Рішення

від 17.04.2024 по справі 620/1306/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2024 року м.Чернігів Справа № 620/1306/24

Чернігівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛДСІТІ-2" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, за правилами загального позовного провадження,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛДСІТІ-2" (далі - ТОВ «ВЕЛДСІТІ-2») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.12.2023 № 14154/Ж10/25-0Г04-08, прийняте Головним управлінням ДПС у Чернігівській області.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 07.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.Ухвалою суду від 27.02.2024 у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Чернігівській області про розгляд справи №620/1306/24 за правилами загального позовного провадження відмовлено повністю.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому заперечує проти задоволення позову, та зазначив, що позивач в порушення пункту 57.1 статті 57, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України порушено терміни сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість №9134497848 від 20.07.2022, №9274630110 від 20.12.2022, уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 28.04.2023.

Дослідивши матеріали справи, суд враховує такі обставини.

Судом встановлено, що ТОВ «ВЕЛДСІТІ-2» (код ЄДРПОУ 44569736) створено 24.11.2021, номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи: 1000641020000015968, що підтверджується Відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Чернігівській області.

Основним видом економічної діяльності ТОВ «ВЕЛДСІТІ-2» є оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього (код КВЕД 46.74).

Судом встановлено, що службовою особою Головного управління ДПС у Чернігівській області проведено камеральну перевірку ТОВ "ВЕЛДСІТІ-2" щодо термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість.

За наслідком проведення перевірки складено акт від 16.11.2023 №11428/Ж5/25-01-04-08 (далі також - Акт перевірки), в якому сформовано висновок, що ТОВ «ВЕЛДСІТІ-2» в порушення пункту 57.1 статті 57, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України порушено терміни сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість №9134497848 від 20.07.2022, №9274630110 від 20.12.2022, уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 28.04.2023.

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Чернігівської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.12.2023 № 14154/Ж10/25-0Г04-08, яким застосовано штрафні санкції у сумі 16568,59 грн.

Не погоджуючись з правомірністю прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Отже правомірність та законність спірного рішення є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Податковий кодекс України (далі - ПК України, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1. статті 1 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Пунктами 36.1 та 36.2 статті 36, пункту 54.1 статті 54 ПК України встановлено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 14.1.181 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3 статті 57 ПК України).

При цьому згідно пункту 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 ПК України).

Згідно пункту 203.2 статті 203 ПК України сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 124.1 статті 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно пунктів 111.1, 111.2 статті 111 ПК України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, зокрема, фінансова. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що операції з постачання електрогенераторних установок (код УКТ ЗЕД - 8502) з 11 листопада 2022 року звільнені від оподаткування ПДВ.

З матеріалів справи випливає, що протягом листопада 2022 року позивачем було здійснено операції з постачання на митній території України товарів, що відносяться до товарної групи 8502 за УКТ ЗЕД «Електрогенераторні установки» та отримано передоплату за них від покупців за платіжними інструкціями: № 1566 від 21.11.2022 від ТОВ ВКФ "АГІД" (ідентифікаційний код: 22821192); № 5963 від ПП «ЛАН» (ідентифікаційний код: 31180994); № 91 від 24.11.2022 від ТОВ «НАША БУЛОЧКА» (ідентифікаційний код: 33469082); № 711 від 24.11.2022 від ТОВ «НАША БУЛОЧКА» (ідентифікаційний код: 33469082); № 708 від 23.11.2022 від ТОВ «НАША БУЛОЧКА» (ідентифікаційний код: 33469082); № ФЛ00001565 від 11.11.2022 від ПП «ФОЛКОМ-ЛЮКС» (ідентифікаційний код: 34567711); №@PL275274 від 23.11.2022 від ФОП ОСОБА_1 ; № 851 від 11.11.2022 від ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); № 107 від 28.11.2022 від ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ); № 106 від 28.11.2022 від ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ). Загальний обсяг передоплати за всіма покупцями при цьому склав 2 961 820,00 грн.

Всі ці операції, окрім передоплати ПП «ФОЛКОМ-ЛЮКС» на суму 351 296,00 грн були відображені в складі Податкової декларації з ПДВ за листопад 2022 року.

Уточнюючими розрахунками від 05.01.2023 та 18.01.2023 до податкової декларації з ПДВ за листопад 2022 року усі ці операції було виключено зі складу податкової декларації з ПДВ за листопад 2022 року, при цьому після усунення цих операцій уточнюючим розрахунком від 05.01.2023 сума ПДВ, що підлягала сплаті за листопад 2022 року стала від`ємною (- 65 688,00 грн).

Суд погоджується з доводами позивача з наступних підстав.

Згідно пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу та положення статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.11.2022 №1260 «Про внесення змін до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита» у підрозділі "Інше" розділу "Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" доповнено підрозділ такими позиціями, зокрема, 8502 Електрогенераторні установки*.

*Для віднесення товарів, зазначених у цьому підрозділі, до товарів, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування на додану вартість, повинно бути подано документи про відповідність, передбачені технічними регламентами, дія яких поширюється на такі товари, та нанесено на товар знак відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення, визначеними у таких технічних регламентах, або подано повідомлення Міненерго про введення в обіг таких товарів, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.".

Вищевказана постанова Кабінету Міністрів України набула чинності 11.11.2022.

З системного аналізу вказаних нормативно-правових актів слідує, що положення пункту 198.5 статті 198 ПК України та положення статті 199 ПК України не застосовуються до операцій з постачання товарів, визначених, як електрогенераторні установки - код УКТ ЗЕД - 8502 з 11.11.2022.

Пунктом 30.4 статті 30 ПК України визначено, що платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги (крім податкових пільг з податку на додану вартість) чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.

Проте відповідач приймаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення не врахував вимоги ПК України та уточнюючі розрахунки від 05.01.2023 та 18.01.2023 до податкової декларації з ПДВ за листопад 2022 року та безпідставно застосував фінансові (штрафні) санкції до позивача.

Суд зауважує, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин щодо заперечення проти позову і не довів правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Системний аналіз наведеного вище дає підстави дійти висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення відповідача не узгоджується з вимогами, встановленими частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 27.12.2023 №14154/ж10/25-01-04-08 та №11697/ж10/25-01-07-00.

При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд, керуючись положеннями статті 139 КАС України, враховуючи задоволення позову повністю, вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 3028,00 грн.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.12.2023 № 14154/Ж10/25-0Г04-08, прийняте Головним управлінням ДПС у Чернігівській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛДСІТІ» судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛДСІТІ-2" (вул. Шевченка, буд. 81/1, м. Чернігів, 14030, код ЄДРПОУ - 44569736).

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, Чернігівська область, 14000, код ЄДРПОУ - 44094124).

Суддя В.В. Падій