Рішення

від 16.04.2024 по справі 240/29308/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року м. Житомир справа № 240/29308/23

категорія 113070200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Проспект-Транс" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство "Проспект-Транс" (далі - позивач, підприємство) із позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті №007119 від 27.06.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Аргументуючи позовні вимоги до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області (далі - відповідач) зазначає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки порядок облаштування транспортного засобу тахографом передбачено законодавством лише для осіб, які надають послуги з перевезення вантажів та пасажирів. У той час пояснює, що підприємство не надавало послуг з перевезення вантажів і такими послугами не користувалося, а під час перевірки здійснювало перевезення власного вантажу, а тому накладення на підприємство штрафу, передбаченого ст.48 та абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" безпідставне.

Разом із позовом, представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову, у задоволенні якого, ухвалою суду від 18.10.2023 відмовлено.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 26.10.2023 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику ) учасників справи.

09.11.2023 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність. Вказує, що відсутність необхідних документів, передбачених Законом України "Про автомобільний транспорт" та Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), зокрема роздруківки даних роботи водія ОСОБА_1 за 23.05.2023 передбачає застосування до автомобільного перевізника (позивача) штраф, про що правомірно винесено постанову. Зауважує, що оскаржувана постанова у повній мірі відповідає положенням Закону України "Про автомобільний транспорт". Разом з тим, звертає увагу суду, що справа про порушення була призначена до розгляду в органі держаного контролю за місцезнаходження суб`єкта господарювання, про що повідомлено підприємство, втім уповноважений представник не з`явився, право на оскарження відповідних дій/актів до вищого за підпорядкування органу державного контролю не реалізував. Вважає, що оскільки позивач є юридичною особою, здійснював перевезення вантажу використовуючи найману працю водія, тому на нього поширюються норми Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, зокрема обов`язок обладнання транспортного засобу діючим та повіреним тахографом. При цьому, відповідальність за відсутність документів на момент перевірки наступає незалежно від того чи надає суб`єкт господарювання послуги перевезення чи здійснює перевезення для власних потреб.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.

23.05.2023 посадовими особами відповідача проведена рейдова перевірка транспортного засобу DAF з номерними знаками НОМЕР_1 , водієм якого був ОСОБА_1 . Власником транспортного засобу, який підлягав перевірці є Приватне підприємство "Проспект-Транс".

За результатами рейдової перевірки складено акт №006072 від 23.05.2023 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (далі - акт), в якому вказано про відсутність роздруківка водія за 23.05.2023 на паперовому носії, тобто наявні порушення допущені підприємством.

На підставі вищезазначеного акта, посадовою особою відповідача запропоновано позивачу взяти участь у розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, про що надіслано на адресу підприємства лист №38456/24/24-23 від 26.05.2023.

Позивач не приймав участі у розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

27.06.2023 відповідачем винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №007119, внаслідок допущених підприємством порушень вимог ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", в результаті чого відповідачем накладено на позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000 грн. Прийняту постанову надіслано позивачу, про що свідчить супровідний лист №48107/24/24-23 від 28.06.2023.

З винесеною відповідачем постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №007119, позивач не погоджується, вважає таку протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ).

Статтею 2 Закону №2344 передбачено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Статтею 1 Закону №2344 визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; автомобільний самозайнятий перевізник - це фізична особа - суб`єкт господарювання, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів на таксі без застосування праці найманих водіїв; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.

Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, встановлена абз.3 ч.1 ст. 60 Закону №2344, якою передбачено, що до автомобільних перевізників за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39, 48 цього Закону застосовується штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У контексті викладеного слід зазначити, що суб`єктом відповідальності, передбаченої статтею 60 Закону №2344, є саме автомобільний перевізник.

Відповідно до ст.18 Закону №2344, з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані : організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цьогоЗаконута законодавства про працю.

Статтею 48 Закону №2344 визначено перелік обов`язкових документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Для водія юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є : посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція №385), відповідно до п.1.4 якої, контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Пунктом 3.3 Інструкції №385 передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до п.2.5 Інструкції №385, повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які уповноважені на проведення повірки тахографів відповідно до Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність. Пункти сервісу тахографів виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення періодично кожні два роки, а також у разі: установлення або заміни тахографа; ремонту тахографа; зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу; якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.

Згідно п.2.7 Інструкції №385, за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 5. Бланк протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу роздруковується відповідальною особою ПСТ на папері формату А4 (210x297 мм) щільністю 100 г/кв.м або більше. Не допускається робити закреслення чи виправлення відомостей, які заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано та поставлено печатку відповідальної особи ПСТ. У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляються прочерки. ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних. Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.

Пунктами 3.5, 3.6 Інструкції №385 передбачено, що перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії. Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Разом з тим, відповідно до п.6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №340 від 07.06.2010 (далі - Положення) передбачено, що водій, який керує транспортним засобом не обладнаним тахографом, веде індивідуальну контрольну книгу згідно додатку 3.

Проаналізувавши викладене слідує висновок, що суб`єктом відповідальності, передбаченої статтею 60 Закону №2344 є автомобільний перевізник та відповідно до зазначених норм Інструкції №385, законодавець прямо визначає обов`язок водія транспортного засобу, обладнаного цифровим тахографом, мати при собі картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа. Відсутність у водія як заповненої тахокарти, так і відсутність картки водія чи роздруківки даних роботи тахографа, передбачає застосування до автомобільного перевізника відповідальності передбаченої Законом №2344.

Як свідчать матеріали справи, у ході перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів вантажів автомобільним транспортом посадовими особами відповідача встановлено порушення допущені підприємством абз.3 ч.1 ст.60 Закону №2344, зокрема відсутність у водія транспортного засобу, який підлягав перевірці та обладнаний цифровим тахографом, роздруківки станом на 23.05.2023, що унеможливило здійснити перевірку його робочого часу та часу відпочинку. Заперечення позивача щодо обладнання транспортного засобу працюючим та повіреним цифровим тахографом матеріали справи не містять, а тому водій повинен був мати при собі документи, які передбачені чинним законодавством.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 11.02.2020 по справі №820/4624/17 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі заповнені тахокарти, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, а у разі керування транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.

З огляду на викладене, водій транспортного засобу під час здійснення перевезення, повинен був мати при собі заповнені тахокарти, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа, однак долучені до матеріалів справи документи, не свідчать про пред`явлення всіх визначених вище документів під час проведеної перевірки та на момент складання акта, за результатами її проведення.

Судом встановлено, що водій здійснював вантажні перевезення згідно з ТТН від 23.05.2023 та не використовував роздруківку даних роботи тахографа на 23.05.2023, що унеможливило здійснити аналіз інформації щодо дотримання режимів праці та його відпочинку. За змістом ТТН автомобільним перевізником значилося Приватне підприємство "Проспект Транс".

З урахуванням встановлених обставин справи суд зазначає, що позивач належними та допустимими доказами не спростував встановленого в ході перевірки порушення, а тому відповідачем правомірно застосовано до нього штраф згідно з оскаржуваною постановою.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення і докази, надані стороною позивача, суд дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень довів правомірність прийняття оскаржуваної постанови.

Отже, позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при відмові в позові судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.6, 9, 11, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250 КАС України, суд, -

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Проспект-Транс" (вул. Сергія Параджанова, 77, м. Житомир,10001. ЄДРПОУ: 36427930) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, буд.14,м. Київ,01135. ЄДРПОУ: 398816845) в особі відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області (майдан С.П.Корольова,12, Житомир, 10014) про визнання протиправною та скасування постанови, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст складено: 16 квітня 2024 р.