Рішення

від 16.04.2024 по справі 917/2287/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2024 Справа № 917/2287/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши справу

за позовною заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Польська (Комарова), 2а, м. Полтава, Полтавська область, 36008

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження", вул. Шевченка, буд. 15-Б, кв. 7, м. Полтава, Полтавська область, 36011

про стягнення 7 600,40 грн,

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Без виклику учасників справи,

установив :

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Полтавське обласне комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" про стягнення 7 600,40 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім зобов`язань за укладеним між сторонами Договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води №3612 від 01.09.2013, з яких: 5 709, 91 грн - основний борг за період з 01.10.2020 по 30.11.2021, 444,93 грн 3% річних за період з 15.11.2020 по 23.07.2023, 1 445,56 грн інфляційні втрати за період з грудня 2020 по червень 2022.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази: копію договору № 3612 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.09.2013; додаткову угоду № 1 від15.11.2019; копії актів, рахунків та доказами їх направлення; копії актів обстеження системи теплопостачання від 21.04.2017 та 08.11.2019, копії актів прийняття на абонентський облік вузла комерційного обліку теплової енергії від 03.05.2017 та від 06.09.2021; копію акта перевірки вузла комерційного обліку теплової енергії від 12.11.2018; копію роздруківки з програмного комплексу про фактичні покази засобів теплової енергії; копію договору оренди від 01.07.2020; акти перевірки системи теплопостачання у зв`язку з початком та закінченням опалювальних сезонів; постановою НКРЕКП від 17.03.2020 № 622; постанову НКРЕКП від 30.11.2020 № 2269 про встановлення тарифів ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»; рішення ПОР від 21.10.2021 № 286 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго».

Інших заяв по суті спору не надходило.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

28.12.2023 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" про стягнення 7 600,40 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім зобов`язань за укладеним між сторонами Договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води №3612 від 01.09.2013, з яких: 5 709, 91 грн - основний борг за період з 01.10.2020 по 30.11.2021, 444,93 грн 3% річних за період з 15.11.2020 по 23.07.2023, 1 445,56 грн інфляційні втрати за період з грудня 2020 по червень 2022.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.01.2024 року справу № 917/2287/23 розподілено судді Ківшик О.В.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) за наявними у матеріалах справи документами.

Ухвала Господарського суду Полтавської області від 03.01.2024, яка направлялась відповідачу за адресою, наявною в матеріалах справи та яка співпадає з адресою зазначеною у витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулася до Господарського суду Полтавської області з відміткою поштового відділення "адресат відсутній".

Відповідно до частин 2, 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Повідомлення про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання відповідач суду не надав.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовим рішенням є, зокрема, ухвали.

Отже, відповідно до ч. 7 ст.120, ст.242 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду від 03.01.2024 вважається врученою відповідачу 09.01.2024

Відповідач клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суду не надав.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень ГПК України строк не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

01.09.2013 р. між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (далі - Позивач, Теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Відродження» (далі - Відповідач, Споживач) укладено Договір № 3612 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води.

Згідно з умовами укладеного Договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 3612, на кожну із сторін покладено певні зобов`язання.

Відповідно до п. 1 Договору, «Теплопостачальна організація» бере на себе зобов`язання постачати теплову енергією у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення приміщень «Споживача» до межі розподілу балансової належності теплової мережі будівлі по вул. Степового Фронту, 7 нежитлове приміщення.

Згідно з п.п. 5, 6 Договору, «Теплопостачальна організація» забезпечує безперебійне постачання теплом «Споживача». «Теплопостачальна організація» на абонентських вводах будівель і споруд «Споживача» забезпечує необхідну кількість та якість води від мережі на опалення; необхідний наявний напір теплоносія на вводі в будівлю; контроль за використанням теплової енергії «Споживачем».

Розділом «Облік теплової енергії» Договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 3612 передбачено порядок визначення обсягу теплової енергії, який постачається Споживачу у розрахунковому періоді, а також зазначено розрахункове теплове навантаження на опалення.

15.11.2019 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 3612, якою внесено зміни до розділу «Облік теплової енергії» Договору.

Так, п. 15 - 16 Договору змінено та викладено у такій редакції: « 15. Облік споживання теплової енергії на опалення житлового будинку по вул. Степового Фронту, 7, де знаходиться нежитлове приміщення Споживача, проводиться відповідно до показників ВКО теплової енергії SKS-3 зав. № 040970.

Показники ВКО Т/Е приймаються до розрахунку лише після прийняття його на абонентський облії що здійснюється ТО у порядку, передбаченому діючим законодавством, зі складанням відповідного Акту. ВКО Т/Е повинен проходити державну метрологічну повірку відповідно до терміну, що зазначений в паспорті приладу.

15.1. Зняття показників ВКО Т/Е проводиться в останню декаду кожного місяця в опалювальний період спільно представниками ТО та власником (балансоутримувачем) житлового будинку.

При наявності засобів дистанційної передачі параметрів показники ВКО Т/Е, згідно яких проводяться нарахування, знімаються підприємством протягом відповідного розрахункового періоду.

15.2. Межа балансової та експлуатаційної відповідальності Сторін не може бути змінена в односторонньому порядку.

15.3. Кількість Т/Е (на опалення житлового будинку щомісячно визначається як різниця показників ВКО Т/Е на дату їх зняття у звітному місяці N2 та показників минулого місяця N1:

Q = (N2-N1)*K,

де: «К - коефіцієнт переводу Т/Е в Гкал з одиниць виміру приладу обліку: К=0,85981 (при

вимірюванні в МВт), К=0,23885 (при вимірюванні в ГДж).

15.4. За відсутності у Споживача ВРО Т/Е розрахунок за спожиту Т/Е проводиться згідно обсягу, розрахованого за показниками ВКО Т/Е за мінусом обсягів, визначених по показникам ВРО Т/Е споживачів (при наявності) та витрат Т/Е місць загального користування споживачів (при наявності), які мають індивідуальні (автономні) системи опалення. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають ВРО З/Е, пропорційно займаної площі кожного споживача.

На момент укладання додаткової угоди:

- загальна опалювальна площа під обліком ВКО Т/Е складає 3017,7 м2,

- площа нежитлового приміщення, яку займає Споживач по вул. Степового Фронту, 7, становить 38,6 м2 (згідно акту перевірки системи теплопостачання від 08.11.2019).

Сторони домовились, що у разі зміни опалювальної площі будинку кількість частки Т/Е, що припадає на Споживача, збільшується (зменшується) пропорційно зміні загальної опалювальної площі будинку. Розподіл загальної кількості Т/Е, визначеної за показниками ВКО Т/Е, в такому випадку змінюється відповідно до зміни частки Споживача без укладання додаткових угод.

15.5. Застосовуються до розрахунку показники виключно того ВКО Т/Е, складові якого мають свідоцтва (або паспорти) про проходження повірки, термін дії яких не скінчився, та Акт прийняття. Вихід із ладу хоча б однієї із частин ВКО Т/Е, зазначених в Акті, позбавляє права на проведення розрахунків по показникам цього ВО.

16. При виході з ладу ВКО Т/Е або при виявленні відхилення середнього значення одного з параметрів роботи за межі, зриві та пошкодженні пломб, проходження чергової (позачергової) повірки всього чи одного з елементів, які передбачені паспортом, нарахування проводяться з моменту отримання попередніх показників ВКО Т/Е по дату виявлення та протягом 1-го місяця з дати виявлення - по середньому споживанню Т/Е за показниками ВКО Т/Е за попередній опалювальний період. Надалі розрахунок за спожиту Т/Е проводиться за розрахунковим тепловим навантаженням з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря за звітний період згідно Додатку Розрахунок обсягу теплової енергії-, який є невід`ємною частиною Договору.

В разі відсутності даних по показникам ВКО Т/Е за попередній опалювальний період розрахунок за спожиту Т/Е проводиться з моменту отримання попередніх показників ВКО Т/Е - за розрахунковим тепловим навантаженням з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря за звітний період.

Розрахункове теплове навантаження на опалення нежитлового приміщення Споживача по вул. Степового Фронту, 7 складає 0,002657 Гкал/год.

16.1. У разі виникнення сумнівів з приводу роботи ВКО Т/Е Сторони мають право перевіряти правильність його роботи, а також проводити перевірку метрологічних характеристик ВКО Т/Е та вимагати проведення позачергової повірки.

16.2. Якщо результати чергової або позачергової повірки, перевірки метрологічних характеристик ВКО Т/Е негативні (виявлена у метрологічних характеристиках ВКО Т/Е похибка виходить за межі допустимої), ТО виконує перерахунок плати згідно порядку, передбаченого п. 16 Договору.

При позитивних результатах чергової або позачергової повірки, перевірки метрологічних характеристик приладів обліку оплату за роботи проводить Сторона, яка вимагала проведення позачергової повірки».

Відповідно до акта перевірки системи теплопостачання від 08.11.2019, зазначеного в п. 15.4. Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 15.11.2019) та складеного за участю директора ТОВ «Відродження» Дейнеки О.Ю., проведеною перевіркою системи теплопостачання нежитлового приміщення по вул. Степового Фронту, 7 встановлено наступне: в арочному проємі встановлено двері. Опалення вбудованої частини приміщення здійснюється від внутрішньобудинкової системи опалення житлового будинку по вул. Степового Фронту, 9. Прибудована частина відключена від централізованої системи, шляхом влаштування розриву трубопроводів в підвальному приміщенні. Зазначені частини розділені між собою встановленими дверима. Опалювальна площа приміщення після встановлення дверей згідно технічного паспорта становить 38,6 м2.

Вузол обліку, зазначений в п. 15 Договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 3612 (в редакції додаткової угоди № 1 від 15.11.2019) прийнято на комерційний облік з 03.05.2017. Після повірки вузол обліку повторно прийнято на облік з наступною датою повірки 02.07.2025.

Постачання теплової енергії до нежитлового вбудовано-прибудованого приміщення до житлового будинку № 7 по вул. Степового Фронту від внутріншньобудинкової системи житлового будинку № 9 по вул. Стопового Фронту також зафіксовано в акті перевірки системи теплопостачання від 21.04.2017, при перевірці системи теплопостачання житлового будинку № 9 по вул. Степового Фронту.

Як вказано вище, пунктом 15.1. Договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 3612 (в редакції додаткової угоди № 1 від 15.11.2019) визначено: «Зняття показників ВКО Т/Е проводиться в останню декаду кожного місяця в опалювальний період спільно представниками ТО та власником (балансоутримувачем) житлового будинку.

При наявності засобів дистанційної передачі параметрів показники ВКО Т/Е, згідно яких проводяться нарахування, знімаються підприємством протягом відповідного розрахункового періоду».

Як зазначає Позивач, на вузлі обліку теплової енергії в будинку № 9 по вул. Степового Фронту у квітні 2018 року встановлено модем, за допомогою якого здійснюється дистанційна передача показників вузла комерційного обліку теплової енергії. Підтвердженням встановлення вказаного модему є акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2018 року (форма № КБ-2в).

У жовтні 2021 року відбулася заміна терміналу для передачі даних, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2021 року.

Пунктом 17 Договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води

№ 3612 (в редакції додаткової угоди № 1 від 15.11.2019) передбачено: «Розрахунки за відпущену Т/Е проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом та діючих на період постачання Т/Е.

Тариф на теплову енергію для потреб інших споживачів (крім населення) - 1513,28 грн/Гкал (без ПДВ) з 24.02.2017 по 04.01.2018.

Тариф на теплову енергію для потреб інших споживачів (крім населення) - 1558,93 грн/Гкал (без ПДВ) з 05.01.2018 по 15.08.2018.

Тариф на теплову енергію для потреб інших споживачів (крім населення) - 1578,62 грн/Гкал (без ПДВ) з 16.08.2018 по 27.10.2018.

Тариф на теплову енергію для потреб інших споживачів (крім населення) - 1566,71 грн/Гкал (без ПДВ) з 28.10.2018.

Тариф на теплову енергію для потреб інших споживачів (крім населення) - 1329,24 грн/Гкал (без ПДВ) з 01.01.2019.

Оплата за опалення проводиться за фактично використану кількість Т/Е.».

Відповідно до пункту 18 Договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 3612 (в редакції додаткової угоди № 1 від 15.11.2019): « 18. Всі розрахунки по даному Договору проводяться на підставі рахунку, виписаного ТО Споживачу з обов`язковим застосуванням діючих тарифів.

В рахунок на оплату включається вартість Т/Е за поточний місяць та вартість Т/Е, що не врахована в рахунку за попередній місяць.

Споживач зобов`язується сплачувати за Т/Е у строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, з урахуванням проміжних платежів.».

Сторони визначили порядок розрахунків за користування тепловою енергією, наступним чином: оплата за опалення, що проводить «Споживач», здійснюється на підставі тарифів, встановлених уповноваженим органом.

Пунктом 19 Договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 3612, передбачено: «Споживач» може проводити попередню оплату за місяць наступний за розрахунковим. Якщо підстава платежу в платіжних документах не зазначена, «Теплопостачальна організація» зараховує кошти в погашення заборгованості за спожиту теплову енергію, отриману в минулі періоди. У разі відсутності у «Споживача» заборгованості «Теплопостачальна організація» зараховує кошти в рахунок оплати за місяць, в якому здійснена оплата».

Згідно з пунктом 20 Договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води №3612, «Факт отримання «Споживачем» теплової енергії фіксується щомісячно Актом приймання-передачі теплової енергії, який складається Сторонами відповідно до вимог чинного законодавства і Договору.

У разі неповернення «Споживачем» Акту приймання-передачі теплової енергії в 5-деиний термін, як це передбачено пунктом 12 Договору, він, підписаний «Теплопостачальною організацією» в односторонньому порядку, вважається оформленим відповідно до вимог чинного законодавства і підтверджує факт надання «Споживачу» теплової енергії.».

Пунктом 12 Договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 3612, передбачено, що «Споживач» зобов`язаний розглянути направлений йому «Теплопостачальною організацією» Акт приймання-передачі теплової енергії і при відсутності заперечень в 5-денний термін повернути його «Теплопостачальній організації», підписаним та скріпленим печаткою.».

Відповідно до п. 29 Договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 3612, у випадку зміни тарифів «Теплопостачальна організація» повідомляє про це «Споживачу» у порядку, визначеному законодавством і розрахунок проводиться з дня затвердження нових тарифів. Нові тарифи є обов`язковими до застосування і набувають чинності для сторін без укладання додаткових угод.».

Відповідно до п. 26 Договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 3612, «Даний договір укладений на період:

а) для опалення з 01.09.2013 року по 30.04.2014 року.

б) в частині розрахунків до їх повного завершення.

Договір вважається продовженим щорічно, якщо за місяць до закінчення його строку не надійде заяви від однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.».

Відповідно до умов Договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 3612 на адресу Відповідача, вказану в Договорі Позивачем направлялися рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії (рахунки, акти та докази їх направлення в матеріалах справи).

Позивач стверджує, що на виконання умов договору за спірний період (01.10.2020-30.11.2021) Відповідачу направлялися акти приймання-передачі теплової енергії, які ним не підписані, але, відповідно до умов Договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 3612 підтверджують факт надання Відповідачу/Споживачу теплової енергії (пункти 20 Договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 3612):

- № АВ-32500 від 31 жовтня 2020 року на суму 148,18 грн;

- № АВ-35954 від 30 листопада 2020 року на суму 781,80 грн;

- № АВ-39350 від 31 грудня 2020 року на суму 1 405,97 грн;

- № АВ-5260 від 31 січня 2021 року на суму 1 426,15 грн;

- № АВ-8604 від 28 лютого 2021 року на суму 1 435,90 грн;

- № АВ-11964 від 31 березня 2021 року на суму 1 184,59 грн;

- № АВ-15504 від 30 квітня 2021 року на суму 428,46 грн;

- № АВ-23113 від 30 червня 2021 року на суму 406,30 грн;

- № АВ-25403 від 31 липня 2021 року на суму 203,15 грн;

- № АВ-28913 від 31 серпня 2021 року на суму 203,15 грн;

- № АВ-32131 від 30 вересня 2021 року на суму 203,15 грн;

- № АВ-35401 від 31 жовтня 2021 року на суму 378,72 грн;

- № АВ-38673 від 30 листопада 2021 року на суму 2 684,50 грн;

- № АВ-12581 від 25 червня 2022 року на суму 1 157,33 грн (коригування нарахувань відповідно до Постанови КМУ від 10.11.2021 № 1209).

Також протягом спірного періоду (01.10.2020-30.11.2021) Відповідачу направлялися рахунки на оплату:

- № АВ-16454 від 31 жовтня 2020 року на суму 1 125,40 грн (сума з урахуванням боргу станом на 01.10.2020 в розмірі 1 977,22 грн, проведеної оплати 1 000,0 грн станом на 31.10.2020 та нарахування 148,18 грн);

- № АВ-18215 від 30 листопада 2020 року на суму 907,20 грн (сума з урахуванням боргу станом на 01.11.2020 в розмірі 1 125,40 грн, проведеної оплати 1 000,0 грн станом на 30.11.2020 та нарахування - 781,80 грн);

- № АВ-19937 від 31 грудня 2020 року на суму 2 313,17 грн (сума з урахуванням боргу станом на 01.12.2020 в розмірі 907,20 грн та нарахування - 1 405,97 грн);

- № АВ-2670 від 31 січня 2021 року на суму 3 739,32 грн (сума з урахуванням боргу станом на 01.01.2021 в розмірі 2 313,17 грн та нарахування - 1 426,15 грн);

- № АВ-4358 від 28 лютого 2021 року на суму 5 175,22 грн (сума з урахуванням боргу станом на 01.02.2021 в розмірі 3 39,32 грн та нарахування - 1 435,90 грн);

- № АВ-6060 від 31 березня 2021 року на суму 6 359,81 грн (сума з урахуванням боргу станом на 01.03.2021 в розмірі 5 175,22 грн та нарахування -1 184,59 грн);

- № АВ-7848 від 30 квітня 2021 року на суму 6 788,27 грн (сума з урахуванням боргу станом на 01.04.2021 в розмірі 6 359,81 грн та нарахування -428,46 грн);

- № АВ-11660 від 30 червня 2021 року на суму 7 194,57 грн (сума з урахуванням боргу станом на 01.06.2021 в розмірі 6 788,27 грн та нарахування -406,30 грн);

- № АВ-12808 від 31 липня 2021 року на суму 7 397,72 (сума з урахуванням боргу станом на 01.07.2021 в розмірі 7 194.57 грн та нарахування -203,15 грн);

- № АВ-14567 від 31 серпня 2021 року на суму 6 600,87 грн (сума з урахуванням боргу станом на 01.08.2021 в розмірі 7 397,72 грн, проведеної оплати 1 000,0 грн станом на 31.08.2021 та нарахування -203,15 грн);

- № АВ-16178 від 30 вересня 2021 року на суму 5 804,02 грн (сума з урахуванням боргу станом на 01.09.2021 в розмірі 6 600,87 грн, проведеної оплати 1 000,0 грн станом на 30.09.2021 та нарахування -203,15 грн);

- № АВ-17821 від 31 жовтня 2021 року на суму 4 182,74 грн (сума з урахуванням боргу станом на 01.10.2021 в розмірі 5 804,02 грн, проведеної оплати 2 000,0 грн станом на 31.10.2021 та нарахування - 378,72 грн);

- № АВ-19479 від 30 листопада 2021 року на суму 6 867,24 грн (сума з урахуванням боргу станом на 01.11.2021 в розмірі 4 182,74 грн та нарахування - 2 684,50 грн);

- № АВ-12581 від 25 червня 2022 року на суму - 1 157,33 грн (перерахунок вартості теплової енергії (умовно-змінною частини двоставкового тарифу за жовтень та листопад 2021 року) згідно з Постановою КМУ від 10.11.2021 № 1209).

Направлення актів приймання-передачі теплової енергії та рахунків на оплату підтверджується реєстрами рахунків та актів приймання-передачі теплової енергії за кожен місяць спірного періоду (01.10.2020-30.11.2021).

Відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за Договором не проводив розрахунки за спожиту теплову енергію в повному обсязі. У зв`язку із чим, за період з 01.10.2020 р. по 30.11.2021 р. утворилась заборгованість в сумі 5 709,91 грн, яка заявлена позивачем до стягнення.

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до Статуту ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго основними напрямками діяльності підприємства є забезпечення тепловою енергією на опалення та підігрів води житлового фонду, комунально-побутових та інших об`єктів; проведення ремонтів обладнання теплового господарства. ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго є підприємством комунальної форми власності.

ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго здійснює ліцензовану господарську діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії на підставі ліцензій: 1) виробництво теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії); 2) транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами; 3) постачання теплової енергії, які були переоформлені на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 739 від 06.06.2017.

Взаємовідносини між постачальниками та споживачами теплової енергії регулюються Законом України «Про теплопостачання» та «Правилами користування тепловою енергією», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007 р. (із змінами та доповненнями).

Закон України «Про теплопостачання» визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про теплопостачання» він регулює відносини, що виникають у зв`язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом за режимами споживання теплової енергії, безпечною експлуатацією теплоенергетичного обладнання та безпечним виконанням робіт на об`єктах у сфері теплопостачання суб`єктами господарської діяльності незалежно від форм власності.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу;

- постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору;

- споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору;

- теплопостачальна організація - суб`єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії;

- місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

Позивач забезпечує тепловою енергією у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення нежитлового приміщення Відповідача в будинку

АДРЕСА_1 . Вказане приміщення є вбудовано-прибудованими до житлового будинку № 7 по вул. Степового фронту (нині вул. Олександра Оксанченка).

Як зафіксовано Позивачем та Відповідачем в акті перевірки системи теплопостачання від 08.11.2019, зазначеного в п. 15.4. Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 15.11.2019) та складеного за участю директора ТОВ «Відродження» Дейнеки О.Ю., проведеною перевіркою системи теплопостачання нежитлового приміщення по вул. Степового Фронту, 7 встановлено наступне: в арочному проємі встановлено двері. Опалення вбудованої частини приміщення здійснюється від внутрішньобудинкової системи опалення житлового будинку по вул. Степового Фронту, 9. Прибудована частина відключена від централізованої системи, шляхом влаштування розриву трубопроводів в підвальному приміщенні. Зазначені частини розділені між собою встановленими дверима. Опалювальна площа приміщення після встановлення дверей згідно технічного паспорта становить 38,6 м2.

Тобто, постачання теплової енергії до нежитлового вбудовано-прибудованого приміщення Відповідача, яке розташоване на першому поверсі житлового будинку № 7 по вул. Степового Фронту здійснюється від внутріншньобудинкової системи житлового будинку № 9 по вул. Стопового Фронту.

Вказаний будинок № 9 по вулиці Степового Фронту (нині вул. Олександра Оксанченка) в місті Полтаві, обладнаний будинковим приладом обліку, що підтверджується наданими позивачем актами прийняття його на комерційний облік та відомостями обліку споживання теплової енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження факту постачання теплової енергії за договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.09.2013 р. № 3612 до нежитлового приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Степового Фронту (нині вул. Олександра Оксанченка), будинок № 9 за період з 01.10.2020 по 30.11.2021 Позивачем надано розрахунок про нарахування за теплову енергію, рахунки-фактури, акти приймання-передавання теплової енергії, акти прийняття візла обліку на комерційний облік та дані щодо споживання теплової енергії в будинку протягом спірного періоду, акти про подачу теплоносія в систему житлового будинку та припинення його подачі.

Судом враховано, що акти приймання-передавання теплової енергії, які наявні в матеріалах справи, з боку Відповідача не підписані, проте пунктом 20 Договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 3612, факт отримання «Споживачем» теплової енергії фіксується щомісячно Актом приймання-передачі теплової енергії, який складається Сторонами відповідно до вимог чинного законодавства і Договору.

У разі неповернення «Споживачем» Акту приймання-передачі теплової енергії в 5-деиний термін, як це передбачено пунктом 12 Договору, він, підписаний «Теплопостачальною організацією» в односторонньому порядку, вважається оформленим відповідно до вимог чинного законодавства і підтверджує факт надання «Споживачу» теплової енергії.

Пунктом 12 Договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 3612 передбачено, що «Споживач» зобов`язаний розглянути направлений йому «Теплопостачальною організацією» Акт приймання-передачі теплової енергії і при відсутності заперечень в 5-денний термін повернути його «Теплопостачальній організації», підписаним та скріпленим печаткою.».

Відповідач отримання теплової енергії та розмір її вартості не заперечував. Доказів протилежного ним не надано.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується постачання ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» теплової енергії ТОВ «Відродження» загальною вартістю 5 709,91 грн. за вказаний період за тарифами, чинними протягом спірного періоду.

Взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії врегульовані Правилами користування тепловою енергією (далі - Правила).

Крім того, судом враховано, що пунктами 23-28 Правил визначено порядок проведення розрахунків за спожиту теплову енергію, а пунктом 40 Правил передбачено, що споживач теплової енергії зобов`язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил, відтак, факт споживання відповідачем протягом спірного періоду теплової енергії у визначеному обсязі є доведеним позивачем належними та допустимими доказами.

Статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Пунктами 4, 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Зі змісту ч.3 ст. 24, ч.2 ст.25 Закону України «Про теплопостачання» вбачається, що основними обов`язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів. Теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов`язані: забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів; здійснювати перерахунок за спожиту теплову енергію із споживачами з урахуванням авансового платежу та показань приладів комерційного обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду.

Відповідно до п. 1 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 (надалі - Правила) вони визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії.

Умовами п. 4, 14 Правил користування тепловою енергією визначено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. Споживач зобов`язаний укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.

Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (абзац 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання»).

Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.

Згідно з частинами першою - третьою статті 20 Закону України «Про теплопостачання» тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Відповідно до законодавства України тарифна політика у сфері теплопостачання базується на принципі державного регулювання.

Тарифи для ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» протягом спірного періоду встановлювалися уповноваженими на те органами, зокрема: НКРЕКП та Полтавською обласною радою.

Так, протягом жовтня 2020 - жовтня 2021 діяли тарифи, встановлені НКРЕКП. З 01.11.2021 почали діяти тарифи, встановлені Полтавською обласною радою.

НКРЕКП встановлювалися тарифи для ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» відповідно до Постанови НКРЕКП від 25.06.2019 № 1174 «Про затвердження Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання».

Згідно з п. 1.1., 1.2. вказаного Порядку, цей Порядок визначає механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання для суб`єктів природних монополій і суб`єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами (далі - транспортування) та постачання, які є ліцензіатами НКРЕКП (далі - ліцензіати).

Цей Порядок застосовується під час встановлення НКРЕКП тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання для суб`єктів природних монополій, а також для суб`єктів господарювання на суміжних ринках, зазначених у пункті 1.1 цієї глави, та поширюється на таких суб`єктів під час розрахунку зазначених тарифів.

Відповідно до п. 1.4. Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, затвердженого постановою НКРЕКП від 25.06.2019 № 1174:

«двоставковий тариф - грошовий вираз двох окремих частин тарифу (умовно-змінної та умовно-постійної).

тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання - вартість вироблення, транспортування та постачання одиниці (1 Гкал) теплової енергії відповідної якості як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат з урахуванням витрат на покриття втрат ліцензіата, планованого прибутку, коригування витрат, які встановлюються НКРЕКП без урахування податку на додану вартість;

умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію - вартість одиниці (1 Гкал) теплової енергії відповідної якості, що відпускається з колекторів та/або надходить у теплову мережу, як грошовий вираз сумарної величини: планованих економічно обґрунтованих витрат на її виробництво власними котельнями, витрат на виробництво теплової енергії власними теплоелектроцентралями, теплоелектростанціями, атомними електростанціями, когенераційними установками та установками з використанням альтернативних джерел енергії, не враховуючи витрати на виробництво теплової енергії в системах автономного опалення (у тарифах, встановлених органом, уповноваженим встановлювати відповідні тарифи), планованих витрат на покупну теплову енергію, що змінюється прямо пропорційно зміні обсягу постачання теплової енергії, яка встановлюється НКРЕКП без урахування податку на додану вартість;

умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію - абонентська плата за одиницю (1 Гкал/год) теплового навантаження об`єктів теплоспоживання як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат на транспортування та постачання теплової енергії, які є постійними і не змінюються прямо пропорційно зміні обсягу постачання теплової енергії, яка встановлюється НКРЕКП без урахування податку на додану вартість».

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» № 1060-IX (прийнятий 03.12.2020; набрав чинності 01.05.2021), внесено зміни, зокрема, до ст. 16 Закону України «Про теплопостачання», якою визначено повноваження національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у сфері теплопостачання. Так, вказаним законом у сфері повноважень НКРЕКП залишилося лише встановлення тарифів на теплову енергію суб`єктам природних монополій у сфері теплопостачання, ліцензування діяльності яких здійснюється Комісією, а також тарифів на теплову енергію, що виробляється за допомогою систем автономного теплопостачання, суб`єктам господарювання - ліцензіатам Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Таким чином, НКРЕКП не встановлює тарифи для підприємств сфери теплопостачання, які не є ліцензіатами НКРЕКП, зокрема, і ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» з 01.05.2021 року.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про теплопостачання», до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання, зокрема, віднесено встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством.

Оскільки з 2021 року ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» є ліцензіатом Полтавської ОДА, відповідно до норм Закону України «Про теплопостачання», тарифи на теплову енергію та на послуги постачання теплової енергії та постачання гарячої води встановлює орган місцевого самоврядування, якому підконтрольне підприємство, тобто Полтавська обласна рада.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Повноваження органів місцевого самоврядування щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги визначені, зокрема, статтею 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Підпунктом 2 пункту «а» статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію (у тому числі її виробництво, транспортування та постачання), тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, на інші комунальні послуги (крім тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, тарифів на комунальні послуги, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), побутові, транспортні та інші послуги.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 р. № 869 затверджено Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води (далі Порядок №869).

Так, цей Порядок № 869 застосовується органами місцевого самоврядування під час розгляду розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги (послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами) і поширюється на суб`єктів господарювання, зазначених у пункті 1 цього Порядку.

Згідно зі статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених Законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Тариф з постачання теплової енергії складається з:

- умовно - змінної частини двоставкового тарифу, за якою впродовж опалювального періоду стягується плата за спожиту теплову енергію на опалення приміщення виходячи із обсягу теплової енергії за показниками загальнобудинкових (з урахуванням індивідуальних) приладів обліку. Умовно - змінна частина тарифу формується із витрат підприємства на паливо (природний газ і його транспортування) та електроенергію для виробництва та транспортування теплової енергії.

- умовно - постійної частини двоставкового тарифу, за якою впродовж року (щомісяця рівними частинами) стягується плата виходячи з величини теплового навантаження об`єктів теплоспоживання. Ця частина тарифу відшкодовує витрати підприємства, пов`язані з необхідністю підтримання технологічного обладнання в робочому стані, придбанням поточних експлуатаційних матеріалів, проведенням процесів хімводопідготовки теплоносія, ремонтом котелень та теплових мереж, оновленням обладнання, забезпеченням роботи виробничого автотранспорту та спеціальної техніки, сплатою податків до бюджету, виплатою заробітної плати працівникам, оплатою послуг інших спеціалізованих організацій із забезпечення зокрема зв`язком, банківськими послугами, обслуговуванням комп`ютерної та іншої техніки, тощо.

Відповідно до п. 3) п. 5 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого Постановою КМУ від 01.06.2011 р. № 869, двоставковий тариф на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води - грошовий вираз двох окремих частин тарифу (умовно-змінної та умовно-постійної).

Згідно з п. 21) п. 5 вказаного Порядку, тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання - вартість виробництва, транспортування та постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) відповідної якості як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат, витрат на відшкодування втрат, планованого прибутку.

Відповідно до п.п. 25) п. 5 вказаного Порядку, умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію - вартість одиниці теплової енергії (1 Гкал) як грошовий вираз змінної частини планованих економічно обґрунтованих прямих витрат на її виробництво та транспортування, що змінюються прямо (майже прямо) пропорційно зміні обсягу постачання теплової енергії.

Згідно з п. 28) п. 5 Вказаного Порядку, умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію - абонентська плата за одиницю (1 Гкал/год.) теплового навантаження об`єктів теплоспоживання як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат, крім тих, що віднесені до умовно-змінних витрат, що включаються до повної собівартості виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, є постійними і не змінюються прямо (майже прямо) пропорційно зміні обсягу постачання теплової енергії з урахуванням планованого прибутку.

Крім того, частиною 1 статті 10 Закону України «Про природні монополії» №1682 передбачено, що суб`єкти природних монополій зобов`язані, зокрема, дотримуватися умов та правил здійснення підприємницької діяльності, визначених у ліцензіях на здійснення підприємницької діяльності у сферах природних монополій; забезпечувати на недискримінаційних умовах реалізацію вироблених ними товарів споживачам.

Таким чином, для всіх категорій споживачів ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» діють двоставкові тарифи на теплову енергію та послугу з постачання теплової енергії та одноставкові тарифи на теплову енергію та послугу з постачання гарячої води.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22 березня 2017 року № 308 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання. Суб`єкти господарювання, що здійснюють господарську діяльність з постачання теплової енергії, повинні дотримуватися вимог законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про теплопостачання», інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та у сфері теплопостачання. Однією із організаційних вимог до провадження господарської діяльності є здійснення постачання теплової енергії за тарифами, що встановлюються уповноваженим законом державним колегіальним органом або органами місцевого самоврядування в межах наданих повноважень.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення» державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб`єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом, зокрема, установлення обов`язкових для застосування суб`єктами господарювання фіксованих цін.

Згідно з положеннями частини першої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, а у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно зі статтями 189, 191 ГК України та статтями 10, 11, 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення», суб`єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни. Державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку.

З аналізу зазначених норм слідує, що тарифи на теплову енергію не можуть встановлюватись на розсуд сторін, їх вартість не є договірною, а тариф на теплову енергію згідно зі статтею 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення» є державною регульованою ціною.

Тарифи на теплову енергію встановлюються уповноваженим органом і не є предметом узгодження між сторонами Договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.09.2013 р. № 3612 і може збільшуватись протягом дії договору у разі прийняття відповідних рішень уповноваженим органом (пункт 29 Договору).

Враховуючи, що факт постачання Позивачем теплової енергії Відповідачу підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та Відповідачем не спростовані, позовна вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 5 709,91 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Пунктом 21 Договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 3612 сторонами передбачено, що у випаду неоплата у вказані строки вводиться пеня в розмірі 1,0 % за кожний день прострочки платежу, але не більше 100% боргу згідно Закону України Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плата за спожиті комунальні послуги № 686-ХІ від 20.05.99р., а також стягується 3% річних з простроченої суми та інфляційні втрата, згідно ст. 625 ЦК України.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт прострочення виконання Відповідачем грошового зобов`язання зі сплати основного боргу, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних втрат та 3 % річних є правомірними.

Отже, до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягають інфляційні втрати у розмірі 1 445,56 грн та 444,93 грн - 3% річних.

Суд, перевіривши розмір заявлених вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних, не виявив завищення її розміру з боку позивача, а тому вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню повністю.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статями 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України від 28.10.2010 №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до частини 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі Проніна проти України за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходив із наступного.

Враховуючи приписи п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232-233, 236, 237-238, 240, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження"

(вул. Шевченка, буд. 15-Б, кв. 7, м. Полтава, Полтавська область, 36011; код ЄДРПОУ 14369335) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (вул. Польська (Комарова), 2а, м. Полтава, Полтавська область, 36008; код ЄДРПОУ 03338030) 5 709,91 грн - заборгованості за спожиту теплову енергію, 444,93 грн - 3% річних, 1 445,56 грн - інфляційні втрати та 2 684,00 грн - витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.2. Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242ГПК України.

Рішення підписане 16.04.2024 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик