Постанова

від 10.04.2024 по справі 331/8926/13-ц

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 10.04.2024 Справа № 331/8926/13-ц

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний№331/8926/13-ц Головуючий у1інстанції Смолка І.О.

Провадження № 22-ц/807/773/24 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого Онищенка Е.А.

суддів: Бєлки В.Ю.,

Трофимової Д.А.

за участю секретаря судового засідання Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 лютого 2024 року у справі за позовом Колективного сільськогосподарського підприємства «Тепличний комбінат» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А:

12 жовтня 2023 року ОСОБА_1 , в особі представникаадвоката Пенькова Олександра Юрійовича звернувся до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову в рамках справи № 331/8926/13-ц за позовом колективного сільськогосподарського підприємства «Тепличний комбінат» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості .

В обґрунтування заяви зазначено, що в провадженні Жовтневого районного суду міста Запоріжжя знаходилась зазначена цивільна справа. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 листопада 2013 року вжито заходи забезпечення позову, а саме: накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно, а також грошові кошти, що належать ОСОБА_1 в межах загальної суми позовних вимог 1 756 675,89 грн. Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 лютого 2014 року позов задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь КСП «Тепличний комбінат» суму заборгованості 1 756 675,89 грн.Рішення набуло законної сили 04.06.2014, представник позивача отримав два виконавчих листа, однак до виконавчої служби виконавчі листи не були подані. На цей час строк пред`явлення виконавчого листа закінчився, місцезнаходження стягувача на окупованій території і тому виконання рішення, навіть добровільне, на цей час неможливо. Тому він вважає, що наявність в подальшому забезпечення позову порушує справедливу рівновагу та обґрунтовану пропорційність між метою, що ставиться для

досягнення цілі втручання у мирне володінням майном та засобами, які використовуються. На підставі викладеного, просить суд скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 листопада 2013 року.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 24.02.2024 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Жовтневого районного суду від 13.11.2013 року у цивільній справі 331/8926/13-ц.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, що мають значення для справи, висновки, що викладені в оскаржуваній ухвалі не відповідають обставинам справи.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Колективне сільськогосподарське підприємство «Тепличний комбінат», будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання представника не направило, причини неявки суду не повідомило.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Отже, зі змісту вказаної норми права вбачається, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. З врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

З огляду на вказане та враховуючи баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, обізнаність учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для

реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасника справи, який не з`явився в судове засідання.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374, ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам чинного законодавства.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що немає можливості достеменно дізнатися чи подавався виконавчий лист на виконання до ВДВС та скільки разів, чи переривалися строки на його пред`явлення до виконання чи є підстави для поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Колегія суддів погоджується з таким рішенням суду першої інстанції.

Судом встановлено, що в провадженні Жовтневого районного суду міста Запоріжжя знаходилась цивільна справа № 331/8926/13-ц.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 листопада 2013 року накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно, а також грошові кошти, що належать ОСОБА_2 в межах загальної суми позовних вимог 1 756 675,89 грн. (т. 1 а.с. 77).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 лютого 2014 року позов задоволено; стягнуто з ОСОБА_2 на користь КСП «Тепличний комбінат» суму заборгованості 1 756 675,89 грн.(а.с. 114)

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 04.06.2014 рішення суду залишено без змін (т. 1 а.с. 207-213).

04.07.2014 представник позивача КСП «Тепличний комбінат» отримав два виконавчих листа (т. 1 а.с. 216).

Судом першої інстанції вірно визначено норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосування при вирішенні клопотання ОСОБА_2 .

У відповідності дост.158 ЦПК Українисуд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи, про що постановляється ухвала.

Аналіз правових норм глави 10 розділу І ЦПК України, якими врегульовано вжиття та скасування заходів забезпечення позову, дає можливість зробити висновок про те, що підставою для скасування заходів забезпечення позову на розсуд суду можуть бути обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпеченні позову, про неефективність вжитих заходів, про наявність зловживань з боку позивача при вирішенні питання про

забезпечення позову тощо, а також обставини, зазначені в частині 13статті 158 ЦПК України.

За своєю правовою природою забезпечення позову є гарантією належного виконання рішення суду про задоволення позову та ефективного відновлення порушених прав позивача.

Вжиття судом цих заходів встановлює до прийняття рішення по справі певні обмеження здійснення учасниками справи, зокрема відповідачами, цивільних прав.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 10постанови від22грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпечення позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Згідно з п.п. 4-6ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан, який діє і на цей час.

Із 4 березня 2022 року український Енергодар тимчасовою окупований російськими військами.

Суд звернув увагу, що через зазначене немає можливості достеменно дізнатися чи подавався виконавчий лист на виконання до ВДВС та скільки разів, чи переривалися строки на його пред`явлення до виконання чи є підстави для поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Значення забезпечення позову полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

Аналізуючи викладені обставини, суд першої інстанції прийшов до висновку до висновку, що у відповідності до ст.158ЦПК України заява ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким рішенням суду першої інстанції.

Забезпечення позову в цивільному процесі є одним з інститутів цивільного процесу, що сприяє реалізації конституційних прав завдання цивільного судочинства, яким, згідно зі статтею 3 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Регламентації інституту забезпечення позову в цивільному процесуальному праві присвячені статті 149-159 ЦПК України.

Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України).

Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.

Порядок та підстави скасування заходів забезпечення позову встановлено статтею 158 ЦПК України, частинами першою, четвертою, дев`ятою якої передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов`язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.

Згідно з частинами першою - другоюстатті 149 ЦПКУкраїні суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з пунктом 2 частини першоїстатті 150 ЦПК Українипозов може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Верховний Суд зауважує, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна

загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, провадження № 14-729цс19).

Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року № 753/22860/17, провадження № 14 - 88цс20).

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Колегія суддів критично ставиться до доводів апеляційної скарги, щодо незастосування ч. 7-8 ст. 158 ЦПК України, оскільки матеріали справи не містять документального підтвердження не пред`явлення позивачем до виконання виконавчих листів, що видані у справі №331/8926/13-ц. Відповіді Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 12.09.2023 року та Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 28.07.2023 року не можуть бути доказом, оскільки не містять інформації щодо пред`явлення рішення до виконання інших суб`єктів, які уповноважені примусовим виконанням рішень, таких як приватні виконавці, інші відділи виконавчої служби.

Твердження апеляційної скарги, щодо зазначення судом першої інстанції факту, що немає можливості достеменно дізнатися чи подавався виконавчий лист на виконання не відповідає обставинам справи та підтверджується відповідями Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 12.09.2023 року та Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 28.07.2023 року, спростовується колегіє суддів, оскільки, як вже зазначалось, відповіді містять інформацію, виключно, щодо надходження до цих структурних підрозділів на виконання виконавчого листа виданого у справі №331/8926/13-ц, що не може буди підтвердженням не пред`явлення виконавчого листа до виконання взагалі.

Доводи апеляційної скарги, щодо спливу строків пред`явлення виконавчого листа до виконання, колегією суддів не приймаються, оскільки не містять жодних документальних підтверджень.

Окрім цього, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційна скарга не містить.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди позивача з висновками суду першої інстанції, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Порушень норм матеріального або процесуального права, які могли б призвести до скасування ухвали суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції не встановлено.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвалу суду першої інстанції постановлено із додержанням вимог закону і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 279, 368, 369, 374, 376, 381-384ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 лютого 2024 року у цій справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Повний текст судового рішення складено 17 квітня 2024 року.

Головуючий

Судді: