Рішення

від 03.04.2024 по справі 367/7457/23

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/7457/23

Провадження №2/367/1796/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

03 квітня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Кухленка Д.С.,

при секретарі Шаповала О.О.,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДШОФФЕ» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні,-

в с т а н о в и в :

До Ірпінського міського суду Київської області звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДШОФФЕ» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилалась на те, що у період з 28 березня 2019 року по 27 березня 2023 року ОСОБА_1 (далі - Позивач), знаходилась у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОДШОФФЕ» (далі - Відповідач). Зазначене підтверджується наказом № 6-к від 27.03.2019 про прийняття на роботу Позивача та № 3-0000000006 від 27.03.2023 про звільнення (копії додаються).

Зазначила, що 27 березня 2023 року її було звільнено за угодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Вказала, що протягом всього часу роботи в ТОВ «ПОДШОФФЕ», тобто від 28.03.2019 по день звільнення - 27.03.2023, позивач жодного разу не була у щорічній відпустці і жодного разу не отримувала грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, як це передбачено Законом України від 15.11.1996 за № 504/96-В «Про відпустки» (далі - Закон). 27.03.2023 позивач звернулась до керівництва ТОВ «ПОДШОФФЕ» із заявою про виплату компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за період з 28.03.2019 по 27.03.2023, однак зазначена заява директором ТОВ «ПОДШОФФЕ» розглянута не була. Аналогічне звернення 30.03.2023 нею було спрямовано до офісу ТОВ «ПОДШОФФЕ» за допомогою поштового зв`язку, однак відомостей про результати його розгляду також не отримала. 12.05.2023 повторно на адресу директора ТОВ «ПОДШОФФЕ» спрямовано заяву про виплату мені компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, яка була вручена під підпис уповноваженій особі підприємства Андрюсенко А.А. , однак до теперішнього часу відповіді ТОВ «ПОДШОФФЕ» ні на за заяву, подану 27.03.2023, ні на інші - отримано не було, також до теперішнього часу не було виплачено заробітну плату та грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки.

Зазначила, що із довідки № 1877 1680 4588 5819 за формою ОК-5 (індивідуальні відомості про застраховану особу), видану ПФУ від 13.09.2023 (далі - довідка ОК-5) та довідки № 4137 1618 7521 5101 за формою ОК-7 (індивідуальні відомості про застраховану особу), видану ПФУ від 13.09.2023 (далі - довідка ОК-7) відповідачем позивачу нарахована заробітна плата у розмірі 28390,71 грн. Однак, в день звільнення позивача 27.03.2023, відповідач письмово не повідомив позивача про нараховані суми належні при звільненні, зокрема заробітної плати та грошової компенсації за всі не використані ним дні щорічної відпустки та не здійснив виплату належних коштів, що є грубим порушенням ч. 1 ст. 116 КЗпП України.

Крім того вказала, що згідно довідок ОК-5 та ОК-7 від 13.09.2023 середньомісячна заробітна плата за два календарні місяці роботи склала 14400,00 грн. (7200,00 х 2). За таких обставин, середньоденна Заробітна плата позивача складає суму в розмірі 342,86 грн. (14400,00розділити на 42 робочі дні у січні та лютому 2023). У зв`язку з тим, що відповідач не провів повний розрахунок при звільненні позивача, та враховуючи те, що з моменту звільнення до моменту звернення до суду пройшло 126 робочих днів (березень - 4, квітень - 20, травень - 23, червень - 22, липень - 21, серпень - 23, вересень 2023 року - 13), з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки в розрахунку, який на момент звернення до суду складає 43200,36 грн.

У зв`язку з чим, просила суд, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДШОФФЕ» (08205, м. Ірпінь Київської області, вул. Університетська, буд. 2, корп. Е, оф. 63, код ЄДРПОУ 42323455) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі та компенсації невикористаної дні щорічної відпустки 28 390,71 (двадцять вісім тисяч триста дев`яносто) грн. 71 коп., середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення, та витрати на правничу допомогу.

Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Кухленка Д.С. від 28 квітня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДШОФФЕ» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні було відкрито спрощене провадження у даній справі з викликом сторін.

У судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. В матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за їхньої відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідач в судове засідання не з`явився, правом на подання відзиву не скористався, про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до Наказу (Розпорядження) № 6-К від 27 березня 2019р., позивач ОСОБА_1 прийнята на посаду офіціанта ТОВ «Подшоффе» з 28.03.2019, та згідно з Наказом (Розпорядження) № 3-0000000006 про припинення трудового договору (контракту) звільнена з посади кухара з 27 березня 2023р., на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.(а.с.16-17)

В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 від 27.03.2023 на ім`я Директора ТОВ «ПОДШОФФЕ» Дубас Д.І. , в якій позивач вказує, що вона просить виплатити їй компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки за період з 28.03.2019 по 27.03.2023 на підставі Наказу (розпорядження) № 6-К про прийняття на роботу від 27 березня 2019р., табельний номер 0000000006. (а.с.18)

Відповідно до довідки № 1877 1680 4588 5819 за формою ОК-5 (індивідуальні відомості про застраховану особу), видану ПФУ від 13.09.2023 (далі - довідка ОК-5) та довідки № 4137 1618 7521 5101 за формою ОК-7 (індивідуальні відомості про застраховану особу), видану ПФУ від 13.09.2023 (далі - довідка ОК-7) відповідачем позивачу нарахована заробітна плата у розмірі 28390,71 грн.(а.с.25-26). На час написання заяви повного та остаточного розрахунку по компенсації за невикористану щорічну відпустку не здійснено. У відповідності до ст. 117 КЗпП, якщо роботодавець зі своєї вини вчасно не розрахувався із звільненим працівником, то він зобов`язаний виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку. Зазначає, що у разі не виплати належних їй коштів, буде вимушена вирішувати питання у судовому порядку.

Відповідно до копії опису вкладення до поштового відправлення, лист ОСОБА_1 ТОВ «ПОДШОФФЕ» було отримано 30.03.2023.(а.с.19)

Згідно ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган, повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, обов`язок із проведення з працівником розрахунку покладається на роботодавця незалежно від прохання працівника про вказану плату. Стаття 117 КЗпП України застосовується у разі несвоєчасної виплати належних працівнику від підприємства сум незалежно від наявності клопотання працівника про таку виплату.

Оформивши звільнення позивача та видавши йому трудову книжку, відповідач свій обов`язок із проведення з працівником розрахунку не здійснив, а тому є підстави для застосування до відповідача відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, передбачену ст. 117 КЗпП України.

Згідно п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» за своєю структурою заробітна плата складається: з основної - винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадових обов`язків); із додаткової - винагороди за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці (доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій); а також із заохочувальних та компенсаційних виплат - винагороди за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційних та інших грошових і матеріальних виплат, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад установлені цими актами норми.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку з затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до роз`яснень, які надані Верховним судом України в постанові Пленуму № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» у разі застосування ст. 117 КЗпП України перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Слід також зауважити, що відповідно п. 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджено наказом від 29.07.93 року № 58, зазначається, що днем звільнення вважається останній день роботи.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 241-1 КЗпП строки виникнення і припинення трудових прав та обов`язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку слід зазначити, що у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» в якому судам роз`яснено, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовної заяви в частині стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, виходячи із наступного. Відповідно до абзацу 3 ч. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 № 100 (далі - Порядок) у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно із абзацом 3 ч. 4 Порядку, якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Позивачем надано довідки № 1877 1680 4588 5819 за формою ОК-5 (індивідуальні відомості про застраховану особу), видану ПФУ від 13.09.2023 (далі - довідка ОК-5) та довідки № 4137 1618 7521 5101 за формою ОК-7 (індивідуальні відомості про застраховану особу), видану ПФУ від 13.09.2023 (далі - довідка ОК-7), де зазначено, що середньомісячна заробітна плата за два календарні місяці роботи склала 14400,00 грн. (7200,00 х 2). За таких обставин, середньоденна заробітна плата позивача складає суму в розмірі 342,86 грн. (14400,00розділити на 42 робочі дні у січні та лютому 2023). Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви в цій частині та розраховує середньоденну заробітну плату позивача, виходячи із виплат за останні два календарні місяці роботи: 7200,00 + 7200,00=14400,00:42=342,86*265=90 857 грн. 90 коп.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання зокрема, чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Суд звертає увагу, що за подання до суду позовної заяви про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, позивачем були понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 1073 грн. 60 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути судовий збір на користь держави в розмірі 1073,60грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 38, 40, 116, 117, 232 КЗпП України, ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДШОФФЕ» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДШОФФЕ» (08205, м. Ірпінь Київської області, вул. Університетська, буд. 2, корп. Е, оф. 63, код ЄДРПОУ 42323455) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі та компенсації невикористаної дні щорічної відпустки 28 390,71 (двадцять вісім тисяч триста дев`яносто) грн. 71 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДШОФФЕ» (08205, м. Ірпінь Київської області, вул. Університетська, буд. 2, корп. Е, оф. 63, код ЄДРПОУ 42323455) на користь ОСОБА_1 (адреса, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення в розмірі 90 857 грн. 90 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДШОФФЕ» (08205, м. Ірпінь Київської області, вул. Університетська, буд. 2, корп. Е, оф. 63, код ЄДРПОУ 42323455) на користь ОСОБА_1 (адреса, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 1073,60 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДШОФФЕ» (08205, м. Ірпінь Київської області, вул. Університетська, буд. 2, корп. Е, оф. 63, код ЄДРПОУ 42323455) на користь держави судовий збір в розмірі 1073,60грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОДШОФФЕ», місце знаходження за адресою: 08205, м. Ірпінь Київської області, вул. Університетська, буд. 2, корп. Е, оф. 63, код ЄДРПОУ 42323455.

Суддя: Д.С. Кухленко