ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" квітня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1161/23
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Лозинської І.В.,
секретар судового засідання: Воробйова І.Г.
за участю представників сторін:
- від позивача: Садовська - Мариніна В.Б., згідно з витягом з ЄДР
- від відповідачів: не прибули
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Міністерства юстиції України
до 1) Комуністичної партії України
2) Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам
населення"
про визнання недійсним договору дарування нерухомого майна, скасування державної
реєстрації прав
В засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено дату складення повного рішення відповідно до ст. 238 ГПК України.
29.08.2023 Міністерство юстиції України звернулося до Господарського суду Житомирської області із заявою від 24.08.2023 про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом: накладення арешту на нерухоме майно - квартиру загальною площею 60,8кв.м., житлова площа 42,5кв.м, що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Чуднів, вул. Героїв Майдану, 131, кв. 1, реєстр. № об`єкта нерухомого майна - 675933118258; заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування/припинення реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі, реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо вищезазначеного об`єкта нерухомого майна.
Ухвалою господарського суду від 30.08.2023 вказану заяву задоволено, вжито відповідні заходи забезпечення позову (а. с. 41, 42).
Міністерство юстиції України звернулось до господарського суду з позовною заявою про:
- визнання недійсним договору дарування нерухомого майна - квартири загальною пл. 60,8кв.м, житлова площа 42,5кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного 14.07.2015 між відповідачами, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пашинською О. М. та зареєстрований за №2477;
- скасування державної реєстрації прав відповідача 2) на це нерухоме майно, реєстрац. № об`єкта нерухомого майна 67593311825 (а. с. 43 - 73), яку ухвалою господарського суду від 19.09.2023 (суддя Соловей Л. А.) прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (а. с. 78, 79).
04.10.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів від 04.10.2023, вих. №51342/12.5 (вх. г/с №01-44/3260/23) (а. с. 84 - 105).
16.10.2023 до суду від відповідача 2) надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позовних вимог (а. с. 107 - 111).
Ухвалою від 17.10.2023 задоволено самовідвід судді Соловей Л.А. у справі №906/1161/23 з підстав, у ній викладених (а. с. 120).
Розпорядженням керівника апарату господарського суду від 23.10.2023 №96/2023 здійснено розподіл справи №906/1161/23 шляхом передачі раніше визначеному судді.
Ухвалою від 24.10.2023 господарський суд прийняв справу до розгляду, призначив підготовче засідання для розгляду клопотань позивача про витребування доказів (а. с. 123).
26.10.2023 та 14.12.2023 до суду від позивача надійшли відповіді на відзив відповідача 2)із викладеними доводами щодо задоволення позовних вимог, відповідно, від 23.10.2023 (а. с. 126 - 134) та від 13.12.2023, вих. №64101/12.5-23 (а. с. 167 - 175).
Відповідними ухвалами від 21.12.2023 господарський суд залишив без розгляду вказані клопотання позивача; призначив підготовче засідання суду (а. с. 179 - 182).
16.01.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до справи копій повних витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актових записів про народження, відповідно, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а. с. 183 - 190).
Ухвалою від 16.01.2024 господарський суд відклав підготовче засідання суду; витребував у позивача договір дарування нерухомого майна від 14.07.2015, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пашинською О.М., зареєстрованого за №2477 та копію статуту відповідача 1) (а. с. 193, 194).
12.02.2024 до суду від позивача надійшли витребувані судом документи (а. с. 195 - 210).
Ухвалою від 20.02.2024 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 12.03.2024 о 15:00 (а. с. 215, 216).
В судовому засіданні 12.03.2024 представник позивача надала на вимогу суду для долучення до матеріалів справи копію рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі №826/9751/14 (а. с. 217 - 229).
Суд також долучив до матеріалів справи з ЄДРСР ухвалу Верховного суду у складі колегії суддів КАС від 28.11.2022 у справі №826/9751/14 (а. с. 229).
Ухвалою від 12.03.2024 господарський суд відклав розгляд справи по суті на 09.04.2024 о 09:30 (а. с. 232).
Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримала в повному об`ємі; просила покласти судовий збір в розмірі 6710, 00 грн, з яких: 1342, 00 грн за подання заяви про забезпечення позову та 5368,00 грн за подання позовної заяви, на відповідача 2).
Відповідачі повноважних представників в засідання суду не направили; про дату і час судових засідань повідомлялись вчасно та належним чином; відповідач 2) правом на подання заперечення на відповідь на відзив не скористався.
Копія ухвали господарського суду про відкриття провадження у справі від 19.09.2023 що направлялась рекомендованим листом на юридичну адресу відповідача 1), повернулась 03.10.2023 до суду з відміткою відділення поштового зв`язку про відсутність адресата за вказаною адресою (а. с. (а. с. 80 - 83)
За п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки, зокрема, про відсутність особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, за адресою місцезнаходження.
Крім того, з наявних в матеріалах справи витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що відповідач 1) знаходиться в стані припинення з 04.08.2022 (а. с. 66; 234).
Враховуючи викладені обставини суд вважає, що ним вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідачів про час і місце розгляду справи та забезпечення явки їх представників в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист.
Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Виходячи з того, що участь в судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
1.1. Обставини, встановлені Восьмим апеляційним адміністративним судом у справі №826/9751/14 (рішення від 05.07.2022):
1) щодо позову Міністерства юстиції до Комуністичної партії України про заборону діяльності цієї партії:
- КПУ зареєстрована Міністерством юстиції України, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію об`єднання громадян №505 від 05.10.1993;
- з інформації, розміщеної на сайті Верховної Ради України, фракція КПУ не брала участь у голосуванні 11.03.2014 за проект постанови "Про Заяву Верховної Ради України у зв`язку з зупиненням дії рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 06.03.2014 про проведення 16.03.2014 загальнокримського референдуму" № 4388; у вказаному проекті Верховна Рада України, серед іншого, звернулася до Росії з вимогою негайного виведення військ із території України та припинення агресії проти української держави та гарантування її територіальної цілісності та незалежності;
- відмова представників КПУ взяти участь у голосуванні свідчить про підтримку партією політики Російської Федерації, спрямованої на захоплення Криму;
- за власним повідомленням лідера КПУ, він брав участь у сепаратистських мітингах у південно-східних регіонах, відкрито підтримував дії сепаратистів, про що неодноразово заявляв у Верховній Раді України; дії та заклики (висловлювання) лідерів та членів Комуністичної партії України, спрямовані на зміну конституційного ладу насильницьким шляхом (п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону "Про політичні партії в Україні);
- Генеральна прокуратура України листом від 01.07.2014 №07/1/1- 14317-14 повідомила Мін`юст, що Прокуратурою м. Києва 17.06.2014 внесено до ЄДРДР за №42014100000000688 відомості про вчинення 8 та 9 квітня 2014 року під час засідання Верховної Ради України лідером фракції КПУ П.М. Симоненком публічних закликів до насильницької зміни та повалення конституційного ладу України за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 109 КК України, а також що Прокуратурою Чернігівського району Чернігівської області розпочато кримінальне провадження №42014270270000012 за ч. 2 ст. 109 КК України у зв`язку з публічними закликами до повалення конституційного ладу депутата Чернігівської районної ради від КПУ на сесії Ради 31.01.2014;
- згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану" із змінами, внесеними Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/202 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", та Законом України "Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку із повномасштабним вторгненням РФ на території України запроваджено воєнний стан;
- Указом Президента України від 19.03.2022 № 153/2022 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.03.2022 "Щодо призупинення діяльності окремих політичних партій";
- з урахуванням наведеного вище, в діях партії та її учасників (очільників) вбачається виправдування окупаційних дій рф українським політиком у медійному просторі, що є неприпустимим та свідчить про діяльність, яка заборонена згідно зі ст. 5 Закону України "Про політичні партії в Україні", оскільки останні спрямовані на завдання шкоди державній безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України;
- наявні у матеріалах справи докази, аналіз яких здійснено судом, є достатніми та дають підстави вважати про існування реальної загрози зі сторони КПУ конституційному ладу та основним правам і свободам громадян України, спрямованої на завдання шкоди державній безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України, що є неприпустимим та свідчить про діяльність, заборонену згідно зі ст. 5 Закону України "Про політичні партії в Україні";
2) щодо позовної вимоги про передачу майна партії у власність держави:
- пунктом 8-1 частини другої статті 245 КАС України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про заборону політичної партії та передачу майна, коштів та інших активів політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави;
- з урахуванням наведеного та приймаючи рішення про заборону діяльності Комуністичної партії України, підлягає до задоволення також як похідна вимога про передачу майна, коштів та інших активів партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.
Вказаним рішенням Восьмий апеляційний адміністративний суд заборонив діяльність Комуністичної партії України, постановив передати майно, кошти та інші активи Комуністичної партії України, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків, інших структурних утворень у власність держави (копія рішення на а.с. 218 - 227).
Ухвалою від 28.11.2022 Верховний суд у складі колегії суддів КАС відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою КПУ на рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі №826/9751/14 (а. с. 229).
Також слід зазначити, що як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, провадження у справі № 826/9751/14 за позовом Міністерства юстиції України та Державної реєстраційної служби України до Комуністичної партії України про заборону її діяльності було відкрито Окружним адміністративним судом м. Києва 11.07.2014 (а. с. 234).
1.2. Обставини, встановлені господарським судом у справі №906/1161/23.
14.07.2015 між Комуністичною партією України (дарувальник) та Благодійною організацією "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" (обдаровуваний) укладено договір дарування (далі - договір), згідно з п. 1 якого КПУ передала безоплатно у власність, а Благодійна організація "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" прийняла у власність майно (дарунок), яким є квартира АДРЕСА_2 (надалі - нерухоме майно), (далі - договір) (копія договору на а.с. 197).
За п. 2 договору вказане майно належить дарувальнику на підставі договору купівлі - продажу квартири від 08.04.2008, посвідченого приватним нотаріусом Чуднівського районного нотаріального округу Житомирської області Журбей К.В., за реєстровим №1222.
Право власності на квартиру зареєстроване за дарувальником в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Чуднівського РУЮ Житомирської області Заболотною Н.В. 08.07.2015, номер запису про право власності: 10337238, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №40329715, виданого цим же державним реєстратором від 09.07.2015, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 675933118258.
Згідно з п. 3 договоруза даними правовстановлюючого документу загальна площа відчужуваного нерухомого майна становить 60,8 (шістдесят вісім цілих вісім десятих) кв.м., житлова площа становить 42,5 (сорок дві цілих п`ять десятих) кв.м, квартира трьохкімнатна.
У п 4 договору зазначено, що згідно з довідкою про балансову вартість квартири від 01.07.2015 за №215, виданої Комуністичною партією України, балансова вартість об`єкта нерухомого майна, становить - 48 000 (сорок вісім тисяч) гривень 00 копійок.
За п. 5 договору дарунок оцінено сторонами у 48 000 (сорок вісім тисяч) грн 00 коп.
Договір дарування посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пашинською О.М. та зареєстровано в реєстрі за №2477.
Згідно з п. 2, 3 Порядку переходу у власність держави майна, коштів та інших активів забороненої судом політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2022 №896 (далі - Порядок №896), після набрання законної сили рішенням суду про заборону політичної партії, у резолютивній частині якого зазначено про передачу майна політичної партії у власність держави, Мін`юст вживає заходів до розшуку майна політичної партії, зокрема за відомостями єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Мін`юст. За результатами заходів із розшуку майна політичної партії Мін`юст складає та затверджує перелік майна політичної партії, переданого у власність держави.
За результатами заходів із розшуку майна Комуністичної партії Міністерством юстиції України видано наказ від 07.11.2022 №4964/5 Про затвердження Переліку майна, коштів та інших активів забороненої судом Комуністичної партії України (ідентифікаційний код юридичної особи 00049147), її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень, що передається у власність держави, до якого вносились відповідні зміни.
За результатами опрацювання відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що після відкриття 11.07.2014, провадження в адміністративній справі №826/9751/14 про заборону діяльності КПУ, останньою безоплатно відчужено квартиру АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 675933118258), Благодійній організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" на підставі договору дарування від 14.07.2015 року №2477 (дата реєстрації права власності - 14.07.2015), укладеного між відповідачами, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пашинською О.М. та зареєстрованого за №2477.
До цього, квартира перебувала у власності КПУ на підставі Договору купівлі-продажу, серія та номер: 1222, виданий 08.04.2008, видавник: приватний нотаріус Журбей К.В.
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційна довідка від 15.08.2023 №342914168), набувачем спірного майна на підставі договору дарування від 14.07.2015 №2477 стала Благодійна організація Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення, керівником якої з 2007 року був і є син народного депутата України та керівника Комуністичної партії України ОСОБА_3 ОСОБА_4 (а. с. 61 - 66).
При цьому засновником Благодійної організації Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення є Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково Комерційна фірма "Контур" (код ЄДРПОУ 32735812), засновниками якого, у свою чергу, є сини керівника Комуністичної партії України ОСОБА_3 ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а. с. 65), що підтверджується повними витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00043063462 від 10.01.2024 та №00043063224 від 10.01.2024 ( а.с. 187 - 190).
Таким чином позивач стверджує, що у даному випадку відповідачі заздалегідь знали, що такий договір не буде виконано, він має інші цілі, ніж ним передбачені, тобто між відповідачами умисно укладено фіктивний правочин з метою уникнення передачі майна партії у державну власність. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з цим позовом до господарського суду.
Оскільки саме на Міністерство юстиції України покладені повноваження щодо вжиття заходів до розшуку майна забороненої політичної партії, складення та затвердження переліку майна політичної партії, переданого у власність держави, то саме Міністерство юстиції України є заінтересованою особою у спірних правовідносинах щодо визнання договору дарування 14.07.2015 №2477 недійсним, скасування державної реєстрації прав на спірне майно для подальшого забезпечення передачі цього майна у власність держави.
Згідно з відзивами на позовну заяву від 13.10.2023, 15.11.2023 відповідач 2) з позовними вимогами не погодився, вважає їх незаконними і необґрунтованими, оскільки оспорюваний правочин був спрямований на настання реальних наслідків - перехід права власності на майно, і ці наслідки настали; умислу сторін на вчинення фіктивного правочину позивачем не доведено, позов ґрунтується на припущеннях; станом на дату укладення договору в 2015 році сторони жодним чином не могли знати, що в 2022 році будуть прийняті зміни, відповідно до яких у разі заборони судом політичної партії майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень переходять у власність держави, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/9751/14 набрало законної сили 27.07.2022 та не має зворотної сили; на дату укладення договору Комуністична партія України була зареєстрована у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і діюча, договір не суперечив вимогам чинного законодавства України та не порушував права сторін, третіх осіб і держави. Відтак, на думку відповідача 2), позивачем не доведено ні те, що правочин мав намір досягнути іншої мети, ні порушення його прав цим договором; відповідач 2) вважає, що на Міністерство юстиції України не покладено прав звертатись з позовом щодо визнання недійсним договорів, укладених осередком політичної партії за 7 років до припинення такої політичної партії; особою, права якої і могли б бути порушені даним договором, є Фонд державного майна, але не Міністерство юстиції України (а. с. 107-108; 148-149).
Позивач у відповіді на відзиви відповідача 2) вказав, що відчуження об`єктів нерухомого майна, яке є предметом договору дарування від 10.07.2015, відбулося після відкриття провадження у справі №826/9751/14 щодо заборони діяльності Комуністичної партії України, яка розглядалася понад 8 років. Усвідомлюючи настання для партії негативних наслідків у зв`язку із забороною її діяльності, було укладено спірний договір, спрямований на уникнення звернення стягнення на майно партії навіть до набрання чинності відповідними змінами у законодавстві та прийняття рішення у справі №826/9751/14. Позивач зазначив, що нерухоме майно, яке є предметом даного договору, подароване, тобто безоплатно передане організації, керівником якої є син керівника цієї партії. Фактично Петро Симоненко, будучи керівником Комуністичної партії України, передав належне партії майно своїм синам виключно з метою приховання цього майна від передачі у власність держави. Позивач наголосив, що перехід належного партії та її структурним утворенням майна, коштів та інших активів у власність держави забезпечує Мін`юст, який на сьогодні виступає кредитором у спірних правовідносинах. Відтак, на думку позивача, укладення спірного договору було спрямоване на завдання шкоди інтересам кредиторів, їх майновим правам, адже правочин відбувся після відкриття провадження у справі №826/9751/14 та був спрямований на зменшення свого майна з метою приховання його від звернення стягнення кредиторів, що доводить умисне укладення відповідачами фіктивного правочину (а. с.126 -130, 167 - 174).
2. Норми права та правові акти, які застосував господарський суд.
За ст.15, ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, звернувшись до суду за їх захистом.
Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.
Відповідно до положеннями ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені положеннями ст. 203 ЦК України, а саме зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
У силу ст. 215 ЦК України недодержання особою при вчиненні правочину наведених вимог є правовою підставою для визнання його недійсним у судовому порядку. Так, за ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
У розумінні приписів наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи також може полягати в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала (перебували) у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
Отже, реалізовуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і залежно від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача.
У даній справі з позовом звернулось Міністерство юстиції України, яке не є стороною оспорюваного правочину.
За змістом ст. 15, 16, 215 ЦК України визнанню правочину недійсним має передувати встановлення судом наявності порушення прав позивача, а в разі відсутності такого порушення в позові має бути відмовлено.
Враховуючи, що саме на Міністерство юстиції України згідно з Порядком №896 покладені повноваження щодо вжиття заходів по розшуку майна Комуністичної партії України, тому Міністерство юстиції є заінтересованою особою у спірних правовідносинах, оскільки звернення до суду із даним позовом спрямоване на повернення майна у власність Комуністичної партії України з метою подальшого його передання у власність держави.
З огляду на викладене, Міністерство юстиції України є належним позивачем у справі та наділений повноваженнями на звернення до суду із даним позовом.
За загальним правилом, у спорі про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (висновки сформовано у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17, від 19.11.2019 у справі №918/204/18).
Відповідно до ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише "про людське око", знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином.
Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, які встановлені законом для цього виду правочину (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №910/7547/17).
Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. При чому такі цілі можуть бути протизаконними (наприклад, укладення договору дарування з метою приховання майна від конфіскації), або фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, незалежно від того, в якій формі він вчинений, його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.
Верховний Суд у постанові у справі №920/1402/21(920/1102/22) від 29.11.2023 звертає увагу, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Частинами 2, 3 ст. 13 ЦК України визначено, що при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною.
Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.
Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.
Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/1873/17).
Договір, укладений з метою виведення майна для уникнення негативних наслідків, є зловживанням права на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов`язання і завдає шкоди кредитору.
Як вже було зазначено, рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі №826/9751/14, яке набрало законної сили 27.07.2022, заборонено діяльність Комуністичної партії України; передано майно, кошти та інші активи Комуністичної партії України, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.
За ч 2 ст. 21 Закону України "Про політичні партії в Україні" (у редакції на дату відкриття провадження у справі №826/9751/14), заборона діяльності політичної партії тягне за собою припинення її діяльності, розпуск керівних органів, обласних, міських, районних організацій політичних партій, її первинних осередків та інших структурних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії.
При цьому ч. 3 ст. 105 ЦК України (у редакції, яка діяла на дату відкриття провадження у справі №826/9751/14) визначено, що суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.
Слід врахувати, що розгляд справи №826/9751/14 тривав з 2014 року.
Суд приймає до уваги, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій" від 03.05.2022, який набрав чинності 18.05.2022, внесено зміни, зокрема, до Закону України "Про політичні партії в Україні".
Так, ст. 21 Закону України "Про політичні партії в Україні" доповнено ч. 4, згідно з якою у разі заборони судом політичної партії майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень переходять у власність держави, про що зазначається у рішенні суду.
Враховуючи пряму військову агресію з боку рф, зважаючи на антиукраїнську політичну та організаційну діяльність, пропаганду війни, реальні загрози порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, а також дії, спрямовані на незаконне захоплення державної влади, демонстрацію проявів колабораціонізму, насильства, поширення відомостей про виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф проти України, діяльність Комуністичної партії України, її структурних утворень 05.07.2022 заборонено судом; постановлено передати майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.
Наслідки прийняття судового рішення про заборону діяльності Комуністичної партії України варто розуміти як позбавлення права власності на майно, що є санкцією за вчинення правопорушення, що передбачена законом.
3. Висновок господарського суду щодо вимоги про визнання недійсним договору.
Суд встановив, що укладення договору дарування квартири від 14.07.2015 №2477 між Комуністичною партією України та Благодійною організацією "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" відбулося після відкриття 11.07.2014 провадження у адміністративній справі №826/9751/14.
Набувачем (обдарованим) за оспорюваним договором стала Благодійна організація "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" (код ЄДРПОУ 35087436), керівником якої з 2007 року є ОСОБА_4 , який також, за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є одним із засновників ТОВ "НКФ "Контур" (код ЄДРПОУ 32735812), яке, у свою чергу, є засновником Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" (а. с. 15, 17).
Поряд із цим, згідно з Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00043063462 від 10.01.2024, наданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирській області Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_1 є сином ОСОБА_5 (а. с. 189, 190).
Вказане свідчить про пов`язаність осіб правочину та спільну реалізацію ними волевиявлення на свідоме зловживання правом на шкоду іншій особі, оскільки діючи недобросовісно та зловживаючи правами, мали спільний умисел на використання правочину з укладання договору дарування виключно з метою уникнення звернення стягнення на майно відповідача 2) внаслідок заборони діяльності партії за рішенням суду.
За наведених обставин, вищезгаданий договір дарування кваліфіковано судом як правочин, який не був спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, тобто як фіктивний правочин.
Враховуючи викладене, договір дарування квартири загальною площею 60,8 кв.м., житлова площа 42,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 14.07.2015 між Комуністичною партією України та Благодійною організацією "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пашинською О. М. та зареєстрований за №2477, підлягає визнанню недійсним.
4. Висновок господарського суду щодо вимоги про скасування державної реєстрації
За ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих згідно із законодавством (за наявності таких прав).
Оскільки під час розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині визнання спірного договору дарування від 14.07.2017 недійсним, в силу ст. 216 ЦК України вказаний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. За таких обставин, вимоги позивача про скасування державної реєстрації прав Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" (код ЄДРПОУ 35087436, вул. Ванди Василевської, будинок 7, м. Київ, 03055) на нерухоме майно загальною площею 60,8кв.м., житлова площа 42,5кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 675933118258, також підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено ст. 75 - 79, 86 ГПК України, судом встановлено, що доводи якими позивач обґрунтовував позовні вимоги знайшли своє підтвердження, більш того, відповідачами спростовані не були, у зв`язку з чим позов Міністерства юстиції України підлягає задоволенню.
5. Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, Міністерством юстиції України було сплачено судовий збір за подання позову у розмірі 5368,00 грн згідно з платіжною інструкцією №1668 від 29.08.2023 (а. с. 58) та за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову у розмірі 1342,00 грн згідно з платіжною інструкцією №1393 від 17.08.2023 (а. с. 11).
З огляду на викладене, враховуючи висновок суду про задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача у загальному розмірі 6710,00 грн.
Керуючись ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним договір дарування нерухомого майна - квартири загальною площею 60,8 кв.м, житлова площа 42,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 14.07.2015 між Комуністичною партією України (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 7, код ЄДРПОУ 00049147) та Благодійною організацією "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" (03055, м. Київ, вул. Ванди Василевської, 7, код ЄДРПОУ 35087436), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пашинською О.М. та зареєстрований за №2477.
3. Скасувати державну реєстрацію прав Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" (03055, м. Київ, вул. Ванди Василевської, буд. 7, код ЄДРПОУ 35087436) на нерухоме майно загальною площею 60,8кв.м., житлова площа 42,5кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 675933118258.
4. Стягнути з Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" (03055, м. Київ, вул. Ванди Василевської, буд. 7, код ЄДРПОУ 35087436) на користь Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13, код ЄДРПОУ 00015622) 6710,00 грн витрат зі сплати судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 17.04.24
Суддя Лозинська І.В.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу через "Електронний суд"
3 - Благодійна організація "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" ( код ЄДРПОУ 35087436)
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 09.04.2024 |
Оприлюднено | 18.04.2024 |
Номер документу | 118416700 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними інші договори |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Лозинська І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні