Рішення

від 21.03.2024 по справі 711/573/24

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/573/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

21 березня 2024 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Позарецької С.М.,

при секретарі Буйновській А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,-

в с т а н о в и в:

Позивач Черкаська міська рада звернувся у Придніпровський районний суд м.Черкаси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.

Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що Черкаська міська рада є власником земельної ділянки, загальною площею 0,0727га кадастровий номер: 7110136400:01:003:0038, що знаходиться у АДРЕСА_1 , зареєстрована у ДЗК 29.11.2016.

Відповідно до інформаційної довідки № 358531763 від 15.12.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що ОСОБА_1 з 16.08.2018 набула право власності на частину адмінбудівлі нежитлового приміщення, площею 30,2кв.м (частка3/250) у АДРЕСА_1 на підставі договору дарування №6921 від 16.08.2018, про що вчинено запис у ДРРП за №27525837 від 16.08.2018.

Разом з тим, вказане вище нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці, площею 0,0727га кадастровий номер: 7110136400:01:003:0038, що знаходиться у АДРЕСА_1 , та відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови, КВЦПЗ 03.10 для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку. Отже, нежитлове приміщення, належне відповідачеві на праві власності, знаходяться на земельній ділянці комунальної форми власності.

Позивач вважає, що відповідач з моменту набуття у власність нежитлового приміщення, розташованого на земельній ділянці комунальної форми власності фактично користується земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та не здійснює оплату за таке фактичне користування.

Як зазначено, відповідно до відомостей, які містяться у довідці КП«ЧООБТІ» від 29.05.2023 №371, загальна площа нежитлової будівлі, розташованої у АДРЕСА_1 складає 3637,6кв.м. Відповідно до розрахунку частки та площі для нарахування плати для відповідача за земельну ділянку по АДРЕСА_1 , частка землекористування (площа для нарахування плати за землю) в залежності від площі нежитлових приміщень, що перебувають у власності відповідача (30,2кв.м/ 3637,6 кв.м = 0,00830217) становить: 6,0кв.м (0,00830217*727кв.м).

У позовній заяві також вказано, що рішенням Черкаської міської ради від 13.05.2010 №5-656 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м.Черкаси.

У період, за який заявлено позов про стягнення заборгованості, Черкаською міською радою не приймалося рішень про зміну показників грошової оцінки земель м.Черкаси.

Як вбачається з повідомлення Держгеокадастру від 12.01.2023 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2022 рік», значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2018-2020р.р. була сталою і застосовувалася із значенням 1.0, за 2021р. становить для земель несільськогосподарського призначення 1,1, за 2022рік- 1,15.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.10.2023, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:01:003:0038 у 2023році становить 2260497,45грн., при цьому розмір НГО 1кв.м становить 3 109,35грн. (2260497,45/727), а розмір НГО відповідно до площі для нарахування плати (6кв.м) становить 18 656,10грн. (3 109,35*6).

З врахуванням коефіцієнтів індексації, що зазначені вище, математичним методом визначено нормативно-грошову оцінку відповідно до площі для нарахування плати (6кв.м) за 2022р., яка становить 16222,70грн. (18656,10/1,15), а за 2017-2021р.р. відповідно до площі для нарахування плати (6кв.м) становить 14747,91грн. (16222,70/1,1)

Земельна ділянка, загальною площею 0,0727га, кадастровий номер: 7110136400:01:003:0038, зареєстрована з цільовим призначенням 03.10 Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку, що підтверджується інформаційною довідкою з ДЗК від 15.12.2023.

Рішеннями Черкаської міської ради № 2-2219 від 27.06.2017 та №2-4690 від 27.06.2019 затверджено Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси. У розділі8 Положення наявна таблиця, з якої вбачається, що розмір орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою становить 3% від її нормативно-грошової оцінки.

Згідно з розрахунком, за час фактичного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів за період з 16.08.2018 (дати набуття права власності) по 15.12.2023, розмір заборгованості відповідача становить 2516,42грн.

За таких обставин, у зв`язку з фактичним користуванням відповідачем земельною ділянкою у вказаний період та ухиленням від сплати безпідставно збереженої за рахунок Черкаської міської ради орендної плати, порушенням прав територіальної громади м.Черкаси через ненадходження грошових коштів до місцевого бюджету, позивач вважає за необхідне стягнути з відповідача безпідставно утримувані грошові кошти за таке фактичне користування земельною ділянкою у розмірі 2516грн. 42коп. Крім того, просить стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору за подання цієї позовної заяви.

Ухвалою суду від 02.02.2024 позовну заяву прийнято, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам визначено строки для подання заяв по суті справи. Проти такого порядку розгляду справи сторони не заперечували.

У судове засідання представник позивача не з`явився. 21.03.2024 до суду надійшла письмова зава представника за довіреністю ОСОБА_2 про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

У судове засідання відповідач не з`явилася, хоча повідомлялася судом у встановленому законом порядку про місце, день і час розгляду справи, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання. Адресована кореспонденція повернулась до суду без вручення, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що у контексті положень п.3 ч.8 ст.128, ст.131 ЦПК України, суд вважає, як повідомлення відповідача належним чином. Крім того, судові повістки про виклик до суду доставлені до електронного кабінету відповідача, про що свідчать відповідні довідки від 08.02.2024 та 23.02.2024, що у контексті положень п.2 ч.8 ст.128 ЦПК України, суд вважає, як повідомлення відповідача належним чином. Слід також зазначити, що згідно з положеннями ст.8 ЦПК України, інформація про рух справи є відкритою, оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою можливо дізнатися необхідну інформацію щодо справи. Відзив на позовну заяву не подано.

Справу розглянуто за правилами заочного розгляду, передбаченими ст.ст.280-282 ЦПК України, за відсутності відповідача, яка повідомлялася у встановленому законом порядку про дату, час і місце розгляду справи та не з`явилася у судове засідання без повідомлення причин, не подала відзиву проти позову, а представник позивача не заперечувала проти такого порядку розгляду справи.

Враховуючи думку представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи тавстановлено усудовому засіданні,у силуположень п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06.09.2012 №5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», Черкаська міська рада є власником земельної ділянки, загальною площею 0,0727га кадастровий номер: 7110136400:01:003:0038, що знаходиться у АДРЕСА_1 , зареєстрована у ДЗК 29.11.2016.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (інформаційна довідка №358531763 від 15.12.2023) ОСОБА_1 , на підставі договору дарування №6921 від 16.08.2018, є власником частини адмінбудівлі нежитлового приміщення, площею 30,2кв.м (частка3/250) у АДРЕСА_1 .

Означене нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 0,0727га кадастровий номер: 7110136400:01:003:0038, що знаходиться у АДРЕСА_1 , та відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови, КВЦПЗ 03.10 для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0002238102023 від 23.10.2023.

Таким чином, встановлено, що вказане вище нежитлове приміщення, належне ОСОБА_1 на праві власності, знаходиться на земельній ділянці комунальної форми власності.

Відповідно до відомостей, які містяться у довідці КП«ЧООБТІ» від 29.05.2023 № 371, загальна площа нежитлової будівлі, розташованої у АДРЕСА_1 складає 3637,6кв.м.

Згідно з розрахунком частки та площі для нарахування плати за земельну ділянку для ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , частка землекористування (площа для нарахування плати за землю) в залежності від площі нежитлових приміщень, що перебувають у власності ОСОБА_1 (30,2кв.м/ 3637,6 кв.м = 0,00830217) становить 6,0кв.м (0,00830217* 727кв.м).

Рішенням Черкаської міської ради від 13.05.2010 №5-656 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м.Черкаси.

Відповідно до повідомлення Держгеокадастру від 12.01.2023 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2022рік» значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2018-2020р.р. була сталою і застосовувалася із значенням 1.0, за 2021р. становить для земель несільськогосподарського призначення 1,1, за 2022рік- 1,15.

Як вбачається з витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.10.2023, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:01:003:0038 у 2023році становить 2260497,45грн.

Отже, з врахуванням коефіцієнтів індексації, що зазначені вище, нормативно-грошова оцінка, відповідно до площі для нарахування плати (6кв.м) за 2022р.р., становить 16222,70грн.(18 656,10/1,15), за 2017-2021р.р., відповідно до площі для нарахування плати (6кв.м), становить 14747,91грн. (16222,70/ 1,1).

Рішеннями Черкаської міської ради №2-2219 від 27.06.2017 та №2-4690 від 27.06.2019 затверджено Положення про встановлення плати за землю на території містаЧеркаси. У розділі8 Положення наявна таблиця, з якої вбачається, що розмір орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою становить 3% від її нормативно-грошової оцінки.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач покликається на те, що ОСОБА_1 з моменту набуття права власності на нерухоме майно фактично користувалася земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та не здійснювала оплату за таке фактичне користування.

Таким чином, предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів у виді орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України). Способи захисту визначені Цивільним Кодексом України.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Частиною другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Суб`єктами права на землі комунальної власності згідно зі ст.80 ЗК України є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Загальне правило щодо підстав та порядку набуття права на землю із земель комунальної власності визначено ст.116 ЗК України, згідно з ч.ч.1, 2 якої громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Особливості набуття права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду визначені ст.120 ЗК України та ст.377 ЦК України.

Так, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то у разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 206 ЗК України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Разом з тим, статтею 14 ПК України визначеного, що плата за землю- це обов`язковий платіж у складі податку на майно, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Відповідач не є власником або постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно зі ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.288.1). Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем та визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (п.288.4, п.288.5).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Оскільки відповідач з моменту набуття права власності на нерухоме майно не зверталася за оформленням права оренди на земельну ділянку, речові права відповідача на земельну ділянку не реєструвались, остання не набула належних прав власності або користування щодо земельної ділянки, а тому використовувала земельну ділянку без достатніх правових підстав.

Відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладання договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними. Для кондиційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України.

Такі правові висновки висвітлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, провадження №14-77цс18 та постанові Верховного Суду від 20.1.2018 у справі №922/3412/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.

З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_1 використовувала земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , без достатніх правових підстав, у період з 16.08.2018 (дата набуття права власності) по 15.12.2023 не сплачувала за користування земельною ділянкою орендну плату у встановленому законодавчими актами розмірі, у результаті чого безоплатно користувалася цією земельною ділянкою, тобто безпідставно набула дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, у Черкаської міської ради правомірно виникло право на стягнення коштів, отриманих безпідставно, як суми, яку мав би отримати місцевий бюджет.

Так, відповідно до наданого позивачем розрахунку частки та площі для нарахування плати за земельну ділянку по АДРЕСА_1 , для ОСОБА_1 , який зроблений на підставі довідки КП«ЧООБТІ» від 29.05.2023 №371, інформації з ДРРП на нерухоме майно від 15.12.2023 №358531763, договору дарування нежитлового приміщення №6921 від 16.08.2018, інформації з ДЗК про земельну ділянку, площею 0,0727га з кадастровим номером 7110136400:01:003:0038, що знаходиться у АДРЕСА_1 , загальна площа приміщень 3637,6кв.м, площа приміщень, які знаходяться у власності 302кв.м, частка власності власника нежитлових приміщень у спільній частковій власності 30,2кв.м/ 3637,6кв.м= 0,00830217), частка землекористування (площа для нарахування плати за землю) складає 6,0кв.м (0,00830217* 727кв.м).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за період з 16.08.2018 по 12.15.2023 заборгованість ОСОБА_1 за користування вказаною вище земельною ділянкою становить 2516,42грн.

Суд погоджується з вказаним розрахунком, оскільки він здійснений у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на підставі норм діючого законодавства та рішення Черкаської міської ради №2-2219 від 27.06.2017 та №2-4690 від 27.06.2019 «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території містаЧеркаси».

Відтак позивачем доведено належними та допустимими доказами недобросовісність у діях відповідача.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які покликався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог у повному обсязі, а саме, стягненню з відповідача на користь міського бюджету м.Черкаси, у межах заявлених позовних вимог, підлягають грошові кошти у розмірі 2516,42грн., як безпідставно збережена за рахунок Черкаської міської ради орендна плата за користування земельною ділянкою. Слід зазначити, що відповідач не скористалася правом подати відзив на позов та докази на спростування доводів позивача.

Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову- на відповідача.

Так, позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 3028грн. 00коп. (платіжна інструкція №21 від 19.01.2024).

Таким чином, оскільки, позовні вимоги Черкаської міської ради задоволено у повному обсязі, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3028грн. 00коп.

На підставівикладеного такеруючись ст.ст.120,123,124,206ЗК України,ст.ст.1212,1214ЦК України,ст.ст.4,5,12-13,76-84,89,141,223,259,264-265,268,280-282,353,354ЦПК України суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_2 ) на користь міського бюджету м.Черкаси (рахунок UA608999980314000611000023759, банк: Казначейство України (ЕАП), одержувач платежу: ГУК у Черк.обл/тг м. Черкаси, код ЄДРПОУ 37930566, код бюджетної класифікації: 24062200) грошові кошти у розмірі 2516грн. 42коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_2 ) на користь Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 38715770, м.Черкаси, вул.Б.Вишневецького, 36) судовий збір у розмірі 3028грн. 00коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд- якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 01.04.2024.

Головуючий: С. М. Позарецька