Рішення

від 15.04.2024 по справі 528/1222/23

ГРЕБІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Гребінківський районний суд Полтавської області

Справа №: 528/1222/23

Провадження № 2/528/117/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 квітня 2024 року м. Гребінка

Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Вітківського М.О.,

при секретарі Коваленко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гребінка без проведення технічної фіксації судового засідання в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гребінківської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Українська універсальна біржа, про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна (житлового будинку) дійсним, визнання права власності на нерухоме майно,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Гребінківського районного суду Полтавської області з вказаним позовом, яким просить: визнати дійсним правочин, а саме визнати реальним та виконаним договір купівлі-продажу №НГР-395 нерухомого майна (житлового будинку) по АДРЕСА_1 . На момент оформлення договору купівлі-продажу домоволодіння по АДРЕСА_1 складалось: 1) «А-1» - жилий будинок; 2) «Б» - сарай; 3) «б» - прибудова»; «Г» - вбиральня; «Д» - гараж; № 1,3 паркан; №2 колодязь; «І» - відмостка, який був укладений та зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з допоміжними господарськими спорудами по АДРЕСА_1 , який складається: 1) «А-1» - житловий будинок; 2) «під -Д» - погріб; 3) «Б» - літня кухня»; 4) «Д» - гараж; 5) «Г» - вбиральня; 6) «№1» - ворота; 7) «№3» - огорожа; 8) «№4» - огорожа.

Позовні вимоги мотивовано наступним, що 11.07.2001 року між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу №НГР-395, згідно якого ОСОБА_1 купив у ОСОБА_2 нерухоме майно житловий будинок АДРЕСА_1 .

Вказує, що продавець за договором ОСОБА_2 запропонував оформити договір купівлі-продажу на Українській універсальній біржі, запевнивши ОСОБА_1 , що він не потребує нотаріального посвідчення. Вказаний договір був укладений в письмовій формі та згідно з вимогами ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» зареєстрований на Українській універсальній біржі в журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю.

Всі істотні умови договору купівлі-продажу позивачем (покупцем) та продавцем були виконані за домовленістю між ними, житловий будинок було продано ОСОБА_1 , а відповідно покупцем ОСОБА_1 , продавцю ОСОБА_2 , передано грошові кошти згідно умов договору у сумі 1 000 грн., тобто фактично відбувся договір купівлі-продажу житлового будинку. Таким чином, укладена угода була виконана в повному обсязі, а тому є дійсною.

Вказує, що на час укладення договору в липні 2001 року ні позивач, ні відповідач не знали, що правочин у відповідності до ст. 47 ЦК України (1963 року) підлягає нотаріальному посвідченню, оскільки на той час також був чинний Закон України «Про товарну біржу» і відповідно ст. 15 цього Закону правочини зареєстровані на біржі нотаріальному посвідченню не підлягали.

З метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів, позивач просить суд визнати договір дійсним (реальним та виконаним) і визнати за позивачем право власності на нерухоме майно.

Ухвалою суду від 20.09.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено дату підготовчого засідання на 17.10.2023 року о 09.00 год. з викликом сторін. Учасникам справи роз`яснено та надано право відповідачу надіслати відзив на позовну заяву і всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову. Позивачу підготувати відповідь на відзив, виклавши письмові свої міркування, аргументи та надати відповідні докази. Відповідачу підготувати заперечення на відповідь на відзив. Третій особі подати суду пояснення щодо позову. (а.с. 33-35).

Ухвалою судді Гребінківського районного суду Полтавської області від 13.11.2023 року витребувано з відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції копію актового запису про смерть № 27 від 16.02.2007 року ОСОБА_2 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), який складено відділом ДРАЦС Гребінківського РУЮ Полтавської області. (а.с.52-54).

05.12.2023 року на виконання ухвали суду від 13.11.2023 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції надано копію актового запису про смерть № 27 від 16.02.2007 року ОСОБА_2 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), який складено відділом ДРАЦС Гребінківського РУЮ Полтавської області. (а.с.62-64).

Ухвалою судді Гребінківського районного суду Полтавської області від 06.12.2023 року витребувано з Лубенської державної нотаріальної контори, інформацію чи відкривалась спадкова справа після смерті ОСОБА_2 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а за наявності вказаної спадкової справи, надати її належним чином завірену копію. (а.с.66-68).

20.12.2023 року на виконання ухвали суду від 06.12.2023 року від Лубенської державної нотаріальної контори надійшла інформація про те, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) - не заводилась. (а.с.72).

Ухвалою суду від 17.01.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. (а.с.84-86).

15.04.2024 року позивач у судове засідання не з`явивсь, він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, натомість через канцелярію суду подав заяву, якою він просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача Виконавчого комітету Гребінківської міської ради Сидоренко Р.М., через систему «Електронний суд» надіслав заяву про розгляд справи без участі сторони відповідача в якій зазначив, що при вирішенні питання про задоволення позову ОСОБА_1 , покладається на розсуд суду. (а.с.99).

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог: Українська універсальна біржа в судове засідання не з`явивсь, від нього не надходило заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні це певна річ (об`єкт), щодо якої виник спір.

Згідно ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи у межах наданих письмових доказів, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу №НГР-395 від 11.07.2001 року, який укладено на Українській універсальній біржі, ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_2 житловий будинок по АДРЕСА_1 . (а.с.6-8).

Вказаний вище договір купівлі-продажу оформили на Українській універсальній біржі, згідно із Законом України «Про товарну біржу».

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок садибного типу, який виготовлено станом на 11.05.2023 року, житловий будинок загальною площею 45,7 кв.м., житловою площею 25,0 кв.м., по АДРЕСА_1 , складається: 1) «А-1» - житловий будинок; 2) «під -Д» - погріб; 3) «Б» - літня кухня»; 4) «Д» - гараж; 5) «Г» - вбиральня; 6) «№1» - ворота; 7) «№3» - огорожа; 8) «№4» - огорожа.(а.с. 11-15).

Із Інформаційної довідки ФОП ОСОБА_3 від 11.05.2023 року №1706, вбачається, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований в КП Лубенському МБТІ в книзі №18 реєстровим №2150 за ОСОБА_1 . Документи, що стверджують право особистої власності: договір купівлі-продажу виданий Українською універсальною біржею від 11.07.2001 року, реєстровий №НГР-395. (а.с.16).

Згідно довідки Комунального підприємства «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» від 10.05.2023 № 702, слідує, що станом на 29.12.2012 року житловий будинок АДРЕСА_1 , зареєстровано в КП «Лубенське МБТІ» в книзі №18 за реєстровим №2150 за ОСОБА_1 - згідно договору купівлі-продажу реєстровий №НГР-395, виданого Українською універсальною біржею від 11.07.2001 року. (а.с.10).

ПП «Бюро послуг та консультацій» було проведено незалежну оцінку ринкової вартості об`єкта нерухомого майна «житловий будинок з господарськими будівлями», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , ринкова вартість об`єкту оцінки становить 159 122 грн.(а.с. 9,9 зворот).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що підтверджується копією актового запису про смерть № 27 від 16.02.2007 року який складено відділом ДРАЦС Гребінківського РУЮ Полтавської області. (а.с.62-64).

Ухвалою судді Гребінківського районного суду Полтавської області від 06.12.2023 року витребувано з Лубенської державної нотаріальної контори, інформацію чи відкривалась спадкова справа після смерті ОСОБА_2 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ). (а.с.66-68).

20.12.2023 року на виконання ухвали суду від 06.12.2023 року від Лубенської державної нотаріальної контори надійшла інформація про те, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) - не заводилась. (а.с.72).

Предметом судового розгляду у цій справі є визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна (житлового будинку) дійсним, визнання права власності на нерухоме майно.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За нормами ЦК України підставами виникнення (набуття) права власності є різні правостворюючі юридичні факти або правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч.2 ст.328 ЦК).

За положенням частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до частин першої, третьої статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Згідно із частиною четвертою Прикінцевих та перехідних положень Цивільний кодекс України 2004 року застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності (з 1 січня 2004 року). Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про власність», який втратив чинність у зв`язку з прийняттям ЦК України 2004 року, об`єктами права приватної власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення.

Згідно із частиною другою статті 15 Закону України «Про товарну біржу» (чинного на час укладення спірного договору купівлі-продажу квартири від 05 вересня 1995 року) угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Аналогічні правові висновки викладені у Постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 522/14088/17.

Згідно зі ст.128 ЦК УРСР, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передання речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Переданням визнається вручення речей набувачеві.

Відповідно до ст. 47 ЦК УРСР нотаріальне посвідчення угод можливе лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч. 2 ст. 48 цього Кодексу. Якщо одна зі сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального посвідчення, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне оформлення угоди не вимагається.

Згідно із ст. 227 ЦК УРСР договір купівлі-продажу квартири повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору ( стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу квартири підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Таке правове регулювання правовідносин щодо права власності на майно застосовується до справ, які виникли, або могли виникнути до січня 2004 року. Відповідні правові положення унормовано в ЦК України.

Відповідно до ч.3 ст.640 ЦК України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (стаття 657 ЦК України).

Відповідно до ст. 328 ЦК України при вирішенні питання про правомірність набуття права власності суд враховує презумпцію правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом

Згідно із ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Однією з умов застосування ч. 2 ст. 220 ЦК України та визнання правочину дійсним у судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин. При розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з`ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість (постанова Верховного Суду від 04.03.2019 у справі № 665/2266/16-ц ).

Документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року № 8.4-35//18/1).

До 01.01.2004 право власності в набувача майна за договором виникало з моменту передання речі. Такий висновок зробив Верховний Суд України в постанові № 640/2034/15-ц.

Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

За наслідком судового розгляду судом встановлено, що договір купівлі-продажу житлового будинку було оформлено на Українській універсальній біржі, визначено всі істотні умови договору та передано предмет договору покупцю ОСОБА_1 , покупець повністю сплатив кошти продавцю за договором. Проте, спірний договір залишився не посвідченим нотаріально, так як на момент укладення працівники Української універсальної біржі та продавець запевнили покупця, що договори купівлі-продажу, які укладені на Української універсальної біржі не підлягають нотаріальному посвідченню та мають повну юридичну силу.

Крім того, позивач втратив можливість посвідчити договір купівлі-продажу нерухомого майна у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , який є продавцем за договором купівлі-продажу, що підтверджується копією актового запису про смерть № 27 від 16.02.2007 року який складено відділом ДРАЦС Гребінківського РУЮ Полтавської області. (а.с.62-64).

Як слідує з договору купівлі-продажу № НГР-395 від 11.07.2001 року зареєстрованого товарною біржою, продавець ОСОБА_2 та покупець ОСОБА_1 діяли через брокерів брокерської контори, а від так були членами Української універсальної біржі. Укладений договір купівлі-продажу відповідав дійсності та законності. Реєстрація комунальним підприємством «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого біржою, а не нотаріусом, станом на липень 2001 року не суперечило чинному законодавству. Інструкція про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних і фізичних осіб, затверджена наказом Державного комітету України будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року №121, передбачала підставу для державної реєстрації договорів купівлі-продажу, зареєстрованих на біржі. Оскільки, сторони договору купівлі-продажу досягли згоди щодо всіх умов договору, що підтверджується підписами сторін, всі зобов`язання за договором сторонами виконанні в повному обсязі, договір зареєстрований в КП «Лубенське МБТІ», тому позивач ОСОБА_1 на підставі статей 128, 153 ЦК УРСР і статті 49 Закону України «Про власність», який діяв на той час, набув право власності на житловий будинок. При вчиненні правочину всі дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов`язків, обидві сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, мали вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме купівлі- продажу квартири, правочин був реальним і вчинений у формі, дозволенній чинним законодавством України в 2001 році.

Таким чином, суд вбачає підстави для визнання правочину дійсним відповідно до положень ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР, які були чинними на час виникнення спірних правовідносин у цій справі. Зазначене є підставою для визнання права власності на житловий будинок.

Принцип юридичної визначеності та остаточності, не повинен суперечити статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.

Як констатував ЄСПЛ, держава, яка створює суди, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватися всіма фундаментальними гарантіями п. 1 ст. 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (рішення у справі «Delcourt v. Belgium», заява № 2689/65, п. 25).

При застосуванні процедури правил, суди повинні уникати надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури (справа «Walchili v. France», № 35787/03, п. 29, від 26.07.2007), а особливо суворе застосування процесуальної норми може знівелювати саму суть права на доступ до суду (справа Labergere v. France, № 16846/02, п. 23, від 26.09.2006).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Гребінківської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Українська універсальна біржа, про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна (житлового будинку) дійсним, визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Визнати дійсним правочин, а саме реальним та виконаним договір купівлі-продажу №НГР-395 від 11.07.2001 року нерухомого майна (житлового будинку) по АДРЕСА_1 . На момент оформлення договору купівлі-продажу домоволодіння по АДРЕСА_1 складалось: 1) «А-1» - жилий будинок; 2) «Б» - сарай; 3) «б» - прибудова»; «Г» - вбиральня; «Д» - гараж; № 1,3 паркан; №2 - колодязь; «І» - відмостка, який був укладений та зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок з допоміжними господарськими спорудами по АДРЕСА_1 , який складається: 1) «А-1» - житловий будинок; 2) «під -Д» - погріб; 3) «Б» - літня кухня»; 4) «Д» - гараж; 5) «Г» - вбиральня; 6) «№1» - ворота; 7) «№3» - огорожа; 8) «№4» - огорожа.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Гребінківський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Складання повного тексту судового рішення відкласти не більше як на десять днів з дня закінчення розгляду справи, і визначити кінцеву дату складення повного судового рішення 25.04.2024 року.

На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , (місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Виконавчий комітет Гребінківської міської ради, код ЄДРПОУ 04057406, (адреса: 37400, м. Гребінка, Лубенський район, Полтавська область вул. Ярослава Мудрого, 35).

Третя особа: Українська універсальна біржа (адреса: вул. Шевченка, буд. 52, м. Полтава, 36024).

Повний текст рішення складено 17.04.2024.

Суддя М. О. Вітківський