Рішення

від 10.04.2024 по справі 500/224/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/224/24

10 квітня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос Сіфуд" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення UA403020/2023/000254/2 від 06.10.2023, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Лотос Сіфуд» (далі позивач, Товариство, платник податків, декларант) з позовною заявою до Тернопільської митниці Державної митної служби України (далі відповідач, митний орган, митниця), в якій просило визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA403020/2023/000254/2 від 06.10.2023 року (далі - Рішення).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час прийняття рішення митницею порушено вимоги статей 53, 54, 55, 57, 58, 64 Митного кодексу України. Покликається на те, що при здійсненні митного оформлення для підтвердження митної вартості та її визначення за основним методом контролюючому органу було надано всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Окрім цього, митниця на підтвердження числового значення митної вартості товару прийняла рішення про витребування у декларанта всіх документів, які передбачені частинами другою-четвертою статті 53 Митного кодексу України. На думку позивача, приписи вказаних норм матеріального закону, хоча й відносять до виключних повноважень відповідача право на витребування в декларанта документів для підтвердження числового знання митної вартості товару, однак чітко регламентують правові підстави реалізації таких повноважень та зобов`язують митний орган витребувати виключно ті документи, які відповідають правовій підставі, що обумовила таку необхідність.

Ухвалою суду від 17.01.2024 позовну заяву було залишено без руху та надано строк, достатній для усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням способу їх усунення. Недоліки позовної заяви усунуто позивачем у строк, встановлений судом.

Ухвалою суду від 07.02.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 20.02.2024 року. Відповідач зазначив, щодо задоволення позовних вимог заперечив, вказавши, що оскільки Товариство не змогло підтвердити заявлену митну вартість товару в порядку, що передбачений Митним кодексом України, а відтак і обраний метод її визначення, то контролюючий орган, з урахуванням приписів статей 53, 54, 55, 57, 63 Митного кодексу України прийняло рішення про коригування митної вартості товару.

Також від представника відповідача надійшло через електронний суд 20.02.2024 року клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 06.03.204 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 10.04.2024 о 10:30 год.

Представники позивача подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечив проти розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

На виконання зовнішньоекономічного договору продажу і поставки товару № 24/062022 від 24.06.2022, укладеного між компанією «Vikenco AS» (Норвегія) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лотос Сіфуд» (Україна), згідно із рахунком-фактурою (інвойс) № 231872 від 28.09.2023, CMR № б/н від 02.10.2023, Позивачем на митну територію України ввезено товари: «шматки лосося морожені...», «трімінги (смужки) лосося морожені...», «хребти лосося морожені...», «обрізі лосося морожені.».

06 жовтня 2023 року уповноваженою особою Позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 , було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40ДЕ № 23UA403020015955U0, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари:

Товар 1. «Шматки лосося морожені (лат.Баїто Salar), без шкіри, нетто - 1080,00кг. Являють собою шматки м`яса без шкіри, плавців та хребтових, черевних і реберних кісток, різні за формою та розміром. Без вмісту солі та спецій (прянощів), не піддані тепловій обробці. Без ГМО. Упаковка: 120 картонних коробок. Дата виробництва: 09/2023. Термін зберігання при температурі -18град.С - 18 місяців від дати виробництва. Виробник: M-200 Vikenco AS, Norway. Торговельна марка: Vikenco.»;

Товар 2, «Трімінги (смужки) лосося морожені (лат.Salmo Salar), без шкіри, нетто - 1619,50кг. Являють собою невеликі шматки м`яса без шкіри, плавців та хребтових, черевних і реберних кісток, різні за формою та розміром. Без вмісту солі та спецій (прянощів), не піддані тепловій обробці. Без ГМО. Упаковка: 180 картонних коробок. Дата виробництва: 09/2023. Термін зберігання при температурі -18град.С - 18 місяців від дати виробництва. Виробник: M-200 Vikenco AS, Norway Торговельна марка: Vikenco.»;

Товар 3. «Хребти лосося морожені (латаіню Salar), нетто - 12960,00 кг. Із залишками м`яса та плавців. Упаковка: 720 картонних коробок. Дата виробництва: 09/2023. Термін зберігання при температурі -18град.С - 12 місяців від дати виробництва. Без додавання спецій та консервантів, без теплової кулінарної обробки. Без ГМО.; Обрізі лосося морожені (лат^аіню Salar), на шкірі, з кістками, нетто - 1200,00 кг. Являють собою шматки риби на шкірі, з кістками, можуть містити плавники, різні за формою та розміром. Без вмісту солі та спецій (прянощів), не піддані тепловій обробці. Без ГМО. Упаковка: 60 картонних коробок. Дата виробництва: 09/2023. Термін зберігання при температурі -18град.С - 12 місяців від дати виробництва. Виробник: M-200 Vikenco AS, Norway. Торговельна марка: Vikenco. »;

Товар 4. «Обрізі лосося морожені (лат.Salmo Salar), 2nd (другий сорт), на шкірі, з кістками, нетто - 2400,00 кг. Являють собою шматки риби на шкірі, з кістками, можуть містити плавники, різні за формою та розміром. Без вмісту солі та спецій (прянощів), не піддані тепловій обробці. Без ГМО. Упаковка: 120 картонних коробок. Дата виробництва: 09/2023. Термін зберігання при температурі -18град.С - 12 місяців від дати виробництва. Виробник: M-200 Vikenco AS, Norway Торговельна марка: Vikenco.».

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою Позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

-сертифікат якості № б/н від 28.09.2023;

-рахунок-фактура (інвойс) № 231872 від 28.09.2023;

-автотранспортна накладна - CMR № б/н від 02.10.2023;

-сертифікат про походження товару № AR571494967 від 29.09.2023;

-банківський платіжний документ, що стосується товару № S82 від 29.09.2023;

-рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 323-007706 від 05.10.2023;

-зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 24/062022 від 24.06.2022;

-договір про надання послуг митного брокера № 171 від 24.06.2022;

-договір (контракт) про перевезення № З23-007706 від 28.09.2023;

-заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів № б/н від 03.10.2023;

- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 10546629 від 05.10.2023.

Однак, після довготривалих консультацій між декларантом та митним органом, Відповідач прийняв спірне рішення №UA403020/2023/00254/2 від 06.10.2023 року, яким скоригував митну вартість товару за резервним методом визначення вартості згідно із статтею 64 Митного кодексу України до суми 5,9062 дол. США/кг аргументуючи наступним:

-декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, документально не підтверджено числові значення складових митної вартості імпортованого товару;

-для підтвердження фактурної вартості декларантом не подано банківських платіжних документів або інших платіжних та/ або бухгалтерський документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включенні у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, страхові документи, що містять відомості про вартість страхування;

-каталоги, специфікації, виписку з бухгалтерської документації, висновки про якість та вартісні характеристики товарів;

-декларантом не надано висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до п. 5.1. Договору №24/062022 продажу і поставки товару від 24.06.2022 року передбачено, що вартість тари та упаковки входить у ціну товару. А тому, повторно прописувати цю інформацію в інвойсі немає смислу.

Суперечливою є підстава коригування митної вартості товару, що наданий прайс- лист не є комерційною пропозицією, а констатує факт відпускних цін. Так от, прайс- лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Відповідно до пункту 1.2. Договору №24/062022 продажу і поставки від 24.06.2022 р. декларантом було надано в повному обсязі наступні документи:

-CMR б/н від 28.09.2023року;

-інвойс №231872 від 28.09.2023 року та переклад до нього;

-прайс-лист б/н від 28.09.2023 року;

-Сертифікат якості виробника №231873 від 28.09.2023 року;

-сертифікат походження AR571494967 від 29.09.2023 року;

-митна декларація країни відправлення №445091 2300 177376 від 29.09.2023 року;

-договір - заявка на транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №323-007706 від 28.09.2023 р.;

-довідка про транспортні витрати №б/н від 05.10.2023 року;

-рахунок №323-007706 від 05.10.2023 року;

-договір №24/062022 продажу і поставки від 24.06.2022 р.;

Оскільки декларант подав митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни товару (рибної продукції), і зазначені документи не містять розбіжностей щодо вартості та вказують, що їх дані піддаються обчисленню, то Відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Необґрунтованими є сумніви митного органу щодо вартості транспортних послуг. Відтак, декларантом крім договору-заявки на транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №323-007706 від 28.09.2023р. було подано:

-заявку №1 на здійснення транспортно-експедиційних послуг автомобільним транспортом від 03.01.2023 року, яка чітко визначає вимоги до маршруту, суму та умови оплати, терміни доставки, контактні особи та інші необхідні дані;

- рахунок-фактуру №323-007706 від 05.10.2023 року, в якому чітко зазначено, що вартість транспортування до кордону 108472,00грн. (м. Haroysund, Норвегія - м/п Ягодин, Україна) та по території України 11222,00грн. (м/п Ягодин, Україна - м. Тернопіль, Україна), а також 400,00 грн. експедиційні послуги;

- довідку про транспортні витрати №б/н від 05.10.2023р., в якій зазначено, що страхування вантажу не проводилось, вартість навантажувально-розвантажувальних робіт входить у вартість транспортування.

Позивач вважає, що вказана митним органом підстава для коригування митної вартості імпортованого товару є абсурдною. Отже, митним органом не доведено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі, належним чином не обґрунтовано невірне визначення митної вартості товару.

Так, за результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2023/000254/2 від 06.10.2023, у гр. 33 якого зазначено «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару.

Вважаючи, що вказане Рішення протиправним, позивач вирішив звернутись із даним позовом до суду.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Конституція України, визначає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19).

Митний кодекс України, регулює спірні правовідносини наступним чином.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49).

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина перша, друга статті 51).

За приписами частин першої шостої статті 52 цього Кодексу, визначає, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванн

Приписи статті 53 МК України, визначають, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Частини перша п`ята статті 54 МК України, визначають, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Статті 55 МК України унормовує, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Перелік додаткових складових до ціни договору»).

Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

За змістом статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно із приписами статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Стаття 64 МК України, передбачає, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості. У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Оскільки декларант подав митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни товару (рибної продукції), і зазначені документи не містять розбіжностей щодо вартості та вказують, що їх дані піддаються обчисленню, то Відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Необґрунтованими є сумніви митного органу щодо вартості транспортних послуг. Відтак, декларантом крім договору-заявки на транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №323-007706 від 28.09.2023р. було подано:

-заявку №1 на здійснення транспортно-експедиційних послуг автомобільним транспортом від 03.01.2023 року, яка чітко визначає вимоги до маршруту, суму та умови оплати, терміни доставки, контактні особи та інші необхідні дані;

- рахунок-фактуру №323-007706 від 05.10.2023 року, в якому чітко зазначено, що вартість транспортування до кордону 108472,00грн. (м. Haroysund, Норвегія - м/п Ягодин, Україна) та по території України 11222,00грн. (м/п Ягодин, Україна - м. Тернопіль, Україна), а також 400,00 грн. експедиційні послуги;

- довідку про транспортні витрати №б/н від 05.10.2023р., в якій зазначено, що страхування вантажу не проводилось, вартість навантажувально-розвантажувальних робіт входить у вартість транспортування.

Суд вважає, що вказана митним органом підстава для коригування митної вартості імпортованого товару є недоречною.

Все вищевказане свідчить про відсутність у поданих документах розбіжностей чи неточностей, а також що у Відповідача були всі необхідні дані, які надавали йому можливість визначити митну вартість товару.

Отже, митним органом не доведено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі, належним чином не обґрунтовано невірне визначення митної вартості товару.

Також, митний орган приймаючи рішення про коригування заявленої митної вартості використовував цінову інформацію з центральної бази даних ЄАІС, оскільки заявлені ціни на товари, на думку митниці, є нижчими від цін за аналогічні товари, які вже є в єдиній автоматизованій інформаційній системі. Однак, це не є та не може бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог Митного кодексу України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Так, Верховний Суд у постановах від 14.08.2018 р. у справі № 820/9195/15 і від 28.08.2018 р. у справі № 810/3879/17 зазначив: "Сама лише наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. Позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів надано всі документально підтверджені дані про ціну договору".

Згідно ст.ст. 33, 64 МК України, митний орган має право на використання інформаційних ресурсів митниці для цілей визначення митної вартості товару, які містять інформацію про вартість раніше ввезених товарів (транспортних засобів) за умови, якщо подані декларантом документа є неповними та/або недостовірними для визначення митної вартості товару та неможливо визначити митну вартість за попередніми методами - щодо аналогічних, подібних товарів, за методами віднімання та додавання.

Твердження митного органу про неможливість застосування обраного основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є необґрунтованим, а документи, подані декларантом до митного органу відповідають вимогам чинного законодавства і підтверджують заявлені Товариством відомості про митну вартість товарів.

Частиною другою статті 2 КАС визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, одночасно є й вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає на виконання приписів закону відповідне рішення та вчиняє дії.

Суд уважає, що відповідач, хоча й діяв в межах наданих йому повноважень, однак не у спосіб, що визначений Конституцією України (частина друга статті 19) та митним законодавством, без урахування всіх обставин, які мають значення для прийняття рішенням.

Це свідчить, що під час прийняття Рішення митний орган порушив критерії, які передбачені частиною другою статті 2 КАС України, що свідчить про необхідність ухвалення рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статей 132 та 139 КАС з Тернопільської митниці Державної митної служби України підлягають стягненню в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос Сіфуд» понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 копійок, як наслідок задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA403020/2023/000254/2 від 06.10.2023 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос Сіфуд" за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці Держмитслужби сплачений судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 копійок, відповідно до квитанції від 12 січня 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 12 квітня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотос Сіфуд" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Бродівська, 44,м.Тернопіль,46003 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Тернопільська митниця (місцезнаходження/місце проживання: вул. Текстильна, 38,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46004 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 ).

Головуючий суддяПодлісна І.М.