Рішення

від 16.04.2024 по справі 910/126/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.04.2024Справа № 910/126/24За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррострой" (39800, Полтавська обл., м.Горішні Плавні,вул. Будівельників, 16, ідентифікаційний номер 35107305)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра Пол" (01135, м. Київ, вул.Глібова,7, ідентифікаційний номер 31909350)

про стягнення 1 280 917,28грн,

Суддя Мандичев Д.В.

Представники учасників: не викликались.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Феррострой" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра Пол" про стягнення 1 280 917,28грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2024 позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

16.01.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків, встановлених в ухвалі суду від 08.01.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Ухвала про відкриття провадження у справі була доставлена до електронного кабінету позивача 20.01.2024 о 07:26, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи від 20.01.2024.

Також, ухвала суду про відкриття провадження від 18.01.2024 направлена відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01135, м. Київ, вул.Глібова,7.

Проте конверт із копією вищенаведеної ухвали повернуто на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу за закінченням терміну зберігання.

Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Таким чином, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.

За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Частиною 2 статті 178 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2024, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Феррострой» (надалі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Астра Пол" (надалі - Постачальник) укладено договір поставки № 251/1 (надалі - Договір), відповідно до умов пункту 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець, в порядку та на умовах, визначених Договором зобов`язується прийняти і оплатити продукцію/товар (надалі - Товар).

Згідно з пунктом 1.2 договору товар постачається партіями. Під партією розуміється кількість товару, яка зазначена в рахунку-фактурі постачальника, який є акцептом погодженої кількості товару із заявленого покупцем обсягу або кількість товару, вказана в специфікації.

У пункті 1.7 договору вказано, що постачальник зобов`язується провести монтаж товару на території об`єкта (м. Горішні Плавні, Полтавська область), зазначеного покупцем (надалі - роботи), якщо відповідною специфікацією не буде погоджено інше. Вартість робіт включена в вартість товару.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що постачальник зобов`язаний передати товар покупцеві в обсязі погодженої партії та виконати роботи протягом 40 робочих днів з дати здійснення покупцем попередньої оплати, якщо інший строк не було погоджено сторонами.

Датою поставки вважається дата підписання сторонами видаткової (товарної) накладної на товар, з моменту підписання якої право власності, а також всі пов`язані з товаром витрати та ризики переходять до покупця (пункт 2.5 договору).

Відповідно до пункту 3.4 договору за замовлений товар покупець сплачує постачальнику грошові кошти в безготівковому порядку шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника, на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури, на умовах 100 % попередньої оплати.

На виконання умов договору відповідачем виставлено рахунок на оплату № 2108.04 від 25.08.2021 на суму 1 167 902,70 грн., з ПДВ.

Даний рахунок оплачений позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 106907 від 05.10.2021 на суму 1 167 902,70 грн., з ПДВ.

Оскільки відповідач товар в установлений договором строк не поставив, позивач 20.04.2023 направив відповідачу повідомлення про відмову від 19.04.2023 № 574, в якому просив повернути суму попередньої оплати та сплатити штраф. Проте, вказане відправлення повернуто позивачу без вручення відповідачу.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 693 ЦК України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів або пред`явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).

Із матеріалів справи вбачається, що позивач здійснив попередню оплату товару на підставі виставленого відповідачем рахунку на оплату № 2108.04 від 25.08.2021 на суму 1 167 902,70 грн. із ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 106907 від 05.10.2021 на суму 1 167 902,70 грн. (із ПДВ).

Отже, згідно з пунктом 2.1 договору, відповідач мав поставити товар та виконати роботи протягом 40 робочих днів з дати здійснення покупцем попередньої оплати, тобто до 01.12.2021 включно.

Натомість, відповідач товар в установлений договором строк не поставив, у зв`язку з чим позивач 20.04.2023 направив відповідачу повідомлення про відмову від 19.04.2023 № 574, в якому просив повернути суму попередньої оплати та сплатити штраф.

Ураховуючи викладене, оскільки сума неповернутої відповідачем попередньої оплати складає 1 167 902,70 грн., підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про повернення цих коштів позивачу або поставки товару на вказану суму, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача даної суми попередньої оплати, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що у разі порушення Постачальником строків поставки Товару (партії Товару) та виконання Робіт він зобов`язаний сплатити Покупцю штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період за який нараховується штраф, від непоставленого в строк Товару за кожний календарний день прострочення - до дати поставки або дати повернення Постачальником попередньої оплати.

У той же час, розмір договірної штрафної санкції, обрахованої у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожну добу прострочення, за визначенням статті 549 ЦК відповідає поняттю «пеня».

Між тим, для договірної практики та практики правозастосування сама лише назва тієї чи іншої санкції, вжита в тексті договору, практичного значення не має. У такому випадку слід виходити з мети встановлення у законі відповідальності за порушення зобов`язання у вигляді штрафної санкції - забезпечення належного виконання зобов`язання. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 204/5406/17.

Зазначення в угоді неустойки (пені) як штрафу не перетворює її в штраф і не є підставою для відмови у стягненні неустойки (пені) у разі прострочення виконання зобов`язання (сплати коштів). Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі № 922/4400/17.

Отже, здійснивши арифметичний перерахунок договірної штрафної санкції - пені, суд дійшов висновку про задоволення відповідної позовної вимоги в повному обсязі в сумі 113 014,58 грн.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра Пол" (01135, м. Київ, вул.Глібова,7, ідентифікаційний номер 31909350) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррострой" (39800, Полтавська обл., м.Горішні Плавні,вул. Будівельників, 16, ідентифікаційний номер 35107305), 1 167 902 (один мільйон сто шістдесят сім тисяч дев`ятсот дві) грн. 70 коп. попередньої оплати, 113 014 (сто тринадцять тисяч чотирнадцять) грн. 58 коп. пені, 19 213 (дев`ятнадцять тисяч двісті тринадцять) грн. 76 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16.04.2024

Суддя Д.В. Мандичев