Рішення

від 09.04.2024 по справі 910/977/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.04.2024Справа №910/977/24

За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"доФізичної особи-підприємця Євдокімова Євгена Анатолійовичаза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача -Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк"простягнення заборгованості у розмірі 22 331,38 грн Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М.Представники учасників справи:від позивача:Старча А.В.від відповідача:Євдокімов Є.А., Дубравська Ю.В.від третьої особи:не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2024 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця Євдокімова Євгена Анатолійовича про стягнення заборгованості у розмірі 22 331,38 грн.

В обґрунтування позовних вимог Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" вказує, що Фізичною особою-підприємцем Євдокімовим Євгеном Анатолійовичем було порушено своє зобов`язання за Договором №7560166-01 на постачання теплової енергії від 27.08.2018 із оплати спожитої в період з жовтня 2018 року по березень 2019 року теплової енергії, поставленої до приміщення №170 площею 190,3 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Срібнокільська, буд. 22, у зв`язку чим у відповідача виник борг перед позивачем у розмірі 10 621,00 грн.

Крім того, у зв`язку з порушенням відповідачем своїх грошових зобов`язань з оплати спожитої теплової енергії позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Фізичної особи-підприємця Євдокімова Євгена Анатолійовича інфляційних втрат у розмірі 8 531,12 грн та 3% річних у розмірі 3 179,26 грн, нарахованих за період з 01.11.2018 по 30.11.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 відкрито провадження у справі №910/977/24; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам строки для подання заяв по суті спору.

14.02.2024 через систему "Електронний суд" від Фізичної особи-підприємця Євдокімова Євгена Анатолійовича надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що теплову енергію, поставлену у жовтні 2018 року, грудні 2018 року та у лютому - березні 2019 року ним було сплачено в повному обсязі, а з огляду на те, що заявлені позивачем показники споживання теплової енергії у листопаді 2018 року та січні 2019 року були безпідставно завищені та виходили за межі, передбачені в Договорі №7560166-01 на постачання теплової енергії від 27.08.2018, він не міг взяти їх до розрахунків і оплатити вартість спожитих послуг.

Крім того, у відзиві на позов відповідач вказує на те, що спірне приміщення вибуло з його власності з 01.08.2019 на підставі Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 01.08.2019, укладеного між Фізичною особою-підприємцем Євдокімовим Євгеном Анатолійовичем, як іпотекодавцем, та Приватним акціонерним товариством "Айбокс Банк", як іпотекодержателем.

Також разом із відзивом на позов відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності до позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 22 331,38 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 призначено у справі №910/977/24 судове засідання на 29.02.2024; залучено до участі у справі Приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; зобов`язана сторін направити залученій третій особі примірники поданих ними до суду заяв по суті спору; запропоновано залученій третій особі у строк протягом десяти днів з дня одержання даної ухвали надати суду письмові пояснення щодо позову та/або відзиву, складені з урахуванням вимог ст. 168 Господарського процесуального кодексу України, з доказами їх направлення іншим учасникам справи; запропоновано сторонам надати пояснення з нормативно-правовим обґрунтуванням належності відповідача щодо стягнення оплати поставленої теплової енергії в приміщення, яке набуте у власність іншою особою, у строк - до початку судового засідання, призначеного на 29.02.2024.

20.02.2024 через відділ діловодства суду від Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що обсяг поставленої ним згідно умов Договору №7560166-01 на постачання теплової енергії від 27.08.2018 до приміщення №170, площею 100,3 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Срібнокільська, 22, в період з жовтня 2018 року по березень 2019 року теплової енергії підтверджується довідкою про нарахування за теплову енергію обліковими картками, актами приймання-передавання товарної продукції, актом про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи, корінцями нарядів на включення та відключення, відомостями обліку споживання теплоенергії, в той час як відповідач не звертався до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" з будь-якими зверненнями щодо некоректної роботи, перебоїв в роботі вузла комерційного обліку споживача встановленого за адресою: м. Київ, вул. Срібнокільська, 22, а також не надав жодного висновку експерта щодо неправильності, відхилення показників, завищення показників роботи вузла комерційного обліку споживача. Щодо нарахування позивачем за листопад 2018 року 14,0078 Гкал, обсягів спожитої теплової енергії на суму 26 119,39 грн, то Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" вказує, що в подальшому, в листопаді 2020 року, ним було здійснено перерахунки та зменшено обсяги спожитої теплової енергії за листопад 2018 року, про що і зазначено відповідачем, і відображено в розрахунку основного боргу та актах приймання-передавання товарної продукції.

28.02.2024 Фізичною особою-підприємцем Євдокімовим Євгеном Анатолійовичем в системі "Електронний суд" сформовано заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач вказує, що надані позивачем документи не можуть розцінюватися як докази надання останнім послуг в вказаному Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" об`ємі, оскільки акти приймання-передавання товарної продукції не підписані відповідачем, а значить ним не визнані; облікові картки та довідка про нарахування за теплову енергію є односторонніми документами та не містять доказів їх визнання відповідачем; акти про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи та корінці нарядів на включення та відключення оформлені стосовно іншого споживача послуг - ТОВ Фірма "Компас", тобто не Фізичної особи-підприємця Євдокімова Євгена Анатолійовича. Крім того, відповідач звертає увагу суду, що 18.07.2019 листом вих. №01/01-18 відповідач звертався до позивача з проханням здійснити перерахунок спожитої теплової енергії згідно показників лічильника за весь період надання послуг, оскільки в належному Фізичній особі-підприємцю Євдокімову Євгену Анатолійовичу приміщенні за адресою: вул. Срібнокільська, 22, приміщення №170 лічильники теплової енергії були встановлені ще з 2013 року, однак листом від 01.08.2019 вих. №30/1/1/1854 Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" відмовило відповідачу в здійсненні зазначених вище коригувань, посилаючись на те, що система опалення Фізичної особи-підприємця Євдокімова Євгена Анатолійовича "не обладнана вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами-розподілювачами теплової енергії" та підтвердило застосування при розрахунку вартості послуги виходячи з кількості тепла для потреб опалення за період з жовтня 2018 року по березень 2019 року "шляхом розподілу між споживачами обсягів теплової енергії, визначених за показаннями будинкового тепло лічильника". При цьому відповідач вказує, що Договір №7560166-01 на постачання теплової енергії від 27.08.2018 не містить конкретних термінів здійснення розрахунків за послуги, проте містить в собі дві протилежні умови щодо порядку розрахунків, що суперечать одна одній, тому не можуть бути виконані одночасно. Також відповідач стверджує, що позивач безпідставно нарахував 3% річних та інфляційні витрати починаючи з конкретної дати - 01.10.2018 та без урахування здійсненого ним в 2020 році перерахунку.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.02.2024 відкладено судове засідання на 21.03.2024.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 21.03.2024 долучено відповідь на відзив до матеріалів справи; долучено заперечення на відповідь на відзив до матеріалів справи; долучено подане третьою особою платіжне доручення до матеріалів справи; запропоновано позивачу надати нарахування за об`єктом; оголошено перерву в судовому засіданні до 09.04.2024; визнано явку представника третьої особи у наступне засідання необов`язковою.

В судове засідання 09.04.2024 з`явились відповідач та представники сторін. Представник позивача надав суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи та усні пояснення по суті спору, за змістом яких позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Відповідач та його представник проти позову заперечували та просили відмовити в його задоволенні.

Третя особа, яка була належним чином повідомлена про призначене на 09.04.2024 судове засідання, явку свого представника в засідання не забезпечила, проте судом враховано, що протокольною ухвалою суду від 21.03.2024 явка представника Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" визнана необов`язковою.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Керуючись вказаними приписами господарського процесуального закону, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу №910/977/24 по суті за відсутністю представника Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк".

В судовому засіданні 09.04.2024 судом завершено розгляд справи №910/977/24 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення відповідача та представників учасників справи (надані в тому числі в попередніх засіданнях), всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.08.2018 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (теплопостачальна організація) та Фізичною особою-підприємцем Євдокімовим Євгеном Анатолійовичем (абонент) укладено Договір №7560166-01 на постачання теплової енергії (надалі - Договір), предметом якого у відповідності до п. 1.1 є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених цим договором.

При виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися тарифами, затвердженими у становленому порядку, Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п.п. 2.2.1 та 2.2.2 Договору теплопостачальна організація зобов`язується постачати теплову енергію на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до цього договору. Підтримувати середньодобову температуру теплоносія в подавальному трубопроводі на тепловому вводі будівлі згідно з температурним графіком, затвердженим Київською міською державною адміністрацією (Додаток №2).

У відповідності до п. 2.3.1 Договору абонент зобов`язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Згідно п. 5.1 Договору облік споживання абонентом теплової енергії здійснюється згідно з Законом України "Про комерційний облік".

У п. 5.2 Договору вказано, що абонент, що має вузол обліку теплової енергії, щомісячно надає теплопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у Додатку №1 до договору.

У разі оснащення приміщення вузлом розподільного обліку, обсяг спожитої теплової енергії визначається за його показаннями відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, але не менше мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії серед інших споживачів у будівлі (п. 5.3 Договору).

Пунктом 5.4 Договору передбачено, що показання приладів - розподілювачів теплової енергії можуть використовуватись при розподілі виключно за умови, що такими приладами оснащено не менше як 50 відсотків опалювальних приладів у будівлі (крім розташованих у приміщеннях (місцях загального користування багатоквартирних будинків).

Цей Договір набуває чинності з 01.05.2018 та діє до 15.04.2019 (п. 8.1 Договору).

У пункті 8.4 Договору сторони погодили, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Додатком №1 до Договору передбачено, що теплопостачальна організація відпускає абоненту теплову енергію в гарячій воді у межах Q рік = 13,90464 Гкал/рік з приєднаним тепловим навантаженням EQ = 0,0071 Гкал/годину, в тому числі: на опалення Qо = 0,0071 Гкал/годину; на вентиляцію Qв = 0,000 Гкал/годину (п. 1 Додатку №1).

Орієнтовна вартість теплової енергії, відпущеної абоненту за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих та момент укладення договору, становить 25 927,04 грн з ПДВ (п. 2 Додатку №1).

У пункті 4 Додатку №1 вказано, що дата зняття абонентом показників приладів обліку 25 число поточного місяця; надання звіту в ЦОК за адресою вул. Будівельників, 25 не пізніше 28 числа звітного місяця. При відсутності звіту у встановлений термін розрахунок виконується згідно договірних навантажень.

Абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує теплопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України "Про заставу", як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії. Оплата здійснюється на окремі рахунки, відкриті в ТВБВ №10026/020 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області AT "Ощадбанк" (код банку 322669), за кожною тарифною групою окремо (п. 2 Додатку №4).

За умовами п. 3 Додатку №4 до Договору абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в ЦОК за адресою: вул. Будівельників, буд. №25: облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в ЦОК); акт виконаних робіт.

У пункті 7 Додатку №4 до Договору сторонами було погоджено, що абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) теплопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожен день, до моменту його повного погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача, що ним виконано належним чином взяті на себе зобов`язання за Договором, однак відповідачем порушено договірні зобов`язання внаслідок чого, за період з жовтня 2018 року по березень 2019 року у Фізичної особи-підприємця Євдокімова Євгена Анатолійовича виник борг за Договором, який на день подання позову становить 10 621,00 грн. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 8 531,12 грн та 3% річних у розмірі 3 179,26 грн.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначають Закони України "Про житлово-комунальні послуги", "Про теплопостачання" та "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".

Предметом регулювання Закону України "Про житлово-комунальні послуги" є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ).

За приписами частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Положеннями ч. 7 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (ч. 3 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Частиною 1 статті 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Нормами частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулювання відносин, пов`язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання, визначені Законом України "Про теплопостачання".

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про теплопостачання" він регулює відносини, що виникають у зв`язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом за режимами споживання теплової енергії, безпечною експлуатацією теплоенергетичного обладнання та безпечним виконанням робіт на об`єктах у сфері теплопостачання суб`єктами господарської діяльності незалежно від форм власності.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу;

- постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору;

- споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору;

- теплопостачальна організація - суб`єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії;

- місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про теплопостачання" проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об`єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами відносин у сфері теплопостачання.

Пунктами 4, 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 (надалі - Правила) Правила визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії (п. 1 Правил).

Умовами п.п. 4, 14 Правил користування тепловою енергією визначено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. Споживач зобов`язаний укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.

Позивач стверджує, що ним на виконання своїх зобов`язань за Договором було поставлено до приміщень відповідача №170 площею 190,3 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Срібнокільська, буд. 22, у період з жовтня 2018 року по березень 2019 року теплову енергію загальною вартістю 24 278,93 грн.

На підтвердження вартості та обсягу поставленої теплової енергії Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" надано суду акти приймання-передавання товарної продукції від 31.10.2018 за жовтень 2018 року на суму 1 390,64 грн, від 30.11.2018 за листопад 2018 року на суму 26 119,39 грн, від 31.12.2018 за грудень 2018 року на суму 4 218,54 грн, від 31.01.2019 за січень 2019 року на суму 7 677,49 грн, від 28.02.2018 за лютий 2019 року на суму 4 586,98 грн, від 31.03.2019 за березень 2019 року на суму 3 461, 77 грн.

Однак у листопаді 2020 року позивачем було здійснено коригування обсягу та вартості поставленої Фізичній особі-підприємцю Євдокімову Євгену Анатолійовичу у жовтні-листопаді 2018 року теплової енергії, а саме: за жовтень 2018 року донараховано теплову енергію на суму 647,03 грн, а за листопад 2018 року - зменшено нараховану за листопад 2018 року вартість теплової енергії на 19 960,26 грн.

Таким чином, за розрахунками Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" ним було поставлено Фізичній особі-підприємцю Євдокімову Євгену Анатолійовичу у період з жовтня 2018 року по березень 2019 року теплову енергію загальною вартістю 24 278,93 грн.

На підтвердження факту постачання з жовтня 2018 року по березень 2019 року теплової енергії загальною вартістю 24 278,93 грн відповідачу, а також її обсягу, позивачем долучено до позовної заяви акти про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи; корінці нарядів на включення та корінці нарядів на відключення об`єкту теплоспоживання; облікові картки (помісячно); відомості обліку спожитої теплової енергії, що підтверджують обсяги споживання теплової енергії, а також акти приймання-передавання товарної продукції та довідки про нарахування за теплову енергію з грудня 2020 року по березень 2023 року.

Щодо доводів відповідача про неналежність поданих позивачем корінців нарядів та актів про готовність вузла комерційного обліку, оскільки вони складені відносно ТОВ Фірма "Компас", то суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки вузол комерційного обліку - вузол обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом; вузол розподільного обліку - вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів (п.п. 4, 6 ст. 1 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання").

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" унормовано, що у будівлях, зазначених у частинах другій і третій статті 4 цього Закону, обсяг відповідної комунальної послуги, визначений за допомогою вузла комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням), розподіляється між усіма споживачами з урахуванням показань вузлів розподільного обліку, приладів - розподілювачів теплової енергії відповідно до частин другої - четвертої цієї статті.

Таким чином, згідно Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" вузол комерційного обліку теплоенергії енергії як правило встановлюються на межі балансової належності будинку (групи будинків), в той час як корінці нарядів складаються відносно особи, на балансі якої перебуває теплолічильник та вузол обліку, проте це не звільняє інших споживачів, які здійснюють споживання теплової енергії від такого вузла обліку, від обов`язку сплатити за спожиту ними теплову енергію.

Абоненти мають право встановити власний теплолічильник, проте, по-перше, відповідачем не надано доказів наявності у нього власного лічильника теплової енергії, в той час як лист вих. №01/01-18 від 18.07.2019 не є таким доказом. Тим більше, що у листі вих. №30/1/1/1854 від 01.08.2019 Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" заперечує наявність у Фізичної особи-підприємця Євдокімова Євгена Анатолійовича такого лічильника.

По-друге, пунктом 5.4 Договору передбачено, що показання приладів - розподілювачів теплової енергії можуть використовуватись при розподілі виключно за умови, що такими приладами оснащено не менше як 50 відсотків опалювальних приладів у будівлі (крім розташованих у приміщеннях (місцях загального користування багатоквартирних будинків).

Водночас, акти приймання-передавання товарної продукції за період з жовтня 2018 року по березень 2019 року не підписані представником відповідача.

Проте, акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, постачальник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання споживача до підписання акта приймання-передавання товарної продукції, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

При цьому, сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів приймання-передавання товарної продукції не є визначальним для висновку про невиконання позивачем своїх зобов`язань із постачання теплової енергії.

Судом враховано, що відповідачем не здійснювалась оплата за актом приймання-передавання товарної продукції від 30.11.2018 за листопад 2018 року на суму 24 278,93 грн та суд вважає відповідні дії Фізичної особи-підприємця Євдокімова Євгена Анатолійовича розумними та обачними, оскільки нарахована Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" вартість теплової енергії була очевидно необґрунтованою (більш як в п`ять разів перевищувала середньомісячне споживання відповідачем теплової енергії у спірний період). Відтак, цілком розумною та обачною є поведінка споживача, яка полягає у нездійсненні оплати явно необґрунтованого рахунку до вирішення із теплопостальною організацією спору щодо обсягу спожитої теплової енергії.

Пунктом 6.1.3 Договору передбачено, що теплопостачальна організація несе відповідальність за правильність застосування тарифів та достовірність нарахувань за фактично відпущену теплову енергію абоненту.

Частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відтак підписаний позивачем в односторонньому порядку акт приймання-передавання товарної продукції від 30.11.2018 за листопад 2018 року на суму 26 119,39 грн суд вважає неналежним доказом обсягу та вартості поставленої відповідачу у листопаді 2018 року теплової енергії. При цьому здійснення позивачем у листопаді 2020 року перерахунку обсягу та вартості поставленої у листопаді 2018 року теплової енергії підтверджує обставини некоректності відображеної у такому акті інформації, а відтак і обґрунтованість не підписання відповідачем такого акту. Навідміну від акту приймання-передавання товарної продукції від 31.01.2019 за січень 2019 року на суму 7 677,49 грн, в якому відображена інформація, що не містить ознак явної (очевидної) недійсності.

У пункті 4 Додатку №1 вказано, що дата зняття абонентом показників приладів обліку 25 число поточного місяця; надання звіту в ЦОК за адресою вул. Будівельників, 25 не пізніше 28 числа звітного місяця. При відсутності звіту у встановлений термін розрахунок виконується згідно договірних навантажень.

З огляду на наведені обставини та керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що надані Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" докази на підтвердження постачання відповідачу у період з жовтня 2018 року по березень 2019 року теплової енергії загальною вартістю 24 278,93 грн доводять обставини виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором у вказаній частині.

В свою чергу, відповідачем частково здійснено оплату поставленої теплової енергії та сплачено позивачу кошти у загальній сумі 13 657,93 грн.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись наведеними нормами процесуального закону, суд приходить до висновку, що відповідачем не спростовано здійснення Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" з жовтня 2018 року по березень 2019 року постачання Фізичній особі-підприємцю Євдокімову Євгену Анатолійовичу теплової енергії загальною вартістю 24 278,93 грн.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина 1 статті 9 Закону України "Про теплопостачання").

Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (абзац 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання").

Абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує теплопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України "Про заставу", як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії. Оплата здійснюється на окремі рахунки, відкриті в ТВБВ №10026/020 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області AT "Ощадбанк" (код банку 322669), за кожною тарифною групою окремо (п. 2 Додатку №4).

Частиною 1 статті 252 Цивільного кодексу України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку (ч. 3 ст. 254 Цивільного кодексу України).

З огляду на погоджений сторонами у п. 2 Додатку №4 строк оплати та враховуючи наведені приписи цивільного закону, суд дійшов висновку, що Фізична особа-підприємець Євдокімов Євген Анатолійович повинен був щомісячно (до останнього числа поточного/звітного місяця) оплачувати спожиту теплову енергію у гарячій воді, в той час як з першого числа місяця, наступного за звітним являвся таким, що прострочив виконання своїх грошових зобов`язань. Дані висновки суду не стосуються обов`язку відповідача оплатити спожиту у жовтні-листопаді 2018 року теплову енергію за наслідками здійснення її перерахунку у листопаді 2020 року, про що детальніше буде викладено нижче.

Позивач стверджує, а у суду відсутні підстави для сумнівів у таких твердженнях, що у відповідача частково та з простроченням оплачено спожиту теплову енергію на суму 13 657,93 грн.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем було прострочено виконання своїх грошових зобов`язань з оплати поставленої позивачем згідно Договору теплової енергії та станом на дату розгляду даної справи у Фізичної особи-підприємця Євдокімова Євгена Анатолійовича наявний перед Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" борг у розмірі 10 621,00 грн (24 278,93 грн загальної вартості поставленої у спірний період теплової енергії - 13 657,93 грн сплачених відповідачем коштів).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, наявність та обсяг боргу Фізичної особи-підприємця Євдокімова Євгена Анатолійовича підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовна вимога Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про стягнення суми основного боргу у розмірі 10 621,00 грн підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв`язку з порушенням відповідачем своїх грошових зобов`язань з оплати спожитої теплової енергії позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Фізичної особи-підприємця Євдокімова Євгена Анатолійовича інфляційних втрат у розмірі 8 531,12 грн та 3% річних у розмірі 3 179,26 грн, нарахованих за період з 01.11.2018 по 30.11.2023.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті коштів у визначений Договором та законодавством України строк не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Фізична особа-підприємець Євдокімов Євген Анатолійович обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок позивача заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат вважає його необґрунтованим, оскільки, по-перше, позивач здійснює нарахування на суму боргу у розмірі 26 119,39 грн за листопад 2018 року (хоча в подальшому позивач здійснив перерахунок вартості спожитої у листопаді 2018 року в бік зменшення, чим фактично визнав необґрунтованість боргу в заявленій сумі).

По-друге, суд вважає правомірною поведінку споживача, який отримавши явно необґрунтований рахунок за листопад 2018 року (на відміну від рахунку за січень 2019 року) на оплату, не здійснив його оплату та очікував на здійснення перерахунку вартості спожитої теплової енергії.

По-третє, судом враховано, що позивач нараховує 3% річних та інфляційні втрати також на донараховану у листопаді 2020 року вартість електричної енергії, спожитої у жовтні 2018 року та на перераховану у листопаді 2018 року вартість електричної енрегії, в той час як станом на дату здійснення Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" перерахунку Фізична особа-підприємець Євдокімов Євген Анатолійович вже не являвся споживачем теплової енергії за Договором у приміщенні №170 площею 190,3 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Срібнокільська, буд. 22, у зв`язку з набуттям 01.08.2019 третьою особою права власності на дане приміщення (що не заперечується учасниками справи). Відтак відповідач не зобов`язаний був самостійно отримувати в ЦОК за адресою: вул. Будівельників, буд. №25: облікові картки фактичного споживання теплової енергії, акти звіряння розрахунків, акти виконаних робіт, як і не зобов`язаний був заходити в особистий кабінет, а відтак не міг та не повинен був знати по перераховану йому через два роки вартість спожитої теплової енергії в жовтні-листопаді 2018 року. Натомість Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" доказів пред`явлення вимоги про оплату боргу за наслідками його перерахунку відповідачу до звернення до суду із даним позовом не надано, а відтак в цій частині Фізична особа-підприємець Євдокімов Євген Анатолійович не є такою, що прострочила виконання грошових зобов`язань.

Враховуючи наведене та здійснивши власний перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон", суд дійшов висновку про правомірність стягнення з Фізичної особи-підприємця Євдокімова Євгена Анатолійовича інфляційних втрат у розмірі 4 513,50 грн та 3% річних у розмірі 1 132,06 грн.

В той же час, Фізичною особою-підприємцем Євдокімовим Євгеном Анатолійовичем у змісті відзиву викладено заяву про застосування наслідків пропуску строку позовної давності за вимогою про стягнення заборгованості.

Статтею 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 Цивільного кодексу України).

Відповідач зазначає, що позивачами було пропущено строк позовної давності за заявленими вимогами.

Проте, суд не погоджується із такими доводами відповідача, оскільки 02.04.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", згідно якого Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Тобто строк позовної давності за вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в силу пункту 12 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України було продовжено на строк дії карантину.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено на всій території України карантин з 12.03.2020, дія якого закінчилась лише 30.06.2023.

Окрім того, відповідно п. 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином, враховуючи, що право вимоги сплатити борг виникло у Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" у 2018 році та відповідно строки позовної давності були продовжені на час дії запровадженого в Україні карантину, дія якого припинилась лише 30.06.2023, а після введення воєнного стану в Україні перебіг строків позовної давності зупинено, то станом на дату подання позову строк позовної давності за даними вимогами не був пропущений позивачем.

За таких обставин, позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" підлягають частковому задоволенню, а з Фізичної особи-підприємця Євдокімова Євгена Анатолійовича підлягає стягненню борг у розмірі 10 621,00 грн, 3% річних у розмірі 1 132,06 грн та інфляційні втрати у розмірі 4 513,50 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 5, 13, 14, 74, 79, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Євдокімова Євгена Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний код 40538421) суму основного боргу у розмірі 10 621 (десять тисяч шістсот двадцять одну) грн 00 коп., 3% річних у розмірі 1 132 (одну тисячу сто тридцять дві) грн 06 коп., інфляційні втрати у розмірі 4 513 (чотири тисячі п`ятсот тринадцять) грн 50 коп. та судовий збір у розмірі 2 205 (дві тисячі двісті п`ять) грн 65 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 16.04.2024.

Суддя Р.В. Бойко