Рішення

від 06.02.2024 по справі 761/12360/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/12360/23

Провадження № 2/761/2263/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Сіромашенко Н.В.,

при секретарі Дем`янчук С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Київській області, 3-я особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Штрайф Баулогістик Україна» про скасування акту нещасного випадку,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року засобами поштового зв`язку до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Київській області, 3-я особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Штрайф Баулогістик Україна» про скасування акту нещасного випадку.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що її чоловік ОСОБА_2 , 29.11.2018 був прийнятий у ТОВ «Штрайф Баулогістик Україна» на посаду монтажника будівельних машин та механізмів. ІНФОРМАЦІЯ_2 о 12 год. 15 хв. на будівельному майданчику за адресою: Київська область, вул. Леоніда Бірюкова, буд. 2-а, виконуючи роботи для ТОВ «Штрайф Баулогістик Україна» по монтажу баштового крану він загинув.

Позивач, вказує, що наказом Головного управління Держпраці у Київській області № 3822 від 08.09.2021 було створено комісію зі спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком з ОСОБА_2

26.10.2022 комісією було складено Акт спеціального розслідування нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_2, який 27.10.2022 було затверджено Першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Київській області.

Відповідно до п.7 Акту спеціального розслідування (Висновок комісії) нещасний випадок визнано пов`язаним з виробництвом. Нещасний випадок з ОСОБА_2 стався в робочий час, на території будівельного майданчика куди він був відряджений для виконання своїх трудових обов`язків. Вирішено по даному нещасному випадку скласти акт за формою Н-1/П та взяти на облік в ТОВ «Штрайф Баулогістик Україна». Члени комісії мали зустріч з родичами потерпілого з метою розгляду питання щодо розв`язання соціальних проблем, які виникли внаслідок настання нещасного випадку та роз`яснення прав згідно чинного законодавства. Пунктом 8 Акту визначено особи, які допустили порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці.

Позивач вважає, що Акт спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним випадком, що стався 26 серпня 2021 року, складено без належного дослідження обставин подій. На думку позивача, комісією не з`ясовано дійсних та всіх причин (основної та супутніх), що призвели до настання нещасного випадку, не встановлено осіб, які несуть безпосередню відповідальність за порушення трудової виробничої дисципліни у процесі виконання ними робіт певного виду, у тому числі невиконання посадових обов`язків з питань дотримання законодавства про охорону праці, що впливають на об`єктивність проведеного спеціальною комісією розслідування та викладених в акті спеціальної комісії висновків. Викладені в Акті обставини не грунтуються на фактичних обставинах справи та доказах, які досліджувалися комісією під час спеціального розслідування, у зв`язку із чим такий акт підлягає скасуванню із зобов`язанням Управління Держпраці у Київській області провести повторне спеціальне розслідування в іншому складі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2023 вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17.04.2021 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В подальшому, в судове засідання, призначене на 06.03.2024 сторони по справі не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином. Відзиву до суду не надіслав.

Третя особа про розгляд справи повідомлялась належним чином, в судове засідання представник не з`явивсь, пояснень щодо позову, відповідно до ч. 3 ст. 278 ЦК України, не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, з урахуванням положень ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, на підставі наявних в справі доказів.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

За загальним правилом, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках та відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 29.11.2018 був прийнятий та працював у ТОВ «Штрайф Баулогістик Україна» на посаді монтажника будівельних машин та механізмів, що підтверджується копією трудової книжки.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 загинув, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Наказом Головного управління Держпраці у Київській області № 3822 від 08.09.2021 було створено комісію зі спеціального розслідування нещасного випадку для проведення спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, який стався ІНФОРМАЦІЯ_2 о 12 год. 15 хв. зі слюсарем-монтажником машин ТОВ «Штрайф Баулогістик Україна» ОСОБА_2 , на будівельному майданчику за адресою: АДРЕСА_1 .

29.09.2021 Наказом Головного управління Держпраці у Київській області № 4083 продовжено термін спеціального розслідування нещасного випадку на виробництві до отримання висновку судово-медичної експертизи.

26.10.2022 комісією було складено Акт спеціального розслідування нещасного випадку, Форми Н-1/П, який 27.10.2022 затверджено Першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Київській області Глущенко М.П.

Позивач вважає, що Акт спеціального розслідування складено без належного дослідження обставин подій та з порушення вимог законодавства.

Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Стаття 153 КЗпП України визначає, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Згідно з пунктом 5 частини 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.

Статтею 171 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про охорону праці» та ч.2 статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадки професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначеними ч.1 ст. 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 № 337 (далі Порядок № 337).

Згідно ч.3 п. 57 Порядку № 337 рішення комісії (спеціальної комісії), зміст акта за формою Н-1 можуть бути оскаржені в судовому порядку потерпілим, членами його сім`ї або уповноваженою ними особою, територіальним органом Пенсійного фонду України, а також іншими органами, установами, підприємствами та організаціями, представники яких брали участь у розслідуванні (спеціальному розслідуванні).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 , згідно копії свідоцтва про шлюб від 02.06.2018, а відтак, має право на оскарження акта форми Н-1 від 27.10.2022.

Відповідно до п. 33 Порядку № 337 (в редакції на дату складання оскаржуваного Акту) комісія (спеціальна комісія) зобов`язана:

провести засідання комісії (спеціальної комісії) з розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), на якому розглянути інформацію про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), розподілити функції між членами комісії, провести зустріч з потерпілим (членами його сім`ї чи уповноваженою ними особою) та скласти протоколи засідання комісії згідно з додатком 4;

обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол згідно з додатком 5, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, згідно з додатком 6 і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості); одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо) згідно з додатком 7, опитати осіб - свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них, згідно з додатком 8;

вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров`я для отримання медичних висновків щодо зв`язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу;

визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устатковання, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устатковання, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно з додатком 9;

визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо для встановлення причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

з`ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

визначити, пов`язані чи не пов`язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом;

установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

вивчити документи, що дають змогу відстежити походження нехарчової продукції, під час використання (експлуатації) якої сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) або використання (експлуатація) якої могло стати їх причиною (договори, товарно-супровідну документацію тощо), і подати інформацію про таку продукцію та документи про її походження до відповідного органу державного ринкового нагляду (у разі проведення спеціального розслідування);

розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням), у тому числі пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці;

скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого;

розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 6, 8, 9 такого акта - обов`язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 6, 8, 9 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід`ємною частиною);

у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов`язаного з виробництвом, крім акта за формою Н-1, скласти картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 (далі - картка за формою П-5) згідно з додатком 22;

передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику підприємства (установи, організації) або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію), для їх розгляду та затвердження;

дотримуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування та задокументовані в акті за формою Н-1.

Ознайомившись із Актом спеціального розслідування та доданими до нього матеріалами, суд погоджується з доводами позивача, що спеціальною комісією не виконано належним чином усіх зобов`язань визначених п. 33 Порядку № 337.

Також, в матеріалах справи відсутні інструкції та технологічна карта заводу виробника баштового крану Liebherr-112, на які посилається комісія у Акті спеціального розслідування. Відсутні інструктажі, розписки про те, що перед початком робіт, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 проводим інструктаж працівників, призначався бригадир. Спеціальною комісією не встановлено наявність наряду-допуску до робіт з підвищеною небезпекою, які виконував ОСОБА_2 .

Вказане на думку суду свідчить про те, що обставини викладені в Акті спеціального розслідування та висновки комісії не відповідають матеріалам справи та фактичним обставинам справи.

Відповідно до п. 35 Порядку № 337 голова комісії (спеціальної комісії) зобов`язаний листом згідно з додатком 3 до першого засідання комісії поінформувати потерпілого (членів його сім`ї чи уповноважену ними особу) про призначення розслідування, їх права, запросити до співпраці та на засідання комісії (спеціальної комісії), у подальшому надавати інформацію про хід проведення розслідування, ознайомити з матеріалами розслідування на заключному засіданні комісії (спеціальної комісії).

В матеріалах справи відсутня інформація про направлення комісією та отримання позивачем запрошення до співпраці, відповідно до зразка визначеного п. 35 Порядку № 337.

При цьому, суд погоджується з доводами позивача про те, що спеціальною комісією при розслідуванні нещасного випадку не в повному обсязі виконано вимоги абз. 2, 3, 9 п. 33 Порядку № 337 щодо витребування письмових пояснень від роботодавця, посадових осіб, не досліджено Технологічну карту виробника баштового крану Liebherr-112.

Відповідачем доводи позовної заяви не спростовані.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

За змістом статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Нормами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно положень ст.ст. 77-79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, Верховний Суд 23.10.2019 прийняв постанову у справі № 917/1307/18, якою розтлумачив сутність принципу змагальності та неможливість застосування учасником справи концепції «негативного доказу» для обґрунтування власної позиції. Так, Верховний Суд зазначив, що принцип змагальності полягає в обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності.

Частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а відтак, їх задоволення.

Оскільки спеціальне розслідування за результатами якого складено Акт за формою Н-1/П, проведено з порушенням вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 № 337, а відтак він підлягає скасуванню.

При цьому, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Держпраці у Київській області провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_2 .

Керуючись ст. ст. 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Київській області, 3-я особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Штрайф Баулогістик Україна» про скасування акту нещасного випадку задовольнити.

Скасувати Акт за формою Н-1/П, затверджений 27.10.2022, спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 о 12 год. 15 хв. в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Штрайф Баулогістик Україна» (код ЄДРПОУ: 33779117).

Зобов`язати Головне управління Держпраці у Київській області провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: