Рішення

від 17.04.2024 по справі 380/1109/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2024 рокусправа №380/1109/24Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Приватного підприємства "ТІЗ-КАРБОГАЗ" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення,-

в с т а н о в и в:

«До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство "ТІЗ-КАРБОГАЗ" (79019, м. Львів, вул. Липинського, 29/45) з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №26379/13-01-07-10 від 17.11.2023 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку, за результатами якої прийнято податкове повідомлення-рішення. Однак, як зазначає позивач, нарахування пені за спірний період є помилковим у зв`язку з введенням карантину на території України. Враховуючи вище викладене, позивач вважає податкове повідомлення-рішення протиправним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 18 січня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року у задоволенні клопотання представника відповідачів про розгляд в загальному позовному провадженні відмовлено.

Ухвалою про відкриття провадження запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (вх. №8689 від 02.02.2024 року), в якому просила у задоволенні позову відмовити з огляду на наступне. Частиною 3 ст. 3 Закону №2473-VIII встановлено, що у разі, якщо положення інших законів суперечать положенням Закону, то застосовуються положення цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Підпунктом 21 розд. II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 днів.

Відповідно до ч. 3 статті 13 Закону №2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Відповідно до ч. 4 ст.13 Закону №2473-VIII, за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізовує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

ПП «ТІЗ-КАРБОГАЗ» до перевірки не представлено висновку на продовження термінів розрахунків по контракту від 27.10.2021 № INX/TIZ21/2, укладеному з нерезидентом «INOXCVA EUROPE B.V.» (Нідерланди) щодо авансового платежу від 07.12.2021 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону №2473-VIII, у разі, якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

ПП «ТІЗ-КАРБОГАЗ» до перевірки не представлено відповідної довідки про підтвердження форс-мажорних обставин по контракту від 27.10.2021 № INX/TIZ21/2, укладеному з нерезидентом «INOXCVA EUROPE B.V.» (Нідерланди), щодо авансового платежу від 07.12.2021 року.

Частиною 7 ст.13 Закону №2473-VIII визначено, що у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

ПП «ТІЗ-КАРБОГАЗ» до перевірки не представлено позовної заяви до суду та ухвали про відкриття провадження про стягнення заборгованості з нерезидента «INOXCVA EUROPE B.V.» (Нідерланди).

Відповідно до п. 5 статті 13 Закону №2473-VIII , порушення резидентами строку розрахунків, передбачених п.3 статті 13 цього Закону, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Згідно з частиною 8 статті 13 Закону № 2473-VIII, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті

У своїй позовній заяві посилається на п.14 Постанови Правління Національного Банку України №18 від 24.02.2023 року «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова №18), відповідно до якого постановлено увести мораторій на здійснення транскордонних валютних платежів (крім підприємств та установ, що забезпечують виконання мобілізаційних планів (завдань) та Уряду, окремих дозволів НБУ та прикріплює у додатках редакцію чинну станом на 24.02.2022.

Однак, звернення до нерезидента з вимогою про повернення коштів, відповідно до доданого листа №77 від 09.02.2023, пропускаючи граничний термін розрахунків, відбулося майже через рік, при цьому, обмежень щодо повернення валютних коштів на рахунки резидентів банківською системою не було впровадженим.

У постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2022 року у справі № 140/3187/22, колегія суддів звертає увагу на те, що особами, які можуть бути суб`єктами визначеного статтею 13 Закону №2473-VIIІ правопорушення, є резиденти. Отже, саме на резидентів, а не на їх контрагентів покладений обов`язок із забезпечення фінансової дисципліни в частині зарахування виручки на їх валютні рахунки, у тому числі і шляхом ініціювання відповідних судових чи арбітражних процедур.

А тому, відповідно до вищевикладеного, на ПП «ТІЗ-КАРБОГАЗ» покладена відповідальність за порушення граничних термінів розрахунків.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги ПП «ТІЗ-КАРБОГАЗ» не спростовують висновки контролюючого органу, які викладені в Акті перевірки, а спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.

Представник позивача подав відповідь на відзив на позовну заяву в якому просив у задоволенню позову відмовити повністю.

Представник відповідача подала заперечення в яких просила у задоволенні позову відмовити.

Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Головне Управління ДПС у Львівській області на підставі наказу від 25.09.2023 №3560-ПП та направлень від 26.09.2023 № 6886 та №6887, згідно із п.п.191.4 п.191.1 ст. 191, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82, п.п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного підприємства «ТІЗ - КАРБОГАЗ» з питань дотримання вимог валютного законодавства по імпортних контрактах від 21.06.2022 №AR 21/06/2022, дата здійснення авансового платежу 23.06.2022, та від 27.10.2021 №INX/TIZ21/2, дата здійснення авансового платежу 07.12.2021, укладеному з фірмою-нерезидентом INOXCVA EUROPE B.V. (Нідерланди), згідно отриманої інформації Національного банку України про виявлені агентами валютного нагляду факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів станом на 01.12.2023, яка надається згідно з Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7.

За результатами проведеної перевірки прийнято Акт перевірки від 09.10.2023 №25098/13-01-07-10-09/33957741, яким встановлено порушення ч. 3 ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон №2473-VIII ) по імпортній операції від 07.12.2021 за зовнішньоекономічним контрактом від 27.10.2021 № INX/TIZ21/2, укладеним з нерезидентом «INOXCVA EUROPE B.V.» (Нідерланди).

На підставі акту, ГУ ДПС у Львівській області винесено оскаржуване платником податкове повідомлення-рішення від 17.11.2023 року №26379/13-01-07-10 за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та накладено пеню у сумі 409764,98 грн.

Позивач, вважаючи протиправним вище вказане податкове повідомлення-рішення, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України(далі - ПК України)

Також ПК України визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом41.1 статті 41цьогоКодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до підпункту19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Виходячи зі змісту підпункту20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Положеннями підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Порядок проведення документальних планових виїзних перевірок визначає стаття 77 ПК України, а строки їх проведення, в тому числі підстави для зупинення, визначено статтею 82 ПК України.

Положеннями підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з пунктом 77.4 статті 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

За змістом пунктів 77.6-77.9 статті 77 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Так, у даній справі відповідачем на підставі наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 25.09.2023 №3560-ПП проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "ТІЗ-КАРБОГАЗ" з питань дотримання вимог валютного законодавства по імпортних контрактах від 21.06.2022 №AR 21/06/2022

Приписами статті 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі - Закон №959-ХІІ) до видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб`єкти цієї діяльності, належать, зокрема, надання суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб`єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристських та інших, що прямо і виключно не заборонені законами України; надання вищезазначених послуг іноземними суб`єктами господарської діяльності суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності України.

Відповідно до статті 14 Закону № 959-ХІІ всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Згідно із положеннями частини четвертої статті 6 та частини першої статті 14 Закону № 959-ХІІ суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України, та самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Відповідно до статей 627, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства регламентовано приписами Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIIІ (далі - Закон № 2473-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Рішення про застосування до уповноважених установ, суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п`ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення (частина 8 статті 16 Перехідні положення Закону № 2473-VIII).

За правилами частини 3 статті 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Пунктом 14.2 Постанови НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 № 18 визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5, визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Згідно ч.1,4-6 ст.11 Закону №2473-VIII валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду, якими є НБУ та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Відповідно до ч.9 ст.11 Закону №2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними ч.5-6 цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій.

З метою врегулювання порядку здійснення банками валютного нагляду за дотриманням резидентами встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів Правлінням Національного банку України затверджена Інструкції №7.

Банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією резидента з імпорту товарів, якщо, зокрема, на дату оплати резидентом товару нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД (п.п.2 п.6 Розділу ІІ Інструкції №7).

Завершується здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД відповідного типу (п.п.3 п.9 Розділу ІІІ Інструкції №7).

Як встановлено судом, висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки №26379/13-01-07-10 від 17.11.2022 обґрунтовані інформацією про суми не повернених коштів (вартості товару) у встановлений Національним банком України граничний строк розрахунків суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності ПП «ТІЗ-КАРБОГАЗ»:

- від 22.05.2023 №13324951 в сумі 88,00 євро. Кількість прострочки становить 167 днів;

- від 29.05.2023 №13324951 в сумі 20312,00 євро. Кількість прострочки становить 174 дні.

Приписами частини 5 статті 13 Закону № 2473-VIII передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Так, згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням №26379/13-01-07-10 від 17.11.2023 року Головне управління ДПС у Львівській області за порушення частин 3 статті 13 Закону № 2473-VIII до позивача застосовано суму пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 409764,98 грн.

Судом встановлено, що відповідно до пеня до ПП «ТІЗ-КАРБОГАЗ» була застосована (нарахована) за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічній операції за період з 07.12.2022 по 29.05.2023

Водночас, суд зазначає, що спірним у даній справі є правомірність дій контролюючого органу щодо застосування до позивача пені відповідно до Закону № 2473-VIII, що на думку позивача не відповідає п.п. 52-1, 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

При цьому, позивач не заперечує факту порушення ним строків розрахунків по зовнішньоекономічному контракту.

Згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення, визначені в абзацах другому - дев`ятому цього пункту.

Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Законом України "Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16.01.2020 № 466-IX, в редакції від 01.01.2021, підпункт 14.1.162 ПК України викладено в наступній редакції: 14.1.162. пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п. 54.3.3. п. 54.3. статті 54 ПК України, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 15 лютого 2024 року по справі №420/1538/23 сформульовано такий правовий висновок: «Пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 01.01.2021 (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162. пункту 14.1. ст. 14 ПК України, та, відповідно, на неї розповсюджується дія положень абз.11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, який передбачає, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.»

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», починаючи з 12.03.2020 року на всій території України встановлено карантин.

Постановою КМУ «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 27.06.2023 №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Застосовуючи наведений правовий висновок до правовідносин, які виникли у цій справі, суд вказує на відсутність у Головного управління ДПС у Львіській області підстав для нарахування позивачу у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а саме з 07.12.2022 по 29.05.2023, пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Зважаючи на встановлені під час судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку, що податковий орган неправомірно нарахував позивачу пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, як наслідок податкове повідомлення - рішення від №26379/13-01-07-10 від 17.11.2023 року підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до частини 2статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи висновки суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог, понесені позивачем витрати на оплату судового збору у розмірі 3028,00 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

Позов Приватного підприємства "ТІЗ-КАРБОГАЗ" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення рішення задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №26379/13-01-07-10 від 17.11.2023 року.

Стягнути на користь Приватного підприємства "ТІЗ-КАРБОГАЗ" (79019, м. Львів, вул. Липинського, 29/45, код ЄДРПОУ 33957741) 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ ВП 43968090).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяКухар Наталія Андріївна