Справа № 761/13643/24
Провадження № 2/761/6809/2024
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Притула Н.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр професора Храпача» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
12.04.2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва через систему «Електронний суд» надійшла зазначена позовна заява.
Частинами 5, 6 статті 43 ЦПК України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до частини 8 статті 43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення №1845/0/15-21), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
Згідно з пунктом 8 Положення №1845/0/15-21 підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - це підсистема ЄСІТС, захищений веб-сервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.
За приписами абзацу 1 пункту 9 Положення №1845/0/15-21 Процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Пунктом 24 Положення №1845/0/15-21 визначено, що підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) є підсистемою ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Відповідно до 5.4 Положення №1845/0/15-21 електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов`язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.
Згідно з пунктом 23 частини 1 статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII (далі - Закон № 2155-VIII) кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа;
За приписами пункту 16 Положення №1845/0/15-21 процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.
Згідно з пункту 26 Положення №1845/0/15-21 електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
Відповідно до пункт 27 Положення №1845/0/15-21 до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
За правилами частини 2 статті 18 Закону № 2155-VIII кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо: перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки; перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки; за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки; під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов`язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.
Згідно з частиною 1 статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини 1 статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
За змістом частини 4 статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:
1) довіреністю;
2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Частиною 7 статті 62 ЦПК України передбачено, що у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI) повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Поняття ордеру визначено у частині 2 статті 26 Закону №5076-VI, відповідно до якої це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги; ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката; Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Рада адвокатів України рішенням від 12 квітня 2019 року №41 затвердила Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (далі - Положення № 41).
Пунктом 4 Положення № 41 передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Імперативними приписами пп.12.10 пункт 12 Положення № 41 визначено, що ордер повинен містити підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»).
Згідно з пунктом 11 Положення № 41 передбачено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Як передбачено частиною першою статті 26 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
29 квітня 2022 року Рада адвокатів України ухвалила рішення № 45 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги», яким доповнила Положення, зокрема, пункт 10 новим абзацом наступного змісту: «Під час дії воєнного стану на території України дозволяється видача адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням ордеру без скріплення його печаткою юридичної особи та без підпису керівника адвокатського об`єднання, адвокатського бюро. Правовідносини між адвокатом, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера та адвокатським об`єднанням, адвокатським бюро врегульовуються внутрішніми документами цих організаційно правових форм здійснення адвокатської діяльності».
Як встановлено судом, позовну заяву подано представником ОСОБА_1 - адвокатом Лакустою Денисом Івановичем через підсистему «Електронний суд», який на підтвердження повноважень до матеріалів позовної заяви додав копію електронного ордера про надання правничої (правової) допомоги серії АТ №1066346, який видано 12 квітня 2024 року.
Зі змісту наданого адвокатом ордера вбачається, що він не містить власноручного підпису адвоката Лакусти Дениса Івановича у графі «Адвокат», що свідчить про відсутність у нього обов`язкових реквізитів, визначених Положенням № 41.
Поданий представником позивача ордер не є сформованим електронним ордером через модуль у підсистемі «Електронний суд» у встановленій адміністратором формі, а є додатком до позову, а тому має містити обов`язкові реквізити, визначені Положенням №41.
Згенерований через «Особистий кабінет адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України має містити обов`язкові реквізити визначені Положенням № 41. У випадку автоматичного не заповнення при генерації деяких реквізитів, такі заповнюються адвокатом самостійно.
Накладення адвокатом електронного цифрового підпису на копію ордера не свідчить про дотримання вимог щодо його змісту, в розумінні Положенням № 41, а лише засвідчує правовий статус електронної копії документа.
Так, поданий представником позивача ордер, сформований в особистому кабінеті адвоката. Водночас, в особистому кабінеті генерується лише бланк ордера, затвердженої типової форми, однак графа «Адвокат» заповнюється адвокатом самостійно шляхом накладення власноручного підпису.
З огляду на те, що в ордері відсутній такий обов`язковий реквізит, як підпис адвоката та беручи до уваги наведені вище норми, суд дійшов висновку, що наданий представником позивача документ не може вважатися юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів ОСОБА_1 в суді.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Із урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід повернути позивачу, оскільки остання підписана особою, яка не має права її підписувати, що суперечить вимогам ст. 175 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 62, 175, 185 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр професора Храпача» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя: Н.Г. Притула
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 17.04.2024 |
Оприлюднено | 22.04.2024 |
Номер документу | 118426018 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Шевченківський районний суд міста Києва
Притула Н. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні