Ухвала

від 16.04.2024 по справі 160/9091/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

16 квітня 2024 року Справа 160/9091/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченко А.В., розглянувши позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтиз» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

установив:

Позивач 08 квітня 2024 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Синтиз на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період січень-березень 2024 року за Списком №1 у розмірі 4995 грн 93 коп. та за Списком №2 у розмірі 17 грн 09 коп. на загальну суму заборгованості 5013 грн 02 коп. на рахунок НОМЕР_1 , відкритий у філії - Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» МФО: 305482, ЄДРПОУ 21910427.

Так, зі змісту позовної заяви вбачається клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання даного позову до винесення рішення.

Розглянувши заявлене клопотання суддя вважає його таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За приписамист. 8 Закону України "Про судовий збір"враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Також і відповідно до ч. 1ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, на думку суду якщо бюджетні установи, що фінансуються за рахунок Державного бюджету України та які діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати

Аналогічна позиція викладена у постанові Пленуму Вищого адміністративного Суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір" від 23.01.2015 року №2.

Крім того, при розгляді клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд, зокрема, звертає увагу на обґрунтованість зазначених у клопотанні підстав для його задоволення, наявність доказів ужиття посадовими особами заявника заходів, спрямованих на отримання фінансування для реалізації повноважень стосовно представництва інтересів суб`єкта владних повноважень у судах, а також суд бере до уваги те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, тому невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися обґрунтованою підставою для відстрочення сплати судового збору.

Особа, яка заявляє клопотання, зокрема, про відстрочення сплати судового збору, згідно з частиною 1статті 77 КАС Україниповинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом порядку і розмірі.

Як вбачається зі змісту клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання даного позову до винесення рішення, в ньому відсутні підстави та обгрунтування для його подання, а також відсутні належні, допустимі та достовірні докази на підтвердження відсутності можливості у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сплатити судовий збір за цю позовну заяву.

Отже, позивачем не доведено суду відсутність можливості сплатити судовий збір за подання даного позову, у зв`язку з чим клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання даного позову до винесення рішення є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Згідно з ч.1ст. 4 Закону України "Про судовий збір"судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Абзацом 4ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 року № 3460-IX, визначено, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2024 року становить 3028,00 грн.

Розміри ставок судового збору визначені уст. 4 Закону України "Про судовий збір".

За приписамист. 4 Закону України "Про судовий збір"встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову суб`єктом владних повноважень, юридичною особою майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2024 року становить 3028,00 грн. і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 30280,00 грн.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заявлено вимоги майнового характеру про стягнення заборгованості в сумі 5013,02 грн.

Позовну заяву Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано через систему "Електронний суд".

Таким чином, судовий збір, який підлягає сплаті при поданні даного адміністративного позову складає 2422,40 грн.

Однак, як вбачається із доданих до позову документів, позивачем до адміністративного позову не додано документу про сплату судового збору у вказаному розмірі за подання даного адміністративного позову майнового характеру суб`єктом владних повноважень в порушення вимогст. 4 Закону України "Про судовий збір"та ч. 3ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Проте, позивач акцентує увагу, що розрахунки відповідачу були направлені належним чином та не оскаржувались.

При цьому позивачем не надано жодного доказу на підтвердження такого факту.

Таким чином, для усунення вказаного недоліку позивачем необхідно надати суду докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Згідно з ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

До матеріалів справи не надано доказів надіслання відповідачу позовної заяви з додатками.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст.161 КАС України, а тому згідно з ч.1 ст.169 КАС України вона підлягає залишенню без руху, з наданням позивачеві строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України,

ухвалив:

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтиз» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій залишити без руху.

Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, шляхом надання:

- оригінал документу про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.;

- докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;

- доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів рекомендованим листом з повідомленням про вручення (опис вкладення разом з розрахунковим документом).

Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Савченко