Рішення

від 17.04.2024 по справі 340/705/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/705/24

Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на автомобільному транспорті Романенко Володимира Васильовича № ПШ 015228 від 16.01.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що не погоджується з правомірністю винесення оскаржуваної постанови, оскільки нормами статті 48 Закону України ''Про автомобільний транспорт'' від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344-III) при здійсненні перевезення водій зобов`язаний мати при собі індивідуальну контрольну книжку водія ОСОБА_2 або графік змінності водіїв. На кінцевій зупинці маршруту Кропивницький-Грузьке водій надав перевіряючим індивідуальну книжку водія ОСОБА_2 , проте перевіряючи вказали про те, що ця книжка є незаповненою та склали акт перевірки у якому вказали про відсутність, станом на 10 год 30 хв 30.11.2023 року індивідуальної контрольної книжки водія ОСОБА_2 або графік змінності водіїв. Водій у поясненнях вказав, що 30.11.2023 о 10 год 20 хв зупинився на кінцевій зупинці і не встиг заповнити книжку водія, оскільки наступний рейс мав розпочатись о 10 год 30 хв, тому водій мав намір заповнити індивідуальну книжку перед виїздом.

Рух справи:

Суддя ухвалою від 12.02.2024 року залишила без руху позовну заяву та встановила десятиденний строк для усунення її недоліків. Недоліки позовної заяви усунуто.

Ухвалою судді від 04.03.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, сторонам встановлено строк на подання процесуальних заяв.

Представник Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі відповідач) подав відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, в яких просив у задоволенні позову відмовити. Свої доводи обґрунтовував тим, що законодавством встановлений обов`язок водія під час здійснення перевезення пасажирів мати індивідуальну контрольну книжку водія або копію графіка змінності водіїв. Відповідно до розкладу руху автобусів ''Кіровоград-Грузьке'' (щоденно) рейс розпочинається з 06:40 в той час як рейдова перевірка відбулась о 10:30. Водій зобов`язаний заповнювати індивідуальну-контрольну книжку водія повинен заповнювати на початку робочої зміни, заповнюючи графу ''показника адометра'' (початковий, кінцевий та загальний). Під час перевірки 30.11.2023 водій ОСОБА_2 надав індивідуально-контрольну книжку іншого водія ОСОБА_3 . Вказане свідчило про відсутність необхідних документів при проведенні перевірки та стало підставою для застосування штрафу.

Дослідивши доводи наведені сторонами у заявах по суті справи та з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ФОП ОСОБА_1 здійснював щоденні перевезення песажирів за мартшрутом ''Кіровоград-Грузьке'', як автомобільний перевізник.

Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті під час рейдової перевірки регулярного перевезення у м. Кропивницький, вул. Аерофлотська,5, маршрут Кропивницький-Гузьке, зупинка ''Райлікарня'' була перевірена наявність усіх необхідних документів, визначених статтею 39 Закону України ''Про автомобільний транспорт''.

Під час перевірки водій транспортного засобу не надав перевіряючим особам індивідуальну книжку водія ОСОБА_2 .

За результатом перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР012892 від 30.11.2023 року, яким зафіксовано здійснення перевезення вантажу за відсутності на момент перевірки документів перелік яких визначений ст.39 Закону України ''Про автомобільний транспорт'', а саме відсутня контрольно-індивідуальна книжка водія ОСОБА_2 (надалі акт перевірки, а.с.39).

Акт підписаний водієм ОСОБА_2 із поясненням, що 30.11.2023 року в 10:20 зупинився на кінцевій зупинці і не встиг записати книжку водія.

Згідно повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт розгляд справи був призначений на 16.01.2024 року. Вказане повідомлення направлено позивача та вручено 28.12.2023 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.40-41).

На розгляд справи позивач не з`явився.

Розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, начальник Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області виніс постанову №ПШ 015228 від 16.01.2024 року, якою на підставі частини 1 абзацу 3 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" до ФОП ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 грн. (надалі спірне рішення, а.с.38).

Отже правомірність та законність спірної постанови є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до частини сьомої статті 6 Закон України "Про автомобільний транспорт" Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю, вимоги до облаштування та технічного оснащення яких затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту.

Частинами 14, 17, 18 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (надалі - Порядок №1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Пунктами 21, 22 Порядку №1567 передбачено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

В акті перевірки зафіксований факт відсутності контрольно-індивідуальної карти водія ОСОБА_2 .

Відсутність контрольно-індивідуальної карти у водія стала підставою для застосування адміністративно - господарського штрафу у сумі 17000 грн.

Статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Отже, до переліку документів для здійснення внутрішніх перевезень пасажирів визначених статтею 39 Закону №2344-III віднесено також інші документи, що передбачені законодавством.

У статті 40 Закону України "Про автомобільний транспорт" зазначено, що водій автобуса зобов`язаний, зокрема: мати з собою і пред`являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством.

Позивач надавав послуги з регулярного перевезення пасажирів без оформлення необхідних документів, а саме за відсутності особисто-індивідуальної книжки водія, чим порушив вимоги наказу Міністерства транспорту та зв`язку України №340 від 07.06.2010 року.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 року №340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 року за №811/18106, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (надалі Положення №340).

У пунктах 1.1, 1.2, 1.3 зазначено, що це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Регламенту (ЄС) № 561/2006 Європейського Парламенту та Ради від 15 березня 2006 року про гармонізацію відповідного соціального законодавства, що регулює відносини в галузі автомобільного транспорту та вносить зміни до Регламентів Ради (ЄЕС) № 3821/85 та (ЄС) № 2135/98 і скасовує Регламент Ради (ЄЕС) № 3820/85, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух».

Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Відповідно до пункту 6.1 розділу ''VI. Облік робочого часу'' Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

У пункті 6.3 6.1 розділу ''VI. Облік робочого часу'' Положення №340 зазначено, що водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Отже, водій під час здійснення перевезення пасажирів зобов`язаний мати при собі заповнену індивідуальну контрольну книжку водія.

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже правова конструкція вказаної норми свідчить про те, що відповідальність наступає за сам факт відсутності картки водія під час надання послуг з перевезень пасажирів. Отже, такий документ (індивідуальну контрольну книжку водія) має надаватись саме перевіряючим особам, а тому факт існування індивідуальної контрольної книжки водія без її заповнення, не спростовує порушення, яке зафіксовано відповідачем.

Водночас, водій ( ОСОБА_2 ) для перевіряючим особам взагалі не надав свою індивідуальну контрольну книжку, оскільки була пред`явлена незаповнена індивідуальна контрольна книжка №126004 іншого водія '' ОСОБА_3 ''. Натомість до позовної заяви позивачем долучена копія індивідуальної контрольної книжки водія ОСОБА_4 серія НОМЕР_1 (а.с.13-14).

При цьому, матеріали позову взагалі не містять пояснення стосовно вказаної розбіжності.

За змістом пункту 7.1 Положення № 340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.

Отже, водій при здійсненні перевезення пасажирів зобов`язаний був мати при собі індивідуальну контрольну карту водія або (як альтернативу) копію графіку змінності водіїв.

Згідно матеріалів справи водій не мав графіку змінності водіїв, натомість мав розклад руху автобусів рейс №1 ''Кіровоград-Грузьке'' згідно якого водій мав розпочати свій робочий час о 06:40 із заповненням індивідуальної контрольної книжки перед початком руху в частині зазначення початку робочого дня із зазначенням показника спідометра.

До матеріалів справи позивачем надана копія долучена копія індивідуальної контрольної книжки водія ОСОБА_4 серія НОМЕР_1 , дослідивши яку суд констатує про відсутність запису про здійснення перевезення пасажирів за маршрутом саме в день перевірки 30.11.2023 року. Більш того, на одному із аркушів копії індивідуальної контрольної книжки водія ОСОБА_4 серія НОМЕР_1 наявні записи за 23.11.2023, 24.11.2023, 25.11.2023, 26.11.2023, 27.11.2023, 28.11.2023, 29.11.2023, а наступний запис датований вже 01.12.2024, 02.12.2024, 03.12.2024 (а.с.17).

Отже, суд констатує про відсутність запису про облік робочого часу водія за 30.11.2023 року, при цьому наявні записи щодо обліку робочого часу за календарні дати, які навіть на день розгляду справи в суді не настали - 01.12.2024, 02.12.2024, 03.12.2024.

При цьому, графіка змінності водіїв, який би свідчив, що водій розпочав свій робочий день (облік робочого часу) саме з 10 год 20 хв.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що не заповнення індивідуальної контрольної книги водія свідчить про неможливість проведення перевірки в частині обліку робочого часу водія за своєю суттю є відсутністю індивідуальної контрольної книги водія за 30.11.2023 року.

Таким чином, за відсутності документів, в даному випадку індивідуальної контрольної книги водія до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 19.03.2020 року у справі № 823/1199/17, від 20.05.2020 року у справі 804/5737/16, яка згідно ч. 5 ст. 242 КАС України враховується судом при вирішенні цього спору.

Суд дійшов висновку, що позивач не надав жодного належного та допустимого доказу, яким би було доведено надання перевіряючій особі індивідуальної контрольної книги водія. Натомість, відповідач в силу приписів ч.2 ст.77 КАС України надав докази правомірності свого рішення, які не були спростовані позивачем.

Отже матеріалами справи доведено факт вчинення позивачем господарських правопорушень - надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 цього Закону, за що абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачена відповідальність автомобільного перевізника у вигляді адміністративно-господарського штрафу у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частин 1, 2 статті 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб`єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Згідно з частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною 2 названої статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Як на підставу протиправності спірної постанови представник позивача вказав лише на факт наявності особистої карти водія, який відхилено судом. Інших доводів протиправності спірної постанови представник позивача адвокатом Попович С.М., які б підлягали судовому дослідженню, у позовній заяві наведено не було.

Відповідачем доведено правомірність спірної постанови №ПШ 015228 від 16.01.2024 року про застосування адміністративно-господарського штрафу, натомість позивачем не спростовано факту вчинення ним порушень законодавства про автомобільний транспорт. Тому у задоволенні позову про скасування спірної постанови слід відмовити.

Враховуючи, що спір вирішено не на користь позивача, підстави для присудження йому судового збору, сплаченого при зверненні до суду, відсутні.

Керуючись ст.ст.77-79, 90, 132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Родімцева, 102, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25004; код ЄДРПОУ 38268734) про визнання протиправною та скасування постанови.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК