Ухвала

від 17.04.2024 по справі 920/419/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.04.2024м. СумиСправа № 920/419/24

Суддя Господарського суду Сумської області Жерьобкіна Є.А., у порядку наказного провадження, перевіривши матеріали заяви (вх. № 1901 від 15.04.2024) стягувача Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (65022, Україна, місто Одеса, вулиця Косовська, будинок 2-Д, код ЄДРПОУ 25830731) про видачу судового наказу про стягнення з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агіс-А» (41602, Україна, Сумська область, місто Конотоп, вулиця Лузанів Братів, будинок 36, код ЄДРПОУ 43066761) 93145 грн 70 коп. заборгованості за користування місцями під розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності відповідно до укладеного договору № ТС-528/20 від 02.06.2020,

УСТАНОВИВ:

15.04.2024 Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агіс-А» 93145 грн 70 коп. заборгованості за користування місцями під розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності відповідно до укладеного договору № ТС-528/20 від 02.06.2020; 302 грн 80 коп. витрат зі сплати судового збору.

Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, зокрема в порядку наказного провадження.

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями розділу ІІ ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці (частина 3 статті 147 ГПК України).

Відповідно до статті 149 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви.

За приписами ст. 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Приписами статті 30 Господарського процесуального кодексу України встановлені правила виключної підсудності господарських спорів.

Так, відповідно до частини третьої статті 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Частиною 1 статті 181 Цивільного кодексу України визначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України.

Зазначені правові висновки щодо застосування правила виключної підсудності спорів з приводу нерухомого майна викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.05.2023 у справі № 925/1298/21.

Заявник просить стягнути з боржника заборгованість за договором на право тимчасового користування місцями для розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності № ТС-528/20 від 02.06.2020, предметом якого є надання користувачу права за плату тимчасово використовувати місце під розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності загальною площею 120,05 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 на територіях, які є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси, або інших об`єктах, що перебувають на утриманні органів, підприємств, установ та/або організацій Одеської міської ради та не передані у власність іншим особам.

За таких обставин, з урахуванням положень ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, заява про видачу судового наказу має розглядатися господарським судом за місцезнаходженням майна (місця під розташування тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1 ), а саме Господарським судом Одеської області.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 27, 30, 31, 149, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Передати заяву (вх. № 1901 від 15.04.2024) Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про видачу судового наказу за виключною підсудністю до Господарського суду Одеської області (65000, м. Одеса, просп. Шевченка, 29).

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Додаток на адресу Господарського суду Одеської області: заява про видачу судового наказу на 3-х аркушах з додатками на 11-ти аркушах, в тому числі платіжна інструкція від 29.03.2024 № 882 на 1-му аркуші; протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2024 на 1-му аркуші; поштовий конверт.

Ухвала підписана суддею 17.04.2024.

СуддяЄ.А. Жерьобкіна