Рішення

від 09.04.2024 по справі 927/7/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

09 квітня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/7/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження господарську справу

за позовом: заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури,

код ЄДРПОУ 02910114, вул. Овдіївська, 2, м. Чернігів, 16600

в інтересах держави в особі

позивача-1: Північного офісу Державної аудиторської служби,

код ЄДРПОУ 40479560, вул. Січових Стрільців (Артема), 18, м. Київ, 04053

позивача-2: Ніжинської міської ради Чернігівської області,

код ЄДРПОУ 34644701, пл. Івана Франка, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю КВІНТІС ПРОМ 12,

код ЄДРПОУ 34933742, проспект Поля Олександра, 59, м. Дніпро, 49031;

до відповідача-2: Комунального некомерційного підприємства Ніжинський міський пологовий будинок Ніжинської міської ради,

код ЄДРПОУ 21398952, вул. Станіслава Прощенка, 21-А, м.Ніжин, Чернігівська обл., 16600

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 108 138,50 грн

Представники учасників справи:

від прокуратури: Сидоренко Ю.К.

від позивача-1: Мойсієнко Н.О.

від позивача-2: не прибув

від відповідача-1: не прибув

від відповідача-2: не прибув

Заступником керівника Ніжинської окружної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби та Ніжинської міської ради Чернігівської області до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Квінтіс пром 12 та відповідача-2: Комунального некомерційного підприємства Ніжинський міський пологовий будинок Ніжинської міської ради, про:

- визнання недійсною додаткової угоди №2 від 25.01.2021 про зміну ціни за одиницю товару до Договору про постачання електричної енергії споживачу №421 від 21.12.2020, укладеної між Комунальним некомерційним підприємством Ніжинський міський пологовий будинок Ніжинської міської ради (код ЄДРПОУ 21398952) та Товариством з обмеженою відповідальністю Екотехінвест (код ЄДРПОУ 34933742);

- визнання недійсною додаткової угоди №3 від 25.01.2021 про зміну ціни за одиницю товару до Договору про постачання електричної енергії споживачу №421 від 21.12.2020, укладеної між Комунальним некомерційним підприємством Ніжинський міський пологовий будинок Ніжинської міської ради (код ЄДРПОУ 21398952) та Товариством з обмеженою відповідальністю Екотехінвест (код ЄДРПОУ 34933742);

- визнання недійсною додаткової угоди №4 від 23.02.2021 про зміну ціни за одиницю товару до Договору про постачання електричної енергії споживачу №421 від 21.12.2020, укладеної між Комунальним некомерційним підприємством Ніжинський міський пологовий будинок Ніжинської міської ради (код ЄДРПОУ 21398952) та Товариством з обмеженою відповідальністю Екотехінвест (код ЄДРПОУ 34933742);

- визнання недійсною додаткової угоди №5 від 12.08.2021 про зміну ціни за одиницю товару до Договору про постачання електричної енергії споживачу №421 від 21.12.2020, укладеної між Комунальним некомерційним підприємством Ніжинський міський пологовий будинок Ніжинської міської ради (код ЄДРПОУ 21398952) та Товариством з обмеженою відповідальністю Екотехінвест (код ЄДРПОУ 34933742);

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Квінтіс пром 12 до бюджету Ніжинської міської територіальної громади коштів у сумі 108 138,50 грн.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 08.01.2024 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 07.02.2024 та встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті.

Учасники справи були повідомлені про дату, час та місце підготовчого засідання шляхом направлення 08.01.2024 ухвали суду про відкриття провадження у справі до електронних кабінетів в системі «Електронний суд» та на електронну адресу відповідача-1.

12.01.2024 від позивача-2 надійшла заява про проведення підготовчого засідання 07.02.2024 без участі його представника. Суд заяву задовольнив.

24.01.2024 від позивача-1 надійшли письмові пояснення, які долучено судом до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 07.02.2024 суд задовольнив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання та постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого судового засідання на 29.02.2024, про що було повідомлено прокурора та позивача-1 під розписки, позивача-2 та відповідачів ухвалою суду від 07.02.2024.

27.02.2024 від позивача-2 надійшла заява про проведення підготовочго засідання 29.02.2024 без участі його представника. Суд заяву задовольнив.

27.02.2024 прокурор подав заяву про зміну підстав позову.

У підготовчому засіданні 29.02.2024 суд задовольнив усне клопотання прокурора про відкладення підготовчого засідання та постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 18.03.2024, про що було повідомлено прокурора та позивача-1 під розписки, позивача-2 та відповідачів ухвалою суду від 29.02.2024.

01.03.2024 через Електронний суд та 04.03.2024 поштовий зв?язком від прокурора надійшло клопотання про долучення до матеріалів доказів направлення заяви про зміну підстав позову на адресу відповідача-1.

Суд клопотання задовольнив, документи долучив до матеріалів справи.

18.03.2024 від позивача-2 надійшла заява про проведення підготовочго засідання 18.03.2024 без участі його представника. Суд заяву задовольнив.

Розглянувши у підготовчому засіданні 26.03.2024 заяву прокурора про зміну підстав позову, суд встановив наступне.

Заява обгрунтована тим, що спірні додаткові угоди суперечать нормам ЦК України та Закону України «Про публічні закупівлі», тому підлягають визнанню недійсними. Таким чином, грошові кошти в сумі 108 138,50 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем-1, підстава їх набуття внаслідок недійсності додаткових угод відпала, а тому останній зобов`язаний їх повернути до бюджету Ніжинської міської територіальної громади в силу статей 216, 1212 ЦК України. Наведена нормативно-правова кваліфікація спірних відносин узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (що є подібною).

Згідно з частинами 3, 5 статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. В разі подання будь-якої заяви, передбаченої п. 2 частини 2, частиною 3 або 4 цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Враховуючи, що позивач наділений правом на зміну підстав позову на стадії підготовчого провадження, беручи до уваги дотримання вимог приписів частини 5 статті 46 ГПК України, суд приймає зміну підстав позову, оскільки це є процесуальним правом сторони.

Подальший розгляд справи проводиться з урахуванням поданої прокурором заяви про зміну підстав позову.

Суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 09.04.2024, про що повідомив прокурора та позивача-1 підрозписки, а позивача-2 та відповідачів ухвалою суду від 18.03.2024, направленою до електронних кабінетів в системі Елкектронний суд позивача-2 та відповідача-2 та на електронну адресу відповідача-1.

02.04.2024 від позивача-2 надійшла заява про проведення судового засідання 09.04.2024 без участі його представника. Суд заяву задовольнив.

Відповідачі у судове засідання повноважних представників не направили, про причини неявки суди не повідомили. Будь яких клопотань про відкладення розгляду справи до суду від відповідачів не надходило.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

З огляду на наведене, неявка представників відповідачів не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 09.04.2024 суд розглянув справу по суті та на підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при укладанні між відповідачами оспорюваних додаткових угод було порушено вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, а саме змінено ціну за одиницю товару у бік збільшення за відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, а також з перевищенням 10% ліміту збільшення ціни, внаслідок чого безпідставно зменшено обсяги закупівлі. Враховуючи те, що спірні додаткові угоди укладені з порушенням вимог Закону України Про публічні закупівлі, прокурор, посилаючись на приписи ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, просить визнати їх недійсними. Оскільки відповідач-2 сплатив кошти за поставлену електричну енергію відповідно до ціни, вказаної у спірних додаткових угодах, тобто за збільшеною ціною, прокурор на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача-1 до бюджету Ніжинської міської територіальної громади 108 138,50 грн безпідставно сплачених коштів.

Позивач-1 в письмових поясненнях зазначає, що Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності КНП «Ніжинський пологовий будинок» Ніжинської міської ради за період з 01.01.2019 по 28.02.2023, в ході якої досліджено питання правильності та законності внесення змін до Договору про постачання електричної енергії від 21.12.2020 № 421, укладеного між Пологовим будинком та ТОВ «ЕКОНТЕХНОІНВЕСТ» та встановлено, що Пологовим будинком протягом січня - вересня 2021 року проведено оплату вартості електричної енергії постачальнику ТОВ «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» по ціні більшій ніж передбачено тендерними документами, чим порушено вимоги частини четвертої, пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922 (у редакції, чинній на час проведення процедури закупівлі) та пункту 13.9 Договору від 21.01.2021 № 421, в частині необгрунтованого збільшення ціни на електричну енергію, чим завдано Пологовому будинку збитків на загальну суму 108 138,50 грн.

Позивач-2 підтримує позовні вимоги прокурора, просить їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі своїм правом на подання відзиву не скористалися, відзивів на позов не надали.

Згідно частини 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

11.11.2020 КНП «Ніжинський пологовий будинок» Ніжинської міської ради на веб-порталі публічних закупівель Prozorro розміщено оголошення про проведення відкритих торгів № UA-2020-11-11-004345-а із закупівлі «Електрична енергія», код за ЕЗС ДК 021:2015-093100005 (Електрична енергія) обсягом 260 000 кВт/год за бюджетні кошти очікуваною вартістю 634 400,00 грн з терміном постачання з 01.01.2021 до 31.12.2021.

За результатами проведених торгів, переможцем визнано ТОВ ЕКОТЕХНОІНВЕСТ з ціновою пропозицією у розмірі 456 381,11 грн з ПДВ.

21.12.2020 між ТОВ ЕКОТЕХНОІНВЕСТ (після зміни назви ТОВ «КВІНТІС ПРОМ 12») (далі Постачальник) та КНП «Ніжинський пологовий будинок» Ніжинської міської ради (далі Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №421 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору цей договір про постачання електричної енергії Споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу Постачальником електричної енергії та укладається Сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору.

Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (п.1.2. Договору).

Згідно з п. 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію по ДК 012:201509310000-5 Електрична енергія (Постачання електричної енергії) Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Обсяги: 260 000 кВт/год (п.2.2. Договору).

Відповідно до п.3.1. Договору період постачання електричної енергії за цим Договором з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року.

Відповідно до п.5.1. Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.

Сума договору складає 456 381,11 грн з ПДВ.

Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії (п.5.2. Договору).

Відповідно до комерційної пропозиції, що є додатком 2 до Договору, ціна (тариф) електричної енергії: 1,755311961538461 грн за 1 кВт/год з ПДВ. Тариф на передачу становить 0,288276 за 1 кВт/год з ПДВ.

Пунктом 5.13 Договору передбачено, що Комерційна пропозиція, яка є додатком 2 до Договору, має містити, зокрема, інформацію про ціну (тариф) електричної енергії, в тому числі диференційовані ціни (тарифи), термін дії Договору та умови пролонгації.

Після прийняття Споживачем Комерційної пропозиції Постачальника внесення змін до неї можливе лише за згодою сторін або в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема за ініціативою Постачальника з попередженням за 20 днів і правом Споживача або прийняти пропозицію або розірвати договір. Після настання дати, вказаної в попередженні Постачальника, і за відсутності заяви Споживача про розірвання Договору (при факті споживання будь якого; обсягу електричної енергії) Договір вважається зміненим відповідно до запропонованих умов.

Відповідно до п.п.2 п.6.1. Договору Споживач має право отримувати еоектричну енергію на умовах, зазначених у цьому Договорі.

У пункті 13.4 Договору зазначено, істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Пунктом 14.2 Договору передбачено, що Постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов Договору Споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право Споживача розірвати Договір. Постачальник зобов`язаний повідомити Споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації Постачальнику, якщо Споживач не приймає нові умови.

Цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції та п.3.1. Договору (п. 14.1. Договору).

Відповідно до комерційної пропозиції, що є додатком 2 до Договору, Договір діє з 01.01.2021 до 31.12.2021 і може бути пролонгований на 20% від його суми на початок 2022 року.

ТОВ ЕКОТЕХНОІНВЕСТ звернулось до КНП «Ніжинський пологовий будинок» Ніжинської міської ради із повідомленням №20201223/1 від 23.12.2020 про істотну зміну обставин, які склалися на момент укладення Договору, у якому зазначило, що відповідно до Постанови НКРЕКП від 09.12.2020 №2353 з 01.01.2021 тариф на послуги з передачі електричної енергії встановлено на рівні 293,93 грн/МВт/год, та просило підписати додаткову угоду щодо зміни такої ціни (а.с. 118).

25.01.2021, у зв?язку з тим, між ТОВ ЕКОТЕХНОІНВЕСТ та КНП «Ніжинський пологовий будинок» Ніжинської міської ради укладено додаткову угоду № 1 про зміну ціни за одиницю товару до Договору (Додаткова угода № 1) (а.с.117), що поширює свою дію на відносини сторін з 01.01.2021, за умовами якої сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год електричної енергії, що складатиме 1,819 грн з ПДВ та внести зміни до:

- п.2.2. Договору: обсяги - 250 896,707;

- комерційної пропозиції до Договору: ціна електричної енергії за 1 кВт/год становить 1,819 грн з ПДВ. Тариф на передачу становить 0,352716 за 1 кВт/год з ПДВ.

ТОВ ЕКОТЕХНОІНВЕСТ звернулось до КНП «Ніжинський пологовий будинок» Ніжинської міської ради із повідомленням №23122020/02 від 23.12.2020 про зміну обставин, в якому зазначило про збільшення ціни на електричну енергію, вартість якої за 2 декаду грудня 2020 року у порівннянні з 1 декадою грудня 2020 року зросла на 8,33%, та просило підписати додаткову угоду щодо зміни такої ціни (а.с. 120).

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач-1 надав експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №1719/20 від 23.12.2020 (а.с. 121), в якому зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України за 1 декаду (01.12.-10.12) грудня 2020 року становила 1551,46 грн/МВт.год; за 2 декаду (11.12-20.12) грудня 2020 року 1680,78 грн/МВт.год; тенденція росту цін +8,33%.

25.01.2021 між ТОВ ЕКОТЕХНОІНВЕСТ та КНП «Ніжинський пологовий будинок» Ніжинської міської ради укладено додаткову угоду № 2 про зміну ціни за одиницю товару (Додаткова угода № 2) (а.с.119), що поширює свою дію на відносини сторін з 01.01.2021, за умовами якої сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год електричної енергії, що складатиме 1,96 грн з ПДВ та внести зміни до:

- п.2.2. Договору: обсяги - 232 847,5051;

- комерційної пропозиції до Договору: ціна електричної енергії за 1 кВт/год становить 1,96 грн з ПДВ. Тариф на передачу становить 0,352716 за 1 кВт/год з ПДВ.

ТОВ ЕКОТЕХНОІНВЕСТ звернулось до КНП «Ніжинський пологовий будинок» Ніжинської міської ради із повідомленням №20012021/18 від 20.01.2021 про зміну обставин, в якому зазначило про збільшення ціни на електричну енергію, вартість якої за 2 декаду січня 2021 року у порівннянні з 1 декадою січня 2021 року зросла на 34,54%, та просило підписати додаткову угоду щодо зміни такої ціни (а.с. 131).

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач-1 надав експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №124/21 від 19.01.2021 (а.с. 132), в якому зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України за 1 декаду (01.01.-10.01) січня 2021 року становила 1149,44 грн/МВт.год; за 2 декаду (11.01-20.01) січня 2021 року 1546,47 грн/МВт.год; тенденція росту цін +34,54%.

25.01.2021 між ТОВ ЕКОТЕХНОІНВЕСТ та КНП «Ніжинський пологовий будинок» Ніжинської міської ради укладено додаткову угоду № 3 про зміну ціни за одиницю товару (Додаткова угода № 3) (а.с.130), що поширює свою дію на відносини сторін з 20.01.2021, за умовами якої сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год електричної енергії, що складатиме 2,1558 грн з ПДВ та внести зміни до:

- п.2.2. Договору: обсяги - 211 699,1882;

- комерційної пропозиції до Договору: ціна електричної енергії за 1 кВт/год становить 2,1558 грн з ПДВ. Тариф на передачу становить 0,352716 за 1 кВт/год з ПДВ.

ТОВ ЕКОТЕХНОІНВЕСТ звернулось до КНП «Ніжинський пологовий будинок» Ніжинської міської ради із повідомленням №20012024/18 від 01.02.2021 про зміну обставин, в якому зазначило про збільшення ціни на електричну енергію, вартість якої за 3 декаду січня 2021 року у порівннянні з 1 декадою січня 2021 року зросла на 41,14%, та просило підписати додаткову угоду щодо зміни такої ціни (а.с. 138).

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач-1 надав експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №235/21 від 01.02.2021 (а.с. 139), в якому зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України за 1 декаду (01.01.-10.01) січня 2021 року становила 1149,44 грн/МВт.год; за 3 декаду (21.01-31.01) січня 2021 року 1622,23 грн/МВт.год; тенденція росту цін +41,14%.

23.02.2021 між ТОВ ЕКОТЕХНОІНВЕСТ та КНП «Ніжинський пологовий будинок» Ніжинської міської ради укладено додаткову угоду № 4 про зміну ціни за одиницю товару (Додаткова угода № 4) (а.с.137), що поширює свою дію на відносини сторін з 01.02.2021, за умовами якої сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год електричної енергії, що складатиме 2,37116 грн з ПДВ та внести зміни до:

- п.2.2. Договору: обсяги поставки електроенергії: з 01.01.2021 по 19.01.2021 15 240,00 кВт/год; з 20.01.2021 по 31.01.2021 9627,00 кВт/год; з 01.02.2021 по 31.12.2021 171 121,65 кВт/год;

- комерційної пропозиції до Договору: ціна електричної енергії за 1 кВт/год становить 2,37116 грн з ПДВ. Тариф на передачу становить 0,352716 за 1 кВт/год з ПДВ.

ТОВ ЕКОТЕХНОІНВЕСТ звернулось до КНП «Ніжинський пологовий будинок» Ніжинської міської ради із повідомленням №201082021/18 від 01.08.2021 про зміну обставин, в якому зазначило про збільшення ціни на електричну енергію та просило підписати додаткову угоду щодо зміни такої ціни (а.с. 145).

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач-1 надав експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №1759/21 від 03.08.2021 (а.с. 146), в якому зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України за 3 декаду (01.07.-10.07) липня 2021 року становила 1623,28 грн/МВт.год; станом на 01 серпня 2021 року 2119,14 грн/МВт.год; тенденція росту цін +30,55%.

12.08.2021 між ТОВ ЕКОТЕХНОІНВЕСТ та КНП «Ніжинський пологовий будинок» Ніжинської міської ради укладено додаткову угоду № 5 про зміну ціни за одиницю товару (Додаткова угода № 5) (а.с.144), що поширює свою дію на відносини сторін з 01.08.2021, за умовами якої сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год електричної енергії, що складатиме 2,604 грн з ПДВ та внести зміни до:

- п.2.2. Договору: обсяги поставки електроенергії: з 01.01.2021 по 19.01.2021 15 240,00 кВт/год; з 20.01.2021 по 31.01.2021 9627,00 кВт/год; з 01.02.2021 по 31.07.2021 120 332,00 кВт/год; з 01.08.2021 по 31.12.2021 46 248,198 кВт/год;

- комерційної пропозиції до Договору: ціна електричної енергії за 1 кВт/год становить 2,604 грн з ПДВ. Тариф на передачу становить 0,352716 за 1 кВт/год з ПДВ.

06.10.2021 між ТОВ ЕКОТЕХНОІНВЕСТ та КНП «Ніжинський пологовий будинок» Ніжинської міської ради укладено додаткову угоду № 6 до Договору (Додаткова угода № 6) (а.с.151), за умовами якої сторони домовились зменшити суму договору на 0,52 грн та внести у зміни до:

- п.2.2. Договору: обсяги: 191 504,00 кВт/год;

-п.5.1. Договору: сума договору: 456 380,59 грн.

З матеріалів справи вбачається, що в період з січня по вересень 2021 року відповідач-1 поставив відповідачу-2 електроенергію у кількості 191 447 кВт/годна суму 456 380,59 грн за актами прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії, складеними сторонами в двосторонньому порядку, а відповідач-2 перерахував відповідачу-1 кошти за поставлену електроенергію у кількості 191 447 кВт/годна суму 456 380,59 грн згідно з платіжними дорученнями, а саме:

-згідно Акту купівлі-продажу електричної енергії № Б0001821011 від 10.02.2021, відповідачем-1 у січні 2021 року поставлено електроенергію в обсязі 24 867 кВт*год на суму коштів 50 624,29 грн (у т.ч. ПДВ), яку відповідачем-2 сплачено на підставі платіжного доручення № 58 від 16.02.2021;

-згідно Акту купівлі-продажу електричної енергії № Б0001821021 від 09.03.2021, відповідачем-1 у лютому 2021 року поставлено електроенергію в обсязі 22 591 кВт*год на суму коштів 53 566,98 грн (у т.ч. ПДВ), яку відповідачем-2 сплачено на підставі платіжного доручення № 108 від 16.03.2021;

-згідно Акту купівлі-продажу електричної енергії № Б0001821031 від 12.04.2021, відповідачем-1 у березні 2021 року поставлено електроенергію в обсязі 19 283 кВт*год на суму коштів 45 723,08 грн (у т.ч. ПДВ), яку відповідачем-2 сплачено на підставі платіжного доручення № 144 від 14.04.2021;

-згідно Акту купівлі-продажу електричної енергії № Б0001821041 від 07.05.2021, відповідачем-1 у квітні 2021 року поставлено електроенергію в обсязі 21 793 кВт*год на суму коштів 51 674,69 грн (у т.ч. ПДВ), яку відповідачем-2 сплачено на підставі платіжного доручення № 180 від 14.05.2021;

-згідно Акту купівлі-продажу електричної енергії № Б0001821051 від 31.05.2021, відповідачем-1 у травні 2021 року поставлено електроенергію в обсязі 18 237 кВт*год на суму коштів 43 242,84 грн (у т.ч. ПДВ), яку відповідачем-2 сплачено на підставі платіжного доручення № 227 від 11.06.2021;

-згідно Акту купівлі-продажу електричної енергії №Б0001821061 від 30.06.2021, відповідачем-1 у червні 2021 року поставлено електроенергію в обсязі 18 929 кВт*год на суму коштів 44 883,68 грн (у т.ч. ПДВ), яку відповідачем-2 сплачено на підставі платіжного доручення № 256 від 13.07.2021;

-згідно Акту купівлі-продажу електричної енергії № Б0001821071 від 31.07.2021, відповідачем-1 у липні 2021 року поставлено електроенергію в обсязі 19 499 кВт*год на суму коштів 46 235,24 грн (у т.ч. ПДВ), яку відповідачем-2 сплачено на підставі платіжного доручення № 275 від 16.08.2021;

-згідно Акту купівлі-продажу електричної енергії №Б0001821081 від 31.08.2021, відповідачем-1 у серпні 2021 року поставлено електроенергію в обсязі 20 051 кВт*год на суму коштів 52 212,80 грн (у т.ч. ПДВ), яку відповідачем-2 сплачено на підставі платіжного доручення № 302 від 15.09.2021;

-згідно Акту купівлі-продажу електричної енергії № Б0001821091 від 30.09.2021, відповідачем-1 у вересні 2021 року поставлено електроенергію в обсязі 26 197 кВт*год на суму коштів 68 216,99 грн (у т.ч. ПДВ), яку відповідачем-2 сплачено на підставі платіжного доручення № 318 від 12.10.2021.

Відповідно до п. 5.2.2.3 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на І квартал 2023 року Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності КНП «Ніжинський пологовий будинок» Ніжинської міської ради за період з 01.01.2019 по 28.02.2023, якою встановлені порушення, що відображені в акті ревізії від 20.06.2023 № 04-30/04, підписаному без заперечень 20.06.2023.

В ході проведення ревізії досліджено питання правильності та законності внесення змін до Договору про постачання електричної енергії від 21.12.2020 № 421, укладеного між Пологовим будинком та ТОВ «ЕКОНТЕХНОІНВЕСТ» та встановлено, що Пологовим будинком протягом січня - вересня 2021 року проведено оплату вартості електричної енергії постачальнику ТОВ «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» по ціні більшій ніж передбачено тендерними документами, чим порушено вимоги частини четвертої, пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922 (у редакції, чинній на час проведення процедури закупівлі) та пункту 13.9 Договору від 21.01.2021 № 421, в частині необгрунтованого збільшення ціни на електричну енергію, чим завдано Пологовому будинку збитків на загальну суму 108 138,50 грн.

Прокурор зазначає, що внаслідок укладення з порушенням Закону України Про публічні закупівлі спірних додаткових угод розмір безпідставно сплачених позивачем коштів відповідачу становить 108 138,50 грн, які прокурор просить стягнути з відповідача.

Оцінка суду.

Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.

Статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф.В. проти Франції» (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):

«Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує - наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено.

Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Відповідно до ч. 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Згідно з ч. 4, 7 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, останню прокурором подано в особі Північного офісу Державної аудиторської служби та Ніжинської міської ради Чернігівської області у зв`язку із невиконанням ними своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави у суді.

Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби.

Відповідно до статті 1 Закону України Про публічні закупівлі уповноважений орган - це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері публічних закупівель.

Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику в сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України (частини 1, 3 статті 7 Закону України Про публічні закупівлі).

Положенням про Державну аудиторську службу України (затвердженим постановою КМУ від 03.02.2016 №43, далі - Положення), визначено що реалізуючи державний фінансовий контроль через здійснення перевірки, моніторингу закупівель, Державна аудиторська служба України, яка є центральними органами виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, має право звертатися до суду в інтересах держави в разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно з підпунктами 3, 4, 9 п. 4 цього Положення Держаудитслужба, відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави в разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю в разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (п. 7 Положення).

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень (аналогічний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 826/9672/17).

З урахуванням наведеного Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики в сфері закупівель (аналогічний висновок у подібних правовідносинах щодо визначення позивачем у справі офісу Держаудитслужби викладено в постановах Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18, від 01.09.2020 у справі № 911/1534/19).

З матеріалів справи вбачається, що прокурор звертався до Північного офісу Держаудитслужби листом від 02.10.2023 № 52-75-7366вих-23, у якому повідомив про виявлені порушення законодавства при укладенні між відповідачами додаткових угод щодо зміни ціни електричної енергії, а також просив зазначити інформацію про вжиття заходів до повернення безпідставно сплачених коштів та про звернення до суду із відповідним позовом.

Тобто, прокурор повідомив позивача-1 про виявлені порушення та необхідність вжиття заходів представницького характеру для захисту законних інтересів держави.

Північний офіс Держаудитслужби листом від 262616-17/7447-2023 від 13.10.2023 повідомив прокурора, що чинним законодавством не передбачено можливості звернення Офісу до суду з позовом про визнання недійсними додаткових угод (у тому числі за результатами процедур закупівель).

Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області листом № 262504-17/3406-2023 від 04.10.2023 повідомило прокурора, що проведено ревізію фінансово-господарської діяльності КНП «Ніжинський пологовий будинок» Ніжинської міської ради за період з 01.01.2019 по 28.02.2023, якою встановлені порушення, що відображені в акті ревізії від 20.06.2023 № 04-30/04. За результатми проведеного контрольного заходу Підприємству направлено вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства. Поряд з цим, позивачем-1 повідомлено, що у разі звернення органом прокуратури з позовом до суду, Управління готове взяти участь у справі в якості третьої особи.

Отже, зі змісту вказаних листів слідує, що позивач-1 не вжив належних та ефективних заходів для усунення порушень, про які повідомлено прокурором.

Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України Держаудитслужба наділена повноваженням самостійно звертатися до суду в інтересах держави в разі виявлення під час планових перевірок або зі звернень (у тому числі до правоохоронних органів) порушень у сфері закупівель.

Таким чином, дії позивача-1 свідчать про вияв пасивної поведінки уповноваженого суб`єкта після отримання повідомлення прокурора про порушення інтересів держави та необхідності захисту цих інтересів. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 905/1529/20, від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 зроблений висновок, за яким сам факт незвернення до суду органу, уповноваженого державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, з позовом свідчить про те, що такий орган неналежно виконує свої повноваження щодо необхідного захисту, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади населеного пункту та звернення до суду з позовом.

Таким чином, незалежно від причин незвернення до суду Північного офісу Держаудитслужби факт цього незвернення свідчить про те, що вказаний орган не виконує своїх повноважень із захисту інтересів держави.

Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Ніжинської міської ради Чернігівської області.

Відповідно до статті 2 Закону України Про місцеве самоврядування місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі бюджету, фінансів і цін, зокрема, віднесено фінансування видатків з місцевого бюджету в установленому законом порядку (п. 4 частини 1 статті 28 Закону України Про місцеве самоврядування).

Матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є в комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

За висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами першою та другою статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Обласні та районні ради затверджують програми соціально- економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних* засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.

Згідно ст. 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

На території Ніжинської міської територіальної громади таким органом місцевого самоврядування є Ніжинська міська рада.

Відповідно до п. 1.1. Статуту КНП «Ніжинський міський пологовий будинок» Ніжинської міської ради, затвердженого рішенням Ніжинської міської ради VIII скликання від 20.06.2023 № 67-31/2023 (далі - Статут), КНП «Ніжинський міський пологовий будинок» Ніжинської міської ради є закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає послуги вторинної/спеціалізованої медичної допомоги населенню в порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим Статутові.

Згідно із п. 1.3. Статуту, майно підприємства є власністю Ніжинської міської об`єднаної територіальної громади в особі Ніжинської міської ради згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Підприємством створено на базі майна комунальної власності Ніжинської міської об`єднаної територіальної громади, яку представляє Ніжинська міська рада Чернігівської області (п. 1.5. Статуту).

Відповідно до п. 1.6. Статуту, засновником, власником КНП «Ніжинський міський пологовий будинок» Ніжинської міської ради є Ніжинська міська об`єднана територіальна громада, в особі Ніжинської міської ради. Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним засновнику.

Згідно із п. 5.2. Статуту, майно підприємства є комунальною власністю Ніжинської міської об`єднаної територіальної громади і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Майно підприємства становлять необоротні активи (основні засоби нематеріальні активи та грошові кошти, а також інші цінності, передбачені йому засновником) вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства.

Пунктом 5.4.2. Статуту, джерелами формування майна та коштів підприємства є кошти Ніжинської міської об`єднаної територіальної громади та державної субвенції з використання програмно-цільового методу (за бюджетною програмою).

Відповідно до п.п. 9.3., 9.4. Статуту, контроль за фінансово- господарською діяльністю підприємства здійснюють відповідні державні органи в межах їх повноважень та встановленого чинним законодавством України порядком. Засновник має право здійснювати контроль фінансово- господарської діяльності підприємства.

Відповідно до плану використання бюджетних коштів на 2021 рік, за рахунок бюджетних ко`штів Ніжинської міської територіальної громади передбачено фінансування, зокрема видатки на оплату електроенергії.

Таким чином, Ніжинська міська рада рада є засновником та власником КНП «Ніжинський міський пологовий будинок» Ніжинської міської ради, управляє закріпленим за ним майном, затверджує бюджет територіальної громади, з якого фінансується цей комунальний заклад, і наділена повноваженнями контролю за виконанням бюджету, а також: за рахунок коштів якої здійснювалося фінансування укладення Договору від 21.12.2020 № 421.

За висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 16.05.2021 у справі № 910/11847/19, правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження та відповідальність визначені положеннями БК України та підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, якою затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок).

Відповідно до ст. 22 БК України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Згідно п. 18 ч. 1 ст. 2 БК України головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня - розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього (абз. 3 п. 7 Порядку).

Поняття та функції розпорядників бюджетних коштів визначені пп. 47 ст. 2 БК України, згідно з яким розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення витрат бюджету (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 (підпункт 6.20) та від 23.10.2019 у справі № 922/3013/18 (підпункт 6.22)).

Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження. Бюджетне зобов`язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому. Бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (п.п. 6, 7 та 8 ч. 1 ст. 2 БК України).

Абзацами 1 та 2 п. 5 Порядку визначено, зокрема, що установам можуть виділятися бюджетні коіпти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду. Установи мають право брати бюджетні зобов`язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

За змістом абз. 2 п. 43 Порядку розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

Ураховуючи наведене, КНП «Ніжинський міський пологовий будинок» Ніжинської міської ради у спірних правовідносинах, які виникли щодо закупівлі електричної егіергії за Договором, діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня '(отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначеного товару в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня.

Водночас, ТОВ «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (на даний час після зміни назви - ТОВ «КВІНТІС ПРОМ 12») є суб`єктом господарювання, а метою його діяльності, як учасника господарських відносин, є досягнення економічних та соціальних результатів і одержання прибутку відповідно до ч. 2 ст. З ГК України.

Згідно із ч. 4 ст. 48 БК України зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

Отже, у відносинах щодо розрахунків з постачальником електричної енергії за договором комунальний заклад, який є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона у зобов`язальних правовідносинах. Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 23.10.2019 у справі № 922/3013/18, від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21.

Вивченням матеріалів закупівлі встановлено, що витрати на оплату електричної енергії за Договором від 21.12.2020 № 421, укладеним КНП «Ніжинський міський пологовий будинок» Ніжинської міської ради з Відповідачем-1, здійснювалися за рахунок бюджетних коштів Ніжинської міської територіальної громади.

Таким чином, КІШ «Ніжинський міський пологовий будинок» Ніжинської міської ради розпорядився не власними коштами, а витратив бюджетні кошти, виділених із бюджету територіальної громади.

Отже, оскільки засновником КНП «Ніжинський міський пологовий будлинок» Ніжинської міської ради та власником його майна є Ніжинська міська територіальна громади в особі Ніжинської міської ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов`язана контролювати виконання бюджету територіальної громади, зокрема законність та ефективність використання комунальними закладами коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, слідує висновок про те, що Ніжинська міська рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів бюджету територіальної громади, а тому є належним позивачем у цій справі.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.12.2022 у справі Н? 904/123/22., від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20,, від 21.12.2022 у справі М 904/8332/21.

Прокуратурою до подання позову, 02.10.2023 на адресу Ніжинської міської ради направлено, листа про виявлені порушення та необхідність їх захисту, зокрема у судовому порядку.

Згідно відповіді Ніжинської міської ради від 06.10.2023, закупівля товару за договором про постачання електричної енергії споживачу від 21.12.2020 № 421 здійснювалася -КНП «Ніжинський міський пологовий будинок» Ніжинської міської ради за кошти бюджету Ніжинської міської територіальної громади. Також, з відповіді вбачається, що Ніжинська міська рада самостійно, у тому числі у судовому порядку, не вживала заходів до повернення безпідставно сплачених коштів за вказаним договором. За таких обставин, зважаючи на недостатність коштів для сплати судового збору у бюджеті громади, що унеможливлює захист прав та інтересів Ніжинської міської територіальної громади, Ніжинська міська рада не заперечує проти звернення окружною прокуратурою до суду з метою захисту інтересів держави в особі Ніжинської міської ради.

Вказане свідчить про неналежне здійснення Ніжинською міською радою заходів щодо захисту власних інтересів, оскільки нею не вжито належних заходів до повернення надмірно сплачених коштів, у тому числі шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Суд вважає, що такі дії позивача-2 свідчать про його бездіяльність щодо захисту інтересів держави та територіальної громади.

Таким чином, компетентний орган був достеменно обізнаний з фактом порушення законодавства в сфері публічних закупівель, та в позивача-2 було достатньо часу для вжиття будь-яких заходів з метою реагування на порушення інтересів держави, проте остання самостійно не захистила інтереси держави в суді.

У порядку частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор, попередньо, до звернення до суду, повідомив позивачів про намір подати позов про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно отриманих коштів.

За таких обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведення прокурором факту бездіяльності позивачів, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави.

Суд врахував, що можливість використання відповідачем-1 безпідставно набутого майна, яким виступають у даному випадку грошові кошти, становить суспільний інтерес. Разом з тим, потенційно факт перерахування відповідачу-1 зайвих бюджетних коштів порушує вимоги чинного законодавства, принципи максимальної економії та ефективності, а тому призводить до протиправного витрачання бюджетних коштів, унеможливлює їх раціональне та ефективне використання, що підриває фінансово-економічні основи держави. З наведеного слідує, що при вирішенні даного спору наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Щодо визнання недійсними додаткових угод.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст. 638 ЦК України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України Про публічні закупівлі договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За частиною другою статті 189 Господарського кодексу України (далі - ГК України) ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

За приписами частини 4 статті 41 вказаного Закону України Про публічні закупівлі (в редакції діючій на момент укладення Договору) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (в тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника в разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та / або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі (в редакції чинній на момент укладення Договору) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується в випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

В абзаці 2 частини 3 статті 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Таким чином, Закон України Про публічні закупівлі встановлює імперативну норму, за якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно в випадках, визначених частиною 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, зокрема, за п. 2 - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни електричної енергії на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладення договорів і до внесення відповідних змін до нього.

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі урегульована саме зміна істотних умов договору в разі виникнення такого явища як коливання ціни на ринку.

Виходячи із викладеного, внесення змін до договору в частині його ціни за одиницю товару є правомірним лише в випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення) щодо внесення змін.

Як встановив суд, відповідачі уклали договір про постачання електричної енергії споживачу № 421 від 21.12.2020 за результатами процедури закупівлі на виконання вимог Закону України Про публічні закупівлі. На момент підписання Договору сторони погодили всі його істотні умови - предмет, ціну, строк виконання зобов`язань за Договором, що узгоджується з положеннями частини 3 статті 180 ГК України та Законом України Про публічні закупівлі.

Виходячи з умов пунктів 2.2., 5.1., 5.2. Договору та Комерційної пропозиції (додаток 2), з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою №1, обсяг за цим Договором склав 250 896,707 кВт/год; ціна електричної енергії 1,819 грн за 1 кВт/год (з ПДВ); ціна Договору 456 381,11 грн (з ПДВ).

Додатковими угодами №№2-5 змінені істотні умови Договору, зокрема за підсумком: збільшена ціна за одиницю товару з 1,819 грн з ПДВ до 2,604 грн з ПДВ за 1 кВт/год. Фактично ціна за 1 кВт/год (одиницю товару) збільшилася на 0,785 грн, в той час як замовлений обсяг електричної енергії суттєво зменшився, порівняно з погодженим з 250 896,707 до 191 447 кВт/год.

Необхідність укладення оспорюваних додаткових угод до Договору відповідач-1 обґрунтував коливанням ціни електричної енергії на ринку, на підтвердження якого (коливання) надав позивачу експертні висновки Харківської торгово-промислової палати №1719/20 від 23.12.2020, №124/21 від 19.01.2021, №235/21 від 01.02.2021, №1759/21 від 03.08.2021.

З наведеного слідує, що оскаржувані додаткові угоди укладені сторонами на підставі п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі (про що зазначено в п. 1 цих угод).

Відповідно до п. 4 частини 3 статті 57 Закону України Про ринок електричної енергії електропостачальник має в чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов`язані повідомляти споживачів у порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про їхнє право припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.

За п. 3.2.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ) в разі зміни умов договору про постачання електричної енергії споживачу, в тому числі комерційної пропозиції, електропостачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування повідомляє про це споживача з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір.

У разі надання в установленому порядку електропостачальником споживачу повідомлення про зміни умов договору про постачання електричної енергії (в тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та / або розподілу електричної енергії, ціни (тарифу) на послуги постачальника універсальних послуг та / або "останньої надії") та / або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання споживачу повідомлення), про що зазначається в повідомленні:

1) достроково розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою споживача - в разі надання електропостачальнику письмової заяви споживача про незгоду / неприйняття змін протягом 5 робочих днів з дня отримання такого повідомлення, але не пізніше ніж за 10 календарних днів до зазначеної в повідомленні дати зміни умов договору;

2) зміненим на запропонованих електропостачальником умовах - якщо споживач не надав електропостачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін в установлений цим пунктом термін.

Враховуючи зміст наведених норм, при внесенні змін до договору про постачання електричної енергії споживачу, нова ціна електричної енергії може бути застосована Постачальником не раніше ніж через 20 днів, після повідомлення споживача про її зміну, за умови відсутності письмової заяви споживача про незгоду та/або неприйняття запропонованої ціни впродовж цього строку.

Учасник роздрібного ринку (крім споживача) має інформувати споживача, з яким укладений відповідний договір, про будь-яку зміну в умовах договору шляхом направлення відповідної інформації в визначений договором (обраною споживачем комерційною пропозицією) спосіб (через особистий кабінет на своєму офіційному сайті в мережі Інтернет, засобами електронного зв`язку, СМС-повідомленням, у пунктах прийому платежів тощо).

Відповідно до частин 1, 2 статті 67 Закону України Про ринок електричної енергії в Україні функціонує єдиний ринок на добу наперед (РДН) та внутрішньодобовий ринок (ВДР). Купівля-продаж електричної енергії на ринку на добу наперед та внутрішньодобовому ринку здійснюється за правилами ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку.

Особливості проведення торгів, оприлюднення результатів, розрахунків та вказаних ринків визначаються Правилами ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 308, відповідно до яких:

- розрахунковий період - мінімальний відрізок часу, щодо якого визначаються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії на РДН/ВДР (60 хвилин);

- торги на РДН - процес визначення обсягів та ціни на електричну енергію для розрахункових періодів доби постачання відповідно до цих Правил та одномоментний процес купівлі та продажу електричної енергії на РДН;

- торги на ВДР - процес визначення обсягів та цін на електричну енергію для розрахункових періодів доби постачання після завершення торгів на РДН та впродовж доби постачання відповідно до цих Правил та одномоментний процес купівлі та продажу електричної енергії на ВДР.

Відповідно до частин 5, 6 статті 67 Закону України Про ринок електричної енергії ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку на добу наперед визначається для кожного розрахункового періоду оператором ринку за принципом граничного ціноутворення на основі балансу сукупного попиту на електричну енергію та її сукупної пропозиції, а на внутрішньодобовому ринку - за принципом ціноутворення по заявленій (пропонованій) ціні відповідно до правил ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку. Ціни на ринку на добу наперед та внутрішньодобовому ринку є вільними (ринковими) цінами.

За результатами торгів відповідно до правил ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку оприлюднюються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники, що можуть використовуватися як орієнтир (індикатор) для укладення правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії.

На підтвердження коливання ціни на електричну енергію відповідач надав позивачу експертні висновки Харківської торгово-промислової палати №1719/20 від 23.12.2020, №124/21 від 19.01.2021, №235/21 від 01.02.2021, №1759/21 від 03.08.2021.

Перераховані експертні висновки носять фактографічно-інформаційний характер та містять лише інформацію щодо середньозваженої ціни на РДН в ОЕС України за різні періоди часу, що є відмінними за тривалістю та обрані довільно, без урахування дати укладення Договору та погодження сторонами його істотних умов (ціни) та без урахування коливання ціни в розрахунковому періоді в цілому, що змінюється щодобово.

Крім того, укладання Додаткових угод № 2 та № 3 в один день, ціна згідно з якими застосовується на наступний день після дати застосування ціни, визначеній у попередній додатковій угоді, дають підстави для висновку, що такий підхід до оформлення змін до ціни Договору був зумовлений не відповідними коливаннями на ринку товару, а формальним дотриманням приписів щодо не перевищення 10% одноразового збільшення.

Водночас п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі передбачає дотримання пропорційності збільшення ціни за одиницю товару до коливання ціни на ринку.

Пропорційність означає рівність, співрозмірність двох відношень до порівняння.

За висновком суду, з метою підтвердження факту коливання ціни електроенергії на ринку, необхідно порівнювати її ціну за співмірні проміжки часу, наприклад, місяць з місяцем, декаду з декадою, а не за вибіркові дати в різних розрахункових періодах, при цьому, обов`язково таке порівняння має бути проведене починаючи з моменту укладення Договору, що відображатиме реальну тенденцію коливання ціни на ринку.

Водночас, визнання недійсною будь-якої додаткової угоди тягне за собою визнання недійсними всіх послідуючих додаткових угод, оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, відтак, є похідною від попередніх додаткових угод, та підлягає визнанню недійсною, оскільки змінює ціну більш як на 10% (сумарно) в порівнянні до ціни, що погоджена сторонами на момент укладення Договору.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (пункти 88 - 90) зробила наступний правовий висновок, що є обов`язковим для врахуванням судом першої інстанції в силу частини 4 статті 236 ГПК України: ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару в власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його в власність покупця за договором про закупівлю можлива в випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення в випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, у порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, установлених у статті 652 ЦК України та п. 2 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Натомість, сторони, шляхом укладення додаткових угод №№ 2-5, змінили (збільшили) ціну за одиницю товару, встановлену за результатами закупівлі, з 1,819 грн з ПДВ до 2,604 грн з ПДВ за 1 кВт/год, фактично ціна за 1 кВт/год (одиницю товару) збільшилася на 0,785 грн.

Суд проаналізувавши матеріали справи, дійшов висновку, що надані постачальником документи не є належними доказами на підтвердження факту коливання ціни електроенергії на ринку в порівняні з моментом укладення Договору (істотні умови якого визначені за фактом проведеної процедури закупівлі), та її перегляду сторонами (01.01.2021), за підсумком, ціна за одиницю товару зросла на 0,785 грн.

Метою Закону України Про публічні закупівлі є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища в сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції в цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції.

Відповідно до статті 5 Закону України Про публічні закупівлі закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Перемога в тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору за однією ціною та її подальше підвищення шляхом укладення каскадних додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України Про публічні закупівлі.

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (стаття 13 ЦК України).

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Таким чином, беручи участь у процедурі публічних закупівель, Товариство самостійно визначаючи ціну на предмет закупівлі, з урахуванням власного економічного обґрунтування рентабельності підприємства і можливості виконати взяті зобов`язання упродовж дії договору, чітко усвідомлювало свою можливість поставки товару за заявленими цінами протягом дії договору, адже вчиненню таких дій повинні передувати організаційні дії щодо закупки товару. Саме по собі коливання цін на ринку - природна обставина ринкових відносин, яка повинна братися до уваги при укладенні договорів з урахуванням підприємницького ризику. Саме лише коливання цін не є безумовною підставою внесення змін до договору.

В силу особливостей функціонування ринків РДН та ВДР ціна купівлі-продажу електричної енергії є динамічною, тобто коливання ціни відбуваються постійно в залежності від попиту та пропозиції, часу доби та сезону, інших чинників, що не міг не знати та не враховувати відповідач, здійснюючи свою діяльність з купівлі електроенергії на майданчиках РДН та ВДР, та формуючи тендерну пропозицію щодо спірної закупівлі.

Покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

Відповідач-2 мав беззаперечне право на отримання електроенергії по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договорі, однак, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо необґрунтованих пропозицій відповідача-1 про збільшення ціни, підписав спірні додаткові угоди, як наслідок, ціна 1 кВт/год електричної енергії зросла за підсумком більше ніж на 10%.

Укладення додаткових угод до Договору щодо зміни ціни на товар, за відсутності для цього визначених Законом України «Про публічні закупівлі» підстав, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання Договору.

Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд установив наявність фактичних обставин, з якими Закон пов`язує визнання спірних додаткових угод недійсними на момент їх укладення, та дійшов висновку, що оскаржувані додаткові угоди суперечать п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, принципам максимальної економії, ефективності та пропорційності закупівель, установлених статтею 5 цього Закону, відтак про наявність підстав для визнання їх недійсними відповідно до статей 203, 215 ЦК України.

Щодо стягнення безпідставно набутих коштів.

Відповідно до вимог статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За приписами частини 1 статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 частини 3 статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, за подібних обставин, дійшла висновку, що кошти одержані відповідачем безпідставно, оскільки підстава внаслідок визнання додаткових угод недійсними відпала, тому останній зобов`язаний їх повернути в силу статей 216, 1212 ЦК України.

Недійсність спірних додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються виключно Договором, тобто і поставка електроенергії, і її оплата мають здійснюватися сторонами відповідно до умов саме первісної редакції Договору.

Наведена правова позиція узгоджується з сталою та послідовною практикою Великої Палати Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, Верховного Суду в постановах від 13.04.2023 у справі № 908/653/22, від 16.02.2023 у справі № 903/366/22, від 16.02.2023 у справі № 903/383/22, від 07.02.2023 у справі № 927/188/22.

Відповідно до умов Договору (пунктів 2.2, 5.1) та Комерційної пропозиції (додаток № 2), з урахуванням змін викладених у Додатковій угоді №1 до Договору, відповідач-1 повинен був поставити позивачу 250 896,707 кВт/год електричної енергії за ціною 1,819 грн за 1 кВт/год.

Як вбачається з підписаних сторонами актів прийняття передавання товарної продукції активної електричної енергії, за період з січня по вересень 2021 року обсяг постачання склав 191 447 кВт/год вартістю 456 380,59 грн

За поставлену за Договором електричну енергію відповідачем-2 було сплачено 456 380,59 грн, тоді як, враховуючи ціну, обумовлену відповідачами у Додатковій угоді №1 до Договору, мало бути сплачено 348 242,09 грн.

Таким чином, грошові кошти в сумі 108 138,50 грн (456 380,59 - 348 242,09) є такими, що були безпідставно одержані відповідачем-1, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач-1 зобов`язаний повернути їх до бюджету, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України, Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, до яких зокрема належить судовий збір.

За частиною 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак за рахунок відповідача-1 підлягає відшкодуванню сплачений до Державного бюджету України судовий збір у сумі 13 420,00 грн.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 25.01.2021 про зміну ціни за одиницю товару до Договору про постачання електричної енергії споживачу №421 від 21.12.2020, укладену між Комунальним некомерційним підприємством Ніжинський міський пологовий будинок Ніжинської міської ради (код ЄДРПОУ 21398952) та Товариством з обмеженою відповідальністю Екотехінвест (код ЄДРПОУ 34933742).

3. Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 25.01.2021 про зміну ціни за одиницю товару до Договору про постачання електричної енергії споживачу №421 від 21.12.2020, укладену між Комунальним некомерційним підприємством Ніжинський міський пологовий будинок Ніжинської міської ради (код ЄДРПОУ 21398952) та Товариством з обмеженою відповідальністю Екотехінвест (код ЄДРПОУ 34933742).

4. Визнати недійсною додаткову угоду №4 від 23.02.2021 про зміну ціни за одиницю товару до Договору про постачання електричної енергії споживачу №421 від 21.12.2020, укладену між Комунальним некомерційним підприємством Ніжинський міський пологовий будинок Ніжинської міської ради (код ЄДРПОУ 21398952) та Товариством з обмеженою відповідальністю Екотехінвест (код ЄДРПОУ 34933742).

5. Визнати недійсною додаткову угоду №5 від 12.08.2021 про зміну ціни за одиницю товару до Договору про постачання електричної енергії споживачу №421 від 21.12.2020, укладену між Комунальним некомерційним підприємством Ніжинський міський пологовий будинок Ніжинської міської ради (код ЄДРПОУ 21398952) та Товариством з обмеженою відповідальністю Екотехінвест (код ЄДРПОУ 34933742).

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КВІНТІС ПРОМ 12 (код ЄДРПОУ 34933742, проспект Поля Олександра, 59, м. Дніпро, 49031) до бюджету Ніжинської міської територіальної громади кошти в сумі 108 138,50 грн.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КВІНТІС ПРОМ 12 (код ЄДРПОУ 34933742, проспект Поля Олександра, 59, м. Дніпро, 49031) на користь Чернігівської обласної прокуратури (одержувач: Чернігівська обласна прокуратура, UA 248201720343140001000006008, код ЄДРПОУ 02910114, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ) сплачений судовий збір у розмірі 13 420,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 17.04.2024.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

СуддяВ.В. Моцьор