляд справи за власної відсутності та підтримання позовних вимог.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Поряд з цим, норми ст.43 вказаного процесуального кодексу України зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як визначено у ч.1 ст.202 зазначеного нормативно-правового акту, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Статтею 216 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду оголосити перерву або відкласти розгляд справи по суті. При цьому, це є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а відсутність у судовому засіданні представників сторін не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

У матеріалах справи наявна копія протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Авок Сервіс» від 20.10.2020р., у якому міститься інформація про наступне:

-присутні: ОСОБА_2 61,01% статутного капіталу товариства, ОСОБА_1 38,99% статутного капіталу товариства, голова адвокатського об`єднання «Хауберк» Філипенко Є.С.;

-голова зборів ОСОБА_2 , секретар зборів ОСОБА_1 ;

-порядок денний: 1. Вирішення питання щодо здійснення розподілу прибутку товариства. 2. Порядок і строки виплати дивідендів;

-слухали з питання 1: директора ОСОБА_1 , який доповів про невиконання протоколу загальних зборів учасників від 15.06.2020р. з причини відсутності грошових коштів на рахунку товариства; ОСОБА_2 , який запропонував розподілити нерозподілений прибуток минулих років товариства в сумі 1444000 грн та заявив про бажання передати свою частку статутного фонду товариства на користь ОСОБА_1 ;

-вирішили з питання 1: вказати директору товариства ОСОБА_1 на неприпустимість невиконання рішень загальних зборів учасників; розподілити нерозподілений прибуток минулих років товариства у розмірі 1444000 грн з метою отримання цієї частки грошових коштів у вигляді дивідендів учасником товариства, яким є фізична особа ОСОБА_2 , що володіє часткою, що становить 61,01% статутного капіталу товариства;

-з питання 2: сплатити частку прибутку товариства у вигляді дивідендів у розмірі 1444000 грн на користь ОСОБА_2 , який є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Авок сервіс», і володіє часткою, що становить 61,01% статутного капіталу товариства, в такі терміни: до 26.10.2020р. 698200 грн, до 28.11.2020р. 372900 грн, до 25.12.2020р. 372900 грн; проінформувати учасника ОСОБА_2 , що грошові кошти у вигляді дивідендів будуть перераховані у вказані в цьому рішенні терміни згідно наступних реквізитів: р/р UA073348510000026201405923285 в ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

-рішення виплатити дивіденди в розріз статуту в односторонньому порядку було прийнято в рамках згоди ОСОБА_2 передати свою частку статутного фонду товариства на користь ОСОБА_1 .

Цей протокол підписаний ОСОБА_2 .

Підпис учасника товариства ОСОБА_1 та голови адвокатського об`єднання «Хауберк» ОСОБА_6 на протоколі відсутній.

За твердженням позивача, він на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Авок Сервіс» від 20.10.2020р. присутній не був, не доповідав по порядку денному загальних зборів та за вказані рішення не голосував. Окрім того, ОСОБА_1 наголошував на тому, що вказані збори скликались на вимогу іншого учасника, а саме ОСОБА_2 .

Згідно із статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авок Сервіс», затвердженим рішенням загальних зборів учасників товариства від 29.06.2015р., учасниками Товариства є фізичні особи-громадяни України: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (п.1.3 статуту).

Статутний капітал товариства складає 124400 грн. Вклад, оцінений у гривнях, складає частку учасника у статутному капіталі товариства. Частка кожного учасника у статутному капіталі товариства складає: ОСОБА_2 61,01% статутного капіталу 75900 грн; ОСОБА_1 38,99% статутного капіталу 48500 грн (п.п.6.1, 6.2 статуту).

Відповідно до п.5.1 статуту учасники товариства мають право, зокрема брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди) пропорційно їх частки у статутному капіталі товариства.

Вищим органом управління товариства є загальні збори його учасників. Збори складаються з учасників товариства або призначених ними представників (п.8.1 статуту).

Директор не може бути головою загальних зборів учасників товариства (п.8.3 статуту).

Про проведення зборів учасники повідомляються письмовим повідомленням з визначенням місця проведення, часу та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Кожен з учасників товариства має право вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не менше як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, що внесені до порядку денного загальних зборів. З питань, що не включені до порядку денного, рішення приймаються тільки за згодою всіх учасників, які присутні на зборах (п.8.4 статуту).

Для проведення загальних зборів проводиться реєстрація учасників з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Реєстраційний список підписують голова та секретар загальних зборів учасників товариства (п.8.5 статуту).

Збори учасників товариства вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), які володіють у сукупності більш як 60% загальної кількості голосів (п.8.6 статуту).

За приписами ч.ч.1, 5, 9 ст.31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» в редакції, яка діяла на дату спірних загальних зборів, загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також:

1) з ініціативи виконавчого органу товариства;

2) на вимогу наглядової ради товариства;

3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства. Вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам. У разі якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено статутом, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов`язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачені статтею 32 цього Закону, покладаються на учасників товариства, які ініціювали загальні збори учасників.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст.32 наведеного закону Загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.

Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення.

У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

Вищенаведені приписи законодавства також вказують на те, що обов`язковою умовою повідомлення про скликання загальних зборів юридичної особи є одночасна наявність у такому повідомленні інформації про час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний).

Відсутність у повідомленні про проведення загальних зборів будь-якої з названих складових, як і відсутність самого повідомлення, може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів.

Особа, яка скликає загальні збори, повинна вжити всіх розумних заходів для повідомлення учасників про проведення цих зборів. Обраний особою, що скликає загальні збори, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 10.05.2018р. у справі №906/592/17.

Згідно зі ст.96-1 Цивільного кодексу України, права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.

Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

Учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом:

1) брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом;

2) брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку;

3) у випадках, передбачених законом та установчим документом, вийти з юридичної особи;

4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, паїв та інших об`єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі, у порядку, встановленому законом;

5) одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом;

6) одержати частину майна юридичної особи у разі її ліквідації в порядку та у випадках, передбачених законом, установчим документом (право на ліквідаційну квоту).

Учасники юридичних осіб можуть також мати інші права, встановлені статутом та законом.

Корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.

Правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні (п.41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019р. у справі №904/10956/16).

В п.49 - 51 постанови Верховного Суду від 07.12.2021р. у справі №902/45/20 викладено висновок, що під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущенні під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. За наявності належних доказів участі у загальних зборах усіх акціонерів, суд може відмовити в позові про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів.

Порушення порядку персонального повідомлення учасника акціонера не є підставою для визнання рішень загальних зборів акціонерів недійсними у випадку встановлення судом факту присутності акціонера на цих загальних зборах.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2020р. у справі №912/712/19

Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Визнаватися недійсними мають лише ті рішення оспорюваних загальних зборів, якими порушено корпоративні права позивача, як це визначено самим позивачем. Визнання судом недійсними рішень загальних зборів повністю, захищаючи порушені корпоративні права одного учасника товариства, може зачіпати корпоративні права інших учасників, відповідно порушується баланс інтересів учасників товариства, що має наслідком непропорційність втручання у правовідносини сторін та фактично є втручанням суду у господарську діяльність товариства.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.04.2018р. у справі №922/1671/16 та від 12.03.2019р. у справі №904/9495/16.

Як зазначає позивач у власних заявах по суті спору, на загальних зборах від 20.10.2020р. він присутній не був, про проведення загальних зборів не повідомлявся, загальні збори скликались за ініціативою іншого учасника товариства.

Однак, відповідач 2 заперечує проти наведених доводів позивача та наголошує на тому, що загальні збори були скликані виконавчим органом товариства, яким відповідно до статуту є директор ( ОСОБА_1 ), який також був на них присутній та голосував за прийняті на них рішення.

З цього приводу суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, що загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Авок Сервіс» від 20.10.2020р. були скликані у передбаченому Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та статутом відповідача 1 порядку. Сторонами до власних заяв по суті спору не долучено доказів, які б підтверджували надсилання повідомлення іншому учаснику товариства чи отримання учасником товариства відповідного повідомлення.

Таким чином, за висновком суду, у матеріалах справи відсутні докази того, що загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Авок Сервіс» дійсно скликались на 20.10.2020р. та відбулись.

Разом з тим, як вже зазначалось судом, відповідно до п.8.5 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Авок Сервіс» для проведення загальних зборів проводиться реєстрація учасників з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Реєстраційний список підписують голова та секретар загальних зборів учасників товариства.

Всупереч наведеному, у матеріалах справи відсутній зазначений реєстраційний список та належні докази того, що ОСОБА_1 був присутній на загальних зборах Товариства з обмеженою відповідальністю «Авок Сервіс» 20.10.2020р.

Щодо порушення спірними рішеннями загальних зборів прав та законних інтересів позивача.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» в редакції, яка діяла на дату спірних загальних зборів, учасники товариства мають такі права:

1) брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства;

2) отримувати інформацію про господарську діяльність товариства;

3) брати участь у розподілі прибутку товариства;

4) отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість.

Аналогічні за змістом права також визначені у п.5.1 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Авок Сервіс».

Як було зазначено вище, на спірних загальних зборах було прийнято рішення, зокрема, про сплату частки прибутку товариства у вигляді дивідендів у розмірі 1444000 грн на користь лише ОСОБА_2 , який є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Авок сервіс, і володіє часткою, що становить 61,01% статутного капіталу товариства. Окрім того, у протоколі загальних зборів від 20.10.2020р. зазначено, що рішення виплатити дивіденди в розріз статуту в односторонньому порядку було прийнято в рамках згоди ОСОБА_2 передати свою частку статутного фонду товариства на користь ОСОБА_1 . При цьому, доказів вчинення учасниками товариства дій, спрямованих на передання ОСОБА_2 його частки у статутному фонді товариства на користь ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Відтак, з огляду на вище викладені висновки суду щодо відсутності ОСОБА_1 на спірних загальних зборах, вказане рішення порушує права наведеного учасника на участь в управлінні товариством та розподілі прибутку.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст.ст.76-79 наведеного кодексу, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч.8 ст.80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, відповідачем 2 не надано суду належних доказів, які б підтверджували присутність ОСОБА_1 на загальних зборах Товариства з обмеженою відповідальністю «Авок Сервіс» від 20.10.2020р. та дотримання процедури скликання відповідних загальних зборів.

Щодо твердження відповідача 2 про те, що ОСОБА_1 визнано рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Авок Сервіс» від 20.10.2020р. шляхом його фактичного виконання, суд зазначає про наступне.

Дійсно в матеріалах справи наявні платіжні доручення №297 від 26.10.2020р. на суму 634865 грн, №300 від 27.10.2020р. на суму 17765 грн, №327 від 21.12.2020р. на суму 348661,50 грн, у відповідності до яких ОСОБА_2 було перераховано відповідні грошові кошти. За твердженням відповідача 2, вказані кошти перераховувались директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Авок Сервіс» ОСОБА_1 , а отже останній визнав рішення загальних зборів від 26.10.2020р. з огляду на його виконання.

Поряд з цим, у платіжних дорученнях №297 від 26.10.2020р. на суму 634865 грн та №300 від 27.10.2020р. на суму 17765 грн в графі призначення платежу вказано наступне: «дивіденди засновнику-фізособі згідно наказу від 26.10.2020р.». В свою чергу, наказом №5 від 26.10.2020р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Авок Сервіс» вирішено виконати рішення загальних зборів учасників від 15.06.2020р. щодо нарахування та виплати дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності підприємства за минулі роки в сумі 698000 грн за винятком сплачених податків. У платіжному дорученні №327 від 21.12.2020р. на суму 348661,50 грн в графі призначення платежу вказано наступне: «дивіденди за період 2016-2018р. засновнику-фізособі згідно наказу від 21.12.2020р.». За змістом наказу №6 від 21.12.2020р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Авок Сервіс» вирішено виконати рішення загальних зборів учасників від 15.06.2020р. щодо нарахування та виплати дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності підприємства за минулі роки в сумі 372900 грн грн за винятком сплачених податків.

Однак, в цій справі ОСОБА_1 виступає не як керівник Товариства з обмеженою відповідальністю «Авок Сервіс» та його представник, а як учасник вказаного товариства. Тому твердження відповідача 2, що учасник ОСОБА_1 визнав спірне рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Авок Сервіс» від 20.10.2020р. шляхом його фактичного виконання не може братись судом до уваги, оскільки вказані кошти перераховувались від імені відповідача 1.

З огляду на наведене, позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авок Сервіс» та ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наведених вище підстав.

Виходячи з того, що, спір у справі виник внаслідок неправомірних дій відповідача 2, судові витрати підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним рішення з питання 1 протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Авок Сервіс» від 20.10.2020р. стосовно розподілу нерозподіленого прибутку минулих років товариства у розмірі 1444000 грн з метою отримання цієї частки грошових коштів у вигляді дивідендів учасником товариства, яким є ОСОБА_2 .

Визнати недійсним рішення з питання 2 протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Авок Сервіс» від 20.10.2020р. стосовно сплати частки прибутку товариства у вигляді дивідендів у розмірі 1444000 грн на користь ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 4540 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Вступну та резолютивну частини рішення складено 28.03.2024р.

Повний текст рішення складено 08.04.2024р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ю.О.Паляниця