Рішення

від 17.04.2024 по справі 440/235/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 квітня 2024 року м. ПолтаваСправа №440/235/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до Сільськогосподарського кооперативу "СВК імені Шевченка" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - позивач, ГУПФ України в Полтавській області) звернулось до суду з позовом до Сільськогосподарського кооперативу "СВК імені Шевченка" (надалі - відповідач, СК "СВК ім. Шевченка") про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з січня по травень 2015 року та з листопада 2019 року по січень 2022 року загалом у розмірі 29003,48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невиконання відповідачем обов`язку з відшкодування фактичних витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" окремим громадянам, за спірний період.

2. Позиція відповідача.

Поштове відправлення разом з копією ухвали суду від 08.01.2024 про відкриття провадження у цій справі повернулось до суду неврученим з огляду на відсутність адресата за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань /а.с. 45/.

Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З урахуванням наведеного, копія ухвали суду від 08.01.2024 вважається врученою відповідачу 16.01.2024 /а.с. 45/.

Відзив на позов у строк, визначений частиною першою статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не надав.

За змістом частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

А відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Обставини справи

СК "СВК ім. Шевченка", ідентифікаційний код 01530243, є страхувальником та платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Територіальним органом Пенсійного фонду України надіслано відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", якими повідомлено про обов`язок відшкодовувати щомісячно витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пільгової пенсії окремим громадянам у визначеному розмірі /а.с. 8-29/.

За особовим рахунком відповідача відображено заборгованість перед Пенсійним фондом з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з січня по травень 2015 року та з листопада 2019 року по січень 2022 року загалом у розмірі 29003,48 грн /а.с. 5-6/.

Посилаючись на те, що відповідач фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за спірний період у добровільному порядку не відшкодував, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Відповідно до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 та зареєстрованою в Мін`юсті 16.01.2004 за №64/8663, підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 якої визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру; колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок).

Згідно з пунктом 6.1 Інструкції, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування: (...) особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

За змістом пункту 6.4 вищезазначеної Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства, згідно вимог пункту 6.7 Інструкції, щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення з відповідача суми відшкодування фактичних витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пільгових пенсій, предметом доказування у цій справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення фактичних витрат у судовому порядку, встановлення факту їх відшкодування відповідачем у добровільному порядку або відсутності такого факту тощо.

Суд враховує, що витрати на виплату і доставку пільгових пенсій особам, які мають право на дострокове призначення пенсії за віком, покриваються підприємствами та організаціями з моменту призначення пенсії відповідній особі до моменту досягнення такою особою пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому підставою для відшкодування таких витрат є відповідний розрахунок фактичних витрат, сформований та надісланий платнику органом Пенсійного фонду.

У цій справі нарахована відповідачу за спірний період до відшкодування сума витрат на виплату і доставку пільгових пенсій визначена у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій окремим громадянам за період з січня по травень 2015 року та з листопада 2019 року по січень 2022 року і загалом складає 29003,48 грн.

Зазначені розрахунки надіслані відповідачу та вважаються врученими останньому, що підтверджено залученими до матеріалів справи копіями поштових відправлень.

Заперечень щодо підстав і порядку призначення пільгових пенсій зазначеним у розрахунках громадянам, а також відносно правомірності розрахунків, як і доказів їх оскарження у встановленому порядку, відповідач до суду не надав.

Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/18421/19 зазначив, що підставою для відшкодування підприємством органам пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Тобто розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є підставою для стягнення заборгованості.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач відзив на позов, доказів, що свідчили б про погашення вказаної суми заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача, суду не надав.

Разом з тим, наявність у відповідача заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за спірний період загалом у розмірі 29003,48 грн підтверджено зібраними у справі письмовими доказами у їх сукупності.

Суд також враховує, що у матеріалах справи відсутні відомості про те, що відповідач у спірний період був віднесений до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, та був звільнений від обов`язку відшкодовувати витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пільгових пенсій вищезгаданим громадянам.

Крім того, суд врахував, що СК "СВК ім. Шевченка" на дату ухвалення цього рішення не ліквідоване та не визнане банкрутом у визначеному законом порядку, а тому зобов`язане відшкодувати витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пільгових пенсій.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2684,00 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України /а.с. 35, 36/.

Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відповідні витрати у справі відсутні.

Відповідач доказів понесення судових витрат у цій справі не надав.

Отже підстав для розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до Сільськогосподарського кооперативу "СВК імені Шевченка" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського кооперативу "СВК імені Шевченка" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з січня по травень 2015 року та з листопада 2019 року по січень 2022 року загалом у розмірі 29003,48 грн (двадцять дев`ять тисяч три гривні сорок вісім копійок).

Судові витрати не розподіляються.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 13967927; вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000).

Відповідач: Сільськогосподарський кооператив "СВК імені Шевченка" (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 01530243; с. Грушине, Лубенський район, Полтавська область, 37841).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяО.О. Кукоба