Ухвала

від 31.07.2007 по справі 14/411 к/с

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

  

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

31 липня 2007 року                               м. Київ                                        К-20193/06

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :                  

головуючого – судді Чалого С.Я.     

суддів –Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Кравченко О.О., Леонтович К.Г.                       

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою прокурора Зінківського району Полтавської області на рішення господарського суду Полтавської області від 24 січня 2006 року та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30 березня 2006 року у справі за позовом прокурора Зінківського району Полтавської області в інтересах держави в особі УПФУ в Зінківському районі Полтавської області до СТОВ «Краяни»про стягнення боргу, –

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2005 року прокурор Зінківського району Полтавської області в інтересах держави в особі УПФУ в Зінківському районі Полтавської області звернувся до суду з позовом  до СТОВ «Краяни»про стягнення 51040 грн. 33 коп. заборгованості по сплаті внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з 30.01.2004 року по 01.09.2005 року, в тому числі 28491,12 грн. –недоїмки, 7348,41 грн. –пені, 15200,80 грн. –штрафних санкцій.

Після уточнення позовних вимог прокурор просив стягнути з відповідача 50306,40 грн., в тому числі 28571,75 грн. недоїмки, 12526,34 грн. –штрафних санкцій, 9208,31 грн. –пені.

Позов мотивований тим, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства не сплачено страхові внески до Пенсійного фонду України, через що виникла заборгованість.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 24 січня 2006 року, яке залишено без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30 березня 2006 року, позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з судовими рішеннями по справі прокурор Зінківського району Полтавської області звернувся з касаційною скаргою.

У поданій касаційній скарзі прокурор Зінківського району Полтавської області просить скасувати зазначені судові рішення та задовольнити позовні вимоги повністю, посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.  

          Розглянувши касаційну скаргу та обговоривши її доводи за матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

          Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що СТОВ  "Краяни" є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно рішення господарського суду Полтавської області по справі №20/19 від 12.02.2004 року за позовом прокурора Зінківського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Зінківському районі, Зінківської філії Гадяцької МДПІ до СТОВ «Краяни»про стягнення заборгованості по сплаті збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з відповідача стягнута заборгованість в сумі 22087,64 грн. за період з 01.01.2002 року по 01.12.2003 рік.

Як вбачається з вказаного рішення відповідач визнав заборгованість в повному обсязі.

Вказане рішення чинне, ніким не оскаржене і не скасоване.

Відповідно до ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.  

Як встановлено судами попередніх інстанцій в ході з’ясування обставин по справі  заявлені до стягнення штрафні санкції в сумі 8195,17 грн. нараховані за період із 30.12.2002 року по 01.12.2003 року, пеня в розмірі 7404, 47 грн. нарахована за період із 30.12.2002 року по 31.12.2003 року, тобто за період, по якому винесено рішення господарського суду Полтавської області по справі №20/19 від 12.02.2004 року.

Решта заявлених до стягнення сум, а саме недоїмка за 2004-2005 р.р. –28571,75 грн.,  штрафні санкції за 2004-2005 р.р. –4331,17 грн., пеня за 2004-2005 р.р - 1758,14 грн., відповідно до поданих розрахунків нараховані на законних підставах.  

Порядок нарахування, обчислення, сплати страхових внесків встановлено статтями 19, 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України(далі - інструкція).

Згідно ч. 6 ст. 19 вказаного Закону страхові внески нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, незалежно від джерел к фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Розмір страхових внесків встановлений Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування " та розділом 4 Інструкції та складає 32% від фонду оплати праці та 1-2%, що утримуються із заробітної плати працюючих.

Частиною 1 ст. 106 зазначеного Закону передбачено, що у разі виявлення своєчасно несплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону (протягом 20 календарних днів після закінчення звітного місяця), в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду, вважаються прострочено заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу.

Одночасно на суми своєчасно несплачених ( не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахованих за кожен день простроченого платежу.

Частиною 12 статті 20 вказаного Закону встановлено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану страхувальника.

Враховуючи вищевикладене суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову, судами вірно застосовані норми матеріального і процесуального права, дана правильна правова оцінка встановленим у справі обставинам.

За вказаних обставин доводи касаційної скарги є безпідставними і не спростовують висновки судів.

Керуючись ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу прокурора Зінківського району Полтавської області відхилити, а рішення господарського суду Полтавської області від 24 січня 2006 року та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30 березня 2006 року по даній справі залишити без змін.

          Ухвала набирає чинності з моменту постановлення і оскарженню не підлягає, крім із підстав, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237 –239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                         М.П. Гордійчук