Рішення

від 10.04.2024 по справі 909/41/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.04.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/41/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., за участі секретаря судового засідання Феденько Н.М., учасника справи: представника позивача адвоката Карплюка П.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 909/41/24 за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза" про стягнення 2887689,70 грн.

Суть спору.

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза" про стягнення 2887689,70 грн, з яких: 2636867,44 грн - основний борг за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, 143571,78 грн - пеня, 80560,66 грн - штраф, 13109,22 грн - інфляційні втрати, 13580,60 грн - три проценти річних.

Стислий виклад позиції позивача.

Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 2394-03015 від 14.11.2022 відповідач не здійснив оплату за надані послуги, в зв`язку з чим, за період вересня-листопада 2023 року, утворилася заборгованість в сумі 2636867,44 грн, на яку позивачем нараховано пеню, штраф, три проценти річних та інфляційні втрати.

Щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, позивач з покликанням на п. 1.1.2, 5.17.5 Правил ринку електричної енергії зазначає, що можливе лише зарахування однорідних грошових вимог учасників по договорах про врегулювання небалансів електричної енергії та про участь у балансуючому ринку, оскільки по таких договорах між оператором системи передачі та учасником ринку можуть виникати взаємні заборгованості. Натомість за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технічного) управління № 2394-03015 від 14.11.2022 існує лише заборгованість відповідача перед позивачем, взаємної заборгованості немає і не може існувати.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач зазначає, що:

а) заборгованість виникла внаслідок надзвичайно складних та невідворотних обставин та причин, що знаходились поза його контролем: вторгненням російської федерації, що спричинило руйнування інфраструктури країни, зменшення споживання електричної енергії, відпуск електричної енергії став неефективний, що підтверджується розпорядженням головного інженера філії Калуська ТЕЦ ТОВ Костанза від 27.03.2023 Щодо зупинки основного обладнання. Основний споживач промислової теплової енергії ТОВ Карпатнафтохім призупинив діяльність на невизначений час через військове вторгнення з міркувань безпеки;

б) через відсутність надходжень коштів на рахунки підприємства виникла заборгованість із заробітної плати, що підтверджується приписом інспектора праці;

в) ТОВ Костанза визначене виробником та централізованим постачальником теплової енергії для всіх категорій споживачів м. Калуша, які отримують теплову енергію від мереж, які належать Калуській міській територіальній громаді;

г) ТОВ Костанза має невиконані зобов`язання перед постачальниками вугілля: ДП Львівугілля; ТОВ Галінтеренерго; ДП Укрвугілля, а також перед Державною екологічною інспекцією Карпатського округу, ТОВ Львівенергоресурс, яка підтверджена судовими рішеннями та виконавчими документами. Для забезпечення джерел виробництва теплової та електричної енергії у межах осінньо-зимового періоду 2023/2024 року ТОВ Костанза має погасити наявну заборгованість перед постачальниками вугільної продукції, що вимагає залучення значних фінансово-економічних ресурсів, адже в іншому випадку не матиме можливості придбати відповідні обсяги вугільної продукції;

ґ) ТОВ Костанза витрачає значні фінансово-економічні ресурси для проведення аварійних та планових ремонтних робіт обладнання теплоелектроцентралі, без яких робота ТЕЦ буде паралізована. Зрив опалювального сезону може призвести до загрози життю та здоров`ю мешканців м. Калуша, які не можуть обігріти власні помешкання в холодну пору року;

д) ПАТ НЕК Укренерго має заборгованість перед ТОВ Костанза в загальному розмірі 9139913,83 грн за договором врегулювання небалансів та договором про участь в балансуючому ринку. Станом на жовтень 2023 року між сторонами проведена звірка розрахунків, відповідно до акту звірки борг позивача перед відповідачем становить 4740153,07 грн;

е) З метою погашення заборгованості перед ПрАТ НЕК Укренерго, ТОВ Костанза заявляє про намір провести зустрічне зарахування однорідних вимог на загальну суму 2636867,44 грн за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 2394-03015 від 14.11.2022 та договорами про врегулювання небалансів № 2394-01015 від 15.11.2022 та про участь в балансуючому ринку № 2394-04015 від 15.11.2022. ТОВ Костанза просить суд зобов`язати сторін провести звірку взаємних розрахунків та надати правову оцінку можливості зарахування зустрічних однорідних вимог шляхом укладення відповідного договору (акту).

Процесуальні дії у справі, вирішення заяв та клопотань.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 11.01.2024 для розгляду справи № 909/41/24 визначено суддю Горпинюка І.Є.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.01.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 909/41/24; ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 14.02.2024 о 11:15 год.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 16.01.2024 вручена сторонам в електронній формі шляхом надсилання до їх електронних кабінетів. Копія ухвали доставлена в електронні кабінети сторін 16.01.2024.

Ухвалою від 25.01.2024 суд задовольнив заяву представника позивача (вх. № 1394/24 від 25.01.2024) про його участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

13.02.2024 засобами підсистеми ЄСІТС Електронний суд до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи через неможливість забезпечити явку повноваженого представника.

В підготовчому засіданні 14.02.2024 в режимі відеоконференції взяв участь представник позивача адвокат Карплюк П.М. Заслухавши його думку з приводу поданого відповідачем клопотання про відкладення судового засідання, суд відклав підготовче засідання на 28.02.2024 для надання можливості відповідачу взяти участь в підготовчому засіданні. Одночасно суд ухвалив провести підготовче засідання та усі наступні засідання по даній справі в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів представником позивача Карплюком П.М.

21.02.2024 до суду засобами підсистеми ЄСІТС Електронний суд від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 3003/24 від 21.02.2024), до яких долучено копії: припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 06.07.2023; бухгалтерської довідки від 23.01.2024; актів звірки взаємних розрахунків за період 01.10.2022 по 31.10.2023; розпорядження філії Калуська ТЕЦ від 27.03.2023 № 4 Щодо зупинки основного обладнання; наказу Міністерства енергетики України № 6 від 08.01.2024 Про заходи зі зменшення взаємної заборгованості на ринку електричної енергії; двох актів звірки взаємних розрахунків за період з 01.10.2022 по 31.10.2023.

26.02.2024 до суду засобами модуля (підсистеми) ЄСІТС Електронний суд від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення у справі (вх. № 3160/24 від 26.02.2024).

В підготовчому засіданні 28.02.2024 взяли участь представники сторін - адвокати Карплюк П.М. та Качан А.А. Після вирішення питань підготовчого провадження протокольною ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання в режимі конференції № 2538571 від 28.02.2024, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 13.03.2024.

11.03.2024 до суду засобами підсистеми ЄСІТС Електронний суд надійшла заява відповідача (вх.№ 2242/24 від 11.03.2024), в якій він просить суд зменшити розмір неустойки: пені з 143571,78 до 71785,89 грн; штрафу з 80560,66 грн до 40280,33 грн. До заяви додано копії бухгалтерської довідки про дебіторську заборгованість станом на 01.03.2024; листа ТОВ Карпатнафтохім № 471 від 22.03.2022 Про припинення відбору теплоенергії; постанови про заміну сторони виконавчого провадження у ВП № 71873500; припису Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № ІФ ПЗ/ІФ/6751/008/; від 06.07.2023; розпорядження № 4 від 27.03.2023 Щодо зупинки основного обладнання; рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.10.2021 по справі № 909/668/21; рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 08.01.2024 по справі № 909/880/23; ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 07.10.2022 по справі № 909/668/21; рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 31.01.2024.

12.03.2024 до суду засобами підсистеми ЄСІТС Електронний суд від представника позивача адвоката Чорномаза А.В. надійшло заперечення щодо можливості зменшення пені та штрафу на 50% (вх. № 4288/24 від 12.03.2024).

Також 12.03.2024 від відповідача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

В судовому засіданні з розгляду справи по суті 13.03.2024 взяв участь представник позивача адвокат Карплюк П.М. Заслухавши думку представника позивача, суд, враховуючи першу неявку представника відповідача в судове засідання, перебування на розгляді Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 911/1359/22, у якій розглядається, зокрема, питання нарахування штрафних санкцій за договорами, укладеними на ринку електричної енергії, в час дії воєнного стану, розгляд якої призначено на 15.03.2024, відклав розгляд справи на 10.04.2024.

10.04.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (вх.№ 6155/24 від 10.04.2024) з підстав, що відповідач не може належним чином забезпечити явку уповноваженого представника.

В судове засідання з розгляду справи по суті 10.04.2024 з`явився представник позивача адвокат Карплюк П.М. Суд відхилив клопотання відповідача про відкладення (перенесення) розгляду справи (вх. № 6155/24 від 10.04.2024) з тих підстав, що відповідно до п. 2 частини 3 статті 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки. За змістом цієї правової норми, суд зобов`язаний розглянути справу у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи, який повідомлений про дату час і місце судового розгляду, незалежно від поважності причин неявки. Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду ухвалою-повідомленням про судове засідання від 13.03.2024, яка доставлена до електронного кабінету відповідача 14.03.2024. Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання 10.04.2024 є повторною, суд розглянув справу за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 10.04.2024 суд заслухав вступне слово представника позивача, дослідив письмові докази, заслухав виступ представника позивача у судових дебатах, після чого в нарадчій кімнаті ухвалив це рішення. В судовому засіданні 10.04.2024 суд проголосив вступну та резолютивну частини цього рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом. Оцінка доказів. Норми права, які застосував суд, та інші мотиви ухваленого рішення.

Предмет доказування у даній справи становлять обставини існування між сторонами договірних відносин щодо надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління; виникнення та належного виконання відповідачем зобов`язань з оплати зазначених послуг; правомірності нарахування відповідачу інфляційних втрат, трьох відсотків річних, штрафу та пені за порушення строків виконання грошових зобов`язань; наявності та правового значення вини відповідача у порушенні виконання зобов`язань.

За змістом ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які становлять предмет доказування, позивач доводить такими доказами (копіями документів): договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 2394-03015 з протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису; дві додаткові угоди до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 14.11.2022 № 2394-03015 та додатки до них з протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису; повідомлення щодо планового обсягу послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ТОВ Костанза за вересень, жовтень та листопад 2023 року; рахунки за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за вересень, жовтень та листопад 2023 року з протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису; акти надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за вересень, жовтень та листопад 2023 року з протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису; відомостями з відправлення документів АСКОД Укренерго; платіжна інструкція № 355 від 28.12.2023 на суму 50000 грн; статут ПрАТ НЕК Укренерго; розрахунки пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних за вересень, жовтень та листопад 2023 року.

Відповідач на заперечення доводів позову надав копії: припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 06.07.2023; бухгалтерської довідки від 23.01.2024; актів звірки взаємних розрахунків за період 01.10.2022 по 31.10.2023; розпорядження філії Калуська ТЕЦ від 27.03.2023 № 4 Щодо зупинки основного обладнання; наказу Міністерства енергетики України № 6 від 08.01.2024 Про заходи зі зменшення взаємної заборгованості на ринку електричної енергії; двох актів звірки взаємних розрахунків за період з 01.10.2022 по 31.10.2023..

Сторони не спростовували належність, допустимість, вірогідність та достовірність доказів, поданих іншою стороною, не подавали заяв, що котрийсь із доданих до справи документів викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд визнає встановленими такі обставини, які становлять предмет доказування.

Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго (також позивач або ПрАТ НЕК Укренерго) є юридичною особою, що утворена як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго в приватне акціонерне товариство відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р Про перетворення державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго у приватне акціонерне товариство.

14.11.2022 між Приватним акціонерним товариством Національна енергетична компанія Укренерго (оператор системи передачі (ОСП), Виконавець, ПрАТ НЕК Укренерго та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю Костанза (Користувач, ТОВ Костанза) було укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 2394-03015 (далі договір). Зазначений договір укладено в електронній формі та підписано електронними підписами уповноважених представників сторін.

За цим договором ОСП зобов`язується надавати послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (п. 1.1 договору).

У відповідності до п. 1.2 договору, користувач зобов`язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов цього договору.

Згідно з п. 2.1 Договору ціна цього договору визначається як сума нарахованої вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком протягом календарного року.

Оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором), відповідно до затвердженої нею методики та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 2.4. договору, вартість послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.

За змістом п. 2.5 договору розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: до 10-го числа розрахункового місяця - 35% вартості послуги; до 20-го числа розрахункового місяця вартості послуги - 35% вартості послуги; до останнього банківського дня календарного місяця - 30% вартості послуги.

Плановий обсяг послуги на розрахунковий період визначається на основі наданих користувачем повідомлень щодо планового обсягу послуги на розрахунковий період (п. 2.6 Договору).

Відповідно до п. 2.7 Договору, користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді. Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку (далі АКО). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється зі уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку. Оплату вартості послуги, після коригування обсягів, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуги (включно). Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги у відповідному розрахунковому періоді виконавець направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.

Згідно з п. 2.8. договору, користувач здійснює підписання актів надання послуги відповідного розрахункового періоду протягом трьох робочих днів з дня їх отримання користувачем та повертає виконавцю.

У п. 2.9 Договору сторони, зокрема, погодили, що за наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення (аналогічне положення містилось у п. 2.8 Договору у відповідних редакціях додаткових угод).

За п. 12.1 договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2022. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Додатками до договору є форми акта надання послуги (додаток 4); акта звірки розрахунків (додаток 5); положення про взаємодію ОСП та Виробника при диспетчерському (оперативно-технологічному) управління (додаток 5).

Сторони уклали додаткові угоди до договору.

29.06.2023 між сторонами, шляхом підписання електронними підписами керівників юридичних осіб, укладено додаткову угоду до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 14.11.2022 3 2394-03015, якою викладено в новій редакції розділ 14 договору Місцезнаходження та банківські реквізити сторін.

19 жовтня 2023 між сторонами, шляхом підписання електронними підписами керівників юридичних осіб, укладено додаткову угоду до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 14.11.2022 № 2394-03015, якою сторони з метою приведення договірних відносин у відповідність до Кодексу системи передачі, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 № 309 (зі змінами та доповненнями, внесеними Постановою НКРЕКП від 29.09.2023 № 1763, якою в тому числі внесено зміни до типового Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління) домовились припинити дію договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 14.11.2022 № 2394-03015 та укласти новий договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на наступних умовах.

За п. 1 додаткової угоди, сторони домовились укласти договір шляхом приєднання користувача до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (далі договір приєднання), затвердженого Наказом НЕК Укренерго від 03.10.2023 № 550 та розміщеного на сайті НЕК Укренерго за посиланням: https://ua.energy/uchasnikam_rinku/reyestratsiya-uchasnykiv-rynku/dogovory/.

У відповідності до п. 1.1-1.3 додаткової угоди, користувач разом із укладенням цієї додаткової угоди надає ОСП заяву-приєднання до договору приєднання за формою згідно додатку 1 до постанови НКРЕКП 29.09.2023 № 1763. ОСП визначити номер договору приєднання як № 2394-03015-ПД. ОСП протягом десятиденного строку після підписання зі сторони користувача додаткової угоди про припинення дії договору та заяви-приєднання до договору приєднання, але не пізніше 29.12.2023, направити користувачу повідомлення про приєднання до договору приєднання.

За п. 3 додаткової угоди, договір приєднання вважати укладеним з дати акцепту, зазначеній у повідомленні ОСП про приєднання до договору.

Відповідно до п. 4 додаткової угоди, після укладення Договору приєднання, цей Договір продовжує діяти в частині регулювання відносин щодо коригування обсягів та вартості наданих послуг, що виникли в період дії цього Договору, заборгованості/переплати за цим Договором з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, щодо нарахування штрафів, пені, неустойки. В іншій частині цей Договір припиняє свою дію днем, що передує даті акцепту зазначеної в повідомленні про приєднання до Договору приєднання № 2394-03015-ПД.

Отже, додатковою угодою (п.4) сторони визначили дату припинення договору від 14.11.2022 № 2394-03015 як день, що передує акцепту договору-приєднання позивачем.

Жодна зі сторін не надала суду ні заяви користувача про приєднання до договору приєднання відповідно до п. 1 додаткової угоди, ні акцепту позивача (ОСП) про приєднання до договору на умовах договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, затвердженого Наказом НЕК Укренерго від 03.10.2023 № 550.

Відтак, суд виходить з того, що такі документи між сторонами не укладались, а отже і після 19.10.2023 та протягом усього періоду виникнення спірної заборгованості зобов`язання сторін виникали та існували відповідно до умов договору від 14.11.2022 № 2394-03015.

В судовому засіданні представник позивача також повідомив суду, що договір приєднання, передбачений додатковою угодою від 19.10.2023 розпочав діяти між сторонами з 01.01.2024, а до того часу у своїх відносинах сторони керувались договором від 14.11.2022 № 2394-03015.

Тому суд при вирішенні спору виходить саме з умов цього договору, копія якого долучена до позовної заяви, і не враховує умов договору приєднання (договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, затвердженого Наказом НЕК Укренерго від 03.10.2023 № 550), оскільки суду не надано доказів укладення договору приєднання, його акцепту позивачем, що є передумовою припинення договору від 14.11.2022 № 2394-03015.

Відповідно до умов договору, відповідач подавав позивачу повідомлення щодо планового обсягу послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління:

а) за вересень 2023 року: 02.08.2023 плановим обсягом 0 МВт*год; 15.09.2023 плановим обсягом 6240 МВт*год;

б) за жовтень 2023 року: 06.09.2023 - плановим обсягом 21700 МВт*год;

в) за листопад 2023 року: 02.10.2023 плановим обсягом 21700 МВт*год.

З поданих позивачем та досліджених судом доказів слідує, що позивачем на виконання умов договору, з урахуванням додаткових угод до нього, надано відповідачу послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме:

- за період з 01.09.2023 по 30.09.2023: фактичний обсяг 5856,456 МВт*год., ставка тарифу 95,54 грн/МВт*год., на загальну вартість 671430,97 грн з ПДВ, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією акта надання Послуги від 30.09.2023, який підписано електронними підписами уповноважених керівників сторін: позивача 10.10.2023, відповідача 13.10.2023;

- за період з 01.10.2023 по 31.10.2023: фактичний обсяг 8957,275 МВт*год., ставка тарифу 95,54 грн/МВт*год., на загальну вартість 1026933,66 грн з ПДВ, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією акта надання Послуги від 31.10.2023, який підписано електронним підписом уповноваженого керівника відповідача 09.11.2023;

- за період з 01.11.2023 по 30.11.2023: фактичний обсяг 8608,879 МВт*год., ставка тарифу 95,54 грн/МВт*год., на загальну вартість 986990,76 грн з ПДВ, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією акта надання Послуги від 30.11.2023, який підписано електронними підписами уповноважених керівників сторін 08.12.2023.

На оплату послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління позивач виставляв відповідачу рахунки фактури: № 2394-03015 від 21.09.2023 за вересень 2023 року на оплату 214621,06 грн за плановий обсяг 1872,000 МВт*год; № 2394-03015 від 23.10.2023 за жовтень 2023 року на оплату 746358,48 грн за плановий обсяг 6510,000 МВт*год; № 2394-03015 від 01.11.2023 за листопад 2023 року на оплату 870751,56 грн за плановий обсяг 7595,000 Мвт*год; № 2394-03015 від 13.11.2023 за листопад 2023 року на оплату 870751,56 грн за плановий обсяг 7595,000 Мвт*год; № 2394-03015 від 21.11.2023 за листопад 2023 року на оплату 746358,48 грн за плановий обсяг 6510,000 Мвт*год.

Рахунки, підписані електронним підписом позивача, направлялись та були доставлені відповідачу в день їх складання, що підтверджується інформацією з електронної системи АСКОД від 25.12.2023.

У свою чергу, відповідач платіжною інструкцією № 355 від 28 грудня 2023 року оплатив позивачу 50000 грн за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за вересень 2023 згідно з договором від 14.11.2022 № 2394-03015.

Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за вересень-листопад 2023 року, стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості та застосування до відповідача відповідальності, встановленої чинним законодавством та умовами договору, за порушення зобов`язань.

В свою чергу відповідач свої зобов`язання щодо оплати послуг в обумовлений договором строк не виконував, оплати наданих послуг у встановлені договором строки не здійснював.

Часткова оплата, яку відповідач провів на виконання умов договору в сумі 50000 грн (платіжна інструкція № 355 від 28 грудня 2023 року), однак з порушенням встановлених договором строків, відображена у розрахунках заборгованості, що додавались позивачем до позовної заяви з врахуванням зазначених вище положень п. 2.9 договору щодо черговості зарахування оплат, а саме 1512,05 грн в рахунок заборгованості за березень 2023 року ,а решта 48487,95 грн як часткова оплата боргу за вересень 2023 року.

Факт отримання від позивача послуг за договором не заперечується відповідачем, доказів повної оплати заборгованості чи контррозрахунку заборгованості відповідач не подав.

Дослідженими судом доказами підтверджується виникнення у відповідача в період з 01.09.2023 по 30.11.2023 зобов`язань з оплати послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, які відповідач у повному обсязі не виконував.

У зв`язку з неповним виконанням відповідачем зобов`язань зі сплати послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, розмір його заборгованості за договором, яка виникла за період вересня-листопада 2023 року і залишається не оплаченою, становить 2 636 867,44 грн.

Виходячи з встановлених обставин, суд при вирішенні спору застосовує норми права, які регулюють правовідносини сторін.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За положеннями ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою ст. 16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище регулює Закон України «Про ринок електричної енергії».

За приписами ст. 4 Закону України Про ринок електричної енергії учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (п. 10 ч. 1 статті 4 Закону).

Диспетчерське управління - оперативно-технологічне управління об`єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки (п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону України Про ринок електричної енергії). Оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України Про ринок електричної енергії); користувачі системи передачі/розподілу (далі - користувачі системи) - фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії (п. 40 ч. 1 ст. 1 Закону України Про ринок електричної енергії).

У спірних правовідносинах ПрАТ «НЕК «Укренерго» є оператором системи передачі у розумінні Закону України «Про ринок електричної енергії», а ТОВ «Костанза» - користувачем системи передачі.

Згідно ч. 4 ст. 33 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

На виконання зазначених приписів, між сторонами укладений договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв`язку з чим, у силу ст. 629 ЦК України, він є обов`язковим для виконання сторонами. Доказів протилежного учасниками справи не надано.

Згідно із приписами п. 6.1 розділу ХІ Кодексу системи передачі, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309, договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління визначає організаційні, технічні та фінансові умови, на яких ОСП здійснює диспетчерське (оперативно-технологічне) управління в ОЕС України. Договір встановлює обов`язки та права сторін у процесі оперативного та перспективного планування, експлуатації обладнання, диспетчерського управління та балансування енергосистеми в реальному часі та її захисту в надзвичайних ситуаціях, а також формування, обробки, передачі та відображення даних під час регламентованого обміну інформацією.

Як підтверджується матеріалами справи, 14.11.2022 між Приватним акціонерним товариством Національна енергетична компанія Укренерго та Товариством з обмеженою відповідальністю Костанза укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 2394-03015, за умовами якого позивач, як оператор системи передачі, зобов`язався надавати послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного управління, саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки, а відповідач, як користувач відповідної послуги, зобов`язався здійснювати оплату за послугу відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За приписами пункту 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами пункту 2.5. - 2.7. договору сторони встановили, що користувач здійснює розрахунок за послугу на умовах часткової попередньої оплати: до 10 числа розрахункового місяця 35% вартості; до 20 числа 35% вартості; до останнього банківського дня календарного місяця 30% вартості послуги. Плановий обсяг послуги на розрахунковий період визначається на основі наданих користувачем повідомлень щодо планового обсягу послуги на розрахунковий період. Користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги диспетчерського (оперативно-технологічного) управління до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих Виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою Системи управління ринком або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Наявними у матеріалах справи доказами, підтверджується неналежне виконання відповідачем умов договору, яке полягає у допущенні відповідачем прострочення оплати послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, що не спростовано відповідачем.

Факт отримання від позивача послуг за договором не заперечується відповідачем. Відповідач свої зобов`язання щодо оплати послуг в обумовлений договором строк не виконав, а отже прострочив виконання зобов`язання у розумінні ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 33 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Відтак, не виконавши зобов`язання у строк, встановлений п. 2.5-2.7 договору, відповідач допустив порушення зобов`язання, що є підставою для притягнення останнього до відповідальності, встановленої договором та законодавством.

Суд відхиляє заперечення відповідача, аргументовані відсутністю надходжень на рахунки підприємства, заборгованістю зі сплати заробітної плати, наявністю невиконаних зобов`язань перед постачальниками вугілля, витрачанням коштів для підтримання роботи ТЕЦ міста Калуша, оскільки такі обставини не можуть звільняти відповідача від виконання зобов`язань перед ПрАТ НЕК Укренерго з оплати послуг диспетчерського (оперативно-технологічного управління). Зазначені обставини відповідно до законодавства не припиняють договірні зобов`язання. Згідно зі статтею 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів. Відповідно до ч. 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Щодо покликання відповідача на вторгнення російської федерації, що спричинило руйнування інфраструктури країни, зменшення споживання електричної енергії, як на надзвичайні та невідворотні обставини, то суд виходить з того, що п. 7.1 договору встановлено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором, якщо вони є наслідком непереборної сили (пожежі, повені, землетрусу, стихійного лиха, воєнних дій та інших обставин непереборної сили), якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання цього договору.

Масштабні військові дії, які вчиняються російською федерацією з 24.02.2022, спрямовані на знищення державності України, спричинили загибель людей, пошкодження та знищення житла, іншого майна, інфраструктури населених пунктів, зумовили проведення загальної мобілізації, а отже і величезні зміни в економіці, правовому регулюванні, зайнятості населення, житті громадянського суспільства України, а тому безумовно відносяться до переліку обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), а отже за умови доведення безпосереднього впливу цих обставин на можливість виконання стороною договору своїх зобов`язань, звільняють таку сторону від господарсько-правової відповідальності.

Отже обставини непереборної сили можуть бути підставою для звільнення від передбаченої законом чи договором відповідальності за порушення зобов`язання, види якої визначені, зокрема, у статті 611 ЦК України, а не від виконання основного зобов`язання.

Крім того, суд враховує, що заборгованість за договором, яка є предметом спору виникла уже після 24.02.2024, а тому обставини військової агресії російської федерації уже були відомі відповідачу у період отримання послуг від позивача, а тому такі не звільняють відповідача від виконання зобов`язань.

Щодо доводів відповідача про те, що: а) ПАТ НЕК Укренерго має заборгованість перед ТОВ Костанза в загальному розмірі 9139913,83 грн за договором врегулювання небалансів та договором про участь в балансуючому ринку; б) станом на жовтень 2023 року між сторонами проведена звірка розрахунків, відповідно до акту звірки борг позивача перед відповідачем становить 4740153,07 грн; в) з метою погашення заборгованості перед ПрАТ НЕК Укренерго, ТОВ Костанза заявляє про намір провести зустрічне зарахування однорідних вимог на загальну суму 2636867,44 грн за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 2394-03015 від 14.11.2022 та договорами про врегулювання небалансів № 2394-01015 від 15.11.2022 та про участь в балансуючому ринку № 2394-04015 від 15.11.2022, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.601 ЦК та ч.3 ст.203 ГК зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у п.63 постанови від 22.01.2021 - №910/11116/19 дійшла висновку, що зарахування зустрічних однорідних вимог є не формою розрахунків, а однією з підстав припинення зобов`язань, врегульованих главою 50 ЦК "Припинення зобов`язань".

Згідно з п.5 ч.1 ст.602 ЦК не допускається зарахування зустрічних вимог, зокрема, у випадках, встановлених договором або законом.

В матеріалах справи відсутня заява будь-якої зі сторін чи будь-який інший документ про зарахування зустрічних однорідних вимог, тобто відповідач не довів суду вчинення правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог за договором, заборгованість за яким є предметом спору.

Подані суду акти звірки взаємних розрахунків за відповідні періоди стосуються заборгованості за іншими договорами, а саме договорами про врегулювання небалансів та про участь у балансуючому ринку і не передбачають вчинення правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог.

У письмових поясненнях ТОВ Костанза просить суд зобов`язати сторін провести звірку взаємних розрахунків та надати правову оцінку можливості зарахування зустрічних однорідних вимог шляхом укладення відповідного договору (акту). Однак, відповідно до ч. 1 статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Тому суд не може надавати висновків чи консультацій щодо можливості укладення сторонами тих чи інших правочинів, а надає правову оцінку юридично значущим діям чи бездіяльності сторін спору.

Виходячи з наведеного, вимоги про стягнення 2636867,44 грн основного боргу за послуги диспетчерського (оперативно-технологічного) управління є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 13 580,60 грн та інфляційні втрати в розмірі 13109,22 грн за період прострочення з 01.10.2023 по 31.12.2023.

За змістом статті 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2023 у справі №922/567/22).

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.

Таким чином, кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних, навіть, якщо умовами договору не передбачено стягнення інфляційних та 3% річних.

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми відсотків річних, інфляційних втрат, пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, за відповідний період прострочення, суд дійшов висновку, що такий є арифметично правильним та обґрунтованим, а відтак, розмір 3% річних, який підлягає стягненню з відповідача становить 13580,60 грн. Позивачем правильно враховано дату виникнення боргу відповідно до положень п. 2.5 2.7 договору та виходячи з поданих відповідачем планових обсягів послуги та остаточних актів надання послуг за вересень-листопад 2023 року.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат у розмірі 13109,22 грн, суд дійшов висновку, що такий є арифметично правильним та обґрунтованим, а відтак, сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача становить 13109,22 грн. Позивачем правильно враховано періоди виникнення заборгованості, інфляційні втрати нараховано лише на заборгованість, яка виникла (існувала) з 1 по 15 день відповідного місяця і тривала більш ніж половину місяця.

Контррозрахунку інфляційних втрат та 3% річних відповідач суду не надав.

Враховуючи наведене позовні вимоги в частині стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог про стягнення пені в сумі 143571,78 грн та штрафу в розмірі 80560,66 грн, то суд відмовляє в задоволенні таких вимог виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.1. договору сторонами встановлено, що за внесення платежів, передбачених главою 2 цього договору, з порушенням термінів Користувач сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України. Оплата здійснюється за окремим рахунком.

У відповідності до п. 6.10 договору, за необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань винна сторона сплачує іншій стороні штрафу розмірі 3% від вартості послуг розрахункового періоду, у якому зафіксовано невиконання такого зобов`язання. Сплата штрафних санкцій за відмову від виконання своїх зобов`язань не звільняє Сторони від виконання зобов`язання в натурі, крім випадку, коли управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання.

Однак, відповідно до Закону України від 24.02.2022 №2102-IX Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні затверджено відповідний Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.

Указом Президента № 64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 26.03.2022 на 30 діб. Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 25.04.2022 на 30 діб. Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 25.05.2022 на 90 діб. Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 23.08.2022 на 90 діб. Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 21.11.2022 на 90 діб. Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 19.02.2023 на 90 діб. Указом Президента України від 01.05.2023 №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 20.05.2023 на 90 діб. Указом Президента України від 17.08.2023 №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06.11.2023 №734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Згідно зі статтею1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що утворений Кабінетом Міністрів України. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Пунктом 1 частини 2 ст.17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", визначено, що Регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов`язковими до виконання.

Відповідно до постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану", з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП №333 від 27.02.2022 "Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП, (пункт 5), встановлено рекомендації учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

Згідно з пунктом 16 постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 у редакції постанови НКРЕКП № 413 від 26.04.2022, надано настанову на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії".

Тобто, до 26.04.2022 постанова НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 року передбачала рекомендацію щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, а вже після 26.04.2022 постановою встановлено чітку заборону нарахування та стягнення штрафних санкцій.

Договір, заборгованість за яким стала предметом пору, сторони уклали відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", у зв`язку з чим вказана постанова НКРЕКП (з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) підлягає застосуванню до спірних правовідносин у частині нарахування пені та штрафу за період, який входить до періоду дії воєнного стану.

Як вбачається з доданих до позовної заяви розрахунків пені, вона нарахована за період з 01.10.2023 по 31.12.2023, тобто після 26.04.2022 року, що суперечить постанові НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 року (з врахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП від 26.04.2022 № 413).

Як зазначено у п. 4.21-4.23 постанови Верховного Суду від 26 липня 2023 року у cправі № 922/1948/22, регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 6 Закону України Про ринок електричної енергії до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження правил ринку, правил ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, який включає в тому числі положення щодо особливостей розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з третіми державами, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Отже, НКРЕКП (Регулятор) прийняв постанову № 332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) в межах своїх повноважень. Тому має застосовуватись, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії, між учасниками ринку електричної енергії.

Таким чином, за висновками Верховного Суду, викладеними в зазначеній постанові, підпункт 16 пункту 1 постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) щодо зупинення нарахування штрафних санкцій в період воєнного стану та 30 днів після його припинення, у правовідносинах між учасниками ринку електричної енергії, підлягає обов`язковому застосуванню.

Хоча відповідач і не покликався у заперечення проти позову на положення пункту 16 постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 у редакції постанови НКРЕКП № 413 від 26.04.2022, суд зобов`язаний застосувати положення даного правового акта виходячи з принципу "jura novit curia" ("суд знає закони"), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus) (п. 5.30 постанови Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 909/276/21).

Тому у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 143571,78 грн та штрафу в сумі 80560,66 грн суд відмовляє, оскільки такі штрафні санкції нараховані після 26.04.2022 року, що суперечить постанові НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 року (з врахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП № 413 від 26.04.2022).

Крім того, окремою самостійною підставою для відмови у стягненні 80560,66 грн штрафу є відсутність вчинення відповідачем порушення, передбаченого п. 6.10 договору, на положення якого покликається позивач в обґрунтування вимог про стягнення штрафу. Як слідує зі змісту п. 6.10 договору, ним передбачено сплату штрафу у розмірі 3% за необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань.

Однак відмову від виконання зобов`язань не можна ототожнювати з порушенням виконання зобов`язання, простроченням виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Цивільне та господарське законодавство розрізняє такі дії сторони зобов`язання, як порушення, в тому числі прострочення, виконання зобов`язання і одностороння відмова від зобов`язання.

Наявними в матеріалах справи доказами не підтверджується відмова відповідача від виконання зобов`язань з оплати послуг. Відповідач частково оплатив заборгованість за спірний період вересня 2023 року, про що зазначено вище, не відмовлявся від наявної заборгованості, а у суді пояснював наявність боргу складним фінансовим становищем, спричиненим зупиненням обладнання, зменшенням попиту на вироблену ним електричну енергію внаслідок воєнних дій, а також покликався на наявність зустрічної заборгованості у позивача перед ним. Наведене свідчить, що відповідач не відмовлявся від виконання зобов`язань, а отже не вчинив порушення, передбаченого п. 6.10 договору.

Підсумовуючи вищенаведене, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням відмови у задоволенні заявленої до стягнення пені та штрафу.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовом, відповідач оплатив 34652,28 грн судового збору (платіжна інструкція № В-9630 від 09.01.2024), враховуючи передбачений ч. 3 статті 4 Закону України Про судовий збір понижувальний коефіцієнт 0,8.

До розподілу між сторонами підлягають 34652,28 грн судового збору.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, а саме стягнуто з відповідача 2663557,26 грн із загальної ціни позову 2887689,70 грн, що становить 92,24%, суд пропорційно стягує з відповідача в користь позивача 31963,26 грн судового збору, а судовий збір в розмірі 2689,02 коп. покладає на позивача.

В судовому засіданні 10.04.2024 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення. Дата складення повного рішення: 17.04.2024.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 129, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза" про стягнення 2887689,70 грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза" (вул. Промислова, будинок 1, Калуський р-н, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77304, ідентифікаційний код юридичної особи: 39822094) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, будинок 25, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код юридичної особи: 00100227) 2636867 (два мільйони шістсот тридцять шість тисяч вісімсот шістдесят сім) грн 44 коп. основного боргу за послуги диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, 13109 (тринадцять тисяч сто дев`ять) грн 22 коп. інфляційних втрат, 13580 (тринадцять тисяч п`ятсот вісімдесят) грн 60 коп. трьох процентів річних та 31963 (тридцять одну тисячу дев`ятсот шістдесят три) грн 26 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 143571 (сто сорок три тисячі п`ятсот сімдесят одна) грн 78 коп. та штрафу в розмірі 80560 (вісімдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн 66 коп. відмовити.

Судовий збір в розмірі 2689 (дві тисячі шістсот вісімдесят дев`ять) грн 02 коп. покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Вебадреса, за якою можна знайти текст судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя І.Є. Горпинюк