Рішення

від 10.04.2024 по справі 120/18264/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

10 квітня 2024 р. Справа № 120/18264/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Томчука А.В.,

за участі секретаря судового засідання: Товстун Н.Л.,

представника позивача: Олійник О.Л.,

представника відповідача: Дубіцька Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зе Кіппа"

до: Головного управління ДПС у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Зе Кіппа» (далі - ТОВ «Зе Кіппа», позивач) звернулось в суд з позовною заявою до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.08.2023 № 0116530706.

В обґрунтування заявлених товариством вимог представник позивача - адвокат Олійник О.Л. - вказує, що специфікою діяльності ТОВ «Зе Кіппа» є виробництво товарів для релігійних цілей та продаж цих товарів в країну Ізраїль. В період з 14.05.2023 по 20.06.2023 відповідач провів позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Зе Кіппа», висновки якої відображено в акті від 27.06.2023 № 11076-32-07-06/42638069.

За висновками акта перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області встановлено порушення позивачем вимог ч. 2 статті 13 ЗУ «Про валюту і валютні операції», п. 14-2 Постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану». Виявлені порушення мали наслідком прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 02.08.2023 № 0116530706.

Разом з тим, позивач не погоджується з таким рішенням суб`єкта владних повноважень, тому звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 03.01.2024 поновлено позивачу строк звернення до суду із цим позовом, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 31.01.2024. Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

19.01.2024 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив щодо задоволення заявлених вимог та вказав про таке. Так, проведеною перевіркою взаємовідносин:

ТОВ «Зе Кіппа» (Продавець) та неризедента «ALONEY UNIVERCE LTD», Israel (Покупець) (договір купівлі продажу від 26.01.2022 № 26012022); ТОВ «Зе Кіппа» (Продавець) та неризедента «Jerusalem Yarmulka», Israel (Покупець) (контракт від 03.01.2022 № 1/2022) за період з 26.01.2022 по 31.05.2023 встановлено порушення законодавчо встановлених строків надходження коштів за експортований товар.

Так, відповідач, зазначає про порушення ТОВ вимог ч. 2 статті 13 ЗУ «Про валюту і валютні операції», п. 14-2 Постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» в частині дотримання законодавчо встановлених строків розрахунків зокрема відповідно до договору купівлі - продажу від 26.01.2022 № 26012022 за операцією здійсненою 10.02.2022; до контракту від 03.01.2022 № 1/2022 (інвойс від 19.08.2022 № 108) за операцією здійсненою 19.08.2022; до контракту від 03.01.2022 № 1/2022 (інвойс від 07.09.2022 № 111) за операцією здійсненою 08.09.2022.

У поданому відзиві відповідач зазначає, що на час проведення перевірки в порушення ч. 7 статті 13 ЗУ «Про валюту і валютні операції» позивач не надав податковому органу жодних доказів звернення до Арбітражного суду при ТПП Ізраїля Тель-Авів із заявою про стягнення заборгованості відповідно до договору купівлі-продажу від 26.01.2022 № 26012022, контракту від 03.01.2022 № 1/2022.

В свою чергу разом з запереченнями до акта перевірки позивач надав копію арбітражної угоди від 05.10.2022, від 20.01.2023 та арбітражного рішення про несплату боргу від 06.06.2023, 18.02.2023, винесені суддею Рабин Моше Перковіц, який виступав арбітром між сторонами спору.

На переконання відповідача, документи винесені таким органом судочинства, як Рабин Моше Перковіц, який є старший суддя у судах Модіїна в Ужгородській громаді Єрусалима, автор книги Мам Лоез та соціальним працівником Суду справедливості, не є підставою для зупинення нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків при здійсненні 10.06.2022 операції відповідно до договору купівлі-продажу від 26.01.2022 № 26012022; при здійсненні 19.08.2022 та 08.09.2022 операції відповідно до контракту від 03.01.2022 № 1/2022.

Разом з тим ТОВ «Зе Кіппа» при розгляді заперечень на акт перевірки надало повідомлення про заяву на затвердження постанови про арбітраж (справа 5212-07-23) Мирового суду міста Єрусалима від 03.07.2023 з приводу ТОВ «Зе Кіппа» (позивач) до «ALONEY UNIVERCE LTD», Israel (відповідач), з офіційним перекладом.

Крім того ТОВ «Зе Кіппа» при розгляді заперечень на акт перевірки надало повідомлення про заяву на затвердження постанови про арбітраж (справа 5196-07-23) в арбітражному суді міста Єрусалим від 04.07.2023 з приводу ТОВ «Зе Кіппа» (позивач) до «Jerusalem Yarmulka», Israel, з офіційним перекладом.

Щодо посилань позивача на розміщення на офіційному сайті ТТП України повідомлення про настання форс мажорних обставин, відповідач зауважує, що кожний випадок форс-мажору має бути засвідчений відповідним сертифікатом. В свою чергу товариство не надано таких як під час проведення перевірки так і разом з запереченнями на акт.

Підсумовуючи наведене, представник податкового органу наголошує на правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою від 31.01.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання у справі на 12.02.2024.

02.02.2024 представник позивача надав для долучення до матеріалів справи постанови суду з перекладом, апостильованих 03.01.2024 та 15.01.2024, та вказав про неможливість ранішого подання таких, оскільки в країні Ізраїль наразі відбуваються бойові дії.

05.02.2024 представник позивача подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що під час проведення перевірки такі документи, як судові рішення та докази звернення до міжнародного суду) не запитувались відповідачем, відповідно у платника був відсутній обов`язок їх надання.

Щодо договору купівлі-продажу від 26.01.2022 № 26012022 за операцією здійсненою 10.06.2022, зауважив, що у зв`язку з несвоєчасною оплатою за поставлений товар зі сторони покупця, сторони угоди 05.10.2022 звернулись до Арбітражного суду в особі судді Рабин Моше Перковіц з заявами про вирішення майнового спору, 06.06.2023 суддею було прийнято арбітражне рішення про несплату боргу. 11.12.2023 мировим Судом Єрусалима затверджено рішення арбітражного судді від 06.06.2023, чим надано йому чинності судового рішення.

Щодо контракту від 03.01.2022 № 1/202226012022 за операцією здійсненою 19.08.2022 та 08.09.2022, зауважив, що у зв`язку з несвоєчасною оплатою за поставлений товар зі сторони покупця, сторони угоди 20.01.2023 звернулись до Арбітражного суду в особі судді Рабин Моше Перковіц з заявами про вирішення майнового спору, 18.02.2023 суддею було прийнято арбітражне рішення про несплату боргу. 03.07.2023 мировим Судом Єрусалима затверджено рішення арбітражного судді від 18.02.2023, чим надано йому чинності судового рішення.

Таким чином, позивач посилається на норми абз. 1 ч. 7 статті 13 ЗУ «Про валюту і валютні операції» та вказує, що звернення до суду зупинило строки нарахування пені у означених правовідносинах.

Ухвалою від 12.02.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання у справі на 21.02.2024.

21.02.2024 представник податкового органу подала до суду додаткові пояснення щодо позову, в яких наголосила, що Рабин Моше Перковіц старший суддя у судах Модіїна в Ужгородській громаді Єрусалима, автор книги Мам Лоез та соціальним працівником Суду справедливості не може вважатись "судом" в розумінні норм ЗУ «Валюту і валютні операції».

Ухвалою від 21.02.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, суд закрив підготовче провадження у справі та призначив таку до судового розгляду на 20.03.2023.

21.02.2024 представник позивача подав до суду письмові пояснення та додаткові документи на підтвердження заявлених вимог, в яких зауважив, щодо контракту від 03.01.2022 № 1/2022, укладеного з неризидентом «Jerusalem Yarmulka» за операцією здійсненою 19.08.2022 та 08.09.2022. Зазначив, що враховуючи арбітражне рішення від 18.02.2023 неризидентом «Jerusalem Yarmulka» було перераховано на користь позивача суму заборгованості по інвойсу № 111 в сумі 17 635,50 дол.США (що підтверджується листом від 21.06.2023 № 18, довідкою АТ КБ "Приватбанк" від 23.06.2023 № 20.1.0.0/7-20230623/108, платіжною інструкцією від 02.06.2023 № 1) та по інвойсу № 108 в сумі 27 616,50 дол. США (що підтверджується листом від 22.06.2023 № 17, довідкою АТ КБ "Приватбанк" від 23.06.2023 № 20.1.0.0/7-20230623/108, банківською випискою від 20.02.2024).

Таким чином заборгованість неризидента «Jerusalem Yarmulka» перед позивачем за несплату інвойсів від 07.09.2022 № 111, від 18.08.2022 № 108 наразі відсутня.

Щодо договору від 26.01.2022 № 26012022, укладеного ТОВ «Зе Кіппа» (Продавець) з неризедентом «ALONEY UNIVERCE LTD», Israel (Покупець), позивач вказує, що постановою суду від 11.12.2023 суд затвердив арбітражне рішення від 06.06.2023 та надав йому чинності судового рішення. Неризедентом «ALONEY UNIVERCE LTD» згідно банківської виписки за 2022 рік та банківської виписки за 2023 рік було перераховано позивачу кошти: 16.08.2022- у сумі 6170 дол. США, 07.02.2023 - 8470 дол. США, 11.04.2023 - 13970 дол. США.

Ухвалою від 20.03.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, судове засідання відкладено на 02.04.2024.

02.04.2024 на адресу суду від представника позивача надійшли письмові пояснення щодо позову.

Ухвалою від 02.04.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, судове засідання відкладено на 10.04.2024.

В судовому засіданні 10.04.2024 представник позивача надав пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви, позовні вимоги просив задовольнити повністю.

Представник відповідача заперечила щодо задоволення вимог товариства з підстав, викладених у відзиві.

Суд заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали адміністративної справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТОВ "Зе Кіппа" (код ЄДРПОУ 42638069) засноване 21.11.2018, основним видом діяльності КВЕД є 14.19 Виробництво іншого одягу й аксесуарів.

На підстві направлення від 13.06.2023 № 2829, виданого ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідно до п.п. 19-1.1.4 п. 19-1.1 статті 19-1, п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст.78, п. 82.2 ст.82 та п. 69.2 ст.69 підрозділу ХХ Перехідних положень ПК України, на підставі наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 13.06.2023 № 1728к, а також на підставі інформації отриманої від ДПС України, наданої НБУ про виявлені факти ненадходження по ТОВ "Зе Кіппа" в установлені НБУ граничних строків розрахунків або строків, визначених у висновках , грошових коштів чи товарів, станом на 01.01.2023, 01.03.2023, 01.04.2023 на виконання ст.12, 13 ЗУ "Про валюту і валютні операції" по контрактах від 26.01.2022 № 26012022, від 13.05.2021 № 5/2021, інвойс від 04.08.2022 № 106, інвойс від 18.08.2022 № 108, інвойс від 07.09.2022 № 111, проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Зе Кіппа" з питання дотримання вимог валютного законодавства.

За результатами перевірки складено акт від 27.06.2023 № 11076/02-32-07-06/42638069 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Зе Кіппа".

Перевіркою встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу товару від 26.01.2022 № 26012022 ТОВ "Зе Кіппа" (Продавець) зобов`язується поставити покупцеві - нерезиденту ALONEY UNIVERSE LTD, Israel ("Покупець") товар - вироби релігійного призначення. Вартість контракту 100000,00 дол.США. Оплата за реалізований товар перераховується на валютний рахунок продавця в термін до 90 днів від дати оформлення інвойса.

Станом на 07.12.2022 за розрахунками по контракту за експортною операцією від 10.06.2022 утворилась прострочена дебіторська заборгованість в сумі 46898,50 дол. США, що по курсу НБУ становить 1715012,48 грн, граничний строк погашення якої 06.12.2022.

Прострочена дебіторська заборгованість закрилась частково шляхом надходження коштів в сумі 8470,00 дол.США/309736,04 грн, яка була зарахована 07.02.2023 на поточний валютний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в AT Приватбанк, що відповідає умовам контракту.

Станом на 08.02.2023 за розрахунками по контракту за операцією, здійсненою підприємством 10.06.2022 утворилась прострочена дебіторська заборгованість в сумі 38428,50/1153160,82 грн., граничний строк погашення якої 06.12.2022.

Висновок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку для подовження строків розрахунків за операціями, здійсненими ТОВ "Зе Кіппа" по договору купівлі продажу товару від 26.01.2022 № 26012022, відповідно до вимог ч.4 ст.13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VII Про валюту і валютні операції, під час проведення перевірки не надавався, як і не надавались довідки (сертифікати) про форс-мажорні обставини щодо розрахунків по договору.

Сторонами не заперечується , що документів, що свідчать про факт звернення ТОВ "Зе Кіппа" до судових органів про стягнення з нерезидента "ALONEY UNIVERSE LTD", Israel, заборгованості по договору від 26.01.2022 № 26012022 до перевірки не надавалось.

Згідно акта перевірки станом на 31.05.2023 за розрахунками по договору купівлі продажу товару від 26.01.2022 № 26012022 від 26.01.2022 рахується прострочена дебіторська заборгованість в сумі 38 428,50 дол. США, що по курсу НБУ становить 1405276,44 грн. Вказана сума дебіторської заборгованості облікована підприємством по Дебету рахунку 362 Розрахунки з іноземними покупцями. Виконання контракту триває.

Крім того, перевіркою встановлено, що 03.01.2022 позивач (Продавець) уклав контракт з неризедентом Jerusalem Yarmulka, Israel (Покупець) №1/2022 про продаж товару - виробів релігійного призначення. Вартість контракту 100000,00 дол. США. За положенями контракту оплата за реалізований товар виплачується не пізніше ніж через 180 днів з моменту прибуття на митну територію України.

Проведеною перевіркою таких документів: контракту від 03.01.2022 №1/2022, інвойсу від 18.08.2022 № 108, банківських виписок про рух коштів по валютному рахунку, відкритому в уповноваженому банку, картки рахунку 362 по вказаному контракту, журналів- ордерів, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 312 Поточні рахунки в іноземній валюті, рахунку 362 Розрахунки з іноземними покупцями, за період з 03.01.2022 по 31.05.2023 встановлено порушення законодавчо встановлених строків надходження коштів за експортований товар, оскільки відповідно до умов контракту, TOB ТОВ "Зе Кіппа" згідно МД № UA401020/2022/037228 від 19.08.2022 відвантажено на адресу нерезидента товар - вироби релігійного призначення, в асортименті на загальну суму 27616,50 дол.США/1009896,74 грн. Граничний строк надходження валютної виручки за вказаною операцією - 14.02.2023.

В законодавчо встановлений строк валютна виручка від нерезидента по операції, здійсненій 19.08.2022 не надходила.

Станом на 15.02.2023 за розрахунками по контракту за експортною операцією від 19.08.2022утворилась прострочена дебіторська заборгованість в сумі 27616,50 дол.США/1009896,74 грн, граничний строк погашення якої 14.02.2023.

Прострочена дебіторська заборгованість закрилась шляхом надходження валютної виручки від нерезидента за відвантажений товар, яка була зарахована на поточний валютний рахунок резидента, відповідно до умов контракту:

- 22.02.2023 сумі 7616,50 дол. США (із загальної суми надходжень 14283,00 дол.США / 278524,74 грн.);

- 04.05.2023 в сумі 20000,00 дол. США / 731372,00 грн.

Крім того, згідно висновків акта перевірки за наслідками перевірки контракту від 03.01.2022 №1/2022, інвойсу від 07.09.2022 № 111, банківських виписок про рух коштів по валютному рахунку, відкритому в уповноваженому банку, картки рахунку 362 по вказаному контракту, журналів- ордерів, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 312 Поточні рахунки в іноземній валюті, рахунку 362 Розрахунки з іноземними покупцями, за період з 03.01.2022 по 31.05.2023 встановлено порушення законодавчо встановлених строків надходження коштів за експортований товар, відповідно до наступного.

Відповідно до умов контракту, ТОВ "Зе Кіппа" відвантажено на адресу нерезидента товар - вироби релігійного призначення на загальну суму 17635,50 дол.США/644905,55 грн., відповідно до МД №UA401020/2022/040297 від 08.09.2022. Граничний строк надходження валюти за вказаною операцією - 06.03.2023.

В законодавчо встановлений строк валютна виручка від нерезидента за відвантажений товар не надійшла.

Висновок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку для подовження строків розрахунків за операціями, здійсненими ТОВ "Зе Кіппа" по контракту від 03.01.2022 №1/2022, відповідно до вимог ч.4 ст.13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VII Про валюту і валютні операції, під час проведення перевірки не надавався, як і не надавались довідки (сертифікати) про форс-мажорні обставини щодо розрахунків по договору.

Сторонами не заперечується , що документів, що свідчать про факт звернення ТОВ "Зе Кіппа" до судових органів про стягнення з нерезидента Jerusalem Yarmulka, Israel заборгованості по контракту від 03.01.2022 №1/2022 до перевірки не надавалось.

Станом на 31.05.2023 за розрахунками по договору купівлі-продажу товару від 03.01.2022 № 1/2022 (інвойс від 18.08.2022 №108), укладеному із Jerusalem Yarmulka, Israel, ні дебіторська, ні кредиторська заборгованість не рахується.

Станом на 31.05.2023 за розрахунками по договору купівлі-продажу товару від 03.01.2022 № 1/2022 (інвойс від 07.09.2022 № 111) за операцією здійсненою 08.09.2022 рахується прострочена дебіторська заборгованість в сумі 17635,50 дол.США/ 644905,55 грн. Вказана сума простроченої дебіторської заборгованості облікована підприємством по Дебету рахунку 362 Розрахунки з іноземними покупцями в сумі 17635,50 дол.США/ 644905,55 грн. Виконання контракту триває.

Таким чином перевіркою встановлено порушення ТОВ "Зе Кіппа" вимог частини 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 року № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції", пункту 14-2 Постанови Правління Національного банку України Про роботу банківської системи в період запровадження військового стану від 24.02.2022 № 18, в результаті чого допущено порушення вимог валютного законодавства:

- по договору купівлі-продажу товару від 26.01.2022 № 26012022, укладеному із неризедентом "ALONEY UNIVERSE LTD", Israel за операцією, здійсненою 10.06.2022 за період з 07.12.2022 по 31.05.2023;

- по контракту від 03.01.2022 № 1/2022 (інвойс від 18.08.2022 № 108), укладеному із неризедентом Jerusalem Yarmulka, Israel, за операцією, здійсненою 19.08.2022 за період з 15.02.2023 по 04.05.2023;

- по контракту від 03.01.2022 № 1/2022 (інвойс від 07.09.2022 № 111), укладеному із неризедентом Jerusalem Yarmulka, Israel, за операцією, здійсненою 08.09.2022 за період з 07.03.2023 по 31.05.2023.

Не погоджуючись із встановленими податковим органом порушеннями та висновками акта, позивач подав на заперечення на такий, в яких вказав звернення до Арбітражного суду в особі судді Рабина Моше Перковіц та про прийняття суддею 06.06.2023 та 18.02.2023 арбітражних рішень про несплату боргу.

Листом ГУ ДПС у Вінницькій області від 27.07.2023 № 24001/6/02-32-07-06-13 висновки акта від 27.06.2023 залишено без змін, а заперечення позивача - без задоволення.

За результатами проведеної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми С від 02.08.2023 № 0116530706, яким за порушення ч. 2 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції", п. 14-2 Постанови Правління Національного банку України "Про роботу банківської системи в період запровадження військового стану" від 24.02.2022 № 18, на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України і ч. 5 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції", застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за платежем: Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та ШС за порушення вимог валютного законодавства на суму 1 146 931, 46 грн.

Не погоджуючись із застосованими санкціями товариство оскаржило рішення податкового органу в адміністративному порядку.

Рішенням ДПС України від 12.10.2023 скаргу ТОВ "Зе Кіппа" залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Вінницькій області від 02.08.2023 № 0116530706 - без змін.

Вважаючи вказане вище податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Так, в межах цього спору позивач вважає, що він як добросовісний суб`єкт розрахунків у сфері ЗЕД у зв`язку із несвоєчасною оплатою поставленого ТОВ "Зе Кіппа" на адресу неризидентів товару, ініціював звернення до Арбітражного суду, та надав податковому органу докази звернення до суду з приводу вказаного питання, що в свою чергу, на підставі норм чинного законодавства України, виключало можливість застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Підпунктами 20.1.4, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право:

- проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;

- застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі - Закон № 2473-VIII, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною першою статті 3 Закону № 2473-VIII встановлено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону (частина 2 статті 3 Закону № 2473-VIII).

За нормами частини першої та другої статті 10 Закону № 2473-VIII уповноважені установи зобов`язані надавати Національному банку України інформацію про валютні операції, що здійснюються суб`єктами валютних операцій через ці установи, а також про власні валютні операції.

Суб`єкти валютних операцій - резиденти зобов`язані надавати інформацію про їхні валютні операції уповноваженим установам, через які здійснюються такі валютні операції.

Відповідно до частини першої, четвертої статті 11 Закону № 2473-VIII валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду. Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Частинами п`ятою, шостою цієї статті Закону передбачено, що Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Згідно з частиною дев`ятою статті 11 Закону № 2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

За змістом частини десятої статті 11 Закону № 2473-VIII у разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 12 Закону № 2473-VIII, Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту: встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої - шостої статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав-з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

За нормами частини сьомої статті 13 Закону № 2473-VIII у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті (ч. 8 статті 13 Закону № 2473-VIII).

Згідно з п. 14-2 постанови правління Національного Банку України від 24 лютого 2022 року № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Як встановлено під час розгляду справи по суті, ТОВ "Зе Кіппа" у зв`язку із не здійсненням розрахунків:

1) по договору купівлі-продажу товару від 26.01.2022 № 26012022, укладеному із неризедентом "ALONEY UNIVERSE LTD", Israel за операцією, здійсненою 10.06.2022 позивачем 05.10.2022 ініційовано звернення до суду. Та, 05.10.2022 суддя Рабин Моше Перковіц прийняв рішення по початок арбітражної процедури. 06.06.2023 суддею прийнято арбітражне рішення про несплату боргу "ALONEY UNIVERSE LTD", Israel.

В подальшому 03.07.2023 мировим судом Єрусалиму відкрито справу № 5212-07-2023 щодо затвердження рішення арбітражного судді від 06.06.2023 та вже 11.12.2023 суд затвердив рішення арбітражного судді;

2) по контракту від 03.01.2022 № 1/2022 (інвойс від 18.08.2022 № 108, інвойс від 07.09.2022 № 111), укладеному із неризедентом "Jerusalem Yarmulka", Israel, за операцією, здійсненою 19.08.2022 та 08.09.2022 позивачем 20.01.2023 ініційовано звернення до суду. Та, 20.01.2023 суддя Рабин Моше Перковіц прийняв рішення по початок арбітражної процедури. 18.02.2023 суддею прийнято арбітражне рішення про несплату боргу "Jerusalem Yarmulka", Israel.

В подальшому 03.07.2023 мировим судом Єрусалиму відкрито справу № 27929-12-2023 щодо затвердження рішення арбітражного судді від 18.02.2023 та вже 26.12.2023 суд затвердив рішення арбітражного судді.

Матеріали справи містять постанови суду з апостилем від 03.01.2024 та пояснення нотаріуса Зеєва Фарбера з апостилем від 15.01.2024.

Суд повторно звертає увагу податкового органу на норми частини сьомої статті 13 Закону № 2473-VIII, за якими за наявності вказаних обставин (звернення резидента з позовом до суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України), резидент звільняється на певний період від відповідальності передбаченої за порушення строків надходження виручка у іноземній валюті, шляхом зупинення строків у які така виручка повинна надійти на рахунки резидента та ненарахування пені за таке прострочення.

В контексті встановлених обставин справи суд зауважує, що матеріали справи містять звернення до суду та докази прийняття до розгляду судом позовної заяви резидента (позивача) про стягнення з нерезидентів ("ALONEY UNIVERSE LTD" та "Jerusalem Yarmulka") заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку для розрахунків, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом) (договір купівлі-продажу товару від 26.01.2022 № 26012022, контракт від 03.01.2022 № 1/2022).

Суд звертає увагу відповідача, що позивач звернувся до суду (арбітражного судді), врахувавши норми статті 13 Закону № 2473-VIII ще до граничного строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановленим Національним Банком України, які становлять 180 днів, (за операцією здійсненою 10.06.2022 звернення мало місце 05.10.2022, за операціями від 19.08.2022, від 08.09.2022 звернення мало місце 20.01.2023), що підтверджується вищенаведеними обставинами.

Враховуючи вищезазначене варто вказати, що в діях позивача відсутнє порушення вимог п. 3 ст. 13 Закону № 2473-VIII, п. 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті та п. 14-2 Постанови Правління Національного Банку України від 24.02.2022 № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" щодо дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків за імпортними операціями по договору купівлі-продажу товару від 26.01.2022 № 26012022, укладеному з неризидентом "ALONEY UNIVERSE LTD", по контракту від 03.01.2022 № 1/2022, укладеному з неризидентом "Jerusalem Yarmulka".

Водночас суд відхиляє доводи податкового органу, що того, що в контексті цієї спірної ситуації мало місце звернення до неналежного органу (суду), оскільки, на переконання відповідача "Рабин Моше Перковіц, який є старший суддя у судах Модіїна в Ужгородській громаді Єрусалима, автор книги Мам Лоез та соціальним працівником Суду справедливості" не належним судом в розмінні норм чинного законодавства України.

Так, за преамбулою ЗУ "Про міжнародний комерційний арбітраж" від 24 лютого 1994 року № 4002-XII (далі - Закон № 4002-XII), цей Закон виходить з визнання корисності арбітражу (третейського суду) як методу, що широко застосовується для вирішення спорів, які виникають у сфері міжнародної торгівлі, і необхідності комплексного врегулювання міжнародного комерційного арбітражу в законодавчому порядку; враховує положення про такий арбітраж, які є в міжнародних договорах України, а також в типовому законі, прийнятому в 1985 році Комісією ООН з права міжнародної торгівлі і схваленому Генеральною Асамблеєю ООН для можливого використання державами у своєму законодавстві.

Згідно зі частиною першою статті 1 Закон № 4002-XII цей Закон застосовується до міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України. Однак положення, передбачені статтями 8, 9, 35 і 36 цього Закону, застосовуються і в тих випадках, коли місце арбітражу знаходиться за кордоном.

Так, за нормами статті 35 Закону № 4002-XII арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов`язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36.

Сторона, що спирається на арбітражне рішення або порушує клопотання про його виконання, повинна подати оригінал належним чином засвідченого арбітражного рішення або належним чином засвідчену копію такого, а також оригінал арбітражної угоди, зазначеної в статті 7, або належним чином засвідчену копію такої. Якщо арбітражне рішення або угода викладені іноземною мовою, сторона повинна подати належним чином засвідчений переклад цих документів на українську мову.

З огляду на наведені норми та встановлені обставини у їх сукупності, суд відхиляє твердження представника ГУ ДПС у Вінницькій області, як безпідставні, в силу норм статті 13 ЗУ "Про валюту і валютні операції" та наголошує на затвердженні власне рішень арбітражного судді Рабина Моше Перковіц мировим судом Єрусалиму, що в свою чергу свідчить на користь позиції позивача щодо того, що Рабин Моше Перковіц є належним судом в розмінні норм закону.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 Податкового кодексу України, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених дим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно зі статтею 112 ПК України встановлені загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи

Відповідно до п. 112.1 ст. 112 ПК України, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні, дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених дим Кодексом.

Згідно з п. 112.2 ст. 112 ПК України, особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Положеннями пункту 112.7 ст. 112 ПК України визначено, що разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Таким чином, суд зауважує, що оскільки події, що відбулись з вини контрагентів-нерезидентів та призвели до порушення граничних строків проведення розрахунків, виключають юридичну відповідальність ТОВ "Зе Кіппа" за ст. 112 ПК України.

З огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції. Принцип індивідуалізації відповідальності також закріплений у практиці Європейського суду з прав людини, а саме у справах Булвес АД проти Болгарії, Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Булвес АД проти Болгари суд вказав, ... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Згідно з положеннями ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даній справі відповідач не довів суду, що позивач допустив порушення чинного податкового законодавства України, а тому оскаржуване ним податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень частини 1 статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 02.08.2023 № 0116530706.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зе Кіппа", сплачений судовий збір в сумі 17 203,97 грн (сімнадцять тисяч двісті три грн 97 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ТОВ "ЗЕ КІППА" (Хмельницьке шосе, 145, м. Вінниця, 21029, код ЄДРПОУ 42638069);

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВП 44069150).

Повний текст рішення складено та підписано суддею 17.04.2024.

Суддя Томчук Андрій Валерійович