Рішення

від 17.04.2024 по справі 160/32298/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 рокуСправа №160/32298/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сидоренко Д.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СОЛО ГЕЙМC" (код ЄДРПОУ 43973340, 49000, ДНІПРОПЕТРОВСЬКА область, місто ДНІПРО, проспект ЯВОРНИЦЬКОГО ДМИТРА, будинок 60, офіс 502) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, 49005, ДНІПРОПЕТРОВСЬКА область, місто ДНІПРО, вулиця СІМФЕРОПОЛЬСЬКА, будинок 17-А) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

Обставини справи: 08.12.2023 року за допомогою системи "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ТОВ "СОЛО ГЕЙМC" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.08.2023 року за формою "С" №0228660708.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення прийнято на підставі недопустимих доказів, оскільки перевірка товариства проведена за відсутності у податкового органу повноважень для її призначення та проведення, а також на підставі висновків акту перевірки та рішення про результати розгляду заперечень, що не відповідають фактичним обставинам, є необґрунтованими та протиправними, у ДПС відсутні повноваження для операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». застосування санкцій за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових

Ухвалою суду від 1212.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

26.12.2023 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю. Разом з відзивом на позов представником відповідача заявлено клопотання про залучення співвідповідача - ГУ ДПС у Харківській області.

В обґрунтування правової позиції відповідач наводить правове обґрунтування повноважень контролюючого органу; підстав для призначення, проведення фактичних перевірок, і допуск посадових осіб до проведення перевірки; фактичні обставини встановлених порушень.

Стосовно доводів позивача щодо порушення процедури призначення і проведення перевірки, відповідач зазначає, що перевірку залу гральних автоматів, розташованого за адресою: м.Харків, вул.Молочна, буд.14а, проводили представники ГУ ДПС у Харківській області, за результатами якої склали акт №4633/20/0462/РРО/43973340 від 01.11.2022, а вже за висновками останнього відповідачем ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято у справі спірне податкове повідомлення рішення.

24.12.2023р. до суду надійшла відповідь на відзив в якій позивач зазначає про те, що у відзиві представники відповідача взагалі відсутні заперечення щодо наведених позивачем обставин та правових підстав, та у відзиві дослівно відтворено текс рішення ДПС України про результати розгляду скарги №34351/6/99-00-06-03-02-06 від 17.11.2023р.

Ухвалою суду від 28.12.2023р. відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залучення співвідповідача у справі №160/32298/23 за позовом ТОВ "СОЛО ГЕЙМC" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

03.01.2024р. до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, згідно яких відповідач зазначає, зокрема про те, що відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17, підставами для скасування рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків. Також відповідач наводить рішення Верховного Суду в яких викладена позиція про те, що не зазначення конкретної підстави в наказі на проведення перевірки не свідчить про незаконність наказу або перевірки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

УСТАНОВИВ:

Рішенням Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей №360 від 17.06.2021р. (https://www.gc.gov.ua/files/Richenya/2021/06/R-370.pdf) ТОВ Соло Геймс» видано ліцензії на гральні автомати (п.1); місце розташування грального залу, в якому розміщені гральні автомати: 610001, м.Харків, вул.Молочна, буд.14а (перший поверх готелю «Кірофф»).

21.10.2022р. ГУ ДПС у Харківські області прийнято наказ №1279п «Про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Соло Геймс» (код за ЄДРПОУ 43973340), яким наказано працівникам ГУ ДПІ у Харківській області провести фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Соло Геймс» (код за ЄДРПОУ 43973340) за місцем фактичного провадження діяльності у господарському об`єкті, розташованому за адресою: вул. Молочна, буд. 14-А (перший поверх готелю «Кірофф»), м.Харків з 24 жовтня 2022 року, тривалістю не більше 10 діб.

Також в наказі зазначено, що перевірку провести за період діяльності з 04.06.2021 по день закінчення перевірки з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно вступу у констатуючій частині вищезазначеного наказу вказано на підставі підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1 статті 19-1., підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1.3 статті 75, підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

В період з 12 год. 40 хв. 26.10.2022 року по 14 год. 30 хв. 01.11.2022 року проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Соло Геймс» (код за ЄДРПОУ 43973340) за місцем фактичного провадження діяльності у господарському об`єкті, розташованому за адресою: вул.Молочна, буд. 14-А (перший поверх готелю «Кірофф»), за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 01.11.2022р. №4633/20/0462/РРО/43973340.

В графі 2.2.10 «Ліцензія» зазначено рішення комісії з регулювання азартних ігор та лотерей №370 від 17.06.2021р.

В графі 2.2.19 акту перевірки зазначено, що сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків з урахуванням проведеної контрольної розрахункової операції становить 54457,00 грн. Сума коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій - загальна сума продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня становить 2166,40 грн.

В графі 2.2.20 «Додаткова інформація про факти, встановлені в ході перевірки» акту перевірки зазначено, зокрема - не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій та не видача фіскальних чеків на загальну суму розрахунків 53360,60 грн.

Згідно з додатком до акту перевірки від 26.10.2022 року «Опис наявних купюр та монет» зазначено, що знаходяться на місці проведення розрахунків - зал ігрових автоматів розташованого за адресою: Харків, вул.Молочна, 14а, який належить ТОВ «Соло Геймс» та отримані за реалізовані товари (надані послуги) станом на 26.10.2022 року 12 год. 40 хв. грошові кошти в розмірі 54457,00 грн. Вказаний додаток містить підпис касира в графі опис і перерахунок готівкових коштів, та її пояснення щодо не проведення через РРО ставки в розмірі 500,00 грн. і 70,00 грн. виграшу.

Також, згідно із звітом №0287 від 26.10.2022 (12-40-09) готівкові кошти в касі становлять 2166,40 грн. (службове внесення 1866,40 грн. та 300,00 грн. загальний оборот).

15.08.2023р. ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0228660708, згідно якого за проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій та без роздрукування та видачі відповідного розрахункового документу до ТОВ «Соло Гейм» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 53360,60 грн.

15.09.2022р. позивач подав до ДПС України скаргу на податкове повідомлення рішення №0228660708 від 15.08.2023р.

Рішенням за результатами розгляду скарги від 17.11.2023р. №34351/6/99-00-06-03-02-06 ДПС України скасувала ППР ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 15.08.2023р. №0228660708 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1070,00 грн. (53360,60 грн. 52290,60 грн.), в іншій частині зазначене ППР залишила без змін, а скаргу частково задовольнила.

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно із п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичних перевірок контролюючими органами передбачений статтею 80 ПК України.

Згідно із п.80.1 ст.80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Підстави для призначення фактичної перевірки визначені у пп. 80.2.1- 80.2.7 п.80.2 ст. 80 ПК України.

Позивач обґрунтовуючи свою позицію вказує на те, що у наказі ГУ ДПС у Харківській області від 21.10.2022 року №1279-п на проведення перевірки відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють.

Вказані вище доводи суд відхиляє, враховуючи наступне.

За приписами п.81.1 ст.81 ПК України наказ про проведення перевірки має, крім іншого, містити підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

Матеріалами справи підтверджено, що оскаржуваний наказ прийнятий на підставі підпунктів 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Так, відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п.80.5 ст.80 ПК України).

Пунктом 81.1 ст.81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Отже, фактична перевірка суб`єкта господарювання може бути проведена при дотриманні таких умов як наявність підстав для проведення фактичної перевірки та пред`явлення посадовими особами податкового органу необхідного пакету документів.

Суд встановив, що у наказі відповідача про проведення фактичної перевірки від 23.05.2023 року №2561-п підставою проведення фактичної перевірки, зазначено ст.19-1, ст.20, п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75, на підставі п.п.80.2.2 п.80.2, ст.80, п.п.69.2 п.69 ПК України.

Виходячи із змісту наведених вище правових норм у їх сукупності, суд доходить висновку, що не зазначення в наказі на проведення фактичної перевірки, на підставі яких саме відомостей (інформації) відповідач вирішив провести перевірку, не свідчить про незаконність та безпідставність перевірки, оскільки відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України в наказі на перевірку достатньо зазначити підставу для проведення перевірки, визначену цим Кодексом.

Крім того, чинне законодавство не встановлює вимог щодо змісту та способу зазначення інформації в наказі на проведення фактичної перевірки.

Таким чином, суд відхиляє аргументи позивача, що у відповідача були відсутні правові підстави для здійснення перевірки (податкового контролю) позивача на підставі наказу від 21.10.2022 р., в якому відсутні посилання на конкретні фактичні підстави призначення перевірки.

Також, посадові особи відповідача були допущені до проведення перевірки, хоча позивач, мав право їх не допускати, якщо вважав, що перевіряючи допустили порушення процедури проведення перевірки. При цьому, суд наголошує, що якщо платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Зазначений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 804/1113/16 від 13.03.2018 р., по справі №807/2062/17 від 21.02.2019р.

Щодо тверджень позивача про те, що наказом від 21.10.2022р. №1279-п про проведення фактичної перевірки наказано провести її за період з 04.06.2021р., що охоплює собою господарсько-фінансову діяльність позивача за минулий період часу, а відтак, фактична перевірка не може замінювати за своїм характером та порядком проведення документальну перевірку, на проведення якої був накладений мораторій, суд також зазначає про їх безпідставність та нерелевантність, оскільки спірні штрафні санкції застосовані за порушення виявлені у фактичний момент перевірки (проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій та без роздрукування та видачі відповідного розрахункового документу).

Щодо тверджень позивача про те, що сума готівкових коштів в розмірі 51220,60 грн. не знаходились на місці проведення розрахунків, а також належали працівнику ТОВ «Соло Геймс», суд зазначає наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон №265/95), стаття 2 якого визначає, що місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Згідно з п.6 розд. III. Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України №547 від 14.06.2016р., внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов`язані з проведенням розрахункових операцій:

операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту;

операція «службова видача» використовується для реєстрації суми готівки, яка вилучається з місця проведення розрахунків та/або видається держателям електронних платіжних засобів.

Проведення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів здійснюється суб`єктами господарювання із використанням РРО у порядку, визначеному Законом та нормативно-правовим актом Національного банку України з питань ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів виявлення грошових коштів не на місці проведення розрахунків та здійснення 26.10.2022р. операції «службове внесення» на суму 51220,60 грн., внаслідок чого також безпідставними є твердження позивача про належність грошових коштів працівнику ТОВ «Соло Геймс».

Щодо посилання позивача на п.12 Прикінцевих положень Закону №265/95 відносно не застосування санкцій за порушення вимог Закону в період з 17.03.2022 по 31.07.2023 року, суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року №2118-IX, який набрав чинності 07.03.2022р., розділ II "Прикінцеві положення" Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 38, ст. 315 із наступними змінами) доповнено пунктом 12 такого змісту: - "12. Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог цього Закону не застосовуються".

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX, який набрав чинності 17.03.2022р, у розділі II "Прикінцеві положення" Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 38, ст. 315 із наступними змінами) внесені зміни - пункт 12 доповнено словами "крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів".

В подальшому, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» 30 червня 2023 року № 3219-IX, який набрав чинності 01.08.2023р., пункт 12 у розділі II "Прикінцеві положення" у Законі України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 38, ст. 315 із наступними змінами) викладено у такій редакції - «12. Суб`єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог цього Закону, вчинені ними у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор"».

Відтак за вчинення правопорушень, встановлених статтею 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»:

1) у період з 17.03.2022 по 31.07.2023 до суб`єктів господарювання санкції не застосовувалися, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів;

2) у період з 01.01.2022 по 01.10.2023 суб`єкти господарювання звільняються від відповідальності, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.

Пунктом 1 ч.1 ст.1 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» визначено, що азартна гра це будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає право на отримання виграшу (призу), імовірність отримання і розмір якого повністю або частково залежать від випадковості, а також знань і майстерності гравця.

Як зазначалося вище, в даному випадку санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій застосовані спірним рішенням 15.08.2023р. та ТОВ "СОЛО ГЕЙМC" є організатор азартних ігор в залах гральних автоматів, внаслідок чого є безпідставним посилання позивача на положення п.12 Прикінцевих положень Закону №265/95.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так зокрема, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України що є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про дотримання відповідачем вищезазначеного принципу прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв`язку з чим відмовляє у задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко