Рішення

від 04.04.2024 по справі 120/18302/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

04 квітня 2024 р. Справа № 120/18302/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Дмитришеної Р.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Коваль О.В.

представника позивача: Чернікової О.С.

представника відповідача: Отроверха Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод"

до: Головного управління ДПС у Вінницькій області

про: визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У Вінницький окружний адміністративний суд з адміністративним позовом звернулося Державне підприємство "Гайсинський спиртовий завод" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що товариство 29.11.2023 звернулося до Головного управління ДПС у Вінницькій області з листом № 88, в якому просило списати борг в частині чистого прибутку (доходу) господарських операцій у розмірі 3 655 802,37 грн., оскільки постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року у справі № 0240/3457/18-а, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 10.09.2021 позовну заяву Відповідача про стягнення податкового боргу у сумі 3 655 802,37 грн. залишено без розгляду.

За результатами розгляду звернення ГУ ДПС у Вінницької області листом №37560/6/02-32-13-05-18 від 30.11.2023 у проведенні списання наявної у товариства заборгованості відмовило.

Позивач вважає, що Відповідач протиправно не виконав постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019 по справі №0240/3457/18-а, залишену без змін постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.09.2021 та протиправно не списав податковий борг у сумі 3 655 802,37 грн.

Відтак, з метою зобов`язання відповідача списати безнадійний податковий борг у розмірі 3 655 802,37 грн в частині чистого прибутку (доходу) господарських операцій, позивач звернувся до суду.

Ухвалою від 12.12.2023 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

29.12.2023 представник відповідача подав відзив на позовну заяву із запереченнями щодо позовних вимог (а.с. 64-126 т.1). По суті спору відповідач вказав, що станом на грудень 2023 року за ДП Гайсинський спиртовий завод рахується заборгованість за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських органiзацiй у розмірі 3 545 584,05грн, яка виникла 19.11.2016 року.

Даний борг утворився в результаті несплати самостійно задекларованих сум грошового зобов`язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських органiзацiй.

Відповідач звертає увагу на те, що заборгованість ДП Гайсинський спиртовий завод за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських органiзацiй у розмірі 3 655 802,37грн. існувала лише на період розгляду справи 0240/3457/18-а, а станом на грудень 2023 року борг зменшився і становить 3 545 584,05грн.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказує, що заявлена вимога зобов`язати податковий орган списати безнадійний податковий борг не підлягає задоволенню в силу того, що частина чистого прибутку не є податковим платежем у розумінні норм ПК України, оскільки цей платіж не віднесений ні до загальнодержавних податків та зборів, ні до місцевих податків.

В своїх доводах відповідач покликається на постанову Верховного Суду від 10.09.2021 у справі №0240/3457/18-а за позовом ГУ ДПС у Вінницькій області щодо стягнення заборгованості із ДП "Гайсинський спиртовий завод".

Порядок списання безнадійного податкового боргу регламентовано ст.101 ПК України де зазначається, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг (п.101.1. ст.101 ПКУ).

Під терміном "безнадійний" розуміється податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу (п.п.101.2.3, п.101.2 ст.101 ПКУ).

Відповідач зазначає, що Верховним Судом у постанові від 10.09.2021 надано чітке обґрунтування того, що частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій не є податковим боргом і на даний платіж не розповсюджуються вимоги ст. 102 ПК України, а отже і провести його списання ГУ ДПС у Вінницькій області не має можливості.

Разом з тим, серед переліку функцій, які закріплені за контролюючими органами у статті 19-1 ПК України відсутня функція, яка б визначала обов`язок відповідача здійснювати списання заборгованості з частини чистого прибутку (доходу).

Тобто, жодних повноважень податковому органу щодо списання невиконаних зобов`язань зі сплати частини чистого прибутку (доходу), як і визначення статусу їх безнадійності законодавцем не надано.

Отже, відповідач вважає, що оскільки ГУ ДПС у Вінницькій області діяло у межах Закону, тому відсутні підстави вважати протиправною бездіяльність щодо несписання зазначеної заборгованості.

09.01.2024 представник відповідача подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропущення позивачем строку на звернення до суду (а.с. 127-137).

12.01.2024 представником відповідача подано клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (а.с. 138-141).

Ухвалою від 15.01.2024 надано Державному підприємству "Гайсинський спиртовий завод" 7-денний строк, з дня вручення (отримання) копії ухвали, для висловлення (письмово) своїх доводів, міркувань або заперечень щодо поданого відповідачем клопотання про залишення позову без розгляду.

Ухвалою від 16.01.2024 вирішено продовжити розгляд справи за позовом Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі.

В ході підготовчого провадження з метою з`ясування всіх обставин та доводів сторін суд витребував із архіву справу №0240/3457/18-а за позовом ГУ ДПС у Вінницькій області до ДП "Гайсинський спиртовий завод" про стягнення заборгованості.

В ході підготовчого провадження представник позивача подала позовну заяву від 20.03.2024, якою змінила предмет позову, залишивши незмінними підстави позову (а.с. 187-194 т.1). Попередню заяву від 19.03.2024 про зміну предмету позову представник позивача не підтримала (а.с. 171-178 т.1).

Відтак, відповідно до позовної заяви в редакції від 20.03.2024 визначено наступні позовні вимоги:

- визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Вінницькій області листом від 30.11.2023 № 37560/6/02-32-13-15-18 про списання заборгованості частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об`єднань в сумі 3 655 802,37грн;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Вінницькій області списати заборгованість Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод" частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об`єднань в сумі 3 655 802,37 грн.

Суд, ухвалою від 20.03.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, в порядку ст. 47 КАС України прийняв до розгляду позовну заяву в редакції від 20.03.2024 (а.с. 187-194 т.1).

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву з урахуванням зміни предмету позову (а.с. 200-205 т.1).

Ухвалою від 20.03.2023 залишено без задоволення клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду (а.с. 1-3 т.2).

Ухвалою від 20.03.2023 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті на 04.04.2024 (а.с. 6-7 т.2).

В ході судового розгляду учасники процесу підтримали свої вимоги та заперечення, що наведені в заявах по суті.

Представник позивача вказала, що державним підприємством було подано «Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями» за періоди 2016, 2017, за І квартал 2018 та півріччя 2018 років.

Податковий орган звернувся з позовною заявою до Вінницького окружного адміністративного суду до ДП Гайсинський спиртовий завод про стягнення податкового боргу у сумі 3 655 802,37 грн.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23.11.2018 по справі №0240/3457/18-а стягнуто з рахунків у банках, що обслуговують Державне підприємство "Гайсинський спиртовий завод" в рахунок погашення боргу частину чистого прибутку (доходу) господарських операцій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань) в сумі 3655802,37 грн до Державного бюджету.

Підприємство не погодилось з рішенням суду першої інстанції, та оскаржено його до суду апеляційної інстанції.

Сьомим апеляційним адміністративним судом постановою від 13.03.2019 по справі №0240/3457/18-а апеляційну скаргу Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод" задоволено частково. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2018 у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод" про стягнення податкового боргу скасоване.

Адміністративний позов в частині стягнення частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до Державного бюджету за періоди I-IV квартали 2016 року, I-IV квартали 2017 року та І квартал 2018 року залишено без розгляду. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Представник позивача зазначає, що у постанові апеляційний суд вказав, що податковий орган з даним позовом звернувся до окружного суду 01.10.2018, тому предметом розгляду даної справи можуть бути лише зобов`язання щодо сплати частини чистого прибутку ДП «Гайсинський спиртовий завод» за II квартал 2018 року.

Позовні ж вимоги щодо стягнення частини чистого прибутку з ДП «Гайсинський спиртовий завод» за періоди I-IV квартали 2016 року, I-IV квартали 2017 року та І квартал 2018 року залишені без розгляду, оскільки порушені строки звернення до суду, передбачені положеннями КАС України.

Разом з тим, ДП «Гайсинський спиртовий завод» в ході розгляду справи №0240/3457/18-а судом апеляційної інстанції був доведений факт сплати частини чистого прибутку господарських організації, що вилучається до державного бюджету за ІІ квартал 2018 року, що засвідчується платіжним дорученням №1106 від 17.08.2018 року, та за 2016 рік на підставі винесеного податкового повідомлення - рішення №0005051401, про що свідчать платіжні доручення про сплату частини чистого прибутку, якими заборгованість повинна погашатись в порядку черговості.

Отже, представник позивача вважає, що станом на дату розгляду справи №0240/3457/18-а в суді першої інстанції у ДП «Гайсинський спиртовий завод» боргу зі сплати частини чистого прибутку (доходу) не було.

Представник позивача зауважує, що на неодноразові звернення підприємства до податкового органу з питань виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019 по справі №0240/3457/18-а, останній відмовляв її виконати.

В подальшому, органом приватизації Фондом державного майна України прийнято рішення (наказ від 21.09.2020 року №1530) про приватизацію ДП Гайсинський спиртовий завод, шляхом продажу на аукціоні.

Після початку проведення процедури припинення державного підприємства та під час звіряння розрахунків з податковим органом, позивач з`ясував, що у відповідача обліковується податковий борг підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, у сумі 3 655 802,37 грн.

Позивач звернувся до відповідача з листом від 29.11.2023 № 88, в якому просив списати борг в частині чистого прибутку (доходу) господарських операцій у розмірі 3 655 802,37 грн., оскільки постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року у справі № 0240/3457/18-а, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 10.09.2021 позовну заяву Відповідача про стягнення податкового боргу у сумі 3 655 802,37 грн. залишено без розгляду.

За результатами розгляду звернення ГУ ДПС у Вінницької області листом №37560/6/02-32-13-05-18 від 30.11.2023 у проведенні списання наявної у підприємства заборгованості відмовлено.

Представник позивача вважає відмову протиправною покликаючись на те, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

На противагу цим аргументам представник відповідача вказує, що ДП Гайсинський спиртовий завод звернулося до ГУ ДПС у Вінницькій області з листом №88 від 29.11.2023року, у якому просило списати податковий борг в частині чистого прибутку (доходу) господарських операцій у розмірі 3 655 802,37грн.

Обґрунтуванням листа №88 було те, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019року по справі №0240/3457/18-а було залишено без розгляду позов ГУ ДПС у Вінницькій області про стягнення боргу з ДП Гайсинський спиртовий завод, а тому на думку останнього це є підставою для списання заборгованості за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських операцій у розмірі 3 655 802,37грн.

Листом №37560/6/02-32-13-05-18 від 30.11.2023 ГУ ДПС у Вінницькій області надало відповідь на лист №88 від 29.11.2023, зі змісту якої вбачається, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019 по справі №0240/3457/18-а не зобов`язано ГУ ДПС у Вінницькій області списувати заборгованість за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських операцій у розмірі 3 655 802,37грн.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позову та відзиву, встановив наступне.

Наказом Фонду державного майна України (регіональне відділення) від 22.12.2020 прийнято рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу ДП Гайсинський спиртовий завод (а.с. 239 т.1).

Наказом Фонду державного майна України (регіональне відділення) від 30.05.2023 №379 затверджено результати продажу майнового комплексу підприємства, та приватизацію вирішено вважати завершеною (а.с. 238 т1).

ДП Гайсинський спиртовий завод відповідно до наказу Фонду державного майна України №1835 від 16.10.2023 перебуває в стані припинення шляхом ліквідації (а. с. 235 т.1).

Згідно з планом-графіком проведення процедури припинення ДП Гайсинський спиртовий завод ліквідатором прийнятий наказ №8 від 01.11.2023 про проведення інвентаризації (а.с. 246 т.1).

В ході інвентаризації інвентаризаційною комісією підприємства з`ясовано наявність в електронному кабінеті платника податку боргу в частині чистого прибутку (доходу) господарський операцій у розмірі 3 655 802,37грн.

Дана сума не була включена до суми кредиторської заборгованості при приватизації підприємства, оскільки була списана останнім в бухгалтерському обліку після набрання законної сили постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019 року по справі №0240/3457/18-а.

Так, матеріалами справи підтверджується, що підприємство подавало «Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями» за наступні періоди: за І квартал 2016 року, в якому ним самостійно визначено платіж в сумі 257574,00 грн; за І півріччя 2016 року в якому ним самостійно визначено платіж в сумі 169228,00 грн; за III квартал 2016 року, в якому ним самостійно визначено платіж в сумі 317470,00 грн; за 2016 рік, в якому ним самостійно визначено платіж в сумі 351114,00 грн; за І квартал 2017 року, в якому ним самостійно визначено платіж в сумі 813854,00 грн; за І півріччя 2017 року, в якому ним самостійно визначено платіж в сумі 510894,00 грн; за III квартал 2017 року, в якому ним самостійно визначено платіж в сумі 698892,00 грн; за 2017 рік, в якому ним самостійно визначено платіж в сумі 492731,00 грн; за І квартал 2018 року, в якому ним самостійно визначено платіж в сумі 68119,00 грн; за півріччя 2018 року, в якому ним самостійно визначено платіж в сумі 133051,00 грн.

Податковий орган звернувся з позовною заявою до Вінницького окружного адміністративного суду до ДП Гайсинський спиртовий завод про стягнення податкового боргу у сумі 3 655 802,37 грн.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23.11.2018 по справі №0240/3457/18-а стягнуто з рахунків у банках, що обслуговують Державне підприємство "Гайсинський спиртовий завод" в рахунок погашення боргу частину чистого прибутку (доходу) господарських операцій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань) в сумі 3655802,37 грн до Державного бюджету.

Сьомим апеляційним адміністративним судом постановою від 13.03.2019 по справі №0240/3457/18-а апеляційну скаргу Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод" задоволено частково. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2018 у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод" про стягнення податкового боргу скасоване.

Адміністративний позов в частині стягнення частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до Державного бюджету за періоди I-IV квартали 2016 року, I-IV квартали 2017 року та І квартал 2018 року залишено без розгляду. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідно до постанови апеляційного суду встановлені обставини, що 26.06.2017 року Головним управлінням ДФС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення - рішення №0005051401, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучаються до державного бюджету відповідно до закону" на суму 61500,00 грн., із яких 49200,00 грн. - основне зобов`язання, а 12300,00 грн. - штрафні санкції.

Довідкою ГУ ДФС у Вінницькій області зафіксовано, що заборгованість відповідача станом на момент подання позовної заяви становила 3 655 802,37 грн.

Разом з тим, апеляційний суд вказав, що частина чистого прибутку (доходу) не сплачена до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями у встановлені терміни не є податковим боргом у розумінні Податкового кодексу України. Враховуючи, що вказаний платіж є обов`язковим, але не має сили податкового зобов`язання, позивач не мав правових підстав для кваліфікування його як податкове зобов`язання та застосовувати до даних правовідносин приписи 102 ПК України «Строки давності та їх застосування».

Відтак, за висновками апеляційного суду позовні вимоги щодо стягнення частини чистого прибутку з ДП «Гайсинський спиртовий завод» за періоди I-IV квартали 2016 року, I-IV квартали 2017 року та І квартал 2018 року слід залишити без розгляду. Разом з тим, відповідачем в ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції був доведений факт сплати частини чистого прибутку господарських організації, що вилучається до державного бюджету за ІІ квартал 2018 року, що засвідчується платіжним дорученням №1106 від 17.08.2018 року, та за 2016 рік на підставі винесеного податкового повідомлення - рішення №0005051401, про що свідчать платіжні доручення про сплату частини чистого прибутку, якими заборгованість повинна погашатись в порядку черговості.

В подальшому, Державне підприємство листом від 22.10.2020 звернулося до податкового органу у якому просило виконати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019 по справі №0240/3457/18-а та привести у відповідність розрахунок частини чистого прибутку доходу державного підприємства «Гайсинський спиртовий завод» (а.с. 219 т.1).

У відповідь на звернення податковий орган повідомив, що триває судове оскарження по справі №0240/3457/18-а про стягнення податкового боргу, а саме діє ухвала Верховного Суду від 22.05.2019 про відкриття провадження у справі (а.с. 220 т.1).

Державне підприємство «Гайсинський спиртовий завод» вдруге звернулося до податкового органу з листом від 28.12.2020 з вимогою виконати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019 по справі №0240/3457/18-а та відкоригувати дані в інтегрованій картці платника шляхом сторнування щодо частини чистого прибутку (доходу) на суму 3 633 547 грн та пені 3170,37 грн. Про виконання постанови просило повідомити у встановленому законом порядку (а.с. 221 т.1).

Листом від 27.01.2021 податковий орган вказав на касаційне оскарження постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019 по справі №0240/3457/18-а (а.с. 221 т.1).

Листом від 29.11.2023 №88 підприємство звернулося до відповідача з приводу списання податкового боргу в сумі 3 655 802,37 грн., оскільки постановою Верховного Суду від 10.09.2021 по справі №0240/3457/18-а залишено без змін постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019 (а.с. 48 т.1).

Листом від 30.11.2023 відповідач вказав, що постановою Верховного Суду від 10.09.2021 по справі №0240/3457/18-а не зобов`язано податковий орган списати дану суму заборгованості.

Дану відмову позивач вважає протиправною, тому оскаржує її в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, узгодженою сумою грошового зобов`язання є сума податкового та/або грошового зобов`язання, самостійно обчислена платником податків, яку він зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

За обставин справи, підприємство звернулося до відповідача з листом від 29.11.2023 №88 з приводу списання податкового боргу в сумі 3 655 802,37 грн., оскільки постановою Верховного Суду від 10.09.2021 по справі №0240/3457/18-а залишено без змін постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019 (а.с. 48 т.1).

Листом від 30.11.2023 відповідач вказав, що постановою Верховного Суду від 10.09.2021 по справі №0240/3457/18-а не зобов`язано податковий орган списати дану суму заборгованості.

Надаючи оцінку зверненню позивача щодо списання податкового боргу, то суд зазначає, що частина чистого прибутку не є податковим платежем у розумінні норм Податкового кодексу України, оскільки цей платіж не віднесений ні до загальнодержавних податків та зборів, ні до місцевих податків.

Такий висновок зроблений у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019 у справі №0240/3457/18-а за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод" про стягнення податкового боргу.

У постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду вказано, що враховуючи, що вказаний платіж є обов`язковим, але не має сили податкового зобов`язання, позивач не мав правових підстав для кваліфікування його як податкове зобов`язання та застосовувати до даних правовідносин приписи 102 ПК України «Строки давності та їх застосування».

Постановою Верховного Суду від 10.09.2021 у справі №0240/3457/18-а постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019 по справі №0240/3457/18-а залишено без змін.

У п. 18 постанови Верховний Суд вказав, що частина чистого прибутку визначається за результатами фінансово-господарської діяльності, розраховується за правилами бухгалтерського обліку та формою розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та декларується і сплачується у строк та в порядку, передбачені для податку на прибуток підприємств. При цьому, частина чистого прибутку не є податковим платежем у розумінні норм Податкового кодексу України, оскільки цей платіж не віднесений ні до загальнодержавних податків та зборів, ні до місцевих податків.

Верховний Суд також зазначив, що на Головне управління ДПС у Вінницькій області покладено повноваження виключно щодо обліку даного платежу, а також контроль за правильністю та своєчасністю надходження його до Державного бюджету.

Відповідно до ч. 4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на це, суд погоджується з доводами відповідача, що оскільки частина чистого прибутку не є податковим боргом, тому у відповідача відсутні підстави його списувати як безнадійний.

Порядок списання безнадійного податкового боргу регламентовано ст.101 ПК України.

Списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг (п.101.1. ст.101 ПКУ)

Під терміном безнадійний розуміється податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу (п.п.101.2.3, п.101.2 ст.101 ПКУ).

На підставі вищенаведеного, суд відхиляє доводи представника позивача щодо застосування до цих правовідносин положень ст. ст. 101 та 102 ПК в частині списання податкового боргу як безнадійного, оскільки, як зазначено вище, частина чистого прибутку не є податковим боргом.

З приводу доводів представника позивача, що в постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду 13.03.2019 у справі №0240/3457/18-а встановлено відсутність у державного підприємства станом на дату розгляду справи боргу зі сплати частини чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету, то суд їх вважає помилковими.

Так, в постанові апеляційний суд вказав, що за ІІ квартал 2018 року державне підприємство сплатило частину чистого прибутку, що засвідчується платіжним дорученням №1106 від 17.08.2018 року, та за 2016 рік на підставі винесеного податкового повідомлення - рішення №0005051401, про що свідчать платіжні доручення про сплату частини чистого прибутку, якими заборгованість повинна погашатись в порядку черговості.

Натомість, позовні вимоги за висновками апеляційного суду щодо частини чистого прибутку з ДП «Гайсинський спиртовий завод» за періоди I-IV квартали 2016 року, I-IV квартали 2017 року та І квартал 2018 року залишено без розгляду.

В ході судового розгляду, за клопотанням учасників процесу, суд витребував з архіву матеріали справи №0240/3457/18-а та оглянув, зокрема платіжні документи про сплату частини чистого прибутку.

Щодо решти періодів, то матеріали справи №0240/3457/18-а не містять доказів про сплату підприємством спірних платежів.

Відповідно до матеріалів справи 120/18302/23, за довідкою ГУ ДПС у Вінницькій області станом на 27.12.2023 сума заборгованості по частині чистого прибутку (доходу) Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод" обліковується у розмірі 3545584,05грн, із яких основний платіж 3521951,47грн, штрафна санкція 12300грн та пеня 11332,58грн. (а.с. 77 т.1). Дані суми відображені в ІКПП (а.с. 78-98 т.1).

Щодо доводів представника позивача, що відповідач не виконав постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду 13.03.2019 у справі №0240/3457/18-а, то суд вважає їх безпідставними, оскільки рішення суду не носить зобов`язального характеру по відношенню до ГУ ДПС у Вінницькій області.

В цьому контексті суд зазначає, що відповідно до ст. 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. У разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

З аналізу цієї норми слід дійти висновку, що забезпечення виконання рішення - це вчинення конкретних дій у спосіб та строки, визначених рішенням суду.

Натомість у справі №0240/3457/18-а, суд відмовив у задоволені вимог ГУ ДПС у Вінницькій області щодо періоду за ІІ квартал 2018 року та на підставі винесеного податкового повідомлення - рішення №0005051401. Щодо решти позовних вимог в частині чистого прибутку з ДП «Гайсинський спиртовий завод» за періоди I-IV квартали 2016 року, I-IV квартали 2017 року та І квартал 2018 року суд залишив без розгляду.

Таким чином, оскільки судові рішення у справі №0240/3457/18-а не містять зобов`язання ГУ ДПС у Вінницькій області списати борг ДП Гайсинський спиртовий завод, тому відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про визнання протиправною відмови, викладеної у листі №37560/6/02-32-13-05-18 від 30.11.2023.

З огляду на те, що вимога зобов`язального характеру є похідною від основної в задоволенні якої суд відмовив, тому відсутні підстави для задоволення останньої.

З приводу доводів позивача, що відповідно до судової практики слід зобов`язати відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника податків та виключити дані боргу частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті, то суд зазначає, що згідно з частиною 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Отже, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому, вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Вказане підтверджується роз`ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення". Так, відповідно до пункту третього цієї постанови, виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

У спірному випадку позивач, подавши позовну заяву в редакції від 20.03.2024, визначився з заявленими вимогами. Зокрема, позивач просив визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Вінницькій області листом від 30.11.2023 № 37560/6/02-32-13-15-18 про списання заборгованості частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об`єднань в сумі 3 655 802,37грн.

Дана відмова надана позивачу на його звернення, оцінку чому суд надав у цьому рішенні.

Тому, з огляду на заявлені вимоги та з урахуванням мотивів та підстав позову, суд дійшов висновку, що в задоволені позову Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод" слід відмовити.

Враховуючи, що в задоволені вимог суд відмовив, тому судовий збір на користь позивача не присуджується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод" - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Державне підприємство "Гайсинський спиртовий завод" (код ЄДРПОУ - 05459105, вул. Заводська, м. Гайсин, Вінницька область, 23700)

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - ВП 44069150, Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028)

СуддяДмитришена Руслана Миколаївна