Рішення

від 17.04.2024 по справі 400/1473/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2024 р. № 400/1473/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачаВиконавчого комітету Новоодеської міської ради Миколаївської області, вул. Центральна, 208,м. Нова Одеса,Миколаївська обл., Миколаївський р-н,56602, провизнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Виконавчого комітету Новоодеської міської ради Миколаївської області про визнання протиправним рішення про припинення нарахування та виплату компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб з 01.11.2023 р.; зобов`язання здійснити нарахування та виплату компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб з 01.11.2023 р.

Ухвалою від 20.03.2024 р. суд прийняв до розгляду заяву представника ОСОБА_1 про зміну позовних вимог та постановив розглядати справу з позовними вимогами про:

- визнання протиправними дій Виконавчого комітету Новоодеської міської ради Миколаївської області щодо відмови у надані ОСОБА_1 компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб з 01.11.2023 р.;

- зобов`язання Виконавчого комітет Новоодеської міської ради Миколаївської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб з 01.11.2023 р.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що по жовтень 2023 року отримувала компенсацію витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб. Відповідач, приймаючи рішення про припинення нарахування та виплати позивачці компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб, не мав підтвердження сімейних відносин, а тим більше, не було відповідних змін у законодавстві, які відбулися згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1413 від 29.12.2023 р. Позивачка, розмістивши в себе внутрішньо переміщених осіб, які в розумінні п.1 ч.2 ст.3 Сімейного кодексу України не були членами її сім`ї, мала повне право на отримання відповідної компенсації. Відповідач не заперечує, що особи, за розміщення яких позивачка отримувала відповідну компенсацію, не були до часу розміщення у ОСОБА_1 зареєстрованими та проживаючими з останньою за однією адресою, а відтак не були членами сім`ї, і тому до листопада 2023 р. здійснювались необхідні нарахування та виплати. Отже, внутрішньо переміщені особи не вели спільного господарства з власницею житла, спільно з нею не проживали і не мали загального побуту. Таким чином, позбавляти позивачку вище вказаної компенсаційної виплати у відповідача не було жодних законних підстав.

Відповідачем 07.03.2024 р. подано відзив на позовну заяву, в якому посилається на лист Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 22/5.2-10900-23 від 24.11.2023 року щодо роз`яснень положень Постанови КМУ № 333 від 19.03.2022 року, в частині визначення права власника домогосподарства на отримання компенсації за розміщення внутрішньо переміщених осіб, з якими його поєднують родинні стосунки. Звернувшись у грудні 2023 року, з метою подачі заяви особи, що розмістила внутрішньо переміщених осіб, про отримання компенсації витрат, ОСОБА_1 особисто повідомила працівнику виконавчого комітету міської ради (уповноваженій особі) стосовно того, що внутрішньо переміщені особи, за яких вона отримує компенсацію, є її родичами (донька та онук). Позивачу було повідомлено, що компенсація не надається власникам житла, які безоплатно розмістили внутрішньо переміщених осіб, які пов`язані з ними родинними відносинами. У грудні 2023 року позивач не подала заяву про отримання компенсації, томі і рішення стосовно припинення нарахування їй компенсації не приймалося. Крім цього, 29.12.2023 року внесено зміни до Порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб, затвердженого Постановою КМУ № 333 від 19.03.2022 року, якими п. 2 Порядку викладено в новій редакції.

18.03.2024 р. позивач подала відповідь на відзив.

Справу розглянуто в письмовому провадженні.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

З квітня 2022 року позивач розміщувала за своїм місцем реєстрації внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за що отримувала компенсацію витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб.

Виплата компенсації була припинена з 01.11.2023 р.

Листом від 05.01.2024 р. відповідач повідомив позивачу, що відповідно до Порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2022 р. № 333, зі змінами від 29.12.2023 р. (далі Порядок) та враховуючи лист Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, компенсація не надається власникам житла, які безоплатно розмістили внутрішньо переміщених осіб, що пов`язані з ними родинними відносинами.

Пункт 2 Порядку в редакції до 30.12.2023 р. передбачав, що компенсація надається фізичним особам - громадянам України, які є власниками житла, або їх представниками, наймачами (орендарями) житла державної або комунальної власності, спадкоємцями, які прийняли спадщину, і безоплатно розміщували у своїх житлових приміщеннях зазначених у пункті 1 цього Порядку внутрішньо переміщених осіб, крім членів своєї сім`ї у розумінні Сімейного кодексу України (далі - особи, що розмістили внутрішньо переміщених осіб), для покриття витрат, пов`язаних з безоплатним розміщенням внутрішньо переміщених осіб.

30.12.2023 р. набрали зміни до Порядку, у зв`язку з якими п. 2 викладено в новій редакції: «Компенсація надається фізичним особам - громадянам України, які є власниками житла або їх представниками, наймачами (орендарями) житла державної або комунальної власності, спадкоємцями, які прийняли спадщину, і безоплатно розміщували у своїх житлових приміщеннях, зазначених у пункті 1 цього Порядку, внутрішньо переміщених осіб, крім осіб, з якими вони пов`язані родинними відносинами, споріднення яких засноване на шлюбі та кровному рідстві (чоловік, дружина, батько, мати, діти, онуки, зокрема повнолітні) (далі - особи, що розмістили внутрішньо переміщених осіб), для покриття витрат, пов`язаних з безоплатним розміщенням внутрішньо переміщених осіб.».

Відповідач, обґрунтовуючи своє рішення щодо припинення виплати компенсації, посилається на те, що внутрішньо переміщені особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є дочкою та онуком позивача. Водночас, ніякими належними та допустимими доказами родинні зв`язки позивача з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не підтверджені.

Окрім того, станом на 01.11.2023 р. у позивача проживав і ОСОБА_4 , щодо якого відповідач взагалі не вказав на жодні родинні зв`язки.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, саме на суб`єкта владних повноважень покладено тягар доказування правомірності оскаржуваних дій та рішень.

Відповідач не довів правомірності своїх дій, що є підставою для задоволення позову.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Новоодеської міської ради Миколаївської області (вул. Центральна, 208, м. Нова Одеса, Миколаївський район, Миколаївська область, 56602, ідентифікаційний код 05410568) про визнання протиправними дій щодо відмови у надані компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб з 01.11.2023 р.; зобов`язання здійснити нарахування та виплату компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб з 01.11.2023 р. задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Виконавчого комітету Новоодеської міської ради Миколаївської області щодо відмови у припиненні виплати ОСОБА_1 компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб з 01.11.2023 р.

3. Зобов`язати Виконавчий комітет Новоодеської міської ради Миколаївської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб з 01.11.2023 р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 17.04.2024 р.

СуддяН.В. Лісовська