Рішення

від 16.04.2024 по справі 335/10602/23

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/10602/23 2/335/430/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого - судді Мінаєва М.М.,

при секретарі - Печерей О.С.,

за участю

представника позивача - адвоката Мар`єнко В.Ю.,

представника відповідача - адвоката Полуляха С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим через представника адвоката Мар`єнко Вікторію Юріївну, до Приватного акціонерного товариства «Запоріжавтоматика» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ПрАТ «Запоріжавтоматика» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.05.2022 до 03.08.2023 у розмірі 54613,17 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на таке.

З 20.01.1995 року по 02.05.2022 року позивач перебував у трудових відносинах з Приватним акціонерним товариством «Завод «Запоріжавтоматика», у якому працював на посаді фрезеровщика 5-го розряду цеху № 2.

02.05.2022 року позивач був звільнений з ПрАТ «Запоріжавтматика» за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, відповідно до наказу № 18-к від 02.05.2022 року, що підтверджується копією трудової книжки.

У період з 01.10.2019 року по дату звільнення позивач отримував заробітну плату не в повному обсязі. Тому, станом на дату звільнення, а саме 02.05.2022 року, заборгованість відповідача перед позивачем з виплати заробітної плати склала 54613,71 грн. В день звільнення заборгованість з заробітної плати позивачу виплачена не була. Тому, позивач був змушений звертатися до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовом про стягнення заборгованості з заробітної плати.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06.01.2023 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження у справі № 335/31/23 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Запоріжавтоматика» про стягнення заборгованості по заробітній платі.

03.08.2023 року під час розгляду справи № 335/31/23 в суді відповідач добровільно сплатив заборгованість з виплати заробітної плати за період з 01.10.2019 року по 02.05.2022 року у загальному розмірі 54613,71 грн.

Таким чином, лише 03.08.2023 року відповідачем було виплачено заборгованість з виплати заробітної плати, яку відповідно до КЗпП України позивачу повинні були виплатити у день звільнення, а саме 02.05.2022 року.

При цьому відповідач умисно не надав позивачу довідку про розмір заробітної плати ані на його звернення, ані на адвокатський запит, ані на виконання ухвали суду про витребування доказів у справі № 335/31/23, а тому обчислити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку відповідно до вимог чинного законодавства позивач позбавлений можливості. На думку позивача, в цьому випадку необхідно застосувати правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена в постановах від 26 червня 2019 року у справі N 761/9584/15-ц та від 26 лютого 2020 року у справі N 821/1083/17, відповідно до яких, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певними умовами може відійти від розміру відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України.

Таким чином, позивач вважає, що стягнення середнього заробітку за час затримки при звільненні у розмірі 54 613,71 грн. (п`ятдесят чотири тисячі шістсот тринадцять гривень сімдесят одна копійка), що дорівнює загальній суму невиплаченої заробітної плати буде відповідати принципам розумності, справедливості та пропорційності.

Ухвалою від 01.11.2023 провадження у справі було відкрите, її розгляд визначений в порядку спрощеного позовного провадження, сторонам наданий час для подання письмових заяв по суті спору та доказів на їх обґрунтування. Крім того, за клопотанням позивача від відповідача було витребувано довідку-розрахунок по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі ОСОБА_1 саном на 02.05.2022 року; довідку про розмір заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.10.2019 року по 02.05.2022 року; довідку про середньоденний заробіток ОСОБА_1 за останні два місяці перед звільненням.

26.12.2023 до суду надійшов письмовий відзив відповідача із запереченнями проти задоволення позову та частиною витребуваних судом документів.

Зокрема, відповідач, не заперечуючи факту затримки розрахунку при звільненні позивача, просив суд зменшити належну до стягнення суму середнього заробітку до 5641,40 грн. (тобто 10-ти відсотків від ціни позову), посилаючись скрутне матеріальне становище відповідача через відсутність замовлень в умовах воєнного стану, а також на міркування розумності і справедливості.

В судовому засіданні представник позивача, адвокат Мар`єнко В.Ю., позовні вимоги підтримала повністю, посилаючись на факти і доводи, викладені у позовні заяві та додаткових поясненнях по суті спору. Зокрема, представник позивача на полягала на тому, що відповідач продовжує свідомо не надавати вичерпну інформацію щодо вихідних даних, необхідних для точного обчислення середнього заробітку, що належить виплаті на користь позивача, а саме не надав копії табелів обліку робочого часу, довідки про розмір заробітної плати, наказів щодо простою та інших змін в умовах праці протягом останніх двох місяців роботи позивача. Крім того, на думку представника позивача, наданий відповідачем розрахунок середньоденного заробітку позивача за останні два місяців перед звільненням є неправильним. Однак навіть за наявними у справі матеріалами розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку може бути розрахований на суму 101167,50 грн. З огляду на це, заявлений позивачем розмір стягнення відповідає вимогам розумності та справедливості.

Представник відповідача, адвокат Полулях С.Ю., проти задоволення позову заперечував частково, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позов.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси осіб, які звернулися до суду у спосіб, визначений законами.

Судом встановлено, що з 20.01.1995 року по 02.05.2022 року позивач перебував у трудових відносинах з Приватним акціонерним товариством «Завод «Запоріжавтоматика», у якому працював на посаді фрезеровщика 5-го розряду цеху № 2.

02.05.2022 року позивач був звільнений з ПрАТ «Запоріжавтматика» за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, відповідно до наказу № 18-к від 02.05.2022 року, що підтверджується копією трудової книжки.

У період з 01.10.2019 року по дату звільнення позивач отримував заробітну плату не в повному обсязі. Тому, станом на дату звільнення, а саме 02.05.2022 року, заборгованість відповідача перед позивачем з виплати заробітної плати склала 54613,71 грн. В день звільнення заборгованість з заробітної плати позивачу виплачена не була. Тому, позивач був змушений звертатися до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовом про стягнення заборгованості з заробітної плати.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06.01.2023 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження у справі № 335/31/23 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Запоріжавтоматика» про стягнення заборгованості по заробітній платі.

03.08.2023 року під час розгляду справи № 335/31/23 в суді відповідач добровільно сплатив заборгованість з виплати заробітної плати за період з 01.10.2019 року по 02.05.2022 року у загальному розмірі 54613,71 грн.

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації проводиться у день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно зі ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому сум у строки зазначені в останні 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Із встановлених судом обставин випливає, що період затримки розрахунку при звільненні позивача з роботи становить з 02.05.2022 по 03.08.2023, тобто 459 календарних днів, з яких робочих днів 329 (згідно калькулятора робочих днів), і сторонами цей факт не оспорюється.

Обчислення середнього заробітку під час звільнення проводиться відповідно до вимог Постанови КМУ №100 від 08.02.1995 року «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати».

Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.05.2020 у справі № 810/451/17 (провадження № 11-1210апп19) зауважено, що умовами застосування частини першої статті 117 КЗпП України є невиплата належних звільненому працівникові сум у відповідні строки, вина власника або уповноваженого ним органу у невиплаті зазначених сум та відсутність спору про розмір таких сум. При дотриманні наведених умов підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до наданого відповідачем розрахунку середньоденного заробітку позивача за два останні місяці перед звільненням, такий заробіток становив 224,65 грн. на день.

Виходячи з цього, з урахуванням кількості робочих днів у періоді затримки розрахунку, загальна сума середнього заробітку за цей період становить 73909,85 грн. (224,65 грн. х 329 днів).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як випливає з правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена в постановах від 26 червня 2019 року у справі N 761/9584/15-ц та від 26 лютого 2020 року у справі N 821/1083/17, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України,враховуючи:розмірпростроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором, період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;ймовірний розмірпов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника, іншіобставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах,співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівниката заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні

Відтак, оскільки позивач з власної ініціативи просить стягнути середній заробіток з урахуванням вказаної правової позиції, а заявлена ним вимога не перевищує загальної середнього заробітку, право на відшкодування якої має позивач, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 4, 5, 12, 81, 83, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , поданий через представника адвоката Мар`єнко Вікторію Юріївну, до Приватного акціонерного товариства «Запоріжавтоматика» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Запоріжавтоматика» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 54613,71грн. (п`ятдесят чотири тисячі шістсот тринадцять грн. 71 коп.).

Відповідно до п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Запоріжавтоматика», код ЄДРПОУ: 00187292, місце знаходження: м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, буд. 3.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення постанови апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення, а разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі, - протягом 30 днів з дня вручення копії рішення.

Суддя М.М. Мінаєв