Ухвала
від 17.04.2024 по справі 914/2468/20
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 914/2468/20(914/903/22)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В.В., Жуков С.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Львівській області

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2024

та рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2023

у справі №914/2468/20 (914/903/22)

за позовом: Головного управління Державної податкової служби у Львівській області,

до відповідача: Державного підприємства «Виробничо-сервісний центр у Львівській області»,

про стягнення 1 635 250,01 грн

в межах провадження у справі №914/2468/20

за заявою: Головного управління Державної податкової служби у Львівській області,

про банкрутство Державного підприємства «Виробничо-сервісний центр у Львівській області»,-

ВСТАНОВИВ:

07.03.2024 Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 та рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2023 по справі № 914/2468/20 (914/903/22) в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Львівській області у справі № 914/2468/20 (914/903/22) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Васьковського О.В., судді - Білоуса В.В., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2024.

Ухвалою Верховного Суду від 26.03.2024 касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Львівській області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 та на рішення господарського суду Львівської області від 06.12.2023 у справі №914/2468/20 (914/903/22) залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору у встановлених законом порядку і розмірі і поданням касаційної скарги з пропуском строку на касаційне оскарження без клопотання про його поновлення.

На підставі статей 174, 292 ГПК України надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме: сплатити судовий збір у визначеному розмірі та подати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для його поновлення та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав (зокрема, докази отримання повного тексту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції).

29.03.2024 Державна податкова служба у Львівській області направила до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про усунення недоліків, в якій поміж іншого просило: вважати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити строк на касаційне оскарження рішення господарського суду Львівської області від 06.12.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 у справі № 914/2468/20 (914/903/22); відстрочити сплату судового збору та забезпечити розгляд касаційної скарги у справі № 914/2468/20 (914/903/23), а у випадку неможливості -відстрочити сплату судового збору до закінчення розгляду справи у суді касаційної інстанції, прийняти касаційну скаргу до розгляду та відкрити касаційне провадження.

В якості підстав для поновлення строку скаржником зазначено, що представник Головного управління Державної податкової служби у Львівській області 13.02.2024 отримав копію постанови, що підтверджується вхідною кореспонденцією Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, у зв`язку з частими та тривалими повітряними тривогами, які лунають у Львівській області в період з 13.02.2024 по 07.03.2024, внаслідок яких відбувається відключення інформаційно-телекомунікаційних систем, мережі інтернет і бази даних ДПС України, в тому числі офіційної поштової скриньки та ІТС «Податковий блок» у Головного управління ДПС у Львівській області, що на думку скаржника ускладнює процес підготовки та подання процесуальних документів, які опрацьовуються за допомогою комп`ютерного обладнання та вищевказаних електронних систем у визначені законом строки.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що повний текст постанови Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 у справі № 914/2468/20 (914/903/23) складено та підписано 29.01.2024, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином останнім днем для подання касаційної скарги на вказану постанову було 19.02.2024 включно, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.

Головне управління Державної податкової служби у Львівській області звернулося до Верховного Суду 07.03.2024, тобто після перебігу строку, встановленого для подання касаційної скарги, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України, проте з заявою про усунення недоліків скаржником подано клопотанням про його поновлення пропущеного строку. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, Головне управління Державної податкової служби у Львівській області зазначає, що повний текст оскаржуваної постанови ним отримано 13.02.2024, про що, на його думку, свідчить відмітка вхідної кореспонденції на копії постанови Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 у справі № 914/2468/20 (914/903/23), долученої до матеріалів касаційної скарги.

Проте такі посилання суперечать приписам статті 288 Господарського процесуального кодексу України, оскільки учасник справи має право на поновлення пропущеного строку саме з дня вручення судового рішення, а не з дня реєстрації на підприємстві, в організації, установі.

Штамп вхідної кореспонденції Головного управління Державної податкової служби у Львівській області на копії оскаржуваної постанови не є належним доказом її вручення саме 13.02.2024, оскільки відповідні вхідні штампи проставляються власне скаржником, який має процесуальний інтерес у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Водночас, рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (надалі - Положення).

Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів).

Частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки та особи, які провадять клірингову діяльність у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Частиною 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України та пунктом 17 Положення передбачено, що особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до пункту 42 Положення засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

З довідки, роздрукованої з автоматизованої системи документообігу суду КП "ДСС", вбачається, що документ в електронному вигляді: "ст. 282 ГПКУ Постанова (повний текст) від 17.01.2024 у справі № 914/2468/20 (914/903/23) надіслано в електронний кабінет одержувача: Державної податкової служби у Львівській області та її представника Ярової А. А. Документ доставлено: 30.01.24 о 23:28".

Згідно із пунктом 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином повний текст постанови Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 у справі № 914/2468/20 (914/903/23) вважається врученим Державній податковій службі у Львівській області 31.01.2024, а з огляду на приписи частини 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України, скаржник мав право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга була би подана ним протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, тобто до 20.02.2024 включно.

Згідно із пунктом 6 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Звернення з касаційною скаргою є суб`єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому, посилання скаржника на находження до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області в систему «Електронний суд» подано 6 589 документів, стороною яких є податковий орган не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки вони стосуються причин щодо виконання представниками професійних обов`язків та зводяться до внутрішньої організації роботи підприємства, діяльності структурних підрозділів, тобто мають суб`єктивний характер і не свідчать про об`єктивну неможливість вчинити відповідну процесуальну дію в межах встановлених законом строків.

Доводи скаржника про те, що останнім пропущено строки на касаційне оскарження у зв`язку з оголошенням повітряних тривог, та виключення інформаційно-телекомунікаційних систем, мережі інтернет і бази даних ДПС України не можуть вважатися поважною причиною, яка перешкоджала вчасному зверненню до суду касаційної інстанції, оскільки саме лише посилання скаржника часте оголошення повітряних тривог, та відсутність технічних можливостей не є поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження та в певній мірі зводяться до внутрішньої організації роботи самого скаржника, мають суб`єктивний характер і не свідчать про існування об`єктивно непереборних причин неподання належним чином оформленої касаційної скарги у встановлений законом строк.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

З огляду на викладене та з урахуванням того, що у заяві про поновлення строку скаржником не наведено достатнього обґрунтування та не зазначено об`єктивних обставин непереборної сили, що стали причиною пропуску строку на касаційне оскарження, суд касаційної інстанції визнає наведені в заяві підстави пропуску строку на подання касаційної скарги неповажними та відмовляє у її задоволенні.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані."

Порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України".

Зокрема, Високий суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).

Верховний Суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Згідно з ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Згідно пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Оскільки, наведені в якості підстави для поновлення встановленого законом строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що клопотання Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 та на рішення господарського суду Львівської області від 06.12.2023 у справі №914/2468/20 (914/903/23) не підлягає задоволенню, а відтак у відкритті касаційного провадження у справі № 914/2468/20 (914/903/23) за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Львівській області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 та на рішення господарського суду Львівської області від 06.12.2023 слід відмовити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, скаржником подано клопотання про відстрочення скаржнику оплати судового збору до ухвалення судом касаційної інстанції рішення за цією касаційною скаргою.

В зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України Головному управлінні Державної податкової служби у Львівській області у даній справі, розгляд вищевказаного клопотання колегією суддів не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись статтями 3, 234, 235, пунктом 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 914/2468/20 (914/903/23) за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Львівській області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 та на рішення господарського суду Львівської області від 06.12.2023.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В. Васьковський

Судді В.В. Білоус

С.В. Жуков

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення17.04.2024
Оприлюднено18.04.2024
Номер документу118417874
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: майнові спори, стороною в яких є боржник, з них: спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна

Судовий реєстр по справі —914/2468/20

Ухвала від 16.10.2024

Господарське

Господарський суд Львівської області

Чорній Л.З.

Ухвала від 14.10.2024

Господарське

Господарський суд Львівської області

Чорній Л.З.

Ухвала від 11.09.2024

Господарське

Господарський суд Львівської області

Чорній Л.З.

Ухвала від 21.08.2024

Господарське

Господарський суд Львівської області

Чорній Л.З.

Ухвала від 07.08.2024

Господарське

Господарський суд Львівської області

Чорній Л.З.

Ухвала від 23.07.2024

Господарське

Господарський суд Львівської області

Чорній Л.З.

Ухвала від 05.06.2024

Господарське

Господарський суд Львівської області

Чорній Л.З.

Постанова від 15.05.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Жуков С.В.

Ухвала від 13.05.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Жуков С.В.

Ухвала від 29.04.2024

Господарське

Господарський суд Львівської області

Чорній Л.З.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні