Рішення

від 03.04.2024 по справі 357/10129/23

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/10129/23

Провадження № 2/357/1057/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., при секретарі Козубенко Я. С.,

за участю:

представник позивача адвокат Чирський Ю.В.;

представник відповідача адвокат Коваленко Ю.О.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мірас Солюшнс» до ОСОБА_1 про розірвання договору найму (оренди) та стягнення збитків,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2023 року представник позивача через «Електронний суд» звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вказаною позовною заявою, в якій просить суд розірвати договір найму (оренди) транспортного засобу, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Мірас Солюшнс» та стягнути з ОСОБА_1 та користь ТОВ «Мірас Солюшнс» збитки в розмірі 6 700 грн.

В обґрунтування позову вказано, що 21.09.2020 між ТОВ «Мірас Солюшнс» та ОСОБА_1 укладено договір найму (оренди) транспортного засобу марки Renault, модель Trafic, 2017 року випуску, тип ТЗ загальний/General легковий-загальний/Car-General Універсал-В/, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , зареєстрований ТСЦ 3242 04.09.2020, д.р.н. НОМЕР_2 , строком на три роки з 21.09.2020 до 21.09.2023, відповідно до якого позивач зобов`язався сплачувати відповідачеві плату за користування майном щомісячно у розмірі 1 000 грн. Позивач належним чином здійснював оплату вартості оренди, як обумовлено договором, однак відповідач 08.05.2023 неправомірно вилучив транспортний засіб та продовжив самостійно його використовувати, при цьому не ініційовуючи процедуру розірвання договору, як того вимагає чинне законодавство, чим заподіяв ТОВ «Мірас Солюшнс» майнові збитки на суму 6 700 грн., оскільки транспортний засіб використовувався позивачем для здійснення господарської діяльності та орендна плата сплачувалась відповідно до вимог договору. На вимоги щодо повернення авто відповідач не реагував. Дійти згоди щодо дострокового розірвання договору оренди сторони не змогли. Позивач направляв на адресу відповідача повідомлення про розірвання договору, відповідно до вимог договору, однак реакції не послідувало, тому позивач звернуся до суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.

06.09.2023 ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні, призначено підготовче засідання.

16.10.2023 на адресу суду від представника відповідача адвоката Коваленко Ю.О., засобами поштового зв`язку надійшов відзив в обґрунтування якого зазначено про безпідставність позовних вимог, оскільки п. 5.2 договору найму (оренди) транспортного засобу передбачена можливість дострокового припинення договору з ініціативи будь-якої сторони з обов`язковим повідомленням за один місяць до припинення дії договору в письмовій формі. Позивач направив на адресу відповідача письмове повідомлення про розірвання договору з 20.07.2023, тому з цієї дати договір припинив дію. Вказано про відсутність суб`єктивного права, яке б підлягало захисту в судовому порядку. Крім того, транспортний засіб на дату розірвання договору знаходився у наймодавця, тому останній не пред`являв вимоги до наймача про повернення об`єкту оренди. Відповідач вказує, що неправомірне вилучення ним автомобіля не підтверджується належними доказами, що дає підстави зазначити про передачу об`єкту оренди наймодавцеві за згодою наймача. Позивач не звертався до правоохоронних органів з даного приводу та не звертався до відповідача з вимогою про повернення транспортного засобу на територію стоянки біля виробничого цеху або відповідальній особі. Вказано також про необґрунтованість вимог про стягнення збитків, оскільки позивач не довів причинно-наслідковий зв`язок між завданими збитками та неправомірними діями ОСОБА_1 . Крім того, транспортний засіб є легковим автомобілем з кількістю місць для сидіння 9, який за конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів та їх багажу, при цьому надані позивачем заявки свідчать, що багажем є вантаж (метал), тому вони не можуть слугувати доказом понесених збитків. Заявлено про очікувані судові витрати. Просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

23.10.2023 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в обґрунтування якої зазначено, що позивач заперечує проти тверджень та обставин наведених у відзиві на позов ОСОБА_1 . Так, дійсно відповідно до п. 5.2 договору найму (оренди) транспортного засобу «Дострокове припинення дійсного договору можливе з ініціативи будь-якої із сторін з обов`язковим повідомленням за один місяць до припинення договору в письмовій формі», однак в даному пункті йдеться саме про можливість ініціювання зазначеної процедури, яка так і не була реалізована з вини відповідача. Договір оренди автомобіля за участю фізичної особи, як і зміни до нього, обов`язково повинен бути в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню, що визначено ст. 799 Цивільного кодексу України. Відповідачем помилково зроблено висновок щодо моменту розірвання договору найму (оренди) транспортного засобу та не заперечено того факту, що транспортний засіб був вилучений ним без відповідних правових підстав. Інші доводи не повинні братися судом до уваги, оскільки вони жодним чином не спростовують факту неправомірного вилучення транспортного засобу та факту заподіяння збитків позивачу. Просить відмовити у задоволенні відзиву.

09.11.2023 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Чирський Ю.В., позов підтримав, надав пояснення по суті. Зазначив, що в червні до закінчення строку дії договору найму (оренди) позивач звернувся до відповідача з повідомлення про його розірвання. Запропоновано наймодавцю з`явитись до нотаріуса та укласти договір про розірвання. Оскільки не укладено договір про розірвання, тому відсутні підстави вважати розірваним основний договір. Він був чинним на час направлення повідомлення та подання даного позову до суду, хоча порушення відбулись раніше. Наразі строк договору сплинув. В період з 08.05.2023 по 20.07.2023 позивачу завдані збитки, що полягають у сплаченій орендній платі та необхідності винаймати інші автомобілі. Позивач не міг користуватись автомобілем для господарських потреб, оскільки автомобіль знаходився у відповідача у володінні. Орендна плата після 08.05.2023 сплачувалась позивачем помилково. Вказує, що ОСОБА_1 був найманим працівником у позивача, але 19.06.2023 звільнений. Зазначив про подання доказів про понесені витрати відповідною заявою.

Представник відповідача в судовому засіданні не визнала позов з підстав, зазначених у відзиві. Наполягала на тому, що строк дії договору закінчився, а позивач не надав доказів перебування автомобіля у відповідача з 08.05.2023. Надані наймачем докази не є належними для стягнення збитків з відповідача, а заявки не свідчать про оплату. Вказує, що п. 6.3 договору найму (оренди) стосується інших умов договору. З 08.05.2023 автомобіль не був у користуванні відповідача. Згодом, в період після 20.06.2023 та до 20.07.2023, директор ТОВ «Мірас Солюшнс» віддав ОСОБА_1 автомобіль, ключі та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Тобто відповідачу раніше передали автомобіль, ніж складено акт від 20.07.2023. Вказує, що він отримував орендну плату за договором з початку дії договору і до його дострокового розірвання та повернення автомобіля, а відносини між сторонами припинені повністю з 21.07.2023. Зазначила, що відповідач з`явився до нотаріуса у запропоновану позивачем у листі дату, однак кошти за послуги нотаріуса хотіли покласти на нього. Заявила про подання доказів понесення судових витрат протягом встановлених строків. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Вислухавши позиції сторін та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки Renault, модель Trafic, 2017 року випуску, тип ТЗ загальний/General легковий-загальний/Car-General Універсал-В/, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , д.р.н. НОМЕР_3 , що вбачається зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 04.09.2020, ТСЦ 3242.

21.09.2020 між ТОВ «Мірас Солюшнс» (наймач) та ОСОБА_1 (наймодавець) укладено договір найму (оренди) транспортного засобу марки Renault, модель Trafic, 2017 року випуску, тип ТЗ загальний/General легковий-загальний/Car-General Універсал-В/, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 , зареєстрований ТСЦ 3242 04.09.2020, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Корнійчук А.В., реєстровий № 3632.

Відповідно до п. 1.1, 3.1 договору ОСОБА_1 передає ТОВ «Мірас Солюшнс» вказаний транспортний засіб у користування, а останній зобов`язується сплачувати плату за користування майном щомісячно не пізніше 15 числа, наступного за місяцем перебування транспортного засобу в оренді готівкою з каси товариства та/або шляхом перерахування коштів на картковий рахунок наймодавця, у розмірі 1 000 грн.

Строк дії договору встановлюється терміном на три роки, тобто з 21.09.2020 до 21.09.2023 включно (п. 5.1 договору).

Пунктом 5.2 розділу «Строк дії договору» договору найму (оренди) транспортного засобу передбачено, що дострокове припинення дійсного договору можливе з ініціативи будь-якої із сторін, з обов`язковим повідомленням за один місяць до припинення договору в письмовій формі.

Відповідно до п. 6.3 розділу «Інші умови» вказаного договору передбачено, що зміни і доповнення до цього договору вчиняються виключно у письмовій формі за взаємною згодою сторін і набувають чинності після їх нотаріального посвідчення.

Позивачем надано копії заявок перевізника ФОП ОСОБА_2 № 22/05/23 від 22.05.2023, № 05/06/23 від 05.06.2023, № 07.06.23 від 07.06.2023 на доставку металу замовнику ТОВ «Мірас Солюшнс».

В матеріалах справи містяться зведені відомості сум зарахування на картрахунки ОСОБА_1 орендної плати за автомобіль за травень-липень 2023 року та виписки з рахунку ТОВ «Мірас Солюшнс» щодо проведеної орендної оплати.

20.06.2023 на адресу відповідача позивачем направлено повідомлення про розірвання спірного договору з 20.07.2023. Вказано, що договір розривається в такому ж самому порядку як і укладався (нотаріально) та запропоновано з`явитись до приватного нотаріуса Корнійчук А.В. 20.07.2023 о 13:00 год. за для розірвання угоди.

Повідомлення направлено ОСОБА_1 листом з описом вкладення до цінного листа № 0911712880247.

Згідно з актом прийому-передачі автомобіля (повернення з найму від наймача до наймодавця) за договором найму (оренди) транспортного засобу № 555793, серія НМВ від 21.09.2020, ОСОБА_1 письмово зазначив про наявність дефектів на кузові автомобіля, необхідність видалення брендування авто та проведення ревізії і огляду двигуна з ходовою. Підпис ОСОБА_3 датований 24.07.2023.

Згідно з доповідною запискою менеджера з питань регіонального розвитку ТОВ «Мірас Солюшнс» Р. Дем`янчука від 24.07.2023, при достроковому розірванні договору найму (оренди) транспортного засобу № 555793, серія НМВ, розірвати договір найму (оренди) транспортного засобу ОСОБА_1 відмовився. В доповідній зазначено: «Як мені відомо з травня 2023 автомобіль Renault Trafic з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 не знаходиться на стоянці біля виробничого цеху, фактичний стан автомобіля невідомий, немає змоги зняти брендування автомобіля».

На підставі вказаної доповідної записки ТОВ «Мірас Солюшнс» створено комісію для проведення службового розслідування для встановлення місцезнаходження автомобіля, причин його зникнення та завданих збитків, що вбачається з наказу № 25/07/23-2 від 25.07.2023.

З протоколу вказаної комісії ТОВ «Мірас Солюшнс» № 25/07/23 від 25.07.2023 вбачається, що начальник виробництва ОСОБА_4 повідомив, що 08.05.2023 на територію виробничого цеху з`явився ОСОБА_1 , який обіймав посаду головного інженера, знаходився орієнтовно дві години, через дві ОСОБА_5 помітив зникнення ключів від автомобіля з приміщення його кабінету та автомобіля Renault Trafic з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 з території стоянки біля виробничого цеху. Оскільки в цей час в приміщення цеху ніхто із сторонніх не приходив і з цеху ніхто з робітників не відлучався, то ОСОБА_6 припустив, що автомобіль взяв ОСОБА_1 . До 25.07.2023 автомобіль на стоянку не повертався, оскільки ОСОБА_1 був працівником товариства, то думав, що зазначений автомобіль необхідний для реалізації проектів ТОВ «Мірас Солюшнс». Де знаходиться автомобіль та в якому він технічному стані, які сервісні процедури проходить ОСОБА_6 . ОСОБА_7 повідомив, що доводилось відкладати чи переносити виїзди працівників на роботи через відсутність автомобіля, а для повсякденної діяльності підприємтсва доводилось використовувати свій власний автомобіль. Директор ТОВ «Мірас Солюшнс» повідомив, що жодних розпоряджень і наказів по даному автомобілю не давав. Головний бухгалтер зазначила, що ОСОБА_1 не повідомляв про намір розірвати договір оренди і йому весь час сплачувалась орендна плата, в жодних проектах вказаний автомобіль з 08.05.2023 не використовувався. Загальні збитки, спричинені зникненням автомобіля становлять 11 333 грн. Комісія вирішила оголосити ОСОБА_8 догану за неналежне виконання обов`язків відповідального за зберігання та експлуатацію службового автотранспорту, а менеджеру з питань регіонального розвитку підготувати матеріали для формування позовної заяви про розірвання договору в судовому порядку.

Згідно з наказом ТОВ «Мірас Солюшнс» № 26/07/2023 від 26.07.2023, начальнику виробництва ТОВ «Мірас Солюшнс» ОСОБА_9 оголошено догану за неналежне виконання обов`язків відповідального за зберігання та експлуатацію службового автотранспорту.

При вирішенні справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди, частина 1 статті 638 ЦК України.

Відповідно до вимог статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання.

Частиною 1 статтею 526 ЦК України визначено що, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як передбачено статтями 610-612 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

Договір оренди автомобіля за участю фізичної особи обов`язково повинен бути в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню, що визначено ст. 799 ЦК України.

У разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ст. 785 ЦК України).

Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні відносини внаслідок укладення ними договору найму (оренди) транспортного засобу строком на три роки з 21.09.2020 до 21.09.2023 включно. При цьому, сторони в розділі «Строк дії договору» домовились про можливе (диспозитивна норма) дострокове припинення цього договору з ініціативи будь-якої із сторін, з обов`язковим повідомленням за один місяць до припинення договору в письмовій формі.

Посилання ТОВ «Мірас Солюшнс» на пункт 6.3 договору найму (оренди) транспортного засобу від 21.09.2020 щодо продовження строку дії договору до 21.09.2023 та відсутність внесення змін до вказаного договору шляхом вчинення їх виключно в письмовій формі та нотаріального посвідчення, судом відхиляються, оскільки внесення таких змін до договору найму стосується інших умов, ніж строк дії договору, адже такі домовленості сторін знаходять у розділі «Інші умови», який відмінний від розділу «Строк дії договору».

З огляду на вказане, суд вважає, що договір найму припинив дію достроково внаслідок повідомленням позивача про розірвання договору, яке отримав відповідач і також вважав цей договір розірваним, тобто завчасно до закінчення дії договору, який визначений у п. 5.1, а саме до 21.09.2023. При цьому доводи позивача про те, що договір розривається в такому ж самому порядку як і укладався (нотаріально) є помилковими.

Разом з цим, на момент вирішення справи судом також закінчився і основний трьохрічний строк дії договору (п. 5.1), а тому позовна вимога про розірвання договору в судовому порядку не може бути належним захистом прав та інтересів позивача, як вірно зазначено представником відповідача.

Згідно з ч. 1 cт. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 cт. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності).

Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено поняття збитків, яке поділяється на дві частини (види): реальні збитки і упущена вигода.

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 77 ЦПК України, суд вважає, що надані позивачем докази щодо завданої відповідачем шкоди є неналежними і тому не беруться до уваги, оскільки вони жодним чином не містять інформації щодо предмету доказування.

Крім того, з службового розслідування, яке проводилось працівниками ТОВ «Мірас Солюшнс» 25.07.2023, тобто майже через три місяці після вказаних в ньому подій, неможливо встановити, що транспортний засіб взяв саме ОСОБА_1 і таке заволодіння автомобілем було всупереч умов договору.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України не довів суду належними та допустимим доказами факту неправомірного вилучення транспортного засобу відповідачем та заподіяння збитків позивачу, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 89, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Мірас Солюшнс» - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Київського апеляційного суду.

Оскільки в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 15.04.2024.

Суддя А. Ю. Цуранов